Інтерв'ю«Хуст Хостел» для біженців відкрили на Закарпатті, а команда «Перемеблі» допомогла його вмеблювати

Фото та обкладинка: «Перемеблі»

Хто і навіщо запустив «Хуст Хостел»

Соціальний комплекс «Хуст Хостел» відкрили в місті Хуст у Закарпатській області Євген Лавренюк та Ігор Фарберов, які розвивають мережу Dream Family (Dream Hostel, Druzi Cafe) і сервіс «Уліс». Хостел для 150 людей запустили в стислі терміни після початку вторгнення рф, реконструювавши законсервовану будівлю готелю в рідному місті Фарберова – Хусті.

Головна мета проєкту – забезпечити житлом вимушених переселенців. За умови тривалого бронювання номери в хостелі віддають за собівартістю, а зрештою планують вийти на модель, за якою житло надаватимуть безоплатно завдяки пожертвуванням благодійників. «Нашою ціллю було надати комфортне проживання за помірні гроші, щоб переселенці мали альтернативу безоплатному житлу в державних прихистках на зразок гуртожитків чи спортзалів», – пояснюють у команді. На запуску ціну встановили на рівні 150 гривень за людину на добу, у квітні її зменшили до 100 гривень на добу за умови бронювання на тривалий період.

«Класичні інструменти пошуку житла, як-от Booking.com чи Airbnb зараз, на жаль, працюють з обмеженнями, – розповідає The Village Україна Євген Лавренюк. – Коли в нас з’явилася можливість оновити старий готель, ми вирішили, що зараз якраз час для цього». Засновники наполягають, що будували бізнес-модель проєкту передусім з урахуванням соціального складника: «Ми розуміємо, що зараз у суспільстві напружена ситуація, нас часто запитують, чому ми не зробили безоплатний готель. Навіть якщо наші ціни вдвічі-втричі нижчі за ринкові, є багато людей, які не можуть собі це дозволити. Але для цього ми запустили донати».

Перший етап роботи «Хуст Хостел» засновники визначають як «досить вдалий»: «Ми вже надаємо всім дітям безоплатне проживання, до того ж завдяки фонду нам вдалося знизити ціну зі 150 гривень до 100. Ці 50 гривень різниці покриваємо якраз із донатів». Станом на 25 квітня за місяць зібрали вже майже 6000 доларів, оплативши 1162 із 3660 необхідних ночей.

«На мій погляд, це круто, – каже Лавренюк. – У нас спочатку були сумніви, чи будуть люди давати донати за трохи краще проживання, ніж біженці отримують безоплатно. Бо в країні під час війни нібито є більш нагальні потреби. Але все-таки це дуже важливо, тому що синдром біженця є дуже серйозною історією: умови проживання мають великий вплив на життя людей. Намагаємося зробити все, щоб мінімізувати негативний вплив».

«Перемеблі» як LEGO чи Minecraft

На початку березня в Telegram та Instagram запустили акаунти Design For Real War. «Ми почали збирати пропозиції рішень для воєнного часу, які можна використовувати для облаштування простору без особливої підготовки чи ресурсів. Тож у нас були якісь знання та бажання ними поділитися», – пояснює співзасновник «Агентів змін» Андрій Батін, який допомагав наповнювати акаунт колезі за «Агентами змін» Юрію Грановському. Зокрема, як джерело використовували книжку Nomadic Furniture Джеймса Хеннессі та Віктора Папанека; серед прикладів – крісло, яке можна скласти з матраца. «Ми цікавилися цим дуже давно. Не хотів би казати, що ми були до цього більш готові, але наші напрацювання стали суперактуальними під час війни», – каже співзасновник Батін, який разом із Грановським також встановлював парклет на Хорива.

На фінальному етапі запуску «Хуст Хостел» засновники вирішили запросити партнерів для розроблення рішень щодо вмеблювання хостелу. «У нас були базові напрацювання [із Design For Real War] і була потреба десь їх реалізувати. Коли Женя [Лавренюк] запросив нас у «Хуст Хостел», ми вирішили об’єднати зусилля, щоб хостел міг стати таким собі шоурумом», – розповідає Батін. Урешті це стало основою для проєкту «Перемеблі», лінійки меблів для облаштування тимчасового житла. До Батіна та Грановського приєдналися Маргарита Гогун із «Агентів змін», а також засновник Manukians Studio Олександр Манукьянс.

За десять днів до запуску «Хуст Хостел» команда «Перемеблі» приїхала в Хуст і відкрила в хостелі імпровізовану майстерню. Власники хостелу подбали про матеріали для роботи, а «Перемеблі» взяли на себе вмеблювання комплексу. Спочатку планували підготувати меблі й для номерів, і для спільних зон, але через обмеження в часі вирішили зосередитися на спільних зонах будівлі. «Перемеблі» зараз використовують у зонах для зустрічей та активного відпочинку й коворкінгу, а також на балконі та міжсходових просторах.

