ПромоВід готелю «Експрес» до будівлі «Київпроєкту»: маршрут вихідного дня модерністськими локаціями Києва
Трішки історії та фактів із сучасного стану будівель
Київські будівлі модерністської архітектури з’явилися за часів Радянського Союзу на зміну сталінському класицизму. Житній ринок на Подолі, кінотеатр «Київська Русь» чи київський телецентр – ці та десятки інших об’єктів легко впізнати за масивними формами, використанням бетону та декоративними елементами.
Багато будівель того періоду збереглися в оригінальному вигляді, інші – пережили реновації або потребують капітального ремонту. Саме тому The Village Україна разом із KYЇVPROEKT City Space підготували маршрут 8 локаціями Києва епохи модернізму, які потребують уваги та збереження.
Київський телецентр
Адреса: вулиця Юрія Іллєнка, 42
Київський телецентр або «Олівець» звели у 1992 році за проєктом архітектора Комаровського. Згідно з планом, будівля у 24 поверхи та площею в 87,5 тисяч м² може вмістити одночасно 2500 людей. Для дизайну інтер’єру використали мозаїку, металеві вставки й мармур. А пірамідальна форма будівлі навіть вплинула в 1990-х роках на архітектуру столиці: наприклад, подібну піраміду можна побачити на даху Лівобережного поштамту. З моменту відкриття в будівлі розташований телецентр Національної телекомпанії України. До речі, це єдина будівля в Києві, яка має свою пожежну частину.
Що з будівлею зараз?
Сьогодні в телецентрі працюють чотири телеканали: «UA: Перший», «UA: Культура», «UA: Київ» і «UA: Крим». Телецентр досі повністю не закінчили: недобудували приміщення концертної студії, а частина території навколо будівлі залишається необлаштованою. Проте архітектурний ансамбль телецентру планують добудувати – про це розповіло керівництво Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2017 році. Передусім ідеться про закінчення центрального входу: праворуч і ліворуч від нього планували встановити два великі фонтани та реставрувати концертну залу.
Кінотеатр «Київська Русь»
Адреса: вулиця Січових Стрільців, 93
«Київська Русь» – найбільший український комунальний кінотеатр, що належить до мережі муніципальних кінотеатрів «Київкінофільм». Його спорудили у 1982 році за проєктом архітекторів Таєнчука та Босенка на місці кінотеатру «Комунар». Відкриття «Київської Русі» присвятили до 1500-річчя столиці. На той час кінотеатр був оснащений останніми технологіями та мав найбільший у Києві екран – 26 метрів x 11 метрів. Його глядацька зала розрахована на понад тисячу осіб.
Що з будівлею зараз?
На сьогодні будівля кінотеатру потребує реконструкції. Офіційно проєкт оновлення ще не представили, проте у 2020 році показали візуалізації фасаду кінотеатру, у якому планують зробити капітальний ремонт. На його базі хочуть створити сучасний мультифункціональний культурний центр.
Житній ринок
Адреса: вулиця Верхній Вал, 16
У 1974–1980 роках на Подолі звели Житній ринок за проєктом архітекторів Штолька, Ратушинського, Моніна та конструктора Бернарського. У будівлі вмістили 1350 торговельних місць – це був найбільший критий ринок у Європі. Під час роботи над проєктом автори підняли частину покриття довгими сторонами периметра, а опорні конструкції прибрали всередину. З огляду на функціональність ринку, кожне робоче місце забезпечили гарячою й холодною водою. Будівля розташована на місці, де здавна існував базар, тому фасад прикрасили карбованим металевими панно за мотивами древнього торгового шляху з варягів у греки.
Що з будівлею зараз?
У 2017 році київська влада доручила комунальному підприємству «Житній ринок» провести реконструкцію будівлі. Проте офіційного проєкту, за яким будуть вести роботи, поки що немає.
«Український дім»
Адреса: вулиця Хрещатик, 2
«Український дім» звели у 1982 році. За задумом архітекторів, центром п’ятиповерхової будівлі є спіральний колодязь-атріум, навколо якого розташовані приміщення. За радянських часів тут був музей Леніна, де на першому поверсі розташовувалася його статуя.
Що з будівлею зараз?
З часів незалежності тут розташований конгрес-центр. Попри призначення, в будівлі влаштовують ярмарки, а частину приміщень зайняли під склади Музею історії Києва. З 18 тисяч м² площі сьогодні використовують лише 8,8 тисячі м². У національному центрі «Український дім» планують зробити реставрацію та змінити концепцію діяльності. Там проводитимуть презентації, конференції та виставки, відкриють освітні й комунікаційні простори та, можливо, IT-хаб.
