Ми буваємо раціональними, буваємо емоційними. Іноді ми робимо імпульсивні покупки, які роками висять у шафі. Коли магія минає, важко зрозуміти, чому взагалі придбали дорогу і настільки нетипову для нас річ. Уявляли себе принцесами Африки, панками чи успішними бізнесменами – сперечатися про причини можна довго.

The Village Україна разом із ТРЦ «Атмосфера» дізнається у трьох містян, чому вони придбали дорогу річ, яку майже не носять, і чому все ж зберігають її у своєму гардеробі не один рік. А також – як можна поєднати непотрібний елемент гардероба з трендовими речами, аби знову почати його носити.

Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.

Денис Келеберденко

креативний директор BBDO Україна

Піджак Diesel

$400

який переїхав бульдозер

Зазвичай я купую одяг онлайн, часто на Ebay. Цей піджак я знайшов випадково – шукав смокінг на весілля. Коли побачив його, мені здалося, що піджак спочатку закопали в землю, вилили зверху літр мазуту й переїхали екскаватором. Тоді дістали й повісили на вішак. Ніхто ж не купить цю річ, крім мене. Ніхто не подивиться на нього так, як я. Мені стало його шкода. Я купив піджак у 2016 році за 400$ зі знижкою майже 50%. Смокінг також придбав, до речі.

За три тижні піджак прибув і мав такий жахливий вигляд, як і на фото. Я одягнув його всього кілька разів, мабуть, аби здатися більш брутальним. Поєднував із рваними джинсами. Але після того, як мені почали пропонувати гроші в метро, я вирішив більше цей піджак не носити.

На фото піджак мав дуже органічний вигляд. Проте його важко уявити в маршрутці чи метро. Такі речі радше продають ідею. Не жалкую, що його купив. Але думаю, що хтось інший міг би частіше його одягати. Скажімо, Олександр Невзоров.

Цей піджак, як бездомний собака: милий та відданий. Я його дуже люблю, і його треба, мабуть, частіше брати з собою.

Про гардероб і шопінг

Щоразу собі накладаю мораторій на дивні речі, які ні з чим не поєднуються. Але я все ще не навчився їх уникати. Я ніколи не заходжу в магазин з конкретною метою. Зазвичай це імпульсивні покупки.

здається, що мій гардероб складається з помилок: смокінг висить, піджак висить. Ще є приталені штани, які також не ношу. Є літні кросівки, у яких спекотно, а для зими вони занадто слизькі.

У своєму гардеробі спокійно поєдную різні бренди. Але більше люблю знаходити речі, які є лише в кількох екземплярах. Я колекціоную limited edition кросівки чи колаборації, які наявні  в обмеженій кількості.

Для мене одяг – це насамперед демонстрація смаку та ставлення до події, на яку вдягаєшся. А також спосіб показати, що я можу бути не таким, як усі. Це шлях виділитися, показати свій смак і креативність.

Наведіть курсор на маркери на зображенні

коментар стилістки

Варвара Барто

Піджак Дениса від Diesel недостатньо базовий, це видно за фактурою тканини, потертостями та кольором ниток. Фурнітура у нього гранжева, сам піджак трохи стімпанковий. Але це не означає, що його ніяк не можна застосовувати в повсякденному образі.

До цього піджака ми підібрали яскравий бордовий гольф, тримаючи в голові героїв стритстайлу з виставки Pitti Uomo, що проходить у Флоренції. Це органічний образ, коли стиль є доповненням особистості людини. Нейтрального кольору штани та кросівки спрощують образ з піджаком до повсякденного.

Загалом усі непрості речі краще поєднувати з чимось базовим, як біла футболка, блакитні джинси без дірок та білі кросівки. Якщо ви купуєте подібну річ, варто розуміти, навіщо ви це робите та куди будете її одягати. Розумію, коли подібні речі купують під конкретний івент. Але ходити кожного дня на роботу в таких речах не зовсім зручно.

Ольга Руднєва

виконавча директорка фонду Олени Пінчук

Комбінезон Cacharel

$800

з Південно-Африканської Республіки

У 2013 році я поїхала по роботі в Південну Африку, в місто Кейптаун. Це була поїздка разом з великою міжнародною організацією і перший досвід такого формату для мене. Здавалося, що мене з кимось переплутали: я летіла першим класом, прийняли мене як королеву. За декілька днів у Кейптауні я не витратила ні копійки – мене всюди возили та пригощали. Звісно, це на мене вплинуло, я вжилася в цей образ.

