Незабаром виповниться 10 років, як Віталій Кличко керує Києвом. Офіційно він вступив на посаду міського голови 5 червня 2014 року після дострокових виборів. До цієї дати «Віледж» запускає опитування серед читачів. Пропонуємо визначити найбільші, на вашу думку, досягнення та провали міського голови.

 

Пройти опитування

 

Найбільші досягнення Кличка 

   

 

Нові парки 

Коли йдеться про досягнення Кличка, то одним із перших спадає на думку парк «Наталка» на Оболоні. Насправді це не єдиний новий парк, що відкрили (побудували, реконструювали) за часи Кличка. Також зробили парк на Троєщині, на Дніпровський набережній, оновили парк «Перемога», Сирецький парк, «Юність», «Муромець», Пейзажну алею, Володимирську гірку, почали будувати парк «Почайна» навколо однойменної річки – і це не повний перелік. За даними Кличка, за 10 років створили чи оновили 570 зелених зон. А незабаром відкриють ще один новий парк – на Оболонському острові. 

Скляний міст 

Велосипедно-пішохідний міст від колишньої арки дружби народів до Володимирської гірки, який відкрили у 2019 році, у народі називають не інакше як міст Кличка. Поряд із парком «Наталка» – це одна з візитівок кличківського Києва. Попри критику проєкту та якості робіт (скло на ньому вже неодноразово міняли), міст швидко став атракцією для киян і туристів і продовжив пішохідний маршрут на пагорбах правого берега Дніпра. Ну і хто з містян не засмутився від кадрів падіння російської ракети поряд із мостом, думаючи, що вона його зруйнувала? 

Подільсько-Воскресенський міст 

Чинний міський голова довів до фінальної стадії один із найбільших довгобудів столиці, що дістався йому в спадок від попередників – Подільсько-Воскресенський міст. Цей міст, що зʼєднує Поділ із Троєщиною та Воскресенкою, будують уже понад 30 років. Тепер ним уже їздить спецтранспорт і єдиний автобусний маршрут – 111. Рух автомобілів мають запустити після того, як завершать зʼїзд, що веде на Троєщину. За останніми заявами, це буде у вересні. 

Реконструкція зоопарку

Оновлення Київського зоопарку – ще один піар-проєкт Кличка. Під час реконструкції там зробили універсальний вольєр для тварин і птахів і новий приматник, оновили інші вольєри, облаштували територію навколо озер з альтанкою й оглядовим амфітеатром, зробили новий вхід, вбиральні та збудували триповерховий паркінг. Першу чергу робіт завершили в травні 2020 року. 

Збереження велотреку

Ще бувши кандидатом у міські голови, Віталій Кличко обіцяв урятувати Київський велотрек. Він був побудований ще в 1913 році та вважається одним із найстаріших у Європі. Але у 2000-х роках землю під ним віддали під забудову, сам велотрек почали руйнувати попри протести громади та велоактивістів. Урешті впритул до нього все ж таки звели багатоповерховий ЖК, але за Кличка велотрек зберегли й відновили за міський кошт. Завершення робіт кілька разів переносили, урешті йоговідкрили у 2017 році. 

Демонтаж МАФів 

Боротьба з МАФами була одним із головних фокусів діяльності Кличка з перших років на посаді. У 2015 році КМДА затвердила Комплексну схему розміщення тимчасових споруд. Успіхи в цьому були суперечливі: кіоски демонтували, а згодом вони знову поверталися на свої місця. Але за десять років Кличку вдалося зачистити від МАФів кілька локацій – приміром, Контрактову площу, локації біля метро «Виставковий центр» і «Шулявська». 

Дерусифікація й декомунізація 

Початок російсько-української війни у 2014 році, а потім повномасштабне вторгнення у 2022-му стали каталізатором процесу декомунізації й дерусифікації в Україні. Кличко цей процес підтримав. За 10 років у Києві перейменували сотні вулиць та інших обʼєктів, назви яких були пов’язані з комуністичним режимом і РФ, а також позбулися памʼятників російським діячам. З останнього – з бульвару Тараса Шевченка нарешті зняли Щорса, на Шулявці демонтували Пушкіна, а з-під колишньої арки дружби народів прибрали монумент Переяславській раді.

Пішохідна Контрактова та Бессарабка 

Частина Контрактової площі та вулиці Сагайдачного стали пішохідною зоною у 2017 році. Це рішення хотіли оскаржити в суді, але КМДА відстояла позицію та залишила пішохідну зону на Подолі. 

Бессарабський проїзд фактично став проходом у 2021 році: вулицю між Бессарабським ринком та «Ареною» звільнили від автомобілів. Водії знову були проти: вони самовільно демонтували обмежувальні стовпчики, щоби заїжджати на вуличку. Але тоді комунальники відгородили пішохідну зону бетонними блоками.

