Спецпроєкти«Моя колонка стоїть у розробника суперкарів Pagani». Як Віталій Потоцький створює акустичні системи

Якось на природі я відкрив двері автомобіля, включив музику, якийсь час її послухав, і після цього не зміг завести автомобіль – акумулятор розрядився. Була північ, я був один у лісі – ця ситуація мені вкрай не сподобалася. Через декілька місяців історія повторилася, я зрозумів, що треба щось робити, аби безпечно слухати музику, але й не опинитися вночі у якійсь глушині з «мертвою» машиною.

Я почав шукати в магазинах потужні музичні системи на батарейках. Виявилося, що таких варіантів з якісним і тривалим звучанням просто не було. Ну, якщо немає – треба зробити! У той час я вже років 10 займався дизайном інтер'єрів і мав свою дизайн-студію, а ось із музикою, окрім любові до неї, мене нічого не пов’язувало. Але я люблю самостійно створювати гарні речі.

За декілька місяців я зібрав першу колонку – пілотну модель Junior. Зробив її для себе й навіть не думав, що це матиме продовження. Та ще за кілька місяців у мене з’явився партнер, Гранд Даян – мій друг, інвестор і бізнесмен, який любить красиві речі й музику. Він миттєво загорівся ідеєю й ми почали будувати свій бренд. Ми й досі партнери.

Я шукав, хто може займатися звуком для моїх колонок, і знайшов професійних інженерів, які знали, як побудувати систему з якісним звуком. У тому ж році я зайнявся корпусом. Думав, що це просте завдання – вирізати та скріпити шість дощечок. Але на це ми витратили більше часу, аніж на розробку підсилювачів, тому що я спершу зосередився на меблевих фабриках, які не мали потрібних навичок. Через якийсь час випадково найшов гітарних майстрів у Білій Церкві, які працюють із деревом. Нам знадобилося пів року роботи, аби випустити корпус, який можна збирати та виставляти в магазинах.

29 листопада я готувався опублікувати сторінку на Фейсбуці. Я вже все оформив, залишилося натиснути кнопку. Залишив це завдання на ранок, а коли прокинувся, дізнався, що на центральній площі міста побили студентів. Почався Майдан. Я зрозумів, що відкривати сторінку зараз, коли в людей думки зовсім не про музику, – немає сенсу.

7 січня 2014 роки я опублікував сторінку POTOTSKIY AUDIO – мені дуже хотілося поділитися своєю справою побудови систем зі світом. Людей привабив наш контент, адже вони бачили, що це створюється руками: довго та з душею. Так у нас з’явилися перші клієнти.

Після успішних тестів на міцність корпусу, ми поставили серійне виробництво двох моделей – Junior і Vintage, – за технологією, яка вже випробувана, і зарекомендувала себе.

Пік продажів у магазинах Києва. Акустичні системи POTOTSKIY AUDIO стояли на поличках 10 крамниць.

Ми також розповсюдилися в різних містах України.

Забрали товари з усіх магазинів і повністю перейшли в онлайн-режим. На жаль, магазини «не викуповували» й не цінували наші продукти.

До того ж наша сторінка у Фейсбуці вже настільки розвинулася, що не було необхідності десь фізично виставлятися.

Припинили серійне виробництво обох моделей і зосередилися на індивідуальних замовленнях.

Я нарешті зібрав для себе власну колонку Junior.

У мене була можливість зробити що завгодно, але це швидко помічали та викуповували – я не міг відмовити. А тепер цю модель ми зняли з виробництва, виходить, що перший і останній Junior – мої.