Більше ніж містоВіртуальна подорож Україною від читачів The Village: що подивитися (Частина 1)
Обирайте місто на мапі, і ми перенесемо вас туди
З 18 березня до 15 квітня The Village Україна разом із Mastercard проводили фотоконкурс #БІЛЬШЕніжмісто спеціально до оновлення платформи Mastercard Більше. У дайджесті зібрали 20 нетипових фото та цікавих історій учасників про українські міста.
The Village Україна разом із Mastercard опублікували фото переможців першого та другого тижня, розпитали учасників про міста, зображені на фотографіях, улюблені маршрути ними та нетипові локації, які варто відвідати гостям міста.
Mastercard Більше
Спершу ми хочемо познайомити вас із дещо незвичним містом – Mastercard Більше.
Це віртуальне місто для держателів карток Mastercard: зі своїми районами, вулицями й улюбленими місцями. Саме у цьому місті зібрані всі пропозиції, акції й подарунки від компанії та партнерів. Тут ви можете виграти смачний ланч від Діми Борисова, стати частиною імерсивної вистави або обміняти бали у програмі на речі з ексклюзивної колекції українського бренда BEVZA.
У Mastercard Більше немає точки на карті, адже це місто доступне всім, незалежно від того, де ви перебуваєте.
Реєструйтеся на сайті програми, збирайте бали за щоденні оплати карткою Mastercard, обмінюйте їх на подарунки та безцінні враження.
Обирайте наступне місто на мапі, і ми перенесемо вас туди
Святогірськ
Білокузьминівка
Кременець
Черкаси
Київ
Дніпро
Львів
Вовчанськ
Вінниця
Івано-Франківськ
Одеса
Кам’янець-Подільський
Чернівці
Харків
Обирайте місто, і ми перенесемо вас туди
Святогірськ
Святогірськ
«Я люблю Святогірськ за його мальовничі краєвиди та добрих і чуйних мешканців. Це місце, у якому можна щоразу знаходити цікаві та красиві місця. Обов’язково потрібно відвідати Святогірську Свято-Успенську Лавру та пам’ятник Артему».
Білокузьминівка
Білокузьминівка
«Білокузьминівські скелі – це абсолютно нетиповий пейзаж для Донеччини. Правильна назва місцини – «скелеподібне оголення», або «скелеподібне вивітрювання» верхньої крейди. Скелі входять до складу регіонального ландшафтного парку Краматорський, де також є що подивитися: скам’янілі дерева (Дружківка), регіональний ландшафтний парк Клебан Бик (Костянтинівка). Відбитки молюсків на кам’яних схилах і скам’янілі дерева – це те, що кожна людина повинна просто «помацати» й відчути. У період карантину це місце – справжня віддушина для людини, яка сумує за горами.
А ще раджу обов’язково відвідати завод шампанських вин Artwinery в Бахмуті, соляні шахти в Соледарі, Святогірськ, екологічну стежку в Ямполі. І просто змінити своє уявлення про Донеччину. Тут не тільки терикони та промисловість, а й неймовірна природа».
Кременець
Кременець
«Найбільше люблю це місто за ліси й гори, якими воно оточене. Навколо Кременця – національний природний парк, це ідеальне місце для піших і велопрогулянок, де можна зустріти диких козуль.
Моє «місце сили» – Дівочі скелі. Це кам’яні урвища на вершині лісу, звідки можна подивитися на місто. Також раджу піднятися на Замкову гору – колись це була могутня фортеця, яку не змогла завоювати навіть орда хана Батия. З гори відкривається чудова панорама на історичний центр міста й околиці. Колишній Кременецький колегіум єзуїтів у центрі міста, якому близько 300 років, має дуже красиву архітектуру. За кілька метрів є ще одна цікава пам’ятка – будинки «Близнюки», що притулилися один до одного. Гостям раджу: заїжджайте до Кременця, коли зелено, тоді він розкішний».
Черкаси
Черкаси
argenteeya
«Ще шість років тому Черкаси мені не подобалися нічим. Тепер для мене Черкаси – це дуже затишне місто зі щирими людьми та гарними краєвидами.
