Лютий фанат цьомчиків і Стєша з мемів: ось дві щасливі історії безпритульних бешкетників

Не буває однакових історій адопції безпритульних тварин: хтось упізнає свого з першого погляду, але місяцями шукає до нього підхід, інші довго вагаються, а потім швидко знаходять спільну мову – комбінацій безліч.

Найкращий спосіб підготуватися до адопції – максимально розпитати волонтерів чи людей, які взяли хвостатого на перетримку, про характер, звички й потенційні потреби, як-от стерилізацію чи кастрацію. А ще – варто ознайомитися з історіями людей, які вже пройшли цей шлях і можуть поділитися приємним і не дуже досвідом.

The Village Україна разом із компанією Brit уже розповідали, як підготуватися до адопції хвостатого, а нині ділимося історіями людей, які вже відчули свого хвостатого.

У мене дві тваринки з притулку: кіт Мартін зі мною живе вже шість років, а от кішка Стєша – від початку повномасштабного вторгнення. Я побачила її у сторіз притулку, і зрозуміла, що це – моя кішка! Тож коли 8 березня 2022 року ми везли гуманітарку до селища поблизу Житомирської траси, яку тоді постійно обстрілювали, заїхали й за кішкою, щоб потім не витрачати бензин. Стєшу раніше звали інакше, але я повністю перевчила її на нове імʼя.

У мене ніколи не зʼявлялася думка купити кота. Якщо я захотіла завести тварину, то обрала ту, якій потрібна сімʼя, бо безпритульних дуже багато.

Плюс мої коти виглядають, як якісь японські коти з тіктоків і мемів. Вони суперкрасиві й суперняшні. Мені здається, що кращих котів, окрім Мартіна і Стєші, немає просто

Будь-яка тварина – це окрема особистість, якій потрібен свій час і свій окремий простір для адаптації. Коли в мене зʼявився Мартін, йому було шість місяців, і він обісцяв усе, що можна було, і навіть мене, коли я спала. Так тривало до восьми місяців, коли вже можна було зробити кастрацію. Навіть зараз він може іноді помітити щось, якщо чимось незадоволений або мене довго немає вдома. Тобто якщо кіт десь мітить, то це проблема не в коті, а в тому, що його щось не влаштовує, і треба просто зрозуміти, що саме.

Стєша взагалі має дуже цікаву історію. Я забрала її в музичну студію-майстерню, де ми тоді жили і яка слугувала волонтерським штабом. Тієї прекрасної ночі я спала на сцені й почула, що під нею щось шарудить. Виявилося, що Стєша прорила дірку у стінці сцени й залізла всередину. Рятувальна операція тривала вісім годин, бо мала забилася в далекий куток, а під сценою було дуже багато всього: ДСП, обшивки, звукоізоляційний матеріал, гравій, купа скловати. Після цього я вирішила її назвати Стєкловатою, а скорочено Стєша.

У будь-якому разі, коли ви берете тварину з притулку, пам'ятайте, що це – не подарунок, не іграшка й не розвага. Для мене тварини – як мої діти. Тільки вони – коти й не підуть на роботу.

Треба розуміти, що тварини – це дуже велика відповідальність. Але не переживайте. Подумайте про те, що кожного разу, коли ви будете приходити додому, вас там точно хтось чекатиме й радітиме вам. І це суперприємні відчуття.

Що робити,

якщо кіт мітить

у квартирі

Що робити, якщо кіт мітить у квартирі

поради фахівців з “Adopt Don’t Stop”

Коти можуть мочитися в невідповідних місцях, навіть якщо вони кастровані. На це є як медичні, так і поведінкові причини.

Серед медичних (які варто виключати насамперед) – інфекції сечовивідних шляхів, сечокам'яна хвороба, захворювання нирок, цукровий діабет. Серед поведінкових:

стрес або тривога через будь-які зміни в домашньому середовищі

незадоволення лотком: брудна місткість, невідповідний наповнювач або невдале розташування можуть змусити кота шукати інші місця для сечовипускання

позначення території, особливо якщо коти відчувають загрозу від інших тварин

недостатня фізична або розумова активність, що можуть призвести до небажаної поведінки

Поширеним є міф, що коти мітять, бо «мстяться». Однак насправді вони не здатні на помсту, бо не можуть будувати складні логічні ланцюжки подій. Тому, звісно, краще забути про покарання й інші необґрунтовані методи «боротьби».

Насамперед зверніться до ветеринара для виключення медичних причин. Лікування інфекцій, сечокам'яної хвороби або інших захворювань може повністю розв'язати проблему

Після оцінки здоров’я починаємо поліпшувати умови життя. Почніть із простого – з лотка. Регулярно чистьте його, використовуйте наповнювач, який подобається коту, і забезпечте легкий доступ. Можна експериментувати з різними розмірами, наповнювачами, місцем, де вони розташовані, й кількістю. Якщо кіт мітить територію в невідповідному місці, ретельно очищуйте його за допомогою ферментних очисників, щоб усунути запах.

Спробуйте мінімізувати стресові чинники в домі. Використовуйте феромонні дифузори, що допомагають заспокоїти котів. Також забезпечте тварину іграшками й регулярними іграми, щоб та не нудьгувала.

