Люди в містіКиївські бігуни

Обкладинка: Сергій Буряк

Я почав бігати три роки тому. У мене було два велосипеди – один я продав, і щоб не витрачати кошти від продажу даремно, купив перші бігові кросівки, одяг і годинник, який міг замінити тренера. Найдорожчим із цього всього був годинник, він давав максимум даних про тренування і додавав мотивації – власне, я змагався сам із собою, щоб покращити свої показники в темпі й витривалості. Задоволення від процесу прийшло не одразу, але коли я почав бачити прогрес у швидкості – це стало додатковою мотивацією, яка приносила і задоволення. Як на мене, максимум задоволення від бігу можна отримати, беручи участь у змаганнях, а також змінюючи локації для тренувань.

Я бігаю три-чотири рази на тиждень по 10-12 кілометрів за одне тренування в будні і до 30 на вихідних, загалом за тиждень виходить 50-60 кілометрів. Це не так і багато. Не люблю бігати на стадіонах – це дуже одноманітно. Надаю перевагу бігу по місту в зелених зонах, мій улюблений маршрут проходить через Пейзажну алею, Алею художників, Володимирську Гірку й Маріїнський парк, там мінімум автомобільного трафіку. На вихідних ми збираємось з друзями і бігаємо в Голосіївському парку, парку Дружби Народів та в інших місцях з ґрунтовим покриттям. Не знаю, чи можна назвати це лайфхаком, але я дуже люблю бігати вгору на максимальній швидкості. Це своєрідні інтервали, які найчастіше бігають на стадіоні, але оскільки стадіони я не дуже люблю, бігаю там, де є гірки. Такі тренування роблять біг продуктивнішим.

Крім бігу, я люблю велосипед і на вихідних намагаюсь їздити за місто в компанії друзів і знайомих. Зазвичай ми проїзджаємо до 100 кілометрів. Я чергую між собою біг, плавання та їзду велосипедом, але ніколи не поєднував усе разом. Це називається триатлон, а найпопулярніше змагання в такому виді спорту – Ironman. У цьому сезоні хочу відмовитись від змагань на асфальті та брати участь виключно в трейлах, зараз більше подобається бігати на природі. У планах на літо – три гірські трейлові змагання:

1. Skole Ultra Trail – там планую пробігти 52 кілометри;
2. Bojko Trail – хочу спробувати 80 кілометрів;
3. Chornohora Sky Marathon – там можна пробігти відразу через шість двотисячників українських Карпат.

У мене закінчився абонемент до спортзалу, і мало от-от початися літо. Я хотіла бути у формі й тонусі. Вирішила дати втретє шанс бігу – і стосунки з ним нарешті склалися! Перші дві спроби провалювались через неправильну підготовку, я швидко виснажувалась і ненавиділа правий бік, який болів. Навчитися бігати для задоволення вдалося лише нещодавно.

Бігати намагаюсь якомога частіше, але не завжди встигаю зранку. Обожнюю бігати в ботанічному саду та парку Шевченка. На природі мені завжди комфортніше, ніж серед сірих бетонних будівель. Дуже круто бігати, випивши BCAA (амінокислоти), продуктивність значно зростає. У процесі очищується мислення. Це свого роду медитація та певний добрий вайб на весь день. Біг бадьорить краще за каву.

Марафони наразі бігти не планую, у мене є травми, які не дозволяють це зробити. Можливо, якось спробую. Але поки подобається бігти для себе – просто в кайф. Люблю міксувати силові тренування, ранковий біг, танці або стретчинг. У такий спосіб не втомлююся від одноманітності.

У Києві бігаю майже щодня вздовж Оболонської набережної від Північного мосту до затоки Собаче Гирло і назад, іноді набережною до мосту Метро. Загалом намагаюся подолати від 12 до 20 кілометрів. Люблю бігати в Карпатах трейли (біг гірськими стежками зі значним перепадом висот). Свіже повітря дуже бадьорить, а ландшафти надихають.

Починати новачкам може бути важко через біль у м’язах, але це минає. Варто запам’ятати мантру «біль неминучий, страждання – особистий вибір кожного» і не зупинятися.

Мені подобається вплив бігу не тільки на тіло, а також і на мозок, мисленнєві процеси. Під час пробіжки думається ясніше і чіткіше, іноді приходять інсайти, відповіді на складні питання, нові ідеї. Зникає буденний стрес. Коротко кажучи, пробіжки вибивають лайно з голови.

