Одяг з екологічного майбутнього – який він?

Згадайте, який вигляд має стандартний модний лукбук. Мабуть, передає загальний настрій і нові тренди сезону. Але він навряд чи розкаже про екологічні технології й альтернативні матеріали, які використали під час створення колекції.

Разом із Levi’s ми вирішили змінити це та створили альтернативний еколукбук для нової колекції бренда, аби показати, які sustainable-технології збереження води, ґрунтів і біорізноманіття використовують у створенні одягу.

Це фотоісторія про те, як індустрія моди трансформується та шукає нові й екологічні методи виробництва. Дивіться, що залишається за лаштунками сучасного виробництва одягу.

ЯК ФЕШН-ІНДУСТРІЯ ВПЛИВАЄ НА ПРИРОДУ

Викиди CO2

Виробництво одягу відповідальне за 10% річних викидів CO2. Вуглекислий газ утворюється під час виробництва синтетичного одягу з горючих корисних копалин, як нафта. А в країнах, як-то: Індія, Пакистан і Бангладеш – електроенергію для виробництва одягу добувають із вугілля. Під час його спалювання виробляється найбільше вуглецю. На жаль, CO2 утворюється й під час транспортування готового одягу.

Мікропластик

Індустрія моди залишає свій слід у світовому океані: щорічно пів мільйона тонн мікроволокон з одягу опиняються у світових водах. Це еквівалентно приблизно 50 мільярдам пластикових пляшок. Найчастіше виділення мікропластику відбувається в момент прання синтетичного одягу – у середньому близько 1900 окремих волокон потрапляють у воду за раз. Дослідження підтвердили: мікропластик уже ввійшов у наш харчовий ланцюг, пройшовши шлях від морських мікроорганізмів до все більшої океанічної риби.

Використання води

Легка промисловість використовує близько 79 мільярдів кубічних метрів води на рік. Індустрія також стоїть на другому місці у світі з використання прісної води та несе відповідальність за 20% усього промислового забруднення вод. Наприклад, на виготовлення однієї футболки з бавовни витрачають майже 2700 літрів води.

Забруднення ґрунтів

Велика частина нашого одягу – з бавовни. І за «класичного» вирощування бавовни використовують велику кількість води та пестицидів, що надалі можуть забруднити водні артерії та ґрунти. А це, зі свого боку, впливає на біорізноманіття, родючість землі та добробут локальних фермерів. Підсилює проблему неналежна утилізація одягу, який опиняється на сміттєвих полігонах. Вважається, що щосекунди у світі відправляють на звалище або спалюють обсяг текстилю, рівний одній вантажівці. Лише 1% матеріалів, вироблених для пошиття одягу, переробляють на вторинну сировину.

Неналежні умови праці

Більшість нашого одягу виробляють у країнах, що розвиваються. Наприклад, 70% імпортованих до ЄС тканин і готового одягу походять із країн Азії. На жаль, не всі локальні виробництва дотримуються фундаментальних правил безпечної роботи, як-от: фіксовані зміни, наявність профспілок, прозора система зарплат і недопустимість дитячої праці.

ЯК ФЕШН-ІНДУСТРІЯ ВПЛИВАЄ НА ПРИРОДУ

Викиди CO2

Виробництво одягу відповідальне за 10% річних викидів CO2. Вуглекислий газ утворюється під час виробництва синтетичного одягу з горючих корисних копалин, як нафта. А в країнах, як-то: Індія, Пакистан і Бангладеш – електроенергію для виробництва одягу добувають із вугілля. Під час його спалювання виробляється найбільше вуглецю. На жаль, CO2 утворюється й під час транспортування готового одягу.

Мікропластик

Індустрія моди залишає свій слід у світовому океані: щорічно пів мільйона тонн мікроволокон з одягу опиняються у світових водах. Це еквівалентно приблизно 50 мільярдам пластикових пляшок. Найчастіше виділення мікропластику відбувається в момент прання синтетичного одягу – у середньому близько 1900 окремих волокон потрапляють у воду за раз. Дослідження підтвердили: мікропластик уже ввійшов у наш харчовий ланцюг, пройшовши шлях від морських мікроорганізмів до все більшої океанічної риби.

Використання води

Легка промисловість використовує близько 79 мільярдів кубічних метрів води на рік. Індустрія також стоїть на другому місці у світі з використання прісної води та несе відповідальність за 20% усього промислового забруднення вод. Наприклад, на виготовлення однієї футболки з бавовни витрачають майже 2700 літрів води.