«Передусім ми відштовхувалися від доступних матеріалів. Зрештою, якщо обирати каркас із деревини, то з нормальної, обшліфованої, готової до використання», – розповідає Манукьянс. «Ставку робили на матеріали чи готові вироби або об‘єкти, що можна використовувати одразу, без додаткової обробки чи підготовки. Наприклад: готовий ящик, а не дошки, з яких можна його зібрати», – пояснює Батін. «Водночас хотілося б, щоби ці меблі можна було використовувати не тільки під час війни. Наприклад, щоби кожен із нас міг би уявити це у своїй квартирі після війни. Це має бути й доступно, і сексі», – додає Грановський. Серед прикладів: столи та стільці, табурет, диван, ігровий простір та амфітеатр.

Першим об’єктом став універсальний дерев’яний стелаж, здатний трансформуватися для різних призначень. «Спочатку ми планували його для номерів, але зрозуміли, що цю саму структуру можна перезібрати в багато інших варіантів меблів», – кажуть у команді. Зрештою, з нього сформували так званий банк меблів: завдяки легкорозбірним з’єднанням частин його можна використовувати як конструктор без застосування спеціальних інструментів.

Грановський порівнює цей формат із LEGO або Minecraft: «Є кубик і є система кріплення для об’єднання цих кубиків. З відповідним натхненням із цього можна зліпити й щось для громадського простору, і щось для навчання, і для будь-чого іншого». «Ми пропонуємо рішення, але люди самі вирішують, як їх використовувати. Якщо IKEA проєктує меблі так, щоби був один визначений результат, ми залишаємо простір для експериментів. Тому кожен може адаптувати меблі для своїх потреб», – розповідає Маргарита Гогун. Приміром, як один із варіантів застосування – робоча станція для використання в коворкінгу.

Як створюють «Перемеблі»

«Перемеблі» визначають кілька основних принципів роботи: доступність матеріалів, простота реалізації, а також адаптивність і багатофункціональність. Для проєкту зібрали базу матеріалів, за основу використали доступні в мережі «Епіцентр» найменування: деревина, картон, металеві з’єднання тощо. Використовують лише прості деталі, щоб скласти меблі можна було без складних інструментів чи спеціальних навичок. 

«Окрім доступності, демократичності та модульності ми також дбаємо про відкритість. Для нас важливо, щоб цей проєкт міг стати таким собі полігоном для випрацювання рішень. Хотілося б, щоби ці рішення можна було масштабувати. І не для того, щоб потішити наші его, а для того, щоби був якомога більший імпакт», – пояснює співзасновник Юрій Грановський.

Для цього на наступному етапі створять інструкції, щоб створити «перемеблі» міг кожен охочий, додають у команді. «Фактично зараз ми створили прототипи, після цього запустимо інструкції, а тоді зможемо надавати консультації та нагляд, щоб інші тимчасові прихистки могли використовувати наші рішення», – додає Батін.

Водночас засновники «Перемеблі» визнають масштаби проблеми з кількістю внутрішньо переміщених українців, відповідно – із запитом на тимчасове житло й меблі. «Масштаби такі, що жодна команда не може розв’язати цю проблему самотужки. Ми розуміємо, що ми не єдині, хто пропонує подібні рішення. Але раді запропонувати одне з рішень, трошки підвищити середній рівень комфорту для біженців», – каже Грановський. «Зрештою, що більше часу ми витратимо на етапі проєктування та підготовки, то більш готовими для використання ці рішення будуть для людей», – додає Манукьянс.

Маргарита Гогун наводить приклад меблів, які команда створила для спільної зони для дітей «Хуст Хостел»: «Надалі їх можна використовувати, до прикладу, у шелтерах чи скрізь, де потрібні функціональні зони для дітей». Команда уточнює, що адаптувати ці рішення можна й для проєктів модульних містечок для переселенців, попередньо контакти встановили з проєктом в Івано-Франківську. «Ми не лише відкриті до співпраці, ми активно шукаємо потенційних партнерів», – доповнює Грановський.

Власний проєкт модульного містечка розробляють і співзасновники «Хуст Хостел» Євген Лавренюк та Ігор Фарберов, які торік також запустили сервіс оренди заміських будинків «Уліс». «Частково ми будемо використовувати досвід «Уліс», але в цьому випадку йдеться про досить тривале проживання. Адже ми очікуємо, що в тимчасових модульних містечках люди будуть жити щонайменше два роки», – розповідає Лавренюк. Деталями проєкту планують поділитися згодом, але зараз наголошують на використанні українських матеріалів і залученні місцевих виробників.

Окрім того, «Хуст Хостел» продовжує розвивати партнерства з ініціаторами творчих проєктів. На першому поверсі будівлі хочуть облаштувати культурний простір. «У Хусті поки немає жодного культурного майданчика, де люди могли б влаштовувати заходи, обмінюватися думками. Тож ми вирішили знайти для цього партнера, який міг би організувати культурний простір на нашій локації», – розповідає Лавренюк.