Обожнюю проводити час у Дахнівці (мікрорайон у Черкасах – ред.) біля Дніпра разом із друзями, там чудова атмосфера спокою, яку можна поєднати з активним відпочинком. У кошик «must visit» – Краєзнавчий музей, розташований поруч із Пагорбом Слави, де відкривається чудовий краєвид на Долину троянд і Дніпро».
«Черкаси – прекрасне місто на березі Дніпра, що відчувається як море, таке воно широке та безкрайнє! Уздовж берега розташовано багато пляжів, диких та облагороджених, з чистим піском, переодягальнями, лежаками, вежами з рятувальниками як у Лос-Анджелесі.
У нас є суперкрута SUP-культура та локації, де можна взяти в оренду сап і зустріти на воді світанок або захід сонця. Також дуже розвинуті яхт-культура, вейкбординг, байдарковий спорт.
Раджу для відвідування:
- Пагорб Слави, де можна намилуватися обріями Дніпра та Долиною троянд у підніжжя, з фонтанами, зонами для відпочинку та творчості
- берег Дніпра, до якого можна вийти майже в будь-якому куточку району Митниця, річковий порт і набережна
- Парк 50-річчя з величезним колесом огляду на Дніпро та нашу найдовшу в Європі дамбу
- Парк 30-річчя з озером і безліччю качок, а ще зоопарком європейського формату з ведмедями, вовками й оленями, які вільно пересуваються своїми територіями
- бульвар Шевченко, обрамлений тінню каштанів, який проходить через усе місто. Гуляючи ним, ви побачите відновлений Драматичний театр, а далі потрапите на Соборну площу»
Київ
Київ
«Київ нагадує мені незграбного, але милого підлітка. Це таке молоде за духом місто, яке постійно розвивається – з’являються нові місця, бренди тощо. Це місто-бунтівник із муралами, стритартом і просто фразами на стінах. І все це уживається з архітектурою довоєнного часу та радянським модернізмом.
Я люблю гуляти у сквері Богомольця на Липках або на Байковому кладовищі. Культурна програма – музей Ханенків і NAMU. Також обов’язково подивитись на архітектуру Городецького – Будинок Актора та Будинок із химерами. Ще можна подивитись на радянські готелі – «Салют», «Експрес». З тераси Малого драматичного театру на Гончара відкривається гарний краєвид. А в Дикий театр треба йти за адреналіном».
«Київ витягнув мене з депресії та надихнув узяти знову фотокамеру в руки. Своїми фотографіями я хочу показати людям, що місто, яке найчастіше називають похмурим і сірим, може буде привітним і затишним.
Коли мої друзі та знайомі приїжджають у Київ уперше, я раджу робити «коло знайомства». Від станції метро «Хрещатик» пройти до Арки дружби народів, подивитись на краєвид із моста, піднятись сходами до Андріївського узвозу, а звідти потрапити на Пейзажну алею. Потім вийти на Михайлівську площу й закінчити мініекскурсію Майданом Незалежності. Так, це типовий маршрут, але саме він колись закохав мене в Київ».
«Місця в Києві, які надихають мене, є на фото. Це берег Дніпра від Поштової площі до Героїв Дніпра. Там свіже повітря та мало людей. Найкращі локації для вуличних фото: віддалені райони Києва, приватні сектори, дворики. Туристу пораджу погуляти, звичайно, центром Києва, він увесь прекрасний».
Дніпро
Дніпро
«Для мене Дніпро, місто, у якому все можливо. Я бачу це місто як чистий аркуш паперу: зроби щось прикольно й це буде помітно.
Подобається гуляти велетенською промисловою зоною, що утворилась навколо металургійного заводу імені Петровського. Ця територія наче застигла в часі в роки здобуття незалежності. Можна сісти на 19 трамвай і промчатися нею наскрізь. Є у Дніпрі вокзал «Південний», який заворожує своєю тишею, бо, окрім касира, зазвичай там нікого немає, а ще там є величезна радянська мозаїка. Можна прогулятися набережною від цирку до фестивального причалу. Але справжня краса відкривається на протилежному боці річки, звідки видно правий берег і хмарочоси над Дніпром».
