Не просто фанДумаєш, екологія – це нудно? Для мене збір пластику – це новий фітнес
«Коли ти очищаєш планету, то ніби очищаєш свої думки»
Дивишся Instagram екоактивістів і дивуєшся: «Люди, коли ви знаходите на це час?» Як поєднуєте сортування сміття, вивчення етикеток на продуктах і саме життя? А якщо в тебе є діти, стосунки й робота, то це схоже на гру, де неможливо виграти. І взагалі – вам реально не нудно все це робити?!
Разом із новим брендом засобів для догляду за волоссям Nature Box ми запускаємо серію історій «Не просто фан» про людей, які навчилися поєднувати роботу з активним життям і піклуватися про довкілля із задоволенням. Перша історія про плогінг – новий екологічний рух зі Швеції, що поєднує повільний біг зі збиранням сміття. Розпитуємо співачку LAYAH про довід плогінгу та як цей нетиповий вид спорту допоміг перетворити турботу про екологію на звичку.
Співачка
LAYAH
поєднує пробіжки зі
збиранням сміття
«Ви як хочете, а я пішла збирати сміття»
Почалось усе роки три тому, коли я змінила спортзал на пробіжки на свіжому повітрі. Біля мого будинку є ліс, і кожен раз, коли я виходила на пробіжку, звертала увагу на купи сміття навкруги. Спочатку я дивувалась: «Боже мій, чому так брудно? Звідки стільки сміття?». Та від негативу й агресії до людей я прийшла до усвідомлення – немає сенсу витрачати енергію на ці думки, краще зробити щось.
Тієї ж ночі я не могла заснути, бо розуміла, що там лежить сміття і мені треба його зібрати. На годиннику третя ночі, а думки про сміття мене не залишали. Зранку я зібрала всіх, хто був вдома, і сказала: «Ви як хочете, а я пішла збирати сміття». На радість, зі мною пішли всі. Ми втрьох зібрали 7 великих 130-літрових мішків. Спершу здається, що сміття не дуже багато, за півгодинки приберемо, але нам знадобилося п’ять годин.
Коли ти очищаєш планету, то ніби очищаєш свої думки
Думаю, що в нас зароджується бажання зробити щось корисне, наприклад, прибрати сміття чи взяти участь у благодійному проєкті, в момент, коли ти умовно «розширюєшся всередині». Коли ти маєш достатньо ресурсу й можеш ним ділитися, ти думаєш не лише про себе. Так сталося і зі мною: спершу був емоційний стан, а потім уже готовність до дій.
Узагалі, збирання сміття – це дуже активне заняття на свіжому повітрі. Ти на природі, ще й постійно нахиляєшся. Окрім спортивного навантаження, це ще й азарт. У певний момент ти взагалі починаєш відчувати, де розташовані ці пляшки, навіть якщо вони сховані за листям. У мене око натреноване на те, які кольори мають бути в природі, які – ні. Я вже бачу, коли в тридцяти метрах від мене на дереві висить пляшка. Усі кажуть: «Блін, там нічого немає», а я їм кажу, що є. Це перетворюється на таку азартну гру «хто скільки побачить і знайде». Та і взагалі збір сміття може бути грою, особливо якщо брати із собою колонку та йти веселою дружньою компанією. Це кльове проведення часу.
А якщо йти одному або з людиною, якій ти довіряєш, це може бути свого роду медитацією. Коли ти очищаєш планету, то ніби очищаєш свої думки. Ти звільняєш простір для чогось нового. Мені здається, що це працює в багатьох сферах, які покращують твоє життя і все навколо тебе.
Збирати сміття – це новий фітнес
Справа
(не) для сором’язливих
Коли я почала прибирати в лісі, стала транслювати це іншим людям – мені хочеться донести, що це не соромно. У дитинстві я чекала, коли вдома назбираються скляні пляшки, щоб їх здати й отримати за це кишенькові гроші. Пам’ятаю, що коли я маленькою йшла з цими пляшками й вони дзвеніли, дуже соромилася зустріти друзів чи сусідів. Мені здавалося, що вони подумають, що моя родина бідна. Я навіть не замислювалась, що робила корисну справу, ще й отримувала за це дивіденди. Прибирати сміття – не соромно.
Звісно, бувають люди, що дивляться на мене ледь не як на міську божевільну. Але зазвичай трапляються ті, які кажуть: «Ой, а так можна було? Ми наступного разу приєднаємось». У лісі біля мого дому, наприклад, я зустрічаю сусідів, які кажуть: «А давайте ми допоможемо? А дайте нам мішок». Це дуже зближує.