Електронний квиток 

Електронний квиток у громадському транспорті Києва в тестовому режимі запустили у 2018 році. Проєкт передбачав відмову від жетонів у метро та паперових талонів у трамваях, автобусах і тролейбусах (їх замінили разові QR-квитки), єдину систему оплати для всіх видів транспорту. Е-квиток потрібний для того, щоб місто знало попит на різні маршрути й могло оптимізувати їхню мережу. Лише у 2021 році на електронний квиток остаточно перейшов увесь комунальний транспорт, але не маршрутки.

Громадський бюджет і петиції 

За часів Кличка в Києві запустили сервіси е-демократії – електронні петиції та «Громадський бюджет». Електронні петиції – це звернення містян, що можуть стосуватися будь-якого питання зі сфери компетенції міськради або КМДА. Після того, як петиція набирає шість тисяч голосів, її зобовʼязані розглянути. Громадський бюджет дає змогу киянам пропонувати свої проєкти, на які виділять кошти з міського бюджету, переможців обирають шляхом голосування. Щоправда, «Громадський бюджет» під час повномасштабної війни не працює, а електронні петиції мають досить обмежений вплив. Так, місто відхилило вже шість петицій про зупинення громадського транспорту під час тривог (на черзі – сьома). 

«Київ Цифровий» та інші електронні сервіси

Застосунок «Київ Цифровий» запустили у 2021 році (він прийшов на зміну додатку Kyiv Smart City). Функціонал поступово розширяють, зараз там можна поповнити транспортну карту чи купити разові квитки, подивитися маршрути й графік руху транспорту, стежити за своїм автобусом (тролейбусом) за GPS, оплатити паркування чи комунальні послуги, підписати петицію, отримати сповіщення про повітряну тривогу, перевірити якість повітря. «Київ Цифровий» є частиною ініціативи з технологізації життя в столиці ​​Kyiv Smart City. У межах цієї ініціативи також запустили інші сервіси – картка киянина, електронний запис до дитячих садочків, моніторинг якості повітря тощо.

Упорядкування вивісок і реклами 

Нові правила розміщення зовнішньої реклами Київрада ухвалила у 2017 році (після цього ще в них вносили зміни). Вивіски на фасадах чи вздовж доріг мають відповідати дизайн-коду, щоби не створювати візуального забруднення в місті. Якщо бізнес порушує правила, то вивіски демонтують працівники КП «Київреклама». Щомісяця вони знімають понад дві тисячі вивісок.

Ремонт у школах, садочках і лікарнях 

За даними пресслужби Кличка, за 10 років у Києві побудували чи реконструювали 13 шкіл і 36 дитячих садочків, відремонтували 177 відділень у поліклініках і лікарнях, оновили вісім пологових будинків, придбали чи отримали від партнерів понад 250 карет швидкої допомоги. 

Смуги для громадського транспорту 

З 2021 році в Києві почали облаштовувати відокремлені смуги для громадського транспорту – вони потрібні, щоби автобуси та тролейбуси не стояли в заторах разом із приватними автомобілями. Відокремлені смуги зробили приблизно на 40 вулицях міста, але з початком повномасштабної війни цю роботу практично призупинили. Крім того, для того, щоб такі смуги працювали, потрібен контроль (відеокамери, патрулювання поліції або делінеатори), а з цим поки проблеми.

 

 

пройти опитування

 

 

 

Найбільші провали Кличка

   

 

Шулявський міст 

Шулявський шляхопровід частково обвалився у 2017 році. КМДА проігнорувала вимогу киян провести відкритий конкурс на проєкт реконструкції розвʼязки та вибрала проєкт «Київдормістпроекту». З 2019 року й досі триває будівництво шляхопроводу. Вартість робіт постійно збільшується – з 830 млн грн на старті до 2,45 млрд грн станом на березень 2024 року.

Аварійні мости 

Шулявський шляхопровід – не єдиний «втомлений» у Києві. За даними урядової комісії, 15% мостів у Києві є аварійними. Серед них – міст Метро та міст Патона, ремонт яких постійно відкладають.

Подільсько-Воскресенський міст 

Попри те, що будівництво Подільського мосту наближається до завершення, його відкриття переносять ще з 2020 року. Вартість робіт зростає, і будівництво супроводжується корупційними справами. 

Метро на Троєщину

Метро на Троєщину було однією з обіцянок Віталія Кличка як міського голови. Його будівництво фактично почалося, адже проєкт Подільсько-Воскресенського моста передбачав проходження по ньому лінії метрополітену. Обговорювалися інші варіанти рейкового транспорту для зʼєднання Троєщини з правим берегом – трамвай чи tram-train. Про будівництво метро Кличко вже давно не згадував. 