Харків
Харків
«Я люблю Харків за його деталі. Можна роками ходити однією вулицею та щоразу знаходити щось нове: маленьку ліпнину над вікном, старовинну ручку, шматочок плитки на вході в під'їзд. Іноді потрібно тільки придивитися, аби побачити наскільки місто унікальне. Люблю сходи в стилі Нью-Йорку зі зворотного боку інституту Каразіна. А якщо зайти у будівлю колишнього готелю Харків, то можна зачаруватися красою ліпнини на стелі. До цього маршруту я б також додала парки: Саржин Яр, ботанічний сад ХНУ імені В. Н. Каразина й парк Горького. Харків чудовий – приїжджайте в гості».
Львів
Львів
«Львів – найбільш чарівне місто. Мої улюблені нетипові локації – Стрийський парк і парк Івана Франка. Сюди рідко доходять туристи, але парки дивовижні та варті відвідування.
Серед місць, які варто відвідати у Львові:
- Міський арсенал
- Музейно-культурний комплекс пивної історії
- Львівський національний театр опери та балету
- Палац Потоцьких
- Дім учених
- Домініканський собор
- Костел єзуїтів
- Собор святого Юра».
«Львів цікавий своїм різноманіттям і великою кількістю історичних місць, де можна відчути подих минулих століть. Серед улюблених локацій – дворик загублених іграшок на вулиці Князя Лева, там міські жителі створили цілий музей. Ідея оригінальна, і дітям завжди є з чим грати. Винниківський ліс – чудове місце, якщо хочеться побути на самоті із природою. Там можна побачити дерева, що схожі на людей, ніби хтось спеціально вирізав обличчя на корі.
Рекомендую відвідати Високий замок, наприклад, улітку на сході, коли розсіюється туман, а ти стоїш на верхівці, усе ніби зникає. Ніякої метушні, ніяких проблем, час ніби завмирає. А тим, хто не боїться великої кількості сходинок, раджу піднятися на Ратушу. З неї відкривається чудовий краєвид на Львів. Також можна піднятися на оглядовий майданчик у костелі Святої Ельжбети».
«Львів для мене особливе місце, бо туди ми вперше поїхали із хлопцем разом у подорож. Відкриттям для мене став майданчик у ТРЦ «Вернісаж», бо звідти відкривається неймовірний краєвид на все місто. Дуже здивував заклад «Галицька алхімія», вважаю, що кожен має навідуватися туди. Не бачила такого ніде більше: декілька поверхів, кожен з яких вражає більше, ніж попередній. У цьому місці накупили близько трьох сумок із сувенірами та різними настоянками у пробірках, здивували цим усіх родичів і друзів. А зі Львівської майстерні шоколаду зробила це фото. Звідти дуже гарний краєвид із тераси».
Вовчанськ
Вовчанськ
«Вовчанськ – це маленьке провінційне місто в Харківській області. Воно розташоване практично на кордоні України, але життя там кипить, ніби він – самий центр. Колись динамічно розвинене місто зараз вражає будівлями шкіл, ліцею та занедбаних фабрик. Гуляючи центром, натикаєшся на масштабні архітектурні споруди, які нагадують, що колись місто було дійсно важливим торговим осередком. Вовчанськ складно назвати містом туристичним, але є одна локація, яка притягує велику кількість людей. Це покинутий аеродром «Вовчанськ» – колишнє льотне училище, авіапарк якого залишився просто неба. На його території можна виявити занедбану техніку, розташовану рядами. Там є різні літаки та гелікоптери, такі як Л-29, Ан-24РТ, Мі-2, Мі-8 і Ан-2».
Вінниця
Вінниця
«Вінниця запам’яталася з першої поїздки своїм затишком, чистими тротуарами, гарним громадським транспортом, а найголовніше тим, що її оточує дуже багато дерев, парків, Південний Буг. А природа, як знаємо, найкращий художник.