В останній день поїздки я пішла в магазин і побачила там комбінезон Cacharel. Взяла його в руки, покрутила – симпатична річ. Коштувала дорого, десь 800$. Але мене вчасно помітив продавець-італієць: «Це для вас. Це ваша річ. Зараз я вам покажу, як його носити!». Я відповіла, що таке зазвичай не ношу, але він вмовив мене приміряти.

Коли одягнула комбінезон, все ще думала, що це дорогувато і взагалі – це ж як піжама! Проте продавець буквально «вчив мене його носити»: дуже швидко доповнив мій образ супердорогими туфлями, кардиганом та сумкою. Потім він надягнув на мене в’язку африканських бус. Я подивилася в дзеркало і подумала: «Богиня!». Саме такою я хочу бути: у цьому комбінезоні, у цьому образі, в Кейптауні. Це я. І так я погодилася купити комбінезон за 800$. У співвідношенні до моєї зарплати це була значна сума.

Але поступово магія цієї історії починала розчинятися. При виїзді з країни я планувала повернути податки з комбінезона. І це було реально велика сума, десь 130$. Працівники аеропорту попросили показати, що такого дорогого є в моєму гардеробі – я дістала свій комбінезон, що був більше схожий на ганчірочку. Здається, усі збіглися на це подивитися і не могли повірити, що ця річ може стільки коштувати. Люди передавали комбінезон з рук у руки, мабуть, перевіряли, чи він часом не лікує від хвороб або не володіє магією.

Я запам’ятала свій образ і вирішила, що зможу повторити його в Україні. З поверненням до Києва почала підбирати гардероб до комбінезона. Довго шукала туфлі й усе ж знайшла досить схожі на сейлі у Нью-Йорку. Купила кардиган. Але все це разом не мало того вигляду, як тоді в магазині. Я не втрачала надії та брала його на всі фотосесії.

За весь час я одягала комбінезон мабуть тричі – на зйомки. Так я прийняла той факт, що це не моя історія. Тому вирішила продати його на «Кураж Базарі»: віддала у дорогу хімчистку, розписала цілу історію комбінезона. Розповіла і про те, якою я була дурною і як уявила себе принцесою та витратила такі гроші на одяг. Але продати за ту суму, яку я хотіла, не вийшло. На менше не погоджувалася, адже всі ці кошти підуть на благодійність. З тих часів комбінезон висить у мене в офісі. Мої колеги іноді беруть його на зйомки, і взагалі він живе якимось окремим життям.

Про шопінг

У моєму гардеробі більше немає одягу, який би коштував 800$ і який я придбала б самостійно. Є якісь дорогі речі, але зазвичай це подарунки від близьких та друзів. Тепер перед покупкою чогось дороговартісного я питаю себе, чи можу я жити без цього. Якщо можу, то мені це не потрібно.

Люблю знаходити одяг на сейлах, купую все дуже швидко. Відпочити – це скупитися за 20 хвилин. Я знаю, що мені подобається, і дуже радію, коли виходить добре зекономити. Частіше купую одяг під якісь події: вечірки, конференції, поїздки чи івенти.

Найчастіше обираю речі за кордоном, а останнім часом почала купувати на різних барахолках. Навіть між подругами ми організували обмін одягом, адже зараз виробляють просто мільйони речей. І це проблема. Якщо в гардеробі залежався одяг, краще його віддати тому, для кого він стане особливим.

КОМЕНТАР СТИЛІСТКИ

Варвара Барто

Комбінезон – це універсальна річ, яка не виходить з моди. Звісно, він не дуже практичний, але схожий на сукню чи костюм двійку, що допомагає витягнути образ. Його варто доповнювати простими аксесуарами.

По комбінезону Ольги видно, що його придбали досить давно. Він ще не зовсім вийшов з моди, але відчувається, що не з останніх колекцій. При цьому комбінезон дуже лаконічний, без зайвого декору, і це його головна перевага. Це дає можливість для сучасної стилізації.

