The Village Україна у рубриці «Зовнішній вигляд» фотографує містян і просить їх розповісти про свій одяг, шопінг та улюблене місце в Києві.

Фото: Анна Бобирєва

Максим Сікаленко – київський продюсер та електронний артист, відомий також як Cape Cod. Ми розмовляємо з ним на вулиці Дмитрівській.

На Максимові: оправа no name, накидка з Японії, футболка Asos, джинси no name, кросівки Adidas.

Про шопінг

Я майже все купую через інтернет. Мені подобаються вуличні бренди, які вийшли з важкої музики. Наприклад, Ditch clothing.

Серед магазинів люблю «Капкан». Я добре знаю власників, а коли за брендом стоїть історія – мене це більше приваблює, ніж мас-маркет. Хоча мас-маркет теж купую. Я розумію, що річ дешева і швидко зноситься. Але при цьому вона захоплює дух часу.

Секонди дуже полюбляв у 2000-х, а тепер якось не складається. Мабуть, через те, що не так багато вільного часу. Вінтаж мене цікавив теж досить давно, коли починав шукати свій образ. За кордоном, як і більшість, біжу насамперед у H&M.

Оправа no name

Ця оправа дісталася мені в подарунок від моєї дівчини.

Накидка з Японії

Останні років сім майже весь одяг замовляю через інтернет. Так у мене і з’явилася ця накидка.

Кросівки Adidas

Довго шукав собі зимове взуття, і тільки це мені сподобалося.

Джинси no name

Я придбав їх у якомусь невеличкому магазині в Барселоні без жодних розпізнавальних знаків. Придбав, оскільки дуже сподобалося місце, де вони продавалися, і привітний власник, який мешкав у цьому ж будинку на поверх вище.

Про місто

Я киянин у четвертому поколінні і, звичайно, люблю Київ. Мій батько, дідусь і прадід виросли на Подолі, тому моєю улюбленою локацією теж є історичний центр міста. Особливою вважаю Кирилівську вулицю. Якось я поцікавився нею і з’ясував, що кожен клаптик землі на цій вулиці має якусь історію. Наприклад, Хвойка – відомий археолог – знайшов тут трипільську зупинку. Також були заводи червоної цегли, з якої збудували всі навколишні будинки. Реально кожен квадратний метр дихає своєю історією.

Якщо ж до мене приїжджають друзі з інших міст, то перше, що мені захочеться показати – Житній ринок. Якось до мене завітали знайомі з Лондона і я повів їх туди. Там ми взяли всілякі копчення та пішли у кафе «Вернісаж», де розливали пиво «Поділ». Усе це ми робили під Joy Division, і нам було прекрасно.

Мені подобається показувати щось автентичне. Це стосується і подорожей – коли їду в інше місто, то намагаюся шукати щось місцеве та особливе. Наприклад, під час подорожі до Барселони я впіймав себе на думці, що мені не цікаві місця, де море туристів. Складається враження, що люди висмоктують усю енергію і неможливо щось відчути. Я дивлюся на споруди і розумію, що з погляду архітектури – це дуже цікаво, але емоційно ніяк не зачіпає. Потім йду в підворіття, знаходжу там якусь капличку чи графіті – і в цьому відчуваю енергію. Тому за таким самим принципом намагаюся показувати Київ друзям.