Київські будівлі модерністської архітектури з’явилися за часів Радянського Союзу на зміну сталінському класицизму. Житній ринок на Подолі, кінотеатр «Київська Русь» чи київський телецентр – ці та десятки інших об’єктів легко впізнати за масивними формами, використанням бетону та декоративними елементами.
Багато будівель того періоду збереглися в оригінальному вигляді, інші – пережили реновації або потребують капітального ремонту. Саме тому The Village Україна разом із KYЇVPROEKT City Space підготували маршрут 8 локаціями Києва епохи модернізму, які потребують уваги та збереження.
Київський телецентр
Адреса: вулиця Юрія Іллєнка, 42
Київський телецентр або «Олівець» звели у 1992 році за проєктом архітектора Комаровського. Згідно з планом, будівля у 24 поверхи та площею в 87,5 тисяч м² може вмістити одночасно 2500 людей. Для дизайну інтер’єру використали мозаїку, металеві вставки й мармур. А пірамідальна форма будівлі навіть вплинула в 1990-х роках на архітектуру столиці: наприклад, подібну піраміду можна побачити на даху Лівобережного поштамту. З моменту відкриття в будівлі розташований телецентр Національної телекомпанії України. До речі, це єдина будівля в Києві, яка має свою пожежну частину.
Що з будівлею зараз?
Сьогодні в телецентрі працюють чотири телеканали: «UA: Перший», «UA: Культура», «UA: Київ» і «UA: Крим». Телецентр досі повністю не закінчили: недобудували приміщення концертної студії, а частина території навколо будівлі залишається необлаштованою. Проте архітектурний ансамбль телецентру планують добудувати – про це розповіло керівництво Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2017 році. Передусім ідеться про закінчення центрального входу: праворуч і ліворуч від нього планували встановити два великі фонтани та реставрувати концертну залу.
Кінотеатр «Київська Русь»
Адреса: вулиця Січових Стрільців, 93
«Київська Русь» – найбільший український комунальний кінотеатр, що належить до мережі муніципальних кінотеатрів «Київкінофільм». Його спорудили у 1982 році за проєктом архітекторів Таєнчука та Босенка на місці кінотеатру «Комунар». Відкриття «Київської Русі» присвятили до 1500-річчя столиці. На той час кінотеатр був оснащений останніми технологіями та мав найбільший у Києві екран – 26 метрів x 11 метрів. Його глядацька зала розрахована на понад тисячу осіб.
Що з будівлею зараз?
На сьогодні будівля кінотеатру потребує реконструкції. Офіційно проєкт оновлення ще не представили, проте у 2020 році показали візуалізації фасаду кінотеатру, у якому планують зробити капітальний ремонт. На його базі хочуть створити сучасний мультифункціональний культурний центр.
Житній ринок
Адреса: вулиця Верхній Вал, 16
У 1974–1980 роках на Подолі звели Житній ринок за проєктом архітекторів Штолька, Ратушинського, Моніна та конструктора Бернарського. У будівлі вмістили 1350 торговельних місць – це був найбільший критий ринок у Європі. Під час роботи над проєктом автори підняли частину покриття довгими сторонами периметра, а опорні конструкції прибрали всередину. З огляду на функціональність ринку, кожне робоче місце забезпечили гарячою й холодною водою. Будівля розташована на місці, де здавна існував базар, тому фасад прикрасили карбованим металевими панно за мотивами древнього торгового шляху з варягів у греки.
Що з будівлею зараз?
У 2017 році київська влада доручила комунальному підприємству «Житній ринок» провести реконструкцію будівлі. Проте офіційного проєкту, за яким будуть вести роботи, поки що немає.
«Український дім»
Адреса: вулиця Хрещатик, 2
«Український дім» звели у 1982 році. За задумом архітекторів, центром п’ятиповерхової будівлі є спіральний колодязь-атріум, навколо якого розташовані приміщення. За радянських часів тут був музей Леніна, де на першому поверсі розташовувалася його статуя.
Що з будівлею зараз?
З часів незалежності тут розташований конгрес-центр. Попри призначення, в будівлі влаштовують ярмарки, а частину приміщень зайняли під склади Музею історії Києва. З 18 тисяч м² площі сьогодні використовують лише 8,8 тисячі м². У національному центрі «Український дім» планують зробити реставрацію та змінити концепцію діяльності. Там проводитимуть презентації, конференції та виставки, відкриють освітні й комунікаційні простори та, можливо, IT-хаб.
