The Village Україна розповідає про корисні звички та прості дії, що можуть зробити життя кращим. У новому випуску говоримо про звичку дякувати собі за прості речі. Розібралися, як правильно вести журнал подяки та чому важливо бути вдячним і за негатив.

Інна Давиденко

лікарка-психолог, нейропсихологиня

Ми не задумуємося про те, що впродовж дня можемо дякувати по 30–40 разів іншим. І водночас забуваємо висловити вдячність найголовнішій людині в нашому житті – собі. Чому так? Часто люди можуть вважати, що не варті того, аби собі дякувати. Занадто критичні чи вимогливі до себе, або не розуміють, за що можна бути собі вдячним.

Звичка дякувати собі – це доволі важлива та ефективна техніка. Ми фокусуємося на позитиві й ніби заземлюємося в теперішньому. Вести щоденник вдячності – це одна із можливостей краще зрозуміти себе, прислухатися до своїх емоцій. Також це впливає на самооцінку та любов до себе. Це можна порівняти із медитацією, яка дозволяє краще подружитися із собою та стати щасливішим.

Ця практика дозволяє побачити, скільки хорошого ми робимо для себе. І також показує, де ми щось не робимо й над чим потрібно попрацювати, де є провисання. Слова подяки також допомагають переоцінити та розставити пріоритети в житті, поставити нові цілі перед собою.

Як вести щоденник вдячності?

  • Купити гарний блокнот. Варто обрати той, в якому вам буде комфортно записувати. Можна використовувати кольорові ручки чи олівці. Красивий блокнот може стати додатковим стимулом частіше записувати туди щось і робити це більш якісно. Існують різні додатки, де також можна вести свій щоденник. Але я б радила записувати все рукою – так ми візуалізуємо всі думки, для нашого мозку записування працює краще.
  • Робити це усвідомлено. Потрібно себе налаштувати: увімкнути приємну музику, запалити свічку чи аромалампу. Створити комфортну для себе атмосферу, щоб нічого не відволікало, і ми змогли повністю зануритися у процес. Важливо не лише кількісно записати всі ці пункти, але зробити це якісно. Дякувати собі можна за будь-які хороші та приємні речі, які зробили за цей день чи тиждень для ментального та фізичного здоров’я. І не просто писати «дякую», а «дякую за те, що» чи «дякую, тому»: обов’язково мають бути причини.
  • Поділити записи на кілька блоків. Наприклад:
    — «стосунки» – дякую собі за те, що нарешті поговорила з бабусею;
    — «можливості» – дякую за те, що можу працювати дистанційно та маю можливість для розвитку;
    — «події» – дякую за те, що можу нарешті сходити в гості;
    — «прості речі» – дякую собі за те, що прийняла ванну чи купила красивий блокнот, який давно хотіла.
  • Дякувати собі за негатив. Негативний учинок теж може стимулювати на подяку. Наприклад, можна бути вдячним за те, що з’явилася можливість переосмислити певну ситуацію в житті; за те, що отримали новий урок, який буде корисним у майбутньому. Це дозволяє трохи по-іншому сприймати будь-яку ситуацію в житті й акцентуватися на позитивних емоціях.
  • Робити це регулярно. Є дані, що ця техніка найбільш ефективна, якщо робити записи раз чи два на тиждень, і витрачати на це трохи більше часу. Так ми можемо робити це якісно й глибше. Водночас, якщо вам комфортно заповнювати журнал подяки щодня, наприклад, увечері – це теж добре. Головне робити це регулярно та усвідомлено.

Ця проста техніка впливає не лише на наш настрій – слова «дякую» чи «спасибі» мають великий вплив на організм. Доведено, що вдячні люди не лише щасливіші, але й фізичне здоров’я в них краще. Ряд досліджень показують, що коли ми собі дякуємо, у нашому організмі виділяються дофамін і серотонін: це допомагає знизити тривожність, впливає на самооцінку, покращує сон і навіть пом’якшує симптоми депресії.

Обкладинка: in60seconds