Забруднення ґрунтів

Велика частина нашого одягу – з бавовни. І за «класичного» вирощування бавовни використовують велику кількість води та пестицидів, що надалі можуть забруднити водні артерії та ґрунти. А це, зі свого боку, впливає на біорізноманіття, родючість землі та добробут локальних фермерів. Підсилює проблему неналежна утилізація одягу, який опиняється на сміттєвих полігонах. Вважається, що щосекунди у світі відправляють на звалище або спалюють обсяг текстилю, рівний одній вантажівці. Лише 1% матеріалів, вироблених для пошиття одягу, переробляють на вторинну сировину.

Неналежні умови праці

Більшість нашого одягу виробляють у країнах, що розвиваються. Наприклад, 70% імпортованих до ЄС тканин і готового одягу походять із країн Азії. На жаль, не всі локальні виробництва дотримуються фундаментальних правил безпечної роботи, як-от: фіксовані зміни, наявність профспілок, прозора система зарплат і недопустимість дитячої праці.

ЯКІ Є АЛЬТЕРНАТИВИ

Сировина вирощена на етичних фермах

На зміну вирубуванню реліктових і дощових лісів з їхніми унікальними біосистемами приходять sustainable-плантації та фермерства. Вони використовують меншу кількість хімікатів і пестицидів, замінюють зрошувальні системи на дощову воду та контролюють викиди вуглекислого газу. Окрім того, процеси виготовлення органічних тканин, як бавовна та віскоза, стають більш прозорими. Виробники, постачальники та бренди-споживачі взаємодіють за принципом fair trade. Наприклад, організація Better Cotton Initiative створила мережу з фермерів-брендів-постачальників, які вирощують органічну бавовну та мінімізують вплив на екологію. Тканини від BCI перетворюються на футболки, штани, куртки та джинси.

Чоловіча джинсова куртка Levi’s®
Модель виготовили з більш екологічної бавовни, яку придбали через глобальну некомерційну організацію The Better Cotton Initiative.
Під час створення куртки використали менше води, пестицидів і зберегли природний стан ґрунтів.

Чоловіча джинсова куртка Levi’s®

Модель виготовили з більш екологічної бавовни, яку придбали через глобальну некомерційну організацію The Better Cotton Initiative.

Під час створення куртки використали менше води, пестицидів і зберегли природний стан ґрунтів.

Розумний пошив

У середньому близько 30% усіх залишків тканин від виробництва припадає на обрізки, які в кращому разі піддають процесу повторного перероблення, а в гіршому – просто викидають. Індійський технолог Сіддхартха Упадхьяя винайшов технологію DPOL (Direct Panel on Loom), що має нівелювати проблему обрізків. В основі технології – верстат, що підключається до комп’ютера та за заданими конструктором шаблонами тче частини виробу, які потім вручну зшиваються. Виходить готовий текстильний продукт без відходів. Це заощаджує до 70–80% води, економить пряжу й барвники, а ще скорочує час пошиття одягу майже на 50%. Річ, виготовлена так, унікальна та практично не піддається копіюванню.

70–80%

Саме стільки відсотків води допомагає заощаджувати технологія DPOL (Direct Panel on Loom).

На 85% менше

енергії, ніж звичайне фарбування,
допомагає зберегти система AirDye.

Безпечні технології фарбування

Один із найбрудніших аспектів виробництва одягу – фарбування. Процес включає багато хімічних речовин, відходів і використання води. Одне з останніх екорозроблень, що має вирішити цю проблему, – це система AirDye, що використовує на 85% менше енергії та на 90% менше води, ніж звичайне фарбування. Для перенесення барвників на поверхню текстилю використовують тепло та спеціальні барвники, що гарантує процес забарвлення на молекулярному рівні. Такі барвники є інертні, тобто вони можуть повернутися до свого початкового стану та використовуватися повторно.

Ще одна популярна альтернатива – безпечні барвники рослинного походження. В індустрії довгий час існувала проблема: аби барвники природного походження проникли глибоко у волокна одягу, використовували хімікати. Проте сьогодні є техніка ультразвукових хвиль, що наносять барвник на волокно, зменшуючи потребу в сильних хімічних речовинах і загальний екологічний вплив.

На 85% менше

енергії, ніж звичайне фарбування,
допомагає зберегти система AirDye.

Економія води

Фешн-індустрія використовує велику кількість води на різних етапах: від вирощування сировини до фарбування готових виробів. Тому нові екотехнології охоплюють різні процеси виробництва. Наприклад, sustainable-ферми використовують дощі для зрощення рослин, зберігаючи чисту питну воду. Крім того, з’являється все більше технологій фарбування та фінального «вимивання» одягу, які потребують значно менше води. Деякі компанії вимивають зайвий синій пігмент індиготин із джинсів за допомогою озону або ж використовують методи ультразвукового фарбування, що також економить та оберігає природні ресурси. Ще один фокус індустрії – скорочувати вирощування рослин у регіонах, де існує дефіцит води. Наприклад, в Індії та Пакистані.