Комплекс «Київпроєкту»
Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 16-22
Проєкт будівлі комплексу розробила команда архітекторів, яку очолювали Огур і Козлова. Вглиб кварталу можна знайти 16-поверхову «вежу», а фасадна частина – це стилобат із відкритим внутрішнім двором. У 1980-х роках тут розташовувалася головна організація із забудови Києва – інститут «Київпроєкту» – в якій працювало понад 2000 людей. Саме в будівлі «Київпроєкту» спроєктували всі знакові об’єкти післявоєнного Києва, серед яких «Летюча тарілка» на Либідській, готель «Салют» і Палац піонерів. А серед відомих архітекторів, що тут працювали – Авраам Мілецький, Едуард Більський і Микола Дьомін.
Що з будівлею зараз?
На сьогодні окремі частини будівлі перебувають в аварійному стані, а її територію використовують лише частково. Комплекс «Київпроєкту» планують модернізувати – зробити капітальний ремонт фасаду, приміщень, зон загального користування й оновити інженерні мережі. Концепцію реновації розробили Perfect Group і Saga Development.
На основі комплексу створять KYЇVPROEKT City Space – суспільний мультифункціональний простір. Його відкриття запланували на 2023 рік. Озеленити район планують із допомогою зимового саду, він буде публічним і розміщуватиметься на даху стилобату. В оновленій будівлі створять простір для лекцій, конференцій і коворкінг, залу для виставок і мінікінотеатр, студії відео- та звукозапису, освітню платформу для дітей і школу робототехніки. А поруч розмістять магазини українських технологічних брендів і VR-простір. Частину будівлі займуть апартаменти з панорамним краєвидом на історичний центр Києва.
Готель «Експрес»
Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 38/40
Готель «Експрес» відкрили у 1985 році в центрі Києва, поряд із Центральним залізничним вокзалом. 15-поверхову будівлю вирішили розмістити саме тут не випадково – за задумом архітектора Жежеріна, «Експрес» є залізничним готелем. Тому в стилобаті будівлі розташували Центральні залізничні каси міста.
«Експрес» поєднує в собі декілька архітектурних стилів. Східчастий стилобат будівлі – один із прикладів класичного модернізму. Загальна архітектура готелю близька до конструктивістського Центрального вокзалу. Тут використали нетиповий для модернізму коричневий колір, фасад розділили на блоки, як і в будівлі вокзалу, а на тлі темних стін виділяються білі балкони – ще один прийом із конструктивізму.
Що з будівлею зараз?
Будівля зберегла свій початковий вигляд разом із широкими вікнами та мармуровим інтер’єром. Сьогодні готель містить 144 кімнати різних категорій, три конференц-зали, два ресторани, а також паркінг.
Готель «Либідь»
Адреса: Площа Перемоги, 1
За проєкт готелю «Либідь» відповідали архітектори Чмутіна, Аніщенко, Стукалов і Чеканюк. Саме вони вирішили надати будівлі форму тонкої пластини, що стоїть на стилобаті. Фасад зробили скляним, а в стіни вставили широкі вікна. Особливим елементом стала скульптура Либеді – за легендою вона зі своїми братами Києм, Щеком і Хоривом заснувала Київ. Нею оздобили торець готелю. В початковому проєкті будівлі цієї скульптури не було, але нині саме вона вирізняє її з-поміж інших. Відкрили об’єкт в 1970 році.
Що з будівлею зараз?
Відкриті тераси на першому поверсі перекрили після реконструкції будівлі наприкінці 1990-х років. А інтер’єр ресторану готелю залишили оригінальним: площу поділили на окремі приміщення й залишили декоративне килимове панно.
Будівля «Укравтодору»
Адреса: вулиця Фізкультури, 9
За підготовку проєкту будівлі відповідав архітектор Авраам Мілецький, який також працював над Київським крематорієм і готелем «Салют». Будівництво проходило в 1971–1976 роках. Об’єкт помітно вирізняється з-поміж інших адміністративних будівель епохи радянського модернізму: замість типової пластини-паралелепіпеда із суцільним склінням і горизонтальним стилобатом, Мілецький створив пластичну й об’ємну будівлю з округлими кутами та химерними формами.
Що з будівлею зараз?
Сьогодні це будівля «Укравтодору». У 2017 році його фасад повністю змінили – зрізали зелень, нанесли сині лінії та встановили пластикові вікна. В «Укравтодорі» це пояснили тим, що зелень на фасаді могла впасти на прилеглу територію.
Матеріал підготовлено за підтримки
