Скільки коштуєСкільки коштує подорож до Стамбула

Фото: Софія Данилова

Наш рейс прибув у центральний аеропорт Стамбула імені Ататюрка. Оскільки ми опинилися в місті близько опівночі, вирішили замовити таксі до готелю. Для цього встановили спеціальний додаток BiTaksi, аби прив’язати картку та не мати проблем з обміном готівки серед ночі. В аеропорту є безкоштовний Wi-Fi, і ми змогли сконтактуватися з нашим водієм. Якщо не хочете зайвих додатків – одразу біля виходу з терміналу чергують жовті кеби таксистів. Єдине, що водії майже не розмовляють англійською і доводиться тренувати мову жестів.

Аеропорт Ататюрка пов’язаний з містом гілкою метро, що дуже зручно. Назад ми вилітали в обід і спокійно доїхали до летовища на метро. Крім того, більша частина дороги – наземна, і це чудова можливість побачити спальні райони Стамбула і зрозуміти, наскільки це величезне місто.

Їжа

Здається, відпочинок у Стамбулі можна спланувати двома способами. Ви або намагаєтеся побачити всі історичні пам’ятки, а в перерві шукаєте, де поїсти. Або ж влаштовуєте собі гастротур, де на шляху від кебабу до пахлави помічаєте красу цього міста. Ми обрали другий варіант і не пошкодували.

Вибір закладів у Стамбулі величезний, тому краще не орієнтуватися на конкретні назви, а обирати на місці за власними критеріями. Наприклад, не їжте на таких великих туристичних вулицях, як Істікляль. І не реагуйте на зазивал, які чатують на вході. Ми, наприклад, звертали все глибше в нетуристичні райони, шукали місця, де сидять місцеві й усі говорять лише турецькою. Крім того, майже у всіх закладах меню продубльоване англійською. Також на прилавку містяться сирі страви: різні кебаби, шашлики та гарніри. Не можете порозумітися – показуйте пальцем на те, що хочете замовити.

Якщо любите м’ясо, спробуйте кебаб з булгуром, до якого обов’язково замовляйте айран. Один із найсмачніших ми їли в закладі Kasap Osman поблизу мечеті. Потрапили туди під час обіду та обрали столик на вулиці. Це якраз був час намазу – чоловіки, які не помістилися в мечеті, розстеляли килими для молитви прямо біля нашого столика. Це був дуже незвичний досвід – зіткнення світського та релігійного світів, або ж іще один день у Стамбулі.

Традиційне рибне місце – Галатський міст через Золотий Ріг, на якому традиційно рибалять. А на «другому» поверсі мосту, що під автомобільною естакадою, розташовані рибні ресторани. Проте нам вони здалися надто туристичними: з великими порожніми залами, зазивалами та кальянами.

Багато автентичних рибних закладів шукайте на березі поряд з мостом – з боку району Каракой (Karaköy) та Галатської вежі. Дорогою помилуйтеся панорамою на історичну частину міста і зазирніть на рибний ринок. Або ж шукайте свій омріяний сендвіч зі скумбрією на грилі (Balik Ekmek) на рибальських човнах з іншого боку мосту – на районі Еміненю (Eminönü). Ціна за один сендвіч – 10 лір. Ви легко знайдете ці човни за кількістю людей довкола.

Їсти пахлаву радимо на Єгипетському базарі у закладі мережі Safa Sweetshop. Тут варто спробувати гарячий десерт левантійської кухні кюнефе: сирне тісто з цукровим сиропом. Пекарня розміщена в глибині ринку, що сам заслуговує на додаткову увагу – це більш автентична та жива альтернатива туристичному Гранд-базару.

Тільки-но ми зайшли на територію Єгипетського ринку, дуже здивувалися з того, як люди сміливо набирають цілі жмені оливок, горіхів та лукуму з прилавків. Але помітили, що продавці спокійно на це реагують, і самі почали під’їдати. Це гарна практика зрозуміти, що привезти друзям як сувенір. Ціни на ринку нижчі, ніж у сувенірних крамницях, купуйте на подарунок лукум, оливки та каву. Заходити на територію ринку радимо з боку нової мечеті Yeni Cami, поряд з Галатським мостом. Інакше є ризик загубитися у нетрях магазинів джинсів і тканин.

