В Україні створили перший цифровий архів вітчизняної вуличної моди XX століття, який називається «Родинний альбом». Колекція має дати уявлення про зовнішній вигляд та одяг жителів різних регіонів України.
Проєкт розробила Зоя Звиняцьківська – історикиня моди та fashion-критикиня.
На фото сім’я, де зліва направо зображені: Віктор Ніколаєв (художник, також працював у «Бердянськбуді»); Любов Ніколаєва, дружина Віктора (працювала в дитячому садку); на руках у Любові їхня дочка Наталя; Сергій Ніколаєв (за його проєктами в Бердянську побудували сходи на Середню гору); Надія Ніколаєва (працювала інкасаторкою); біля неї Олена Ніколаєва й Олександр Ніколаєв (працює на ДП «Антонов», брав участь у створенні літаків «Мрія», «Руслан» та «Ан-71»). 28 серпня 1954 року. Фото надала Надія Маслікова.
У колекції відтворені світлини з приватних родинних альбомів, де зображені пересічні люди, що мешкали на території сучасної України впродовж ХХ сторіччя.
На фото – Варвара Притико. Знімок зробили на балконі, позаду – вид згори на тогочасний Бердянськ. 1952 рік. Фото надала Надія Маслікова.
Кожна світлина містить інформацію про людей на знімках, а також про час і місце, коли вони були зроблені.
Тамара Лубенець, студентка радіофакультету КПІ. Усе життя працювала на радіозаводі на Відрадному. Знімок зробили в 1951 році.
На фото студентка консерваторії Наталія Триліська (ліворуч) разом із подругою Оленою Іоель, яка нині живе в Німеччині. У Наталі модна на той час зачіска «бабета» й пальто, яке для неї пошили в київському ательє на замовлення. Фото зроблене навпроти ВДНГ в 1970 році. Знімок надала Наталія Триліська.
Також світлини супроводжуються коментарями надавачів фото, що містять інформацію про те, як українці сприймали вітчизняну модну індустрію.
На фото студенти другого курсу факультету «Міжнародна економіка та право» КНЕУ – Ганна Зикова, Олександр Максименко та Світлана Кокоуліна. Знімок зробили на перерві перед початком пари з англійської мови. На Ганні Зиковій улюблений вовняний піджак і брошка у вигляді пантери. На Світлані акриловий светр із квітковим малюнком. 1995 рік. Фото надала Ганна Малюжонок.
На фото київське подружжя Юлія Єфремівна й Іван Гнатович Войцеховські. Невдовзі після одруження вони поїхали на Уманщину, батьківщину Юлії. Фото на згадку для рідних зробили в Умані у фотоательє. Іван Гнатович усе життя був шеф-кухарем. До 1918 року працював у родині графів Браницьких, які в Києві жили на вулиці Садовій. Браницький пропонував Іванові Гнатовичу емігрувати в 1918 році, але той не погодився, тому родина продовжила мешкати в Києві. Іваном він став за радянської влади, а в метричній книзі був записаний як Ян, оскільки був поляком. Це найдавніше фото колекції, зроблене у 1905 році. Фото надав Сергій Гриненко.
Лариса Горчинська з колегою Наталією Жеребіною йдуть на роботу Дерибасівською вулицею. Знімок зробив вуличний фотомайстер. На Ларисі кожух зі штучного хутра, спідниця та норковий берет, які вона придбала в московському ЦУМі. Зимові фінські чоботи придбані в московському ГУМі. Берет дістався їй випадково: в ЦУМі його відклали на годину, але покупець не з’явився. Вона придбала його за 110 рублів. Новий одяг тоді можна було купити в ЦУМі Одеси, на промтоварному ринку або в комісійних магазинах міста. Фото надала Лариса Горчинська.
«Через політичні та соціальні катаклізми професійна мода в Україні радянських часів мала несистемний вплив на суспільство; українські дизайнери часів незалежності взагалі майже втратили зв’язок з широкими верствами населення», – зазначає кураторка Зоя Звиняцьківська.
Студент Олександр Ніколаєв, вивчав хімію в Дніпропетровському університеті. Його донька розповідає, що він придбав пару червоних і жовтих шкарпеток для того, щоб виділитися серед інших. Пригадує, що в той час захоплювався творчістю гурту «Бітлз» і хотів додати до свого образу чогось екстравагантного, не такого, що носила більшість. Фото зроблене в 1972 році. Знімок надала Надія Маслікова.
Організатори архіву кажуть, що реалізація проєкту зайняла близько пів року.Для його створення опрацювали близько 300 світлин, з яких до колекції відібрали 117. Найдавніша з них датована 1905 роком, а найновіша – 1995 роком.
Колекцію «Родинний альбом» створено за підтримкиУкраїнського культурного фонду.
