Скільки коштуєСкільки коштує подорож у Чорногорію під час карантину

Чому ми обрали Чорногорію

Ми стежили за оновленнями та знали, що в Чорногорії планують туристичний сезон без жорстких обмежень і маскового режиму. Оскільки хотіли почуватися вільно й пересуватися між містами, то обрали саме цю країну. За сім днів ми встигли відвідати два затишні міста: Котор на узбережжі Которської затоки та Будву на березі Адріатичного моря. Це ідеальний варіант для активно-пасивного відпочинку, бо можна поплавати й водночас дослідити місцеві культуру та природу.

Туристів було дуже мало, і майже всі вони з України.

Карантинні обмеження та документи

За декілька тижнів до прильоту скасували ПЛР-тести, тому нам лишалося лише пройти паспортний контроль. Також необхідно оформити туристичне страхування, яке в разі необхідності покриє витрати на лікування COVID-19. Ми обрали варіант за 300 гривень, проте за бажанням можна оформити й за 100 гривень.

Карантину у звичному розумінні цього слова в країні немає. На вулицях усі ходять без масок, у ресторанах і кав’ярнях – також. Іноді можна було зустріти людей у масках у громадському транспорті та магазинах.

Якщо чесно, у Чорногорії можна забути, що існує пандемія.

Дорога

Ми купували квитки за два місяці до подорожі в українській авіакомпанії Windrose, бо вона була однією з перших, хто відкрив продаж. Квитки у два боки з багажем коштували 200 євро.

Ми прилетіли в Тіват – одне з міст Чорногорії, в якому є аеропорт. Звідти поїхали в сусіднє місто Котор, розташоване за 12 кілометрів. Заздалегідь забронювали таксі в місцевого перевізника Red taxi через Viber (таке з нами було вперше). Вартість таксі – 18 євро.

Таксі також можна замовити одразу біля виходу з аеропорту. У такому разі це близько 30 євро. Uber і подібні перевізники там не працюють.

Ми доїхали за 30 хвилин з урахуванням незручної організації дорожнього руху в країні.

Житло

• Котор

У Которі можна орендувати житло на будь-який смак: номер у великому мережевому готелі, апартаменти, приватний будинок або кімнату в місцевих жителів.

Оскільки ми їхали з друзями, то орендували три окремі номери в невеликому готелі, розташованому за три кілометри від Котора, на узбережжі Которської затоки. Із готелю відкривається неймовірний краєвид на гори та, власне, затоку.

В одному з наших номерів була кухня, де можна готувати їжу, але ми жодного разу не робили цього. Також на території готелю був ресторан, де ми снідали.

Апартаменти бронювали через Booking, але не врахували необхідність балкона в номері, де було б зручно сушити одяг.

• Будва

У Будві ми також найняли апартаменти з кухнею в невеликому готелі, але цього разу обрали номери з терасою. У цьому готелі був затишний внутрішній дворик із великою гойдалкою, де можна було грати в настільні ігри, пити вино, смажити м’ясо або овочі.

Житло на двох зі сніданками в Будві коштувало 190 євро за три дні.

Їжа

У ресторанах готелів пропонували декілька видів сніданків на вибір: омлет із сосисками, шинкою та сиром, великі сандвічі з картоплею-фрі. Їх було багато, але здебільшого відрізнялися лише інгредієнти. Порції дуже великі, одній людині не завжди вдавалося їх осилити.

Ми переважно їли в ресторанах і кафешках. Усі заклади працювали без обмежень до 00:00 і були здебільшого розраховані на туристів. У ресторанах ціни приблизно такі, як у Києві. За 10 євро можна ситно поїсти. Риба дорадо або сибас коштувала 15–30 євро за порцію, паста, піца – до 10 євро, салати – 5–7 євро.

Якщо купувати продукти в магазині чи на базарі, то ціни теж не дуже відрізняються від Києва. Кілограм полуниці або черешень коштував 4–5 євро, кавун – 6–8 євро. Ковбаса – 10–15 євро за кілограм, сир – близько 2 євро за 200 грамів. Також у Которі багато пекарень, де ми часто купували свіжу випічку.

У країні великий вибір алкоголю. Обов’язково потрібно спробувати місцеве вино Vranac. Пляшка коштує від 2,5 до 7 євро залежно від року виготовлення. Його виробляють з винограду, який росте лише в Чорногорії. Також варто спробувати місцеве вино Крстач, ми обрали Shardone, воно теж доволі смачне.