9 років використання екотехнології виробництва джинсів дозволяє компанії зекономити близько 3 мільярдів літрів води

Альтернативні
матеріали

1

Веганська шкіра

Два підприємці з Мексики – Адріані Лопесі Веларде та Марті Касарез – розробили технологію перетворення кактусів у веганську шкіру Desserto. Така «шкіра» дуже стійка, м’якіша, як порівняти з класичною, і може стати хоч курткою, хоч взуттям. Кактус обрали не дарма. Він споживає дуже мало води, а сама структура рослини еластична та міцна, готова витримати низькі температури.

2

Тенсел

Тенсел – відносно новий матеріал, який виготовляють з волокон ліоцелу. Для цього використовують стружку австралійського евкаліпта, яку розмочують у спеціальному органічному розчині, а потім витягують у тонкі довгі волокна. Під час оброблення деревини евкаліпта не виробляються шкідливі продукти розпаду, а органічні розчинники відновлюються та піддаються повторному використанню, що гарантує замкнутість системи. Сам тенсел приємний на дотик, прохолодний і добре вбирає вологу без змочування поверхні волокна. Тому в цій тканині класно в спекотну погоду, а ще тенсел не мнеться.

Жіночі блакитні джинси Levi’s®
Модель з тенселу – м’якої та найбільш екологічної тканини у світі на цей час.
Тенсел – це волокно, яке виготовляють з деревини евкаліпта екологічним способом. Для цього беруть органічні розчинники, які потім можна повторно використати.

Жіночі блакитні джинси Levi’s®

Модель з тенселу – м’якої та найбільш екологічної тканини у світі на цей час.

Тенсел – це волокно, яке виготовляють з деревини евкаліпта екологічним способом. Для цього беруть органічні розчинники, які потім можна повторно використати.

Ріст бактерій на волокнах тенсела
у 200 разів менший, ніж на
синтетиці, – одяг довше
залишається свіжим

3

Перероблена нейлонова пряжа

Щороку на полігонах опиняється в середньому 30 мільйонів пластикових пляшок, що будуть розкладатися століттями. Або ж вони можуть стати матеріалом для одягу, взуття й аксесуарів, як це роблять технології REPREVE і ReNylon. Нові методи виробництва перетворюють пластик і поліефірні відходи на нові волокна. Для цього, наприклад, пляшки змішують з відходами поліестеру, перетворюють на дрібну стружку, яку потім розплавляють і витягують у нитки. Готові волокна нагрівають, доки вони не відновлять своєї еластичності. Далі такі волокна часто змішують з бавовною чи еластаном залежно від моделі одягу. На все виробництво такої сировини йде близько двох тижнів. Фінальний продукт має такі самі властивості, що й «звичайний» одяг із нового еластану, – м’який, водостійкий і зберігає тепло.

Поясна сумка Levi’s®. Її виготовили за технологією створення тканини з вторинного перероблення пластику та поліестеру Repreve.
У складі моделі – близько п’яти пластикових пляшок.

Поясна сумка Levi’s®. Її виготовили за технологією створення тканини з вторинного перероблення пластику та поліестеру Repreve.

У складі моделі – близько п’яти пластикових пляшок.

45%

20%

30%

Така технологія дозволяє скоротити споживання енергії на 45%, води – на 20% і загальне скорочення вуглецевого сліду на 30%

4

Конопля

Конопля – це матеріал, який використовували в ткацтві ще наші предки. Волокна цієї рослини здатні поглинути вологу вчетверо більше за власну вагу, а завдяки пористій структурі й антибактеріальним властивостям одяг із конопель попереджує появу неприємного запаху. Сама рослина потребує меншої кількості хімікатів і води, тому на екологічних фермах коноплю вирощують за допомогою дощової води. Проте в коноплі є особливість: її волокна довші та жорсткіші за бавовну, із ними важче працювати. Тому деякі виробники експериментують і створюють суміші – так звану бавовняну коноплю.

Жіноча джинсова куртка Loose Sleeve Trucker Jacket Levi’s®
Модель виготовили з міцної бавовняної коноплі – це інноваційна тканина, у якій змішали екологічні волокна коноплі з м’якою бавовною.
Коноплю вирощують з меншою кількістю хімікатів і на дощовій воді, що скорочує використання водних ресурсів до 30%.