Хоча бувають дні, коли не хочеться виходити бігати, тоді доводиться себе пересилювати. Я в таких випадках згадую, що найскладніше – перших два-три кілометри, а далі втягуюся і приходить задоволення. Часто допомагає музика.

Змагання і марафони теж можуть підтримувати мотивацію. За цей час я брав участь у кількох напівмарафонах, гірському трейл-марафоні на 50 кілометрів і комбінованому змаганні, де пробіг 105 кілометрів. Перед змаганнями варто добре харчуватися і спати (останнє мені погано вдається), а після змагань треба дозволити собі відпочити – розім’яти м’язи допоможе велосипед чи плавання.

Влітку поєдную біг з альпінізмом та трекінгом, взимку чергую зі сноубордичним фрірайдом. Ще ходжу на скеледром.

Почав бігати в січні 2012 року. Хотів скинути зайву вагу та повівся на моду. Скачав Nike Plus Run, пішов бігати на стадіоні по снігу. Відчув цікавий медитаційний ефект, вирішив продовжити. Далі з’явилися результати на тілі, покращилося здоров’я (рідко хворію), з’явився кайф. Спеціально до бігу себе не ламав – органічно влився.

Зараз бігаю двічі на тиждень, бо більше не дозволяє графік інших тренувань. Бігати люблю всюди. По місту – рекреаційно (у довгі поїздки намагаюся брати форму), парки – велика любов: тут і рекреація, і трохи конкретного тренування. На стадіоні – завжди серйозне програмне тренування, бо найменше перешкод і найточніші виміри дистанції й темпу.

Під часу бігу я слухаю подкасти або нову музику. Це додає мені сили. Перед пробіжкою думаю над планом – тренування і маршруту, який відповідає моїм цілям.

Біг дав мені краще здоров’я, кращий зовнішній вигляд, єдину притомну можливість побути в медитативному стані, а також задоволення від процесу. Плюс це хороша тема для розмов із деякими знайомими. Ще я дуже добре зрозумів свій організм – через бажання нових досягнень, існування біологічних лімітів та, на жаль, травми.

Жодного офіційного довгого забігу не мав, проте тричі за життя в містах пробігав половинку. Минулого літа спробував серйозно підготуватися до Kyiv Half Marathon, але за місяць до забігу отримав складну травму, відновлення досі триває.

Відновлення після будь-якого важкого тренування – розтяжка, ізотоніки, відпочинок ногам, лід на коліна.

Через травму та моє бажання розвивати своє тіло далі частка бігових тренувань скоротилася. Відмовлятися не збираюся, навпаки – у разі позитивної динаміки травми спробую ще раз підготуватися до півмарафону, цього разу вже з тренером та під контролем медичних спеціалістів.

Із цими людьми виходить енергетичний обмін, заряд крутими емоціями, а в місцях, де ми бігаємо, збирається багато інших бігунів – Труханів острів, ботанічний сад. Усі вітаються, вибігаючи одне одному на зустріч. Менше ніж через рік після початку тренувань я вже бігла свій перший півмарафон. Це була моя перша серйозна дистанція – якби мені про це сказали рік тому, я б не повірила. Після цього були ще два – на таких заходах дуже крута атмосфера. Мої друзі, які приїхали підтримати мене, хвилювались, що не буде чим зайнятись, але дві години швидко пролетіли: вони накричалися, настрибалися, насміялися, отримали безліч емоцій.

Поки що в планах – восени пробігти ще два півмарафони. А взагалі є думки пробігти марафон, але конкретної цілі немає. Люблю послухати історію людей, які пройшли триатлон – я в захваті, мені здається це нереальним, але ці люди існують і їх багато. До таких змагань треба довго та серйозно готуватися. Які поради, якщо хочете бігти? Просто біжить, навіть якщо у вас немає кросівок – біжіть у черевиках, спробуйте. Коли хочеться, ти не шукаєш виправдань, чому не виходить, ти шукаєш можливості. Люди приходять у біг по любові – як ще можна пробігти 21 чи 42 кілометри в задоволення?

Безкоштовних тренувань зараз дуже багато. Я б рекомендувала прийти на декілька, щоб проконсультуватися з професіоналом. Можливо, ви неправильно ставите ногу, не такий нахил тіла, недостатньо підіймаєте ноги. Біг дає серйозне навантаження на спину, і тренер розповідає, як нічого не пошкодити.