7 листопада користувачка Facebook Наталя Бурейко звинуватила посадовця Нацполіції Олександра Варченка в домаганнях та погрозах. За її словами, вона познайомилася з користувачем під таким іменем через Tinder. Але вже наступного дня вона вибачилася та видалила свої дописи, назвавши це інформаційною атакою.

Як звичайний свайп вправо може позбавити спокою в житті і що робити з людьми, які нав’язують своє спілкування в соцмережах? Ми дізналися відповіді у тих, хто потрапляв у схожу ситуацію.

У нас був match у Tinder, ми перекинулися кількома повідомленнями. У мене до акаунта був підв’язаний Instagram (фатальна помилка). Десь за 3 дні він, коли я вже й забула про нього, написав мені в дірект: «Привіт, давай зустрічатися». Я подумала, що це в нього гумор такий. Точніше, я себе в цьому переконала. А коли він надсилав усі ці дивні повідомлення, то казала собі, що це він просто веселий.

Я майже одразу відчула, що він переходить межу. Він не залишав тему «зустрічання». Але, схоже, інстинкт самозбереження у мене тоді був відсутній та увімкнулося щось типу дослідницького інтересу «що далі»? Ми зустрілися.

Коли я його побачила, то одразу захотіла втекти. У нього очі були, як в Ентоні Хопкінса в «Мовчанні ягнят». Такі великі й божевільні. Він весь був «смиканий», і я вирішила поводитися спокійно, щоб не вивести його. Він зразу ж спитав: «Ну що, як я тобі? Ми зустрічаємося, еге ж?». Я була дипломатичною, а він продовжував наполягати, говорив, що це не відповідь.

Був момент, від якого у мене досі мурашки. Ми йдемо, навколо темно, грає вуличний музикант. Я, щоб відійти від теми стосунків, запитала, яку музику від слухає? Він хвилину мовчав. А тоді повернувся і тихо сказав: «Так ось же, зараз грає».

Коли я змогла піти з цієї зустрічі, він почав мені писати: «Як я тобі? Ми ж будемо зустрічатися?». Я намагалася бути максимально м’якою, тому що бачила: він не дуже стабільний. Але сказала, що у нас нічого не буде.

Тоді він запропонував просто секс, аргументуючи тим, що йому це дуже потрібно і він дуже ніжний. Ми спілкувалися в Telegram, я його заблокувала, бо мене це злякало. Він почав писати в Instagram. У якийсь момент я відверто сказала, що йому потрібно до психолога. Здається, він розізлився. Я його всюди блокувала. Він купував нові номери й продовжував мені писати, запитував, чи можна надіслати свої інтимні фото. Це було дико, я відмовлялася. А він закидував мене повідомленнями, що йому потрібно спустити пар.

У якийсь момент я не витримала і сказала, що він мені огидний, поводиться дуже погано, а тоді заблокувала його. Більше він мені не писав. Не можу сказати, що ця ситуація сильно змінила моє ставлення до онлайн-знайомств. Тому що таких людей тепер можна зустріти де завгодно. Але я зрозуміла, що варто слухати інтуїцію. Якщо одразу є відчуття, що це не те, то не потрібно себе змушувати.

3 місяці тому в мене був випадок з одним хлопцем. Я про нього давно чула, що він не дуже адекватниий, але не пам’ятала, який він має вигляд. У нас був match в Tinder. Ми нормально спілкувалися протягом дня, мені сподобалося, що він говорить українською. Тоді я якийсь час не заходила в мережу, а коли зайшла – побачила від нього купу істеричних повідомлень. Я йому пояснила, що була зайнята, а тоді заблокувала.

За якийсь час він зробив новий акаунт, завантажив нові фото. Я побачила симпатичного хлопця та лайкнула. Усе відбулося за попереднім сценарієм. Він написав: «Привіт, красуне», ми трохи спілкувалися, у мене не було жодних очікувань. Тоді я видалила Tinder і на певний час поїхала працювати в іншу країну. Коли повернулася, знову встановила додаток і побачила від нього меседж: «Ти вівця». Я запитала, у чому його проблема? Він сказав, що я нечемна, завалював мене якимись повідомленнями, почав навіть ображати. Я знову його заблокувала.

Він знайшов мене у Facebоok та Instagram й продовжив писати. Довелося його заблокувати ще й там. Після цього випадку я взагалі перестала користуватися Tinder. І не дозволяю собі з неперевіреними хлопцями ходити на побачення.

А ще якось мені надіслали фотку члена, від шоку я тільки й змогла написати «дякую». Тому дуже фільтрую, хто за мною стежить, читаю анкети і стараюся в особисте життя не впускати чужих людей. Звісно, є випадки, коли люди знайомляться в Tinder і зустрічаються довгий час, але мені поки так не щастило.

Усе почалося стандартно. Спочатку match. Після кількох повідомлень зрозуміли, що перебуваємо на одній хвилі. Виявилося, що є кілька спільних знайомих, зійшлися смаки. Я сприймала це як просте спілкування в мережі й не будувала жодних планів з цією людиною. Чесно кажучи, навіть на побачення з ним не збиралася.

Але в цього хлопця були інші сподівання. Раптом я відчула, що він справді переходить межу: через спільних знайомих дізнався, де я живу, з ким спілкуюся тощо. Здається, друзі хотіли влаштувати моє особисте життя, тому ділилися з ним інформацією. Згодом написав, що хоче зустрітися, і, попри відмову, чекав мене під роботою.

Почалася дуже неприємна для мене розмова, він мене ображав. Казав, що я більше ніколи такого, як він, не зустріну й з такими темпами залишуся сама. Я різко закінчила розмову і просто пішла далі. Мені довелося заблокувати його в мережі й кілька днів озиратися, чи немає цієї прекрасної людини поблизу.

Моє ставлення до Tinder після цього не змінилося. Я не сприймаю це серйозно. Якщо й знайомлюся, то тепер намагаюся спілкуватися з хлопцями з інших тусовок, щоб раптом знову не нарватися на спільних друзів, які нібито допомагають влаштувати особисте життя.

Обкладинка: Stephanie Hofmann