Метро на Виноградар 

Продовження «зеленої» гілки метро від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар почали будувати у 2019 році. Перші дві станції «Мостицьку» та «Проспект Правди» мали завершити у 2021 році, однак під час пандемії ковіду будівництво сповільнили, а згодом – і зупинили зовсім. Не обійшлося й без корупційних скандалів. Генпідрядник будівництва «Київметробуд» поклав на депозит гроші, виділені на будівництво, й отримав неправомірну вигоду. У 2023 році договір із генпідрядником будівництва розірвали, а у 2014-го гроші з депозиту повернули й оголосили новий тендер на будівництво метро за 14 мільярдів гривень. Згідно з ним, роботи мають завершити вже до кінця 2026 року.

Метро на Теремки

Кличко за 10 років не відкрив жодної нової станції метро, зате залишив без метрополітену мешканців Теремків. Через аварію на тунелі між «Деміївською» та «Либідською» шість станцій синьої гілки були відрізані від решти підземки. Міська влада звинувачує в ситуації попередників, які неякісно побудували цю ділянку, активісти закидають КМДА недбале утримання інфраструктури. Так чи так, ситуація сталася раптово, до неї не встигли підготуватися й мешканці Теремків уже пʼять місяців живуть у режимі транспортного колапсу.  

Маршрутки 

Кличко ще у 2016 році казав, що «маршрутки зникнуть» за кілька років. Пізніше він уточняв, що «воювати з маршрутками» не буде, просто їх витіснить комфортний комунальний транспорт. Цього так і не сталося. І у 2021 році КМДА вирішила ввести нові правила для приватних перевізників. Їх зобовʼязали випускати на маршрути місткі автобуси, пристосовані для людей з інвалідністю й обладнані кондиціонерами. Ця «реформа» згодом зійшла нанівець. Реальних же кроків для боротьби з маршрутками так і не зробили: місто не купує в приватних перевізників транспортну роботу, а дозволяє їм самим збирати готівку за оплату, яку ніхто не обраховує, бо валідаторів у маршрутках немає. Зараз комунальний транспорт тільки програє конкуренцію маршруткам, бо ті продовжують їздити під час повітряних тривог.

Громадський транспорт 

Міський голова на своєму сайті звітує, що за 2015–2024 роки закупили 139 нових тролейбусів, 95 нових трамваїв і 307 нових автобусів (ще 97 автобусів отримали безплатно від партнерів). Однак після початку повномасштабної війни випуск автобусів і тролейбусів скоротився (його не збільшують, аргументуючи це малим пасажиропотоком), «Київпастранс» має недостатньо водіїв, деякі трамвайні колії давно потребують ремонту. Нові маршрути запускають навмання, без будь-якого аналізу. І місто ще й відмовляється скасовувати рішення про зупинку транспорту під час повітряних тривог. Усе це вбиває довіру до комунального транспорту й змушує киян віддавати перевагу маршруткам чи приватним авто.

Трамвай до Палацу Спорту 

Продовжити маршрут борщагівського швидкісного трамвая від «Старовокзальної» до Палацу спорту ще у 2015 році порадили Києву британські транспортні аналітики, у яких замовив дослідження Світовий банк. Цей проєкт мав розвантажити «червону» гілку метрополітену й допомогти мешканцям Борщагівки та Відрадного дістатися в центр без пересадки. Ідею довго обговорювалося в КМДА, але лише у 2020 році вирішили будувати. Завершити роботи мали до 2023 року. Кредит на це обіцяв надати Світовий банк. Але у 2023 році стало відомо, що проєкт зупинили й грошей не дадуть.

Затори 

Напередодні повномасштабної війни Київ посів третє місце у світовому рейтингу заторів за версією сервісу TomTom. Покращити ситуацію з трафіком міг би розвиток громадського транспорту, пішохідної та велосипедної інфраструктури. Однак місто системно рухається в бік автомобілецентричності, будуючи нові розвʼязки. За 10 років місто так до кінця не довело до ладу жоден із запланованих веломаршрутів.   

Безбарʼєрність

Міська адміністрація приділяє багато уваги автомобільній інфраструктурі, часто на шкоду комфорту пішоходів, особливо маломобільних людей. Лише кілька підземних пішохідних переходів отримали дублювання наземні (на Хрещатику, на Арсенальній, на Верхньому й Нижньому Валах), а винятково формальне виконання ДБНів під час ремонту вулиць робить їх небезпечними для людей на кріслах колісних. Комплексної програми для створення в місті безбарʼєрного середовища немає. 

