Акне є хронічною хворобою, що проявляється запаленнями на шкірі: закритими й відкритими комедонами або гнійниками. Тривалий час вважалося, що це хвороба підлітків, проте акне може з’явитися й у дорослому віці. Сьогодні є доказові й дієві методи лікування захворювання, проте навіть після лікування акне може рецидивувати. На жаль, стигма в суспільстві довкола висипань на шкірі є й сьогодні, що дуже впливає на самооцінку й моральний стан людей з акне.

The Village Україна запитали в дівчат про те, як вони лікують акне та чи вдається триматися в ремісії, а також про недієві поради від лікарів. Досвідом лікування акне у своїх пацієнтів із нами поділилася Аліна Ващенко, лікарка-дерматологиня, трихологиня, онкодерматологиня.

Катерина Гонтар, 

19 років

У 13 років я вперше стикнулася з акне, з часом висипання переросли в щось «жахливе» та бентежне: великі гнійні прищі, що були по всьому обличчі. Різні дерматологи, купа витрат, некомпетентне лікування від компетентних лікарів, адже ситуація не покращувалася, а ставала дедалі гіршою.

Кожен родич вважав за належне запитати мене «Чому я нічого не роблю зі своїм обличчям?» А я постійно лікувалась. У мене було дуже багато комплексів: тонни тонального крему, сльози щоразу, як дивилась у дзеркало. Нервові зриви супроводжували мене з 13 років, а інколи й досі. Друзі реагували спокійно, але люди старшого покоління (викладачі, родичі) вказували на мене пальцем і продовжували цікавитися, чому я нічого не роблю із загостренням. 

Зараз у мене досі є акне, бо маю жирний тип шкіри. Зупиняють висипання лише внутрішні та зовнішні ретиноїди, це супроводжується гормональним збоєм. 

Як лікували

У 13 років я пішла до лікарки, їздила в інший кінець міста щотижня. Спочатку все було стабільно, але пізніше ситуація погіршилася, прищі перетворилися на гнойовики. Два роки лікування були марні. Я пішла до іншої дерматологині в 15 років. З’явився прогрес, повільний, із ретиноїдами. Зараз приймаю ретиноїди що пів року, бо прищі через щільність і густоту жирних залоз «заспокоюються» лише так.

до

після

Що б я хотіла сказати іншим

Якщо ви бачите, що лікування понад рік не дає своїх плодів, змінюйте лікаря. Шукайте в соцмережах і питайте людей, яким уже допомогли (а не знайомих маминої сестри двоюрідного брата). Пам’ятайте, що ваша шкіра – не відображення вашої унікальності й особливості. Це лише оболонка. Готуйтеся витрачати багато коштів для ефективного та дієвого лікування. Формуйте повагу та любов до себе. Це не дасть вам принижувати себе через стан шкіри. 

Діана Кас'янова,

25 років

Акне в мене почалось із підліткового віку. Уперше я задумалась над тим, що це помітно для навколишніх, коли мій однокласник заявив на весь клас, що мені треба вичавити прищ на носі, бо він гидотний. Про існування хоча би правильного догляду в той час і не йшлося. Усе «лікування» зводилось до фраз «переростеш» чи «вийдеш заміж – пройде». Подібне чула й від лікарів. 

Тоді ж я вирішила скористатись порадами «експертів» з інтернету, гуглила щодня всілякі народні методи позбавлення від прищів. Чим тільки я не мастила висипи: спирт, йод, зубна паста, календула, хлоргексидин, лінімент за Вишневським, маски з желатином й активованим вугіллям. Плюс до цього всього голка й вичавлювання майже всіх висипів. Це був мій топ знущань зі шкіри. У старших класах я трохи заспокоїлась і мастилася просто цинковою маззю. 

В університеті було не до шкіри. У той час у мене було два стани: в один день лице жирно мастила тональним кремом, намагаючись приховати за його товстим шаром висип, а на другий день приходила в університет просто з точково нанесеним SOS- кремом. Сказати, що акне впливає на моральний стан – нічого не сказати. Я перестала носити майки, сукні з відкритим декольте, бо було дуже соромно. 

