The Village Україна розповідає про корисні звички та прості дії, які можуть зробити життя кращим. У новому випуску – про те, чому звичка писати щодня може зробити людину щасливою.

Марк Лівін

письменник, видавець і заступник головного редактора The Village Україна


Щоб писати щодня, не обов’язково бути письменником, журналістом чи копірайтером. Для чого взагалі люди пишуть? Техніка письма виникла як потреба кращої фіксації досвіду. Адже запам’ятовування чи усний переказ не є найбільш надійними форматами збереження пам’яті. Отже, одна з найбільш очевидних потреб писати – це краще запам’ятати те, що пережив, і мати змогу повернутися до цього у будь-який час. Писати щодня означає менше забувати. Як можна організувати цю техніку?

Пишіть від руки

Це насамперед стосується рефлексії після зустрічей, а також конспектів лекцій, подкастів тощо. Це чимось схоже на медитацію. Мозок через концентрацію на папері, ручці та процесі краще засвоює інформацію. Згідно з дослідженням, яке проводили в Принстонському та Каліфорнійському університетах, студенти, які під час експерименту записували лекції від руки, запам’ятовували їх краще за тих, хто писав на планшеті чи ноутбуці.

Пишіть у нотатник телефона

Когнітивна система постійно взаємодіє зі світом запахів, відчуттів, кольорів, переживань. За кожним з них часто ховається історія. Можна йти вулицею, відчути запах випічки та пригадати епізод зі свого дитинства про кумедного пекаря, який жив поруч і постійно пригощав вас смачним гарячим хлібом. Крім того, нотатник на телефоні зручний для запису ідей, списків покупок, бажань тощо.

Пишіть у нотатник ноутбука чи ПК

Це стосується більших форматів, наприклад, листа, щоденника, статті. Для зручності можна синхронізувати телефон з ПК. Наприклад, ви починаєте писати щось у метро, а тоді доходите додому і дописуєте це на ноутбуці чи комп’ютері. До речі, якщо вам зручно буде організувати роботу з текстом в онлайн-документах, це ще й екологічно, адже онлайн-документи не засмічують пам’ять комп’ютера і відкриті для доступу з будь-якого пристрою.

Перечитуйте нотатки

Автори книги «Засіло в голові», посилаючись на численні дослідження, доводять, що повторне діставання з пам’яті фактів та подій, а також зіставлення їх зі своїм життя, сприяє кращому запам’ятовуванню інформації.

Діліться написаним, коли будете готові

Мати зворотний зв’язок – це інструмент для прогресу. Коли людина отримує позитивний фідбек, вона краще почувається та укріплюється у вірі в себе. Коли ж отримує негативний, у неї є можливість стати кращою. Водночас важливо розуміти, що отримана критика повинна бути, по-перше, аргументованою, по-друге, донесеною у прийнятній для вас формі, яка не шкодить. Перш ніж реагувати на критику чи похвалу, зрозумійте, хто саме та з якими мотивами її висловлює. Буває, люди критикують не ваш текст, а просто знімають напругу через гнівні коментарі.

Формати, у яких можна писати

  1. Тематичні чернетки. Наприклад, «ідеї», «робота», «друзі», «сім’я», «спорт». У них можна записувати усе підряд, за темами, з яких складається ваше життя. Суть чернетки у швидкій фіксації досвіду та ідей. Ідеально виписувати текст тут не обов’язково.
  2. Текст-рефлексія. Це формат переосмислення того, що записали в чернетках, а також фіксації власних почуттів та емоцій. У книзі «Шлях митця» Джулія Кемерон пропонує робити це у вигляді ранкових сторінок. Ви прокидаєтеся і першим ділом сідаєте за нотатник і пишете у нього все, що відчуваєте. Суть вправи – терапевтична – позбутися хвилювання, тривоги, напруги на початку дня, щоб працювати більш сфокусовано.
  3. Листи. Це вже більш послідовна та художня форма викладу досвіду. Їх можна надсилати собі у майбутнє, друзям з інших міст чи колегам. Вони можуть бути не лише цифровими, а й справжніми, написаними на папері. Отримувати листи від близьких – приємно, а ймовірність їх зберегти – вища, ніж з електронними листами.
  4. Жанрові тексти – статті, замітки, звіти, репортажі. Цей формат цінний для тих, хто хоче ділитися важливими знаннями – гайдами з подорожей, враженнями від фільмів чи книг, досвідом друзів тощо. Важливо розуміти, що ці тексти складніші у написанні та вимагають структурованого підходу, розбиття текстів підзаголовки, глибшого фактажу, візуального оформлення. Іноді це буває досить затратно з погляду часу.

Що почитати на цю тему?

  1. «Шлях митця» Джулія Кемерон
  2. «Навіщо ми пишемо» Мередіт Маран
  3. «Птаха за птахою» Енн Ламот