Добра справа має робитися одночасно в різних місцях планети
Сподіваюсь, що мої дії – це ніби зернинка, яка може прорости в людині та викликає бажання зробити щось корисне для планети.
Буває, що мені пишуть: «Яна, LAYAH, давайте разом? Зберіть нас». Спочатку це мене дратувало: чому не можна зробити це самому? Та згодом я зрозуміла, що люди різні. Хтось може бути двигуном, за яким підуть, комусь потрібна підтримка. Коли ми об’єднуємось у глобально-благодійних справах, це як прибрати в нашому спільному домі. Тоді ти відчуваєш, що ти частина чогось дуже великого. Хоч маленька, але частина. Це як тисячі мурашок і у кожної своя справа. Кожен із нас – ланка величезної системи, яка працює, як один організм.
Хобі, яке змінює життя:
5 простих кроків
Збір сміття – це звичка
Раніше із прибиранням сміття в мене було все серйозно: тільки рукавички й великі пакети. Але насправді навіть на звичайній прогулянці на пляжі можна паралельно зібрати сміття в один пакет. Для цього вам не обов’язково навіть готуватися. Усе набагато простіше, коли збирання сміття стає звичкою.
Прийми та полюби ближнього
Зараз я дійшла думки, що ми різні, у всіх різні соціальний рівень, умови та досвід, тому всі чинять по-різному. Кожен вчинок людини, яка лишає сміття, є двигуном для людини, готової це сміття прибрати. Ми всі – одна система. І всі наші дії, часом, робляться для чогось. Починайте з себе.
Якщо вже прибираєш, спробуй і сортувати
Я збираю чеки, жувальні гумки й етикетки, бо відчуваю відповідальність за все, чим користуюся та що після себе залишаю. Мені так хочеться лишити після себе гарну музику, але мені не хочеться залишати після себе тонни сміття.
Почала із сортування паперу, тоді додала й інші види сміття. Цікаво, що коли починаєш сортувати, здається, що в тебе небагато сміття. Але коли збираєш його вдома, то десь за місяць бачиш масштаби – ніби нічого такого і не купував, і пляшка для води в тебе багаторазова, але все одно збирається гора відходів. Використайте це як інструмент дослідження себе й зміни щоденних звичок.
Мені так хочеться лишити після себе гарну музику, але мені не хочеться залишати після себе тонни сміття
Зараз я сортую сміття, везу його на станцію, а те, що не сортується в нашій країні, я віддаю на спалювання. Тобто в мене вдома є лише органічні відходи, які я тримаю в пакетах із кукурудзяного крохмалю або картопляного лушпиння. Моя мрія – купити компостер, що перероблятиме органічні відходи в добриво для домашніх рослин.
Я помітила, що багато друзів, які побували в мене вдома, теж почали сортувати сміття. Це дуже круто. Спочатку всі кажуть: «Блін, це, напевно, важко». Я кажу: «Приходь до мене в гості, я все покажу, розкажу, взагалі не важко». Люди, які починають сортувати сміття, потім не розуміють, як жили до цього.
Я стала замислюватись, який продукт я купую, з якого пластику він виготовлений, чи можна його сортувати в Україні? Надаю перевагу пакованню, що піддається переробленню.
Люблю використовувати різні засоби для догляду за шкірою. Раніше було так: у мене ще не закінчилась одна баночка, а я вже купую другу, третю. Але тепер, коли я почала сортувати сміття, я бачу, скільки споживаю, і частіше у цьому немає потреби, купую швидше через гарний маркетинг компаній. Тепер у мене нова звичка – я не куплю новий шампунь, поки в мене не закінчиться попередній. І баночок у мене мінімальна кількість: один шампунь, мило чи гель для душу та крем. Глобально якість життя від цього не змінюється. Особливо якщо говорити про тонкі матерії – духовне, емоційне життя. Робота над своїм психологічним станом допомагає розірвати потребу споживати та дарувати собі одномоментні відчуття щастя.
Усвідомлений шопінг
Менше токсиків у житті
Коли змінюєшся внутрішньо, то не зупиняєшся на сортуванні сміття. Можна йти далі й аналізувати, хто тебе оточує: з якими людьми ти не дуже щасливий, а з ким ти розквітаєш? Я почала помічати, що деякі люди мені не підходять не тому, що вони погані чи токсичні, а тому, що ми не збігаємося за досвідом і цінностями. Буває й таке, що нам не по дорозі тільки в певний проміжок часу. Щоб розуміти себе, треба займатися не тільки фізичним здоров’ям, а й психологічним. Почати можна із того, щоб навчитися відчувати. Дуже часто ми приховуємо від себе власні почуття або не вміємо їх розпізнавати.
