Зовнішній виглядМикола Майструк, 36 років, саксофоніст і вчитель у музичній школі
«У той час, коли діти з мого оточення одягалися на базарах, моя мама водила мене на секонд»
The Village Україна в рубриці «Зовнішній вигляд» фотографує містян і просить їх розповісти про свій одяг, шопінг та улюблене місце в Києві. Герой нового матеріалу – саксофоніст і вчитель у музичній школі Микола Майструк.
Про шопінг
Мій стиль формувався ще з дитинства. У той час, коли діти з мого оточення одягалися на базарах, мама водила мене на секонд. У результаті всі однокласники виглядали однаково, а мій одяг завжди відрізнявся. Речі з секонду постійно різнилися та виглядали більш стильними, і, мені здається, саме вони формували мій естетичний смак.
Незважаючи на те, що я працюю в державній школі, ніхто не приділяє особливої уваги тому, як я виглядаю і в що одягнений. Звичайно, інколи я взуваю туфлі з короткими шкарпетками, доповнюю образ укороченими брюками та виходжу на сцену грати в ансамблі. У такому разі колеги старшого віку можуть пошуткувати, чому я не купив довгі штани. Але все це жартома.
Якщо говорити про повсякденні образи, то я люблю Scotch & Soda, футболки Adidas, рідко купую кросівки Adidas, частіше – Puma, бо це найзручніші кросівки у світі.
Серед українських брендів дуже люблю Ksenia Schnaider. Особливо їхні футболки з яскравими наліпками у вигляді цінників. Нещодавно я виступав на Atlas Weekend в Буковелі та побачив там дівчину, яка танцювала на столі. Мою увагу привернув її яскравий пуховик. Я посоромився підійти та запитати, звідки він, але сфотографував зі спини, щоб приблизити ярлик із назвою бренда. Він був від бренда Nebesite. Потім повернувся до Києва й запропонував дружині купити такий пуховик. Ми відразу поїхали в шоу-рум і придбали його.
Про місто
Я з Львівської області, маленького містечка. Переїхав до Києва, коли вступив до консерваторії. У мене ніколи не було бажання переїхати спеціально до Києва, я просто планував навчатися в консерваторії. Коли вперше потрапив у столицю, був дуже вражений. Пригадую, тоді ми орендували квартиру на кілька днів на Богдана Хмельницького. Та локація мені дуже сподобалася й зараз теж є особливою для мене. Звичайно, коли вступив, то переїхав жити в гуртожиток на Оболонь, почав їздити на метро й побачив дещо інший Київ, але від цього не став менше любити місто.
Це дуже банально, але мені, як і більшості, подобається локація Золотих воріт. Я мрію колись купити там власне житло. Це пов’язано з тим, що жив тут перші дні після приїзду до Києва і багато гуляв пішки.
Я, до речі, жодного разу не пошкодував, що під час вибору професії обрав саме саксофон і викладання в музичній школі. Мені подобається працювати з дітьми. Ти відчуваєш заряд приємної енергії, це кайфово.
У мене ніколи не виникало бажання кудись переїхати, оскільки Київ дуже рідний і близький. Хоч і не відмовився б від можливості пожити якийсь час у Лондоні або Берліні. Але остаточно з України не хотів би переїхати.
Вихідні я часто проводжу на роботі, оскільки інколи граю в закладах: Normal, Not only fish і «Веранда на Дніпрі», а також у неділю в нашій школі – ансамбль саксофоністів. Але, незважаючи на це, у нас із дружиною з’явилася традиція кілька місяців тому. Ми на вихідних снідаємо вдома, а потім їдемо пити смачну каву та їсти круасани в GoodWine. Там дуже мало місць, але, навіть коли ти знаходиш місце десь у куті та сидиш ніби в коморі, відчуття затишку однаково залишається.
Фото: Яніна Сич