Для образу з комбінезоном ми підібрали багатошаровий варіант із речами схожих відтінків. Це хороший образ, цікавий і класно вписується у стритстайл. Цікавими є акценти – окуляри та сумка – що добре грають із зовнішністю Ольги, але й не відволікають уваги на себе. Ми дивимося на людину в одязі, а не навпаки.

Андрій Бараш

менеджер бренду Brave

Сорочка Lagerfeld

$300

на першу зарплату

Коли я купував цю сорочку, то продавав пилоочисні системи Rainbow по декілька тисяч доларів. Мені для презентації потрібно було мати відповідний вигляд. Я завжди фанатів від клітинки в одязі, і мені дуже сподобався саме такий яскравий принт сорочки. Коли побачив її в магазині, одразу ж сказав: «Вау, це те, що мені треба». Я завжди любив стильно одягатися і подумав, що у гардеробі має бути хоч одна така дорога річ. Купив її за 300$ у Grand Gallery (тепер там «Всі.Свої») – це була майже уся моя перша зарплата. У Zara підібрав до сорочки костюм у сіру «гусячу лапку». Це поєднання було ідеальним.

У тому образі я відчував себе таким солідним пацаном. Мабуть, хотів здаватися дорослішим. Хоча я зробив тільки кілька демонстрацій і звільнився – треба було ходити на пари, перший курс усе-таки. Мабуть, після цього одягав ще кілька разів на свята.

З часом сорочка перестала мені подобатися. Мій стиль змінився, став більш легким і простим. Я полюбив секонди і швидше витрачаю гроші на подорожі, ніж на дорогі речі.

Тепер сорочка вже років 5 просто висить у шафі, я нікуди її не одягаю. Але вона дорога мені як пам’ять, тим паче це Lagerfeld і спогад про часи, коли курс долара був 8 гривень.

Про гардероб

Для мене одяг – це я. Це те, як я почуваюся, який у мене настрій. Це щоденний смак до життя.

Я вже три роки не оновлював гардероб, почав тільки цього літа. Часто купую собі одяг на сейлах і на секонді. Але іноді бувають такі імпульсивні покупки, як рожевий світшот від Metrique. Купив його на вечірці, коли дуже захотілося рожевого.

КОМЕНТАР СТИЛІСТКИ

Варвара Барто

На перший погляд з цією сорочкою все ок. Звісно, дивує, що це Lagerfeld – бренд, відомий своєю класикою. Таку сорочку легко знайти у більш бюджетних брендів. Також у неї досить дивне поєднання кольорів – це радше версія молодіжної клітинки від Lagerfeld.

Щоб обіграти сорочку, ми взяли за ідею робочу уніформу – гарячий тренд останнього сезону, який триматиметься ще довго. Багато дизайнерів зараз використовують мотиви уніформ паркувальників, працівників заводів чи служб доставки. Крім того, робота з простими утилітарними формами – це комфорт і класний вибір на довгий час.

Сорочку ми доповнили базовим денімом синього кольору з класичною жовтою стрічкою – джинсовою курткою простого крою. Штани підібрали під колір куртки, що створює ефект уніформи. Доповнили це базовими кросівками. У цьому є певна іронія: наш герой фрілансер в образі «робочого». Це цікавий експеримент.

Що робити з одягом, який залежується в гардеробі:

 

Таку проблему можна вирішити за допомогою порад стиліста. Не обов’язково особисто звертатися до експерта, можна просто погуглити інформацію.

На будь-яку річ можна подивитися по-новому. Якщо річ занадто вибивається з моди, її можна перешити. Це більш свідомий підхід, коли ми збережемо ресурси та отримаємо нову річ.

Знайдіть з чим можна комбінувати річ по-новому. Якщо до того ви носили спідницю тільки на роботу, звикли, що вона поєднується лише з конкретним одягом – спробуйте застосувати її з чимось кардинально новим та у незвичних умовах. Зараз навіть суперяскрава спідниця не видається диким рішення у будній, правила гри змінюються. Просто поєднайте її, наприклад, з кросівками та білою футболкою.

*Ціни вказані зі знижками і актуальні станом на 03.10.2018

Бренди, якими доповнили образ героїв у цьому матеріалі, можна придбати у ТРЦ «Атмосфера» Адреса: Київ, Столичне шосе, 103

МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