Мої улюблені місця:
- Лісопарк – тут можна гуляти, займатись спортом, кататися на велосипеді
- Мікрорайон Сабарів – неймовірна природа, скелі, річка
- Музичний фонтан – вражає своїми масштабами та є найбільшим у Європі
- Проспект Космонавтів – це дуже довгий гарний проспект, з якого можна вийти до Вишенського озера, а дорогою взяти із собою щось смачненьке та зустріти захід сонця»
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ
«У нас органічно переплітаються «стара епоха» та нові віяння. Тут можна побачити Tesla, припарковану біля будинку у стилі сецесії, і виглядатимуть вони як одне ціле.
Мабуть, найбільша гордість і джерело для натхнення та розвитку в нашому місті – це проєкт «Промприлад.Реновація». Наш старий завод, що колись виробляв парасольки та газові лічильники (досить непогані, до речі), а потім став радше урбаністичною примарою, отримав нове життя. Ревіталізація приміщень досі триває, але пілотний поверх працює на повну. Там пліч-о-пліч розміщуються майстерні місцевих митців, галерея, коворкінг, освітній проєкт «Дрібнота» та робоклуб для діток, урбаністична лабораторія MetaLab, бар із неперевершеною терасою та навіть невеличка броварня.
Більшість розглядає Івано-Франківськ лише як проміжний пункт на шляху в Карпати, однак якщо подарувати цьому місту більше свого часу й уваги, то воно обов’язково віддячить вам теплими спогадами в серці».
«Івано-Франківськ – місто, де я народилася й виросла, тут живуть мої батьки й ростуть діти. Люблю центр міста, стару архітектуру, вузенькі вулички. Вони затишні й красиві. Подобається вулиця Тарнавського, щоправда, багато будинків там уже змінилися, їх не дуже вдало відреставрували, але все ж вона залишається своєрідною. Зазвичай своїм друзям я показую центр – стометрівку, ратушу й усі вулички довкола неї. А ще міський парк та озеро. Також люблю театр. За останні роки він дуже змінився, помолодшав, став сучасним і ближчим до публіки. Тож варто вивільнити вечір і підглянути за акторами на сцені, зарядитись атмосферою та позитивом».
Одеса
Одеса
«Люблю Одесу за саксофон на Дерибасівській, котячий вайб, колоритні дворики й ненаситних чайок. І безкрайнє море, море, море…Ходіть пішки, їздіть на самокатах, літайте подумки над морем, як ті чайки. І ще раджу скуштувати шаурму біля Дерибасівської, вона там супер, повірте на слово».
Кам’янець-Подільський
Кам’янець-Подільський
«У Кам’янець-Подільський я їздила як туристка, була там уперше. Тут мені подобається віадук, Смотрицький каньйон і, звичайно, архітектура.
Була в музеї просто неба – «Замок мініатюр». Там можна побачити замки України в мініатюрі та послухати розповідь про них. Він розташований трохи далі, навпроти Кам’янець-Подільської фортеці, тому можна порівняти її зменшену копію й оригінал і зрозуміти, який розмір інших замків. Ще можна взяти звідти екскурсію до Бакоти та Хотинської фортеці. Вразило те, що збереглася архітектура ще із середньовіччя, і, зайшовши у фортецю та побачивши знаряддя в кімнаті тортур, розумієш, наскільки жорстокі тоді були часи. Добре, що ми живемо в наш час без такого насилля».
Чернівці
Чернівці
«Моє місто має неймовірну архітектуру: місцями стара добра Європа, місцями, якщо знати, де шукати, – східні мотиви. Улюблена нетипова локація – гора Аврора, з якої відкривається краєвид на стару частину міста, якщо знати, якими стежками йти. Тут мене завжди вражали заходи сонця. Єдина моя порада туристам у Чернівцях – відмовтеся від громадського транспорту й ходіть пішки. Не соромтеся звернути з головної вулиці старого міста до малої непримітної, на перший погляд, вулички. Там живе своя атмосфера. З музеїв мені найбільше подобається музей Ольги Кобилянської. Стосовно вулиць – зверніть від такої популярної вулиці Кобилянської та спустіться на Українську, зайдіть у Вірменську церкву послухати орган. Відчуйте дух міста!».
Матеріал підготовлено за підтримки