Як лікували

Після 4 курсу ми з моїм хлопцем планували весілля. Я мріяла бути ідеальною у весільній сукні, тому побігла до дерматолога. Мені порадили чистку кишківника від шлаків (на цьому моменті хочеться ляснути по обличчю рукою). До того радили ще «чистку печінки», дуже сувору дієту, відвідувати косметолога раз на два тижні й бовтанку з антибіотиком. У такому темпі я протрималась аж пів року, проте поступово бовтанка перестала діяти. 

Я навчалася на медика й тоді про доказову медицину, міжнародні рекомендації та протоколи лікування студентам медичного університету майже не розповідали (це писати дуже соромно). Реальність нашого навчання – книжки 1992 року й методички з кафедр, які треба було знати від початку до кінця. Уже після закінчення навчального закладу, коли рожеві окуляри щодо медицини почали потрохи спадати, ми зрозуміли, що для того, щоб якісно лікувати, необхідно читати багато англомовної літератури. 

Тоді я почала знаходити багато доказової інформації: про причини, патогенез, лікування цього захворювання. Далі тягнути вже не було куди, адже на моєму тілі жоден елемент висипу не проходив безслідно, було багато келоїдних рубців. До того ж елементи висипу були кістозного характеру, спати на спині було часом дуже боляче. Я почала шукати лікаря, який лікує згідно з міжнародними стандартами, а не авторськими методиками з чисткою кишківника. 

Після обстеження мені призначили курс системних ретиноїдів. У моєму випадку необхідні були саме вони. Мій організм реагував на приймання препаратів, були побічні ефекти, тому лікування розтягнулось у часі: курсова доза набиралась 1,5 року маленькими дозами. Найнеприємніша штука – це сухість губ. 

Догляд мені підібрали чудовий. Він складався з базового засобу для вмивання (без віддушки) та зволожувального крему, плюс підтримувальна терапія тропічними ретиноїдами, сироватка з ніацинамідом і крем із вітаміном С. Ці активи також допомагають висвітлювати постакне та пігментацію. 

Причиною такого стану моєї шкіри є генетика. Харчування без солодкого та молочного не давало ніякого результату в моєму випадку. На фази менструального циклу шкіра реагує теж мінімально. Чистки механічні й комбіновані в косметолога я перестала робити (після останньої такої чистки один величезний підшкірний висип не проходив два роки, допоміг лише лосьйон із БПО (бензоїлом пероксидом) у складі, але шрам не зник), сьогодні маю лише небагато відкритих комедонів і кілька закритих.

Що б я хотіла сказати іншим

Раджу не займатися самолікуванням, не гаяти часу на чистки, не вестись на маркетинг засобів «для проблемної шкіри», а знайти лікаря, якому будете довіряти. Прийняти той факт, що акне – це хронічне захворювання шкіри, тож працювати над ремісією необхідно все життя. Також раджу відвідувати лікарів, періодично робити check-up організму, правильно харчуватись, пити достатньо рідини, мати регулярні фізичні навантаження, намагатись зберігати спокій і менше нервувати. 

Валентина Кравчук,

23 роки

Перші прояви акне в мене з'явилися десь у 14 років. Починалися як дрібні підшкірні прищики на лобі, я особливо не звертала на них уваги. Загалом стан шкіри був задовільний, я все списувала на підлітковий вік і думала, що я подорослішаю й усе мине. Проте коли пішла навчатися в університет, мене почало це тригерити, стан шкіри погіршувався. Я не відчувала себе настільки красивою, як інші дівчата, у яких немає прищів. Тобто коли я бачила дівчину з чистим обличчям, у моїх очах підсвідомо вона ставала кращою за мене. 

Через це в мене з’явилися комплекси, мені було складно виходити на вулицю без макіяжу або ж просто перетинатися зі знайомими, коли на мені немає тонального крему. Навіть коли я приходила в заклад із друзями, сідала саме на той стілець, де менше світла, а якщо не виходило сісти так, то я почувалася менш упевнено. У гуртожитку, коли вмивалася в загальній вбиральній, старалася швидше прийти в кімнату, щоб ніхто не помітив мене без макіяжу.