Поштова площа 

У 2015 році Кличко відкрив оновлену Поштову площу із сухим фонтаном. Локація стала популярною серед киян. Але девʼять років потому фонтан не працює, дерева в діжках зівʼяли, пандуси виявилися небезпечними для людей на кріслах колісних. ТРЦ, який будували на місці археологічної знахідки (розкопки припинили у 2017 році через брак фінансування), так і не завершили, оскільки не знайшли компромісу з інвестором. Разом із тим не ввели в експлуатацію транспортну розвʼязку, яку реконструювали з 2011 року. Тим часом Держаудитслужба попередила про можливу аварію на Поштовій площі через погану гідроізоляцію та можливі проблеми для станції метро.  

Укриття

За два роки з початку повномасштабної війни Київ так системно й не вирішив проблему з укриттями. Хоча ремонт сховищ у школах і частині житлових будинків зробили, проблема доступу до укриттів під час повітряних тривог залишилась. У 2023 році дві жінки й дитина загинули поряд з укриттям, яке вчасно не відкрили.

Тепломережі 

Невдовзі після обрання міським головою Кличко пообіцяв «припинити ганебну практику відключення гарячої води влітку». Але це досі відбувається. Без відключення води неможливо провести гідравлічні випробування, що необхідні для підготовки до опалювального сезону, визнав пізніше він. Якраз через гідравлічні випробування нещодавно (вчергове) затопило Либідську площу. Тепломережі дійсно дісталися місту в аварійному стані: у 2018 році їх забрали в «Київенерго» та передали в комунальну власність, за пʼять років Київ замінив менш як 500 із 2700 кілометрів труб, а цього року планує реконструювати ще 55 км.

Руйнування історичних будинків 

За 10 років Кличка на посаді міського голови десятки дореволюційних будинків і памʼяток модернізму були зруйновані під виглядом «реконструкції» чи віддані під забудову. Найбільш резонансні випадки – будинок Уткіна, садиба Барбана на Обсерваторній, «Квіти України», «Тарілка» на Либідській. У відповідь Київрада ввела мораторій на реконструкцію історичних будівель у місті, але в остаточному тексті рішення «мораторій» перетворився на «рекомендації». Садибу Маліна, яка була в списку нібито захищених будівель, продовжили руйнувати. 

Забудова зелених зон 

Не всі зелені зони стали парками за часів Кличка. За даними Київського еколого-культурного центру, за 10 років забудовники знищили 700 гектарів київських парків. Триває боротьба місцевих мешканців за екопарк «Осокорки», озеро Вирлиця, парк на Микільській Слобідці, Соломʼянський парк та інші зелені зони.

Мурали

Справжній бум на стритарт у Києві почався після Революції гідності та російського вторгнення на Донбас. У 2015 році Гео Лерос за підтримки КМДА запустив проєкт City Art, у межах якого зіркові художники створили десятки муралів у столиці. З початком повномасштабної війни на вулицях столиці стало зʼявлятися дедалі більше стінописів на «патріотичну» тематику. Часто – без дозволів, без врахування думки місцевих мешканців і контексту. Кияни подали петицію проти хаотичного створення муралів на обʼєктах культурної спадщини. Київрада підтримала петицію й тимчасово заборонила створювати в Києві нові мурали, поки не буде механізму погодження ескізів. Але ця заборона не подіяла. Художниця Євгенія Фуллен, приміром, продовжила свою роботу.

Новий притулок і кладовище для домашніх тварин 

Спочатку пандемія, а потім війна – заважають міській владі добудувати Центр захисту тварин, що має включати ветклініку, карантинний блок, притулки для котів і собак і центр адопції. Вчасна добудова центру допомогла би уникнути трагедії в муніципальному притулку в Бородянці, де під час окупації Київської області загинули майже 300 тварин. Досі немає в Києві й офіційного кладовища для домашніх тварин – тільки стихійні на Русанівці, Оболоні, Троєщині, Борщагівці, Лісовому масиві й в інших районах.

Кінотеатр «Київ» 

Кінотеатр «Київ», що приймав «Молодість» та інші кінофестивалі, не працює з 2019 року. Тоді КМДА вирішила віддати будівлю ТОВ «Сінема-центр», яке було готове платити вищу орендну ставку. Культурний центр «Кінотеатр Київ», що розвивав кінотеатр із 1999 року, подав до суду. Новий орендар так і не зробив ремонт й згодом залишив приміщення. Тепер же в КМДА кажуть, що до питання відновлення роботи кінотеатру повернуться тільки після завершення повномасштабної війни. 

 

 

проголосуй за досягнення та фейли Кличка за 10 років