Зовнішній виглядОлександра Бородіна, 30 років, PR і маркетинг-менеджерка Helen Marlen Group
«Я працюю в індустрії моди вже близько 10 років і останнє, ким мене можна назвати, це – шопоголіком»
The Village Україна у рубриці «Зовнішній вигляд» фотографує містян і просить їх розповісти про свій одяг, шопінг та улюблене місце в Києві.
Фото: Анна Бобирєва
Підпишись на канал про стиль KYIV LOOKS В TELEGRAM
Ми розмовляємо з Сашею на вулиці Воздвиженській.
Про шопінг
Я працюю в індустрії моди вже близько 10 років і останнє, ким мене можна назвати, це – шопоголіком. Магазинів, трендів і брендів так багато у моєму професійному житті, що вільний від роботи час я намагаюся приділяти зовсім іншому. За останні кілька років я досягла спокійного споживчого стану, коли знайдено улюблені марки, визначено речі, в яких мені комфортно, і добре відомо адреси магазинів, де я насамперед шукатиму обновки.
Мені подобаються прості форми, також у мене досить обмежений спектр улюблених кольорів, і часом я позичаю речі з чоловічого гардеробу. Ні секонд-хенди, ні блошині ринки ніколи не були моєю слабкістю. Наскільки симпатичним мені не здавався б сам формат, я так і не навчилася знаходити там щось пристойне.
Пуховик MoonGoose
Попри те, що за останні кілька сезонів пуховики з’явилися в колекціях усіх брендів, знайти «свій» однаково було непросто: одні не підходили за кроєм, інші не вписувалися в бюджет. Коли ж я побачила цей пуховик, рішення ухвалила швидко. Наскільки я знаю, MoonGoose – єдиний в Україні бренд пуховиків, який має закритий цикл виробництва. Тобто на одній фабриці виробляють пух, розробляють моделі й там само облаштований швейний цех. Цей дутик наповнений гусячим пухом, а тому є легким і морозостійким. Єдине, що викликало вагання, – відсутність пояса, який, я вважаю, є обов’язковим, коли ти невисокого зросту, а річ – об’ємна. Дякую представникам бренду, які люб’язно погодилися його для мене пошити.
Водолазка Zara
Мас-маркет мене ніколи не бентежив і навряд чи колись буде. Це досить простий і рятівний варіант у тому разі, коли «надіти нічого». А ще він чудово виручає в ситуаціях, коли потрібно максимально швидко знайти щось просте. Так було з цієї водолазкою. Для одного заходу мені був терміново потрібний чорний гольф, а часу на пошуки не мала. Зайшла в Zara, 10 хвилин – і місію виконано.
Піджак, зшитий на замовлення
Моя б воля, я шила б набагато більше речей: дефіциту ідей немає, а київські тканинні склади тішать вибором. Але знайти досвідчену кравчиню, яка погодилася б взяти нових клієнтів, – ще те завдання. У цьому випадку мені дуже допомогла стилістка Соня Солтес і майстриня, з якою вона регулярно співпрацює. У цьому піджаку мені подобається абсолютно все, а колір і рогові ґудзики – особливо.
Джинси Acne Studios
Історія успіху Acne Studios почалася наприкінці 90-х із невеликої партії джинсів, бренд і досі утримує в цій категорії лідерські позиції. Ці джинси приваблюють своєю високою посадкою та актуальним сьогодні прямим кроєм. Світлий низ узимку – не найрозумніше рішення. Однак білі речі я так чи інакше перу після кожного носіння.
Ботильйони Helen Marlen
За останні кілька років кедів і спортивного взуття стало так багато у нашому житті, що я дуже скучила за підборами. Причому не за kitten heels, або середніми підборами, а за повноцінною шпилькою. Водночас я не готова відмовитися від комфорту повністю, а тому зупинилася на цих зручних ботильйонах із 9-сантиметровим каблуком. Helen Marlen – це private label компанії, де я працюю, тож знаю всі особливості цього взуття. Усі ескізи малюють у Києві, а виробляють взуття тільки на італійських фабриках, з якими нас пов’язують тривалі дружні стосунки.
Сережки Massimo Dutti
Мені подобається біжутерія, особливо великі сережки. Ці побачила в каталозі бренду, але виявилося, що у Києві їх не представлено. Подруга їхала за кордон, і я попросила її привезти їх звідти. Класична схема, але здобути їх вийшло непросто – ця модель не продавалася і в інших великих європейських містах. Я вже майже забула про них, проте Лєра – не та людина, яка звикла здаватися. Підключивши до процесу ще кількох знайомих, вона їх таки відшукала, за що я їй дуже вдячна.
Про Київ
Київ – це місто, яке, радше, любиш не за щось, а всупереч чомусь. Усупереч бруківці, на якій було зіпсовано не одні підбори, всупереч жахливій ситуації із зовнішньою рекламою, усупереч проблемам з парковками і станом доріг загалом. Утім, де б я не перебувала, душею та серцем я завжди в Києві. Для мене Київ – це не просто рідне місто, це місце сили з неймовірною енергетикою. Я люблю Дніпро і те, що влітку можна займатися вейксерфінгом. Обожнюю пікніки в ботанічних садах і заходи сонця на Київському морі. Корпус заводу «Арсенал» на Кловському узвозі мені подобається з архітектурної точки зору не менше, ніж «будинок лікаря» на Великій Житомирській. А ще я ніколи, напевно, не розберуся, що краще – кінематографічність Косого капоніра, краєвид з Володимирської гірки чи прогулянки центральними, але тихими вулицями – на кшталт Лютеранської, Франка або Чапаєва.