The Village Україна розповідає про корисні й прості дії, що можуть зробити життя кращим. У новому випуску говоримо про звичку ходити пішки щодня: щоб підтримувати фізичне та ментальне здоров’я.

Софія Данилова

редакторка комерційного відділу The Village Україна


Звичка багато ходити з’явилася в мене ще в дитинстві. Мої батьки регулярно та багато ходять пішки. У нас також є традиція – щонеділі гуляти рідним Голосіївським районом. Часом це може бути й 20 кілометрів за один день. Тобто я спостерігала за батьками й перейняла собі їхню звичку.

Те, як часто я виходжу на прогулянку, залежить від мого навантаження. Мій ідеальний варіант – гуляти тричі на день: до роботи, під час обідньої перерви та після роботи. Я стараюся щодня виходити на вулицю ввечері, за будь-який обставин. Навіть якщо звільняюся після 22:00 – я все одно йду гуляти, бо це для мене справді важливо.

На вихідних я стараюся гуляти якнайбільше, незважаючи на погоду. Звісно, якщо на вулиці буде сильна гроза чи хуртовина, я не піду. Довга прогулянка служить головною розрядкою перед робочим тижнем. Мені також дуже подобається відчуття втоми в ногах після неї.

Якщо я гуляю сама, то часто слухаю подкасти або музику. Якщо я не одна, то це – ще й можливість поговорити, наприклад, з батьками чи з друзями. Обговорити все, що сталося за тиждень, пожалітися на життя, виговоритися, підтримати одне одного. Такі моменти мене емоційно заряджають, я відчуваю себе щасливою.

Що дають регулярні прогулянки?

Емоційна розрядка

Ходіння пішки добре допомагає перемикнутися з роботи на відпочинок. Мені важко відразу після робочого дня сідати у транспорт та їхати додому. А вдома доведеться теж сидіти за столом, а потім вечеряти та йти спати. Мені дуже важливо мати цей час, коли можна пройтися, змінити різновид діяльності, розвантажити голову й навантажити себе фізично.

Фізична активність

Я часто нехтую регулярними тренуваннями в залі. Довгі прогулянки – комфортна для мене заміна фізичного навантаження, коли в житті немає регулярного спорту.

Проведення часу з близькими

Мені подобається, що в моїй сім’ї є спільні прогулянки – це традиція. Таке проведення часу допомагає об’єднуватися навколо чогось, залишатися на зв’язку та зближуватися. Зважаючи на те, що ми живемо не разом.

Вийти на прогулянку – це вже корисно. Якщо хочете гуляти більше, але не розумієте, навіщо це робити, вас не мотивує власне здоров’я й мета проходити щодня по 10 000 кроків, то ставте собі невеликі цілі. Наприклад, під час прогулянки дійти до Дніпра або до якоїсь красивої точки в місті. Ми з друзями та сім’єю часто складаємо зручні маршрути: менше ринків, підземних переходів, шумних доріг, але більше зелені та спокійних місць. Так прогулянка не викликає додаткового стресу й дозволяє максимально розслабитися.

Якщо у вашому районі немає лісу чи парку, то я б радила підіймати голову, відривати очі від телефону й дивитися навколо. Можна розглядати архітектуру, вулиці, спостерігати за людьми, аналізувати побачене. Це такі мінідослідження міста й себе в ньому – так можна відчути його ритм. Іноді дуже круто прогулятися жвавим районом.

Я не ставлю собі за мету пройти 10 000 кроків на день і не ношу фітнес-трекер на руці. Перевіряю свою активність на телефоні. Коли бачу, що за день я пройшла лише 2 000 кроків і піднялася на три поверхи – мене це лякає. Тому намагаюся завжди знаходити час на прогулянки. Знайти його можна майже завжди, якщо це дійсно важливо. Наприклад, я можу вставати трохи раніше, щоб зранку встигнути пройтися та приємно налаштуватися на день.

Обкладинка: Amelia Giller