Власний досвідЯ шопоголік і 80% доходу витрачаю на одяг
«Востаннє я витратила в магазині 20 000 гривень»
Модель та акторка Аліна Угоднікова – шопоголік і майже весь свій дохід витрачає на покупки. Напередодні Чорної п’ятниці редакція The Village Україна поспілкувалася з дівчиною та дізналася, скільки вона витрачає на одяг, як часто купує щось нове і як довго приносять задоволення нові речі.
Фото: Анна Бобирєва
Підпишись на канал про стиль KYIV LOOKS В TELEGRAM
Востаннє я витратила в магазині 20 000 гривень. Якщо порахувати, то на одяг йде приблизно 80% мого доходу. Я щодня хочу щось придбати, покупки приносять величезне задоволення. Дуже рідко мені здається, що в мене все є, і я не хочу йти на шопінг. Але це відчуття зникає з появою грошей.
Мені не обов’язково купувати щось для себе. Це можуть бути покупки для доньки чи чоловіка – мені просто подобається купувати. Я б навіть сказала, що приємніше оплачувати товар на касі, ніж обирати його – цей процес може інколи й роздратувати.
«Мене потішить навіть покупка шкарпеток»
Я не можу сказати, що для мене важлива ціна. Мене потішить навіть покупка шкарпеток, якщо вони класні. Хоча, якщо хочеться конкретну річ, а вона дорого коштує, – я обов’язково назбираю грошей і куплю її. Навіть якщо вона на три розміри більша, все одно придбаю і вже потім думатиму, як її перешити, що з нею робити.
Зазвичай купую 4-5 речей одночасно і приблизно раз на тиждень. Онлайн-шопінг мене не приваблює, а тільки офлайн. Важливо приміряти річ, покрутитись. До «онлайну» звертаюсь тільки за розумінням того, що тепер у тренді.
Я стараюся робити покупки обдумано, але бувають речі, перед якими я безсила. Наприклад, у мене є 15 водолазок різних відтінків бежевого – і я пам’ятаю, де купила кожну з них. Раніше я скуповувала масово сукні та взуття на підборах.
У мене є 15 водолазок різних відтінків бежевого – і я пам’ятаю, де купила кожну з них
«Раптом здалося, що все у моїй шафі дуже немодне»
Не скажу, що для мене це глобальна проблема. Але точно можу виділити кілька причин, чому мені хочеться весь час купувати новий одяг.
З дитинства батьки мене гарно одягали й купували багато суконь. А коли я переїхала до бабусі в Київ, то вже з нею ходила по магазинах і купувала чимало одягу. Також бажання постійно оновлювати гардероб у мене з’явилося після народження дитини. Моя кар’єра моделі та акторки пішла вгору, і тепер я щодня працюю з креативними людьми. Вони мають стильний вигляд, і мені не хочеться від них відставати. Раптом здалося, що все у моїй шафі дуже немодне й неактуальне. Завжди доводилося щось докуповувати, аби речі поєднувались, і це мене затягнуло.
Відчуття «ситості» ніколи не настає. Увесь час здається, що я недостатньо стильна та модна. Якщо ще й врахувати, як тренди змінюються, то неможливо бути модною, купуючи речі раз на півроку.
«Мені сумно – я збираюсь і йду по магазинах»
Інколи таким чином я вбиваю нудьгу та вільний час. Мій чоловік часто відсутній, тож хочеться заповнити порожнечу. Так я тішу себе та доньку, якій регулярно купую нові іграшки.
Якщо я прокинулась, у мене немає зйомок, день вільний, мені сумно – я збираюсь і йду по магазинах. Купила красиву річ, і настрій одразу піднявся. Розумію, що якби у мене була повна зайнятість і зйомки зранку до ночі, то я не мала б часу на це шалене бажання пошопитись. Інколи чоловік навіть жартує: «Тобі сумно? То піди щось купи». Він не каже, що це правильно, але й не забороняє. Чоловік – моя повна протилежність, у нього все однотонне. І я навіть змушую його піти по магазинах і купити щось нове.
Відчуття «ситості» ніколи не настає
«Куплена річ приносить задоволення до першого прання»
Куплена річ приносить задоволення до першого прання. Далі вона мені вже не здається такою класною та новою. У мене майже немає одягу, який я не ношу. Щось можу одягнути раз на півроку, а дещо частіше. З місцем у шафі реально проблема, у мене речей утричі більше, ніж у чоловіка (він сказав би, що разів у п’ять). Я думаю, що пора розпродавати. Але я кожну річ люблю, незалежно від того, як часто її одягаю.
Майже всі гроші, які я заробила, можу витратити на шопінг. Нещодавно я була у Валенсії та Барселоні на зйомці й у мене виникло бажання пошвидше звільнитись і піти по магазинах. Там я витратила майже весь гонорар.
Ліміту витрат у мене немає. Звичайно, я намагаюся частину відкладати, щоб взагалі був якийсь сенс у моїй роботі, а решта йде на покупки. Гроші збираю на авто та подорожі.