Делінеатори (антипаркувальні стовпчики) у Києві почали встановлювати наприкінці 2018 року. Найпершою відділили смугу громадського транспорту на Шота Руставелі, пізніше ними почали відмежовувати острівці безпеки, тротуари. У 2019 році у Києві встановили 2 625 делінеаторів на 36 локаціях, кажуть у Центрі організації дорожнього руху.

Втім, як пояснює гендиректор компанії А+С Україна Дмитро Беспалов, делінеатори – це крайній захід, до якого зазвичай намагаються не вдаватись. «Це як акт відчаю, бо, коли взагалі не працюють організаційні заходи, доводиться встановлювати фізичні обмеження». Запитали в транспортного експерта, наскільки це дієво та чи існує альтернатива.

ДМИТРО БЕСПАЛОВ

транспортний експерт

Навіщо потрібні делінеатори

Делінеатори допомагають боротись із незаконним паркуванням, забезпечують достатню пропускну здатність, відділяють смуги для громадського транспорту. «Фізика проста – це каналізування руху, яке унеможливлює незаконне паркування. Щоб протистояти тим випадкам, коли кидають машину на проїжджій частині та звужують вузьке місце ще більше. Дуже важливо ставити такі штуки біля об’єктів соціальної інфраструктури, наприклад лікарень», – каже Беспалов.

Кількісно вирахувати дієвість делінеаторів неможливо, оскільки сьогодні у Києві трафік ще вимірюється на точковому рівні. Однак, як запевняє Беспалов, делінеатори показали свою дієвість і справді мають переваги. Фактично ситуацію покращує не наявність стовпчика, а його правильне планування та встановлення – він має з’являтись у найбільш проблемних місцях, в осередках стихійного паркування та перевантаження руху. Тобто ситуацію вирішує не сам стовпчик, а питання організації дорожнього руху.

Делінеатори на Вокзальній площі

Недоліки

Пошкоджує покриття. Щоб встановити делінеатор, треба робити отвори в асфальті. У ці отвори може потрапляти вода, яка взимку почне замерзати й руйнуватиме покриття. Тому стовпчики треба обов’язково встановлювати так, щоб у жодному разі не переставляти та запобігати руйнуванню проїжджої частини. Нерідко балансоутримувач покриття (підрозділи «Київавтодору») виступає проти встановлення делінеаторів.

Неестетичність. Є різні види делінеаторів: металеві, пластикові, низькі, делінеатори-бордюри. Усі вони погіршують естетичність міського простору. «Якщо ми справді хочемо ними користуватись у майбутньому, варто розробити певний дизайн-код: які та в якому випадку використовувати, за якою схемою монтувати».

Тимчасовість. Делінеатор є тимчасовим засобом, а його використання після терміну експлуатації не передбачене і не продумане.

Вплив на збір поверхневих вод. Делінеатори можуть змінювати логіку збору дощових вод. Змінювати структуру збору води у дощоприймач небезпечно, це може призвести до забруднення вулиці та підтоплень.

«На ділянці довжиною 182 метри – від вулиці Московської до Лейпцизької – встановили 111 делінеаторів», – повідомляють комунальники.

Яка альтернатива?

Сучасною альтернативою є використання відеофіксування порушень. Автобус чи тролейбус перевозить у салоні відеореєстратор, який знімає автомобілі попереду на певній відстані. Система виписує штрафи тим водіям, що рухалися смугою громадського транспорту. У Києві це може бути запроваджено, адже деякі компанії з Південної Кореї, Китаю та Ізраїлю готові розвернути цю систему.

Коректною альтернативою є нормальне транспортне планування. Воно сприятиме тому, що делінеатори будуть узагалі непотрібні. «Треба планувати вулиці, підвищуючи їхню функціональність, робити акцент на тому, щоб вулицями могли користуватись більше людей, а не автівок. Якщо буде виконано ці умови, делінеатори стануть зайвими. Делінеатор каналізує деякі частини вулиці, чому б так не зробити нормальними вуличними елементами, які не будуть пластиковими та не руйнуватимуть проїжджу частину».

Встановлення антипаркувальних стовпчиків на Вознесенському узвозі

Що далі?

Делінеатори у найближчі роки залишатимуться пріоритетним засобом регулювання руху та боротьби з незаконним паркуванням, вважає Беспалов. Це невтішна перспектива, однак є і переваги: місто зосередиться на локальних проблемах, які потребують вирішення. Наприклад, варто поліпшити роботу наземного громадського транспорту, провести реконструкцію мосту Патона.

«У найближчий рік-два, а може навіть і кілька, місто буде займатись «трабл шутінгом», тобто розв’язуватиме певні локальні проблеми, які вже виникають і виникатимуть. Найближчим часом, на жаль, ми будемо тільки «гасити пожежі». На стратегію, найімовірніше, не буде ні фінансового, ні адміністративного ресурсу. А делінеатори слугуватимуть своєрідними милицями, які, втім, допоможуть рухатися у певному встановленому напрямку».

ФОТО: Центр організації дорожнього руху; обкладинка – Анна Шакун.