Продовжуємо фотографувати містян і запитувати їх про одяг, шопінг та улюблене місце в Києві. Герой нового матеріалу рубрики «Зовнішній вигляд» – менеджерка проєктів Даша Булавка.

Фото: Аня Озерчук

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Ми розмовляємо з Дашею на вулиці Великій Васильківській.

На Даші: топ H&M, брюки Katsurina, шльопанці Birkenstock, сумка та каблучка no name, сережки та шпилька Sova

Про шопінг

Я не дуже люблю довго ходити магазинами та приміряти одяг, тому частіше замовляю онлайн. Раніше з проєктом Eurotrips часто їздила за кордон, і там завжди водила свої групи на барахолки. І не тому, що це були бюджетні поїздки, а тому, що блошині ринки – це колоритно. Мої улюблені речі з таких поїздок: вінтажний жакет-килим з Афін, грубе кам’яне намисто з Дрездена, сумка-чохол від якогось фотоапарата з Амстера та нереальні шовкові сорочки оверсайз із Барси. Я не купую на секонді, але це не принципово, просто якось не доводилося.

Якщо говорити про улюблені бренди, то серед спортивних моя любов родом з дитинства – Adidas, особливо Originals та колекції зі Stella McCartney. Повсякденні: Mango, Diesel, Levis, COS, інколи Zara. Нормально ставлюся до масмаркету, часто купую там базові речі: білі та чорні футболки, топи, джинси.

Серед брендів сегменту люкс і преміум люблю тільки ті, які маю або носила. Останнім часом стежу за Celine та Hermès. Але, здається, я ще трохи не доросла до цього сегменту. У свої 27 років ставлю в пріоритет якість і зручність, а гроші частіше витрачаю на подорожі.

З українських люблю Ksenia Schnaider, Bevza, Dafna May, Katimo, Tydnyuk, сукні T-dress від Omelya. Сумки та взуття від Marsala, Hvoya, Kachorovska та Keep. Базові речі – Katsurina та Balcony Garment.

Топ Н&М

Купила три роки тому в Барсі.

Брюки Katsurina

Ці брюки з колекції Voyage.

Капці Birkenstock

Модель, здається, Arizona. Замовила онлайн на Answear цього літа.

Шпилька та сережки Sova

Шпилька як талісман на удачу, а сережки українського ювелірного бренду Sova – подарунок друзів на 27 років.

Сумка-бочка no name

Приблизно дев’ять років тому купила її в Одесі.

Каблучка no name

Вона з якогось каменя, коштувала 45 гривень. Придбала цю каблучку, коли їздила до тата в гості на Чорне море. Люблю її дуже.

Про місто

Коли я переїхала зі Львова до Києва після магістратури, то спочатку впала в шок від сірості міста. Згодом закінчилася зима – і все наче почало оживати. Але я продовжувала шукала свій Львів у Києві. І таки знайшла. Спочатку здалося, що мій Львів на Подолі. Тепер, проживши в Києві шість років, я зрозуміла, що він інколи на Терещенківській, а інколи на Володимирській – там була моя наймагічніша квартира.

Заклади я люблю без понтів, де всім кайфово. Класно, коли працівник посольства в дорогому костюмі сів пообідати, а за сусіднім столом юна художниця в заляпаній фарбою спідниці сьорбає томатний суп, а ще далі сім’я з трирічною дитиною та собакою чекають на своє замовлення. І їм усім класно в одному місці. Якщо що, це я описую «Зигзаг» на Рейтарській. Там змінилася команда, і вони трохи втратили свій шарм, але вірю, що скоро все стане на свої місця.

Я ціную простори, де команда гармонійно доповнює місце. Таким прикладом є заклади: «Альтруїст», «Білий шум» та «1818» в «Бурсі», «Каштан», «Асамблея», «Косатка», «Китайській привіт», Takava Buffet, Honey, Kachorovska, «Хлібний» та Blur.

За роки роботи в туризмі мені дуже багато разів доводилося показувати українській молоді Осло, Ніццу, Берлін, Мілан, Барсу і ще з два десятки міст Європи. Друзі навіть інколи сміються, що я точно знаю, де і як вийти з метро в Парижі, але можу заплутатися у виходах з «Метрограду» у Києві. Як бачите, вдома я ще той гід. Але якби довелося бути гідом у Києві, то показала б насамперед Золоті ворота, трохи Поділ, а на фінал відвела б у Closer (сміється).