Поради й відпущення гріхів початківцям
У нашій країні немає умов для того, щоб люди могли масово сортувати сміття. Банально навіть смітників немає. Проблема настільки глобальна, що якщо ми почнемо звинувачувати одне одного, то від цього не буде результату. А от якщо ми почнемо потрохи робити хоч щось, приєднається і держава. Від кожного по мінімуму – це вже крок вперед.
Мені не дуже подобається термін “усвідомлене життя”, бо здається, що він принижує людей, які наче “не свідомі”. У нас у всіх свій рівень знань і своє місце, в якому ми знаходимось, своя точка. Ніхто не краще, ніхто не гірше.
Я не прихильник того, щоб відмовитись одразу від всього, стати «святим» й ходити по воді, а потім зірватися і повернутися до своїх старих звичок викидати все у смітник.
Починайте з маленьких кроків у напрямку сортування кожен день: вивчіть види паковання, виділіть вдома місце під сортування, знайдіть найближчу станцію. Завжди є куди рости. У мене, також є багато неекологічних речей, які я використовую, наприклад, засоби гігієни.
Запитайте себе, що я можу зробити вже сьогодні? Очевидно, ти не можеш зробити все, сьогодні ти можеш зробити стільки, скільки зможеш. Такі думки знімають напругу й почуття провини. А з думками змінюються й звички.
У нашій країні поки немає всіх умов для масового сортувати сміття. Проблема настільки глобальна, що якщо ми почнемо звинувачувати одне одного, то від цього не буде результату. А от якщо ми почнемо потрохи робити хоч щось – це вже крок уперед.
Чи може натуральність бути яскравою? Так! І історія Яни – гарний приклад того, як легко та природно інтегрувати екозвички в активний лайфстайл.
Один із кроків до життя в стилі еко – підбір правильних засобів, які зроблені з турботою про планету. Таких, які є в асортименті бренда засобів для догляду за волоссям Nature Box. У нього є чотири лінійки: «Авокадо», «Арган», «Гранат», «Олива», із широким асортиментом, який охоплює рідкі та тверді шампуні, бальзами, кондиціонери й олію для волосся.
Історія Nature Box почалася у 2018 році, коли компанія Henkel анонсував випуск нового яскравого бренда для догляду за волоссям. У 2020 році бренд дебютував в Україні. Його мета – довести, що соціальна відповідальність та екологічність можуть і повинні бути природними. Відмова від парабенів і силіконів, веганські формули, міжнародна сертифікація COSMOS NATURAL і паковання з перероблених матеріалів – це правильний шлях розвитку для бренда майбутнього.
Пластик – не завжди ворог екології. Шампуні, бальзами та засоби для догляду за волоссям Nature Box містяться у пляшках, на 98% виготовлених із соціального пластику, тобто пластику, який збирають на узбережжі океану. Після використання засобу пляшки можна переробляти надалі. Хочете взагалі відмовитись від пластику? Тоді спробуйте тверді шампуні Nature Box у пакованні з картону.
Бути екологічним – значить бути соціально-відповідальним, як Nature Box. Бренд не тільки робить екопродукти доступними, а й піклується про культуру вирощування інгредієнтів. Компанія-виробник навчає відповідального фермерства та підтримує дрібних фермерів в Індії та Нігерії, які виробляють ключові компоненти шампунів і бальзамів Nature Box – гуарові боби та пальмову олію.
Менше сміття – легший процес сортування! Змінити свої звички під силу кожному. Наприклад, можна спробувати замість рідкого шампуню у пластиковій пляшці твердий у пакованні з картону, як-от у Nature Box. Цікавий факт: картон розкладається 1–2 місяці, а пластик – цілих 400–500 років!
А якщо та сама одна баночка ще й відповідає міжнародним стандартам, то це взагалі космос. А ще COSMOS NATURAL – це косметичний стандарт, за яким сертифікована продукція Nature Box. Це означає, що вона має понад 98% інгредієнтів натурального походження, які не шкодять людині та планеті.
Яна радить змінювати світ маленькими кроками. Відгукується ця порада? А як щодо того, щоб зробити свою б’юті-рутину екологічнішою? Можна спробувати тверді шампуні Nature Box. Вони мають веган-формулу, вироблені з натуральних інгредієнтів і з мінімальним використанням невідновлювального ресурсу – води. Ну, і мінус одна пластикова пляшка на вашій поличці.