Якщо ви не можете самостійно розв'язати проблему, зверніться до фахівця з поведінки тварин. І головне – не карайте кота. Покарання може лише погіршити ситуацію, викликавши у тварини ще більше стресу.

Мій кіт народився в селі й потенційно міг стати безпритульним, тому я завжди наполягаю, що тварини на самовигулі мають бути кастрованими й стерилізованими.

Лютий, бо в нього такий темперамент. Він першим почав вилазити з коробки, підходити до тарілки, всіх інших відштовхував, провокував.

Він частенько заходить у кадр на зумах, привітатися з усіма, вимагає уваги

Оскільки кіт народився ледь не в мене на руках, то адаптації як такої в нас не було, він 100% вважає мене своєю котомамулею. Однак у 2022 році нам дійсно довелося пристосовуватися до нового місця у Львові: ми виїхали з окупації з Бучі, звичайно ж, із Лютичком. Орендовані квартири для двох людей на кріслах колісних не дуже friendly, але кіт доволі нормально адаптувався. А от коли ми повернулися додому й раділи цьому, я відкрила для себе, що Лютий теж щасливий. Він дні три бігав від туалету до миски, до дряпки – не використовував, а просто намотував кола, обнюхував усе, валявся. І я зрозуміла, що тварини теж звикають до місця.

Лютий – звичайний котик, у міру активний, у міру пасивний, жирненький трошки. Що його вирізняє серед інших, то це те, що він не реагує на «киць-киць», але реагує на голос.

Якщо я, наприклад, кажу йому: «Лютику, дай цьом», він підстрибує, щоб цьомнути мене

Повномасштабна війна показала нам дуже добре зріст суспільства. Хто їхав, попри все, зі своїми тваринами, а хто – кидав. У мене нині багато друзів і подруг на передовій, яким не байдужі покинуті тварини, з деякими розмови про них – до сліз, бо багато покинутих селищ, покинутих тварин в очікуванні людей, і я не знаю, як із цим можна впоратися.

Але ми оцінюємо суспільство за ставленням до тварин, до дітей, до літніх людей, до людей з інвалідністю. І я бачу, що ми ростемо як суспільство. Мені подобається, що нарешті маємо кримінальні провадження, покарання за погане поводження з тваринами. І сподіваюся, що ми не станемо черствими до живих створінь, бо війна нас змінює, але це не привід ображати слабших.

Узяти тварину – це не обовʼязково буде одразу легко. Це вибудовування стосунків, ніби як у двох дорослих людей. Треба дивитися одне на одного, приймати, йти на компроміси.

І якщо ви будуєте ці стосунки в любові, я думаю, все можливо.

Як зрозуміти – кіт чи

собака?

Як зрозуміти – кіт чи собака?

поради фахівців з “Adopt Don’t Stop”

Вибір між котом і собакою – це важливе рішення, яке слід ухвалювати, зважаючи на свій спосіб життя, потреби тварини та можливості. Як правило, люди, які звертаються до нас, уже мають розуміння, кого вони хочуть – кота чи пса. Але якщо ви на етапі роздумів, то ось на що варто звернути увагу.

вимагають стабільного графіка вигулювання та годівлі

схильні більше залежати від людей і можуть відчувати тривогу через розлуку

забирають більше часу на тренування, ігри та догляд

потребують безпечного простору для вигулювання, особливо в містах

не потребують прогулянок, але потребують менеджменту середовища

більш незалежні, але все ж хочуть уваги та взаємодії

легше залишаються одні на тривалий час, але однаково хочуть компанії

краще пристосовуються до різного графіка власника

можуть самостійно розважати себе, якщо мають доступ до іграшок і кігтедряпок

потребують вертикальних поверхонь для лазіння і місць для схованок

Якщо ви ведете активний спосіб життя, любите прогулянки й маєте час на тренування та догляд, собака може бути хорошим вибором. Якщо ви маєте нерегулярний графік, обмежений простір або шукаєте не такого активного супутника, варто звернути увагу на кота. Не менш важливий аспект – це фінансові можливості. Якісне утримання як котів, так і собак може бути досить дорогим. Це витрати на годування, ветеринарні послуги, обробки, іграшки й інші необхідні речі.

Зрештою, вибір між котом і собакою залежить від ваших уподобань і можливостей. Будь-яка тварина потребує турботи й уваги, тому необхідно ретельно обмірковувати свій вибір перед тим, як ухвалити рішення.

«Відчуй свого. Віднайди

себе

«Відчуй свого. Віднайди себе

де познайомитися зі своїм майбутнім хвостатим

17 серпня, у Міжнародний день безпритульних тварин, Brit разом із центрами адопції волонтерських ініціатив "Adopt Don't Stop" і «Зооплатформою» розпочали «Місяць відкритих дверей». Протягом місяця центри чекатимуть у гості майбутніх петперентів, які нарешті наважилися знайти найкращого хвостатого друга.

Для тих, у кого станеться метч, підготували приємний бонус – великий адаптаційний бокс від Brit. У ньому є всі необхідні для котика чи песика речі, що допоможуть їм комфортно почуватися в новій оселі.

Крім того, Brit запустив велику платформу «Відчуй свого. Віднайди себе». Там зібрали рекомендації щодо адаптації хвостатих, розмістили фотографії песо- та котомоделей, які ще чекають на своїх людей, а також показали щасливі історії від зірок і блогерів, які вже зустріли пухнастих друзів.