Ще одне місце зі смачними турецькими солодощами – досить дорогий, але класний заклад Hafiz Mustafa 1864, де рекомендуємо займати столик на другому поверсі поряд з вікном, з якого розгортається краєвид на затоку.

Культурна програма

Перше враження від Стамбула – це прокидатися під голоси муедзинів, що транслюють по гучномовцю на все місто. У цей момент розумієш, що перебуваєш у колишній світовій столиці з неймовірною історією. Стамбул сьогодні – це найбільше місто Туреччини з населенням приблизно 15 мільйонів. На вулиці завжди людно, у натовпі жінки у хіджабах йдуть поряд з дівчатами-студентками в черевиках від Dr. Martens.

У Стамбулі варто побачити Айя Софію, або Софійський собор – символ могутності колишньої Візантійської імперії. Вхід з одного – 60 лір. Зовсім поряд розташована ще одна пам’ятка, але вже мусульманського світу, Блакитна мечеть, або ж Султанахмет. Зверніть увагу, що під час служби туристам вхід до мечеті заборонений. При вході до всіх мечетей стоять кошики з хустками, якими треба покрити голову. Поряд – місце, де треба залишити взуття, адже зайти туди можна тільки босоніж.

До всіх головних пам’яток Стамбула стоять великі черги, тому рекомендуємо прокидатися рано та встигати зайти всередину до обіду.

Якщо у вас вистачає сил, відвідайте сусідню Цистерну Базиліку. Вартість квитка з одного – 20 лір. Це химерне і водночас дуже красиве місце – величезне приміщення з колонами, що повністю міститься під землею. У візантійські часи тут зберігали питну воду на випадок посухи чи облоги міста. Більшість колон Цистерни привезли з античних храмів, і в основі двох із них виявилися барельєфи Медузи Горгони. Ви швидко знайдете їх за кількістю спалахів від селфі.

Цікавий маршрут на день: пройтися пішки від площі Таксим до Галатського мосту. Таксим – серце сучасного Стамбула, де багато туристів, магазинів та ресторанів. Сьогодні на площі продовжується будівництво величезної мечеті, а в 2013 році саме звідси почалися масові протести проти дій прем’єр-міністра Реджепа Ердогана.

Від площі ми вирушили до головної вулиці Стамбула – бульвару Істікляль, що, правда, трішки нас розчарував. Це пішохідна вулиця з будинками у стилі арт-нуво, однак переповнена туристами та магазинами світових брендів. Посередині бульвару досі курсує старий червоний трамвай. Не хочете витрачати час на шопінг – відвідайте на бульварі католицьку церкву Святого Антонія Падуанського та Стамбульський музей сучасного мистецтва.

У кінці бульвару починається історичний та дуже атмосферний район поряд з Галатською вежею. Тут вузькі та круті вулички, що поступово спускаються з пагорба до затоки. Вежа колись була частиною укріплення міста Галат, а з XIV століття її встигли використати і як обсерваторію, і як в’язницю. Сьогодні всі охочі можуть придбати квиток та піднятися на її верхівку, аби побачити краєвид на європейську частину Стамбула та Босфор. Проте зважте, що черга на вхід величезна.

Оскільки ми жили на європейській частині Стамбула, то вирішили один день присвятити дослідженню азійської сторони. Для цього скористалися громадським паромом, що зупиняється поряд з Галатським мостом, і вирушили через затоку в район Kadıköy до паромної зупинки Kadıköy İskelesi. Розклад найкраще перевіряти заздалегідь на сайті.

Як виявилося, вулиці азійського району Стамбула іноді нагадували Європу більше, ніж власне європейська частина міста. Тут багато класичних барів, піцерій, Starbucks на 5 поверхів і навіть кав’ярень третьої хвилі.

Щойно прибудете в Кадикой на паромі, повертайте праворуч і прогуляйтеся довгою набережною з панорамою на Мармурове море. Тоді вирушайте в центр району на рибний ринок з мінімальною кількістю туристів. Саме там ми кілька разів пошкодували, що не забронювали апартаменти на азійській частині, аби щодня готувати свіжу рибу на вечерю.

Коли відчуєте, що втомилися від галасу та шаленого ритму – вирушайте на Принцеві острови. Це група скелястих островів у Мармуровому морі поряд зі Стамбулом. Вирушити туди можна на фері з пересадкою на Кадикої. Подорож до головного острова Буйюкада займає близько півтори години – це остання зупинка в маршруті. Вартість квитка з одного – 20 лір.