Продовжуємо фотографувати містян і запитувати їх про одяг, шопінг та улюблене місце в Києві. Герой нового матеріалу рубрики «Зовнішній вигляд» – піарник у Dontstop Agency Артур Марс.

Фото: Анна Бобирєва

 Підпишись на канал про стиль KYIV LOOKS В TELEGRAM

Ми розмовляємо з Артуром на вулиці Лесі Українки.

На Артурі: кросівки Nike AIR Huarache, шкарпетки Topman, брюки H&M, кофта Syndicate, куртка Vans

Про шопінг

Мій одяг – це я, звісно. Він має фіговий вигляд, коли я втомлений чи у поганому настрої. І навпаки. Більша частина речей куплена під час подорожей і має свої власні історії, які живуть винятково в моїй голові.

Не можу сказати, що прив’язуюсь до речей. Єдина пам’ятна річ – кросівки Nike, у яких я в 23 перетнув на велику Штати. У них я певним чином переосмислив себе та своє ставлення до людей, які живуть поруч. Уже кілька років кросівки висять над входом у мою квартиру – як нагадування про те, що все можливо. Все інше – звичайний мас-маркет, зручний для повсякденного життя у великому місті та спонтанних вилазок за його межі. Чорні штани, кросівки Nike – навряд чи скажуть щось унікальне про мене.

Здебільшого мені подобаються спонтанні покупки «на гарячу голову». Шуба, светр із качками чи надувний капелюх – у всьому цьому більше історій, ніж у рутинному шопінгу. В Україні вкрай рідко щось купую. Для покупок, як на мене, найкраще підходять великі міста Британії, Швеції та США.

Якщо говорити про взуття, то це однозначно Dr. Martens, Nike та Vans. Якщо в тебе є по парі цього взуття – ти запакований. Що стосується одягу, то найбільше ціную речі Weekday, Cheap Monday та Urban Outfitters. Мені подобається універсальний одяг, бо не потрібно паритись, у чому йти на роботу, а в чому на Схему.

Кросівки Nike AIR Huarache

Ці кросівки з’явилися після весняного падіння зі скейта. Тоді у розірваних кросівках я зайшов у магазин і попросив знайти їм заміну. Трапилось це у США, тому обрати одні було досить складно. Того дня мені навіть спало на думку купити перші адідаси, але, побачивши Huarache на полиці – усі питання про зраду Nike відпали. Вони зручні у всіх сенсах цього слова. В міру страшні, аби вписатись у компанію людей зі смаком на вечірці. І достатньо кольорові, аби при зустрічі батьки сказали: «О, нарешті не чорне».

Шкарпетки Topman

Не пам’ятаю, на якому етапі всі почали носити вузькі брюки, підвертаючи їх, але саме тоді я вперше задумався про важливість шкарпеток. На щастя чи на жаль, це єдина річ з одягу, за яку мені відвалюють компліменти. Покажи світу своє нутро. Покажи свої шкарпетки світло-рожевого кольору.

Брюки H&M

Звичайнісінькі індійські чи китайські штани від H&M. Єдине, що відрізняє їх від подібних, це подальша обробка на кухні моїх друзів у Санта-Барбарі. Пам’ятаю, ми повернулися з магазину, я налив келих вина, взяв м’ясний ніж і почав вкорочувати довжину штанів. У той час друзі-америкоси повторювали своє: «Соу юропіан, соу юропіан ов ю».

Мені здається, таких штанів у гардеробі, без перебільшень, є десять. Усі в середньому коштують по 15-20 баксів. Коли я бачу їх, складених стосом, поряд із білими футболками у шафі, ловлю себе на думці, що зміг би прожити життя Гомера Сімпсона.

Кофта Syndicate

Напевне, єдиний український бренд, одяг якого я купую регулярно. Не впевнений, як правильно називати цю річ – футболка з довгим рукавом, кофта чи ще якось. Знаю, що всі нашивки на ній створили під впливом «1984» Орвелла. А ще в новому Syndicate, який відкрили на Рейтарській, класний персонал. Не знайшовши моєї подарункової картки в базі, вони запропонували скинути півціни на речі, які я хотів придбати. По-справжньому крутий сервіс, про який я розповідав ще тиждень після покупки.

Куртка Vans

Купив торік дорогою на музичні фестивалі в магазині Vans, біля центрального вокзалу Кракова. На вулиці тоді дощило. Я біг з потяга, запізнювався на автобус, і ось у вітрині побачив її. Це той випадок, коли ти забігаєш у магазин, промовляєш свій розмір і натягуєш річ одразу ж на себе. На все мав три хвилини. Класна куртка із Снупі, як і більшість речей цього бренду.

Про місто

Київ – це місто, де я народився і виріс. Протягом життя тут мені пощастило зустріти багато неймовірних людей, які роблять Київ особливим для мене. Вони не втратили жаги робити щось класне для міста. Мені здається, глобально Київ з усіма його вадама вчить нас фокусуватися на хорошому. Бачити його крізь сірий бетон спальників, страшні балкони та переповнені баки зі сміттям.

Мені подобається гуляти Подолом – наодинці та з друзями. Як на мене, саме тут кипить життя. Щоразу я знаходжу для себе нові місця. Подобаються краєвиди околиці, Рибальський острів. Мені цікаво, як буде розвиватися ця частина міста найближчим часом.

Якщо говорити про заклади, то важко назвати один у місті, де щотижня з’являється щось нове. Скажу так, одне з найкращих місць, яке відкрили цього року – «Чічіко» на Ярвалу. Випивати люблю у «Косатці» чи Сloser. На пізні сніданки у вихідні йду в заклади «Зигзаг», «Мусафір» чи «Мама Манана».