Як лікували

У 18–19 років я зрозуміла, що перехідний вік ніби закінчився, а стан шкіри тільки гіршає, і вирішила діяти. Я не пішла до спеціаліста, а почала сама підбирати собі догляд. Закупилася корейською косметикою – пам'ятаю, купила собі пілінг-пади з кислотами, тонер також із кислотами від Cosrx, зволожувальну емульсію, загалом мені це допомогло, не на 100%, але стало краще. Проте висипання знову почали більшати та стався перехід від дрібних прищиків до більших і болючих. Я надалі сама підбирала собі догляд і продовжувала жити з прищами й комплексами. Проте минулого року восени в мене відбулося загострення, найгірший стан шкіри за все моє життя, і тоді я звернулася до лікаря. 

Мені порадили відмовитися від солодкого/мучного/молочного/м'яса та яєць на місяць, щоб очистити організм і зрозуміти, який продукт може провокувати акне. Я місяць сиділа на цій дієті, але шкіра ніяк не змінилася.

Я консультувалася з гінекологом, здала необхідні аналізи, усе було в нормі, лише був підвищений пролактин і виявили непереносність лактози. Я відмовилася від лактози й унормовувала пролактин, але знову нічого не змінилося. Тоді я пішла до дерматолога-косметолога, мені сказали, що в мене третя стадія акне й що тут без ретиноїдів не обійтися, сказали починати з місцевих (крем). Я боялася їх застосовувати й, щоб ухвалити це рішення, пішла до іншого дерматолога-косметолога. Там мені сказали те саме.

Системні ретиноїди не можна вживати під час вагітності, годування грудьми та не можна вагітніти певний час після того, як закінчиться приймання ліків, бо вони негативно впливають саме на плід, мене це дуже лякало. Хоч я тоді не планувала вагітність, проте однаково боялася, що це дуже погано повпливає на мій організм. Місцеві ретиноїди також не можна використовувати під час вагітності та годування грудьми, але вони мають локальну дію й не так жорстко впливають на організм, тому зазвичай радять почати з місцевих, а якщо вони не допомагають – переходити на системні ретиноїди.

Коли я почала вводити місцеві ретиноїди у свій догляд, дуже поступово, то шкіра відреагувала невеликим загостренням: набряк, почервоніння, сухість, легке печіння (так має бути, це нормально, адже шкіра має звикнути до нового засобу). Мене попередили, що лікування триватиме приблизно рік, і, якщо за шість місяців стан моєї шкіри покращиться хоча б на 50%, це вже буде дуже крутий результат, тож я була готова до тривалого лікування. Уже через два місяці я побачила, що результат є, кількість прищів почала зменшуватися, запалення були більш локальні, не на всі щоки. 

Я почала лікування ретиноїдами 9 листопада 2023 року, застосовую їх і зараз, але вже на п’ятий місяць лікування в мене не було жодного прищика, лишилися лише сліди, якими я досі займаюсь, ходжу на ін'єкції від постакне. Мені треба застосовувати ретиноїди ще щонайменше три місяці, навіть якщо прищів немає, адже акне може повернутися, тому дуже важливо регулярно й без перерв лікувати.

Мені підібрали такий догляд:

  • Bioderma Sensibio міцелярна вода 
  • ZO Skin Health Balancing Cleansing Emulsion – використовувати для очищення шкіри обличчя зранку і ввечері.
  • Clear Choice IsoMoisture зволожувальний заспокійливий крем для комбінованої та проблемної шкіри 
  • Clear Choice SportShield SPF45 сонцезахисний зволожувальний крем
  • Ретиноїди – Jan Marini Age Intervention® Duality MD.

Що б я хотіла сказати іншим

Якщо у вас проблемна шкіра, я дуже раджу не запускати процес, а піти до спеціаліста якомога швидше, щоб зберегти ваш час на лікування та кошти. Я звертала увагу на те, щоб це був лікар не тільки косметолог, а ще й дерматолог, читала багато відгуків і дивилася на фотографії до/після, звертала увагу на сертифікати, що підтверджують компетентність лікаря.