У країні виготовляють лише один вид пива – це Nikšićko, але воно буває різних смаків. Nikšićko коштує близько 1 євро. У магазинах також можна знайти пиво іноземних виробників, але в ресторанах здебільшого є лише місцеве.

Також серед алкоголю обов’язково спробувати Rakija. Це міцний напій від 40 до 60°, який нагадує українську самогонку, але його виготовляють із фруктів або винограду. Місцеві особливо рекомендували спробувати пиво Nikšićko з медовою Rakija (Medovina). Це справді виявилося дуже смачно, а вранці навіть не було проблем із самопочуттям. Ціни на Rakija стартують від 20 євро за пляшку.

У Чорногорії в неділю не працюють магазини, лише ресторани.

Культурна програма та пляжі

• Котор

Котор – невелике місто біля гір на узбережжі Которської затоки з великою кількістю історичних пам’яток. Люди в місті дуже привітні, багато російськомовних, англійську знають трохи менше.

Історична частина Котора доволі схожа на решту європейських міст. Вона закрита для автомобілів, тому було зручно гуляти. Нам дуже подобалася велика кількість вузеньких і затишних вулиць, де на кожному кроці можна було зустріти котів, там навіть їм пам’ятники стоять. Недарма Котор називають «містом котів».

Найбільше в Которі нам сподобалася фортеця Святого Іоанна на горі, зазвичай вхід туди коштує 8 євро, але туристичний сезон ще не почався, тому можна було сходити безкоштовно. Звідти відкривається дуже гарний краєвид на місто.

До фортеці ми йшли півтори години за температури близько 30°C, але вона вартує того, щоб підійматися навіть в таку спеку.

Ще два дні ми ходили по церквах і монастирях. Вони здебільшого розташовані на гірських підвищеннях, і туди треба підійматися. Іноді виникало відчуття, ніби ми реально глибоко в горах, далеко від цивілізації: доводилося пролазити через кущі та дерева. Для любителів активного відпочинку це було б дуже цікаво.

У Которі є багато привабливих місць, але вони нерозвинені інфраструктурно, тому там було небагато туристів і не всюди працювали пункти купівлі квитків. Одного разу ми навіть зайшли в зачинену церкву, і нас ніхто не зупинив. Щоправда, на шляху до неї ми порвали одяг об колючі рослини та гілки дерев. Шлях через гори й справді видався складним.

• Будва

Будва – найбільше курортне місто Чорногорії, розташоване на березі Адріатичного моря. Будва мало населена корінними чорногорцями, але з хорошою туристичною інфраструктурою. Там проживає всього 15 тисяч людей, і майже кожен будинок – це або готель, або віла, де приймають туристів. Також там величезна кількість ресторанів як у центрі, так і вздовж берегової лінії.

Історична частина міста доволі схожа на Котор. Там збереглися зразки середземноморської архітектури, а також є багато римських пам’яток.

Окрім архітектурної частини, ми багато плавали в морі й одного разу орендували яхту. Вода була трохи прохолодна, але комфортна для купання.

Пляжі

Більшість пляжів у місті з дрібної гальки, але також можна знайти й піщані. Ми купалися на безкоштовних пляжах, тому що на платних здебільшого було брудно: там здавали в оренду катери.

Наші улюблені – це Mogren або Mogren 2. Там було найбільше людей. На цих пляжах є буйки, водяні гірки, а найголовніше, сюди не запливали катери й водні мотоцикли. Пляжі розташовані дуже близько до гір, тому там не можна було плавати й ходити в шторм чи негоду, бо гори осипалися. Було навіть видно величезні брили після нещодавнього шторму.

Яхта коштувала 25 євро за півтори години, але це одна з найнижчих цін. Ми трохи відпливли від берега й купалися посеред моря. Це один із найкращих досвідів за всю поїздку.

Також у Будві ми ходили в клуб Ambienta. Місцевий порадив нам його як найкращий клуб міста, але, як з’ясувалося, не для туристів. Там майже постійно грала балканська музика, під яку було неможливо танцювати. До того ж її часто переривали.

Транспорт

У Чорногорії не дуже зручна дорожня інфраструктура, дороги дуже вузькі, а водії не обережні, тому ми одразу відкинули варіант з орендою автівки. Хотілося спокійно відпочивати й не думати про те, як розминутися із сусідом по дорозі.

Ми користувалися громадським транспортом або таксі для переїзду між локаціями. Проїзд містом на автобусі на невеликі відстані коштує 1 євро, на великі – до 5 євро. Біля входу необхідно вказати водієві точку прибуття, і він називає ціну. Вартість поїздки на таксі коливається від 10 до 20 євро. Радимо користуватися сервісом Red taxi.