Жіноча джинсова куртка Loose Sleeve Trucker Jacket Levi’s®

Модель виготовили з міцної бавовняної коноплі – це інноваційна тканина, у якій змішали екологічні волокна коноплі з м’якою бавовною.

Коноплю вирощують з меншою кількістю хімікатів і на дощовій воді, що скорочує використання водних ресурсів до 30%.

Використання екологічної коноплі
для пошиття одягу дозволяє скоротити
витрати води на 30%

5

Штучний шовк

Штучний, або павуковий шовк, аналогічний натуральному за міцністю, витривалістю й еластичністю. Існують різні технології виробництва цього різновиду шовку, з останніх – тканина, в основі якої дріжджі ферментовані в цукрі та воді. Натхненням для тканини стала та сама природна павутина. Над пошуками її ідеального складу працювали в різних країнах світу: японський стартап Spiber розробив штучну павутину Qmonos; науковці Кембридзького університету робили шовк із гідрогелю; проєкт Bolt Threads заміксував генну інженерію, дріжджі та мікроорганізми для створення інноваційної тканини. Павуковий шовк хороший тим, що є антиалергенним, приємним на дотик і безпечним в утилізації.

ДРУГЕ ЖИТТЯ РЕЧЕЙ

Комісійні магазини

Нереалізовані колекції необов’язково спалювати чи викидати. Деякі бренди передають їх до спеціалізованих комісійних магазинів або до організацій, які займаються подальшим розподіленням. Найбільший секондхенд-маркетплейс ThredUp за останні п’ять років зафіксував колосальне зростання на ринку перепродажів. Вони прогнозують, що протягом наступних 10 років секондхенд буде більший, ніж індустрія швидкої моди.

Ресайклінг

Один із принципів екологічної моди – це побудова замкнутого циклу, що продовжує життя речей і постійно переробляє матеріали в нову сировину. Ніщо не має виходити «з кола». Для цього підходить принцип ресайклінгу – промислового перероблення одягу на нову сировину, готову до повторного використання. Наприклад, старі кросівки стають покриттям для дитячих майданчиків. А старі джинси перетворюють на новий джинс. Для цього стару пару розщеплюють у воді, видаляють барвник і синтетичні волокна й отримують матеріал, схожий на глину. Після просушування утворюється полотно, яке поєднують з віскозою, органічною бавовною – й ось новий джинс готовий. Цей процес можна буде повторити ще раз і ще раз.

Апсайклінг & Кастомізація

На відміну від повного перероблення вторсировини в щось нове, апсайкл іде менш радикальним шляхом. Він пропонує змінити функцію предмета без промислового перероблення. Наприклад, старі джинси можуть стати сумкою, а куртку можна доповнити латками, нашивками чи перетворити на кастомізовану жилетку. Це не тільки мінімізує відходи й економить ресурси, а й створює психологічний ефект нової речі. Наприклад, у магазинах Levi’s працюють окремі Tailor shop, де можна поремонтувати чи оновити старий одяг бренда. Крім іншого, можна додати нашивки, заклепки, патчі та латки, а ще зробити розрізи чи, навпаки, зашити дірки фірмовою відстрочкою Levi’s. За задумом, це має подовжити життя речей і додати їм індивідуальності.

Cтарі джинси можуть стати сумкою, а
куртку можна
доповнити латками, нашивками чи
перетворити на кастомізовану
жилетку.

Нова колекція Levi’s – це мікс досвіду
та нових екологічних розроблень

Levi’s вірять, що виробництво одягу має бути безпечне для екології, економити
природні ресурси та не продукувати сміття.

Тому бренд виготовляє одяг із безпечних екологічних матеріалів, перероблює старі моделі на нові джинси та співпрацює з етичними постачальниками сировини. Окрім того, одяг Levi’s служить роками та виглядає однаково стильно.

У новій колекції бренда використали:

інноваційну бавовняну коноплю, що одночасно м’яка та міцна
технологію економії води WaterLess, що допомагає скоротити на 96% споживання води на фінальному етапі створення одягу
меншу кількість пестицидів

натуральні барвники, які наносять за допомогою ультразвуку
тенсел – найекологічнішу тканину з евкаліпта
волокна, що виготовлені з пластикових пляшок і поліестеру

Окрім того, Levi’s контролює умови праці та добробуту працівників на фабриках і поза ними. На сьогодні в програмі бренда Worker Wellbeing беруть участь близько 100 000 працівників із 12 країн світу. До 2025 року цю цифру планують потроїти.

В Україні бренд офіційно представлений на сайті ultra-shop.com.