Також хочу сказати, що проблема акне є дуже поширеною й вона ніяк не робить вас гіршим за когось, як думала я. Проте розумію, як це буває складно морально, та й неприємно фізично, тому тут головне наважитися зробити цей крок і звернутися до спеціаліста. Що раніше ви почнете лікування, то швидше й дешевше вам це обійдеться.

Загалом дуже важливо визначити першопричину акне, бо скільки б я не змінювала наволочок і не витирала обличчя паперовими рушничками, якщо є надмірна робота сальних залоз, це не допоможе. Зараз у мене немає ніяких дієт, я їм все, що хочу, навіть молочні продукти, і мій стан шкіри стабільно хороший.

Поради від лікарів проти акне, що не працюють:

  • почати статеве життя – не допомогло
  • спиртові настоянки – пересушують шкіру
  • ацетилсаліцилова кислота – пересушує шкіру, хоч і зникає почервоніння
  • частий пілінг – він узагалі під час сильного запалення протипоказаний, тому з цим обережно, щоб не рознести інфекцію
  • маска з желатину – дуже травмує шкіру, провокує запалення

Анастасія Суворова,

26 років

Підлітковий вік я пережила з мінімальними висипаннями, іноді з'являлися прищики в період менструації, проте швидко проходили. Що таке акне я дізналась на початку повномасштабного вторгнення: ми з родиною сиділи під обстрілами в Миколаєві. Тоді від ночей без сну й через великий стрес на щоках і підборідді з'явились висипання, що до того ж свербіли.

На побутовому рівні я не могла собі зарадити ні доглядом, ні харчуванням. Удень ми купували їжу й складали в запаси, увечері починали облаштовувати коридор і готувались до тяжкої ночі. Соромно було, коли бачила когось зі знайомих, хоча всі були налякані й у своїх справах – перші два місяці я просто жила з акне на тлі.  

Боротись із висипанням почала, коли ми сім'єю переїхали в Одесу – і в місті спокійніше, і є доступ до засобів, і з'явились сили на рутину. Повернулась до базового догляду й додала легкі кислоти, що підсушували висипання. Спочатку це була аптечна косметика, але результату майже не було. Гра змінилась, коли я розібралась з активами та підібрала корейську косметику. Комусь вона не підходить через щільність шкіри, але мені допомогла на 80%. 

Інші 20% успіху – це харчування. До мого щоденного раціону входили жири – авокадо, оливкова олія, насіння та горіхи. Щодня я їла овочі та суворо дотримувалась збалансованого харчування. Стан моєї шкіри покращився, висипання пройшли, залишились рубці, з якими я працюю зараз. Приємний бонус здорового харчування – чудовий стан волосся.

до

після

Що б я хотіла сказати іншим

Якщо у вас є прояви акне, слід заспокоїти себе, що це проблема, з якою реально розібратись. Це абсолютно нормально як для дівчат, так і для хлопців. Раджу трохи вивчити косметичні компоненти: що і як працює, з чим краще поєднувати, а з чим ні – обрати собі догляд за типом шкіри й додати засоби, що будуть боротись з акне. Системність, харчування та свіже повітря – трійця помічників у цій боротьбі. 

Єлизавета Одноор,

21 рік

Моя історія акне почалася з років 14–15. Перші прищики полізли в підлітковому віці, але косметологи говорили, що це лише гормони й усе минеться. Доказового лікування не було, тільки нескінченні чищення обличчя. Увесь цей час моя шкіра була моторошно сальна, пори завжди були забиті й чорні. Я ходила із сірим обличчям, але без сильних запалень на щоках.

У 2022 році почалися найсильніші прояви акне: війна, нездорові стосунки й інші чинники вплинули на мої гормони, у результаті – десятки запалень на моєму обличчі. Спочатку я була просто шокована й не розуміла, що мені робити, кілька місяців не зверталася до лікарів і займалася самолікуванням, була надія, що саме минеться. Згодом мені було боляче навіть вмиватися, це морально на мене тисло.

На реакцію навколишніх я не зважала, мене це найменше хвилювало, важливо було те, що мене підтримує моя сім'я й мій хлопець, попри все я завжди чула компліменