The Village Україна у рубриці «Зовнішній вигляд» фотографує містян і просить їх розповісти про свій одяг, шопінг та улюблене місце в Києві.

Фото: Анна Бобирєва

Марина Батуринець – партнерка школи маркетингу та комунiкацiй Bazilik. Ми розмовляємо з нею на Андріївському узвозі.

На Марині: сукня COS, кросівки Adidas, каблучки Dari Jawelry, куртка Bad Habits, значки Pinat, рюкзак Herschel.

Сукня COS

Я купила її в Барселоні зі знижкою -50%. Але вона була варта того, щоб заплатити і повну суму.

Кросівки Adidas

Давно не купувала Adidas, а ці придбала тільки через те, що я майже ніколи не ношу підборів і весь час ходжу в кросівках. На щастя, з нашою зимою можна обійтися кросівками з хутром.

Куртка Bad Habits

Це найдорожча річ у моєму гардеробі. Спочатку я хотіла купити в них жилет, десь рік тому, але він коштував космічних грошей, тоді я не була готова купувати речі такої вартості. За рік школа виросла і це був мій подарунок самій собі за те, що я багато працювала.

Значки Pinat

Я їх дуже люблю. Це бренд брата і сестри, з якими я познайомилась у школі Bazilik. Спочатку до нас на навчання прийшов Денис, а через рік Марина. Те, як вони люблять те, що роблять – закохує. На мені значки, які ми зробили у колаборації з Ulichnaya eda (моя колишня робота). Хот-дог – це Bistro Bistro, а вино, здається, Wine Time.

Рюкзак Herschel

Під цей образ він узагалі зайвий, але я нещодавно повернулася і ще не розібрала частину речей з відпустки, тому приїхала сьогодні з ним. Вирішила, що таксист мені пробачить. Цей рюкзак з’явився у моєму житті випадково – я просто купила забагато речей у Барсі й треба було взяти щось до ручної поклажі. Ну а раз вже купувати, то якісне.

Про шопінг

Я не люблю довго ходити магазинами, бо у мене починається головний біль – там, де є натовп, мені некомфортно. Майже всі речі купую без примірки. Є бренди, у яких я вивчила свою розмірну сітку, це мене рятує, бо не треба ходити до примірочної. Буває так, що стоїш у черзі для примірки й автоматично перестаєш хотіти річ. Тепер назбиралося речей, які вже потім зрозуміла, що не мої. Тому планую щось продати в групі «Шо-та у Ашота», а іншу частину завезти до магазину «Ласка».

У Києві я купую мало речей, найчастіше українських виробників. Не можу сказати, що я фанатка конкретних брендів. З останнього, що планую купити – рюкзак Ozerianko Bags та кілька суконь від Grace a vous. Від Ozerianko вже маю маленький рюкзак, а тепер хочу великий. До речі, Bad Habits теж український бренд. З Харкова, якщо не помиляюся. Вони роблять джинси, куртки і купа всього цікавого. Це саме та історія, коли річ дорога, але вона у тебе одна. Серед брендів біжутерії – Dari Jewelry. Мені у них хочеться купити буквально все.

Головний шопінг відбувається раз на 3-6 місяців у Європі. Особливо, якщо потрапляю у сезон знижок. Тиждень тому була в Барселоні, якраз пощастило купити все з -50% і більше. Я придбала багато штанів, спідниць і суконь, майже все по 10-20-30 євро. Плюс у тій же Zara в Європі якість краща, ніж у нас.

Я не дуже строга до вибору речей у гардероб. У мене є розуміння, що мені личить, а що не дуже, який колір «мій» – «не мій». І це єдине правило, якого я дотримуюсь. Наприклад, якщо якісь круті skinny білого кольору мені дуже сподобаються, то я їх все одно не куплю, бо розумію, що вони мені не пасують.

У речах має бути комфортно. Тому в моєму гардеробі немає підборів. Ще я точно знаю, що ніколи не вдягну щось дуже відверте чи вульгарне. Віднедавна я перейшла на сукні та спідниці. Бо колись носила виключно світшоти і джинси. Дорослішаю, мабуть.

Щодо секонду, то він обійшов мене стороною, бо ніколи не вміла ритись. У мене є багато знайомих, яким вдається знаходити нереальні речі на секонді, але ця історія не про мене. Декілька разів ще у студентському віці ходила з подружками, але жодного разу не знайшла чогось цінного. Мені набагато простіше купити щось з мас-маркету, і мене це не буде парити. Буває, у школі хтось зі студентів сидить у такому ж светрі, як у мене. Я від такого не втрачаю свідомість.

До вінтажу поки не доросла. Мені подобається «Роза та Сара», які представляють свою продукцію на «Кураж Базар». Люблю розглядати їхні аксесуари, але як це застосувати до свого гардеробу – поки не знаю. Навіть якщо і куплю якусь прикрасу, вона просто лежатиме на полиці.

Про місто:

Мені дуже комфортно на Подолі. Тут у мене і робота, і дім, і зал. Правда, у цій історії є дві сторони медалі. Якщо ти живеш тут і працюєш, то більше нікуди не вибираєшся. І зараз мене це трохи бісить, бо є відчуття, що я у вакуумі.

Завдяки моїм батьками, які не давали мені сидіти у вихідні вдома і просто тупити, я дуже люблю Оперний театр. Ми часто відвідували його. Ще подобається гуляти Андріївським, тому ці локації – улюблені.