Комплекс «Київпроєкту»
Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 16-22
Проєкт будівлі комплексу розробила команда архітекторів, яку очолювали Огур і Козлова. Вглиб кварталу можна знайти 16-поверхову «вежу», а фасадна частина – це стилобат із відкритим внутрішнім двором. У 1980-х роках тут розташовувалася головна організація із забудови Києва – інститут «Київпроєкту» – в якій працювало понад 2000 людей. Саме в будівлі «Київпроєкту» спроєктували всі знакові об’єкти післявоєнного Києва, серед яких «Летюча тарілка» на Либідській, готель «Салют» і Палац піонерів. А серед відомих архітекторів, що тут працювали – Авраам Мілецький, Едуард Більський і Микола Дьомін.
Що з будівлею зараз?
На сьогодні окремі частини будівлі перебувають в аварійному стані, а її територію використовують лише частково. Комплекс «Київпроєкту» планують модернізувати – зробити капітальний ремонт фасаду, приміщень, зон загального користування й оновити інженерні мережі. Концепцію реновації розробили Perfect Group і Saga Development.
На основі комплексу створять KYЇVPROEKT City Space – суспільний мультифункціональний простір. Його відкриття запланували на 2023 рік. Озеленити район планують із допомогою зимового саду, він буде публічним і розміщуватиметься на даху стилобату. В оновленій будівлі створять простір для лекцій, конференцій і коворкінг, залу для виставок і мінікінотеатр, студії відео- та звукозапису, освітню платформу для дітей і школу робототехніки. А поруч розмістять магазини українських технологічних брендів і VR-простір. Частину будівлі займуть апартаменти з панорамним краєвидом на історичний центр Києва.
Готель «Експрес»
Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 38/40
Готель «Експрес» відкрили у 1985 році в центрі Києва, поряд із Центральним залізничним вокзалом. 15-поверхову будівлю вирішили розмістити саме тут не випадково – за задумом архітектора Жежеріна, «Експрес» є залізничним готелем. Тому в стилобаті будівлі розташували Центральні залізничні каси міста.
«Експрес» поєднує в собі декілька архітектурних стилів. Східчастий стилобат будівлі – один із прикладів класичного модернізму. Загальна архітектура готелю близька до конструктивістського Центрального вокзалу. Тут використали нетиповий для модернізму коричневий колір, фасад розділили на блоки, як і в будівлі вокзалу, а на тлі темних стін виділяються білі балкони – ще один прийом із конструктивізму.
Що з будівлею зараз?
Будівля зберегла свій початковий вигляд разом із широкими вікнами та мармуровим інтер’єром. Сьогодні готель містить 144 кімнати різних категорій, три конференц-зали, два ресторани, а також паркінг.
Готель «Либідь»
Адреса: Площа Перемоги, 1
За проєкт готелю «Либідь» відповідали архітектори Чмутіна, Аніщенко, Стукалов і Чеканюк. Саме вони вирішили надати будівлі форму тонкої пластини, що стоїть на стилобаті. Фасад зробили скляним, а в стіни вставили широкі вікна. Особливим елементом стала скульптура Либеді – за легендою вона зі своїми братами Києм, Щеком і Хоривом заснувала Київ. Нею оздобили торець готелю. В початковому проєкті будівлі цієї скульптури не було, але нині саме вона вирізняє її з-поміж інших. Відкрили об’єкт в 1970 році.
Що з будівлею зараз?
Відкриті тераси на першому поверсі перекрили після реконструкції будівлі наприкінці 1990-х років. А інтер’єр ресторану готелю залишили оригінальним: площу поділили на окремі приміщення й залишили декоративне килимове панно.
Будівля «Укравтодору»
Адреса: вулиця Фізкультури, 9
За підготовку проєкту будівлі відповідав архітектор Авраам Мілецький, який також працював над Київським крематорієм і готелем «Салют». Будівництво проходило в 1971–1976 роках. Об’єкт помітно вирізняється з-поміж інших адміністративних будівель епохи радянського модернізму: замість типової пластини-паралелепіпеда із суцільним склінням і горизонтальним стилобатом, Мілецький створив пластичну й об’ємну будівлю з округлими кутами та химерними формами.
Що з будівлею зараз?
Сьогодні це будівля «Укравтодору». У 2017 році його фасад повністю змінили – зрізали зелень, нанесли сині лінії та встановили пластикові вікна. В «Укравтодорі» це пояснили тим, що зелень на фасаді могла впасти на прилеглу територію.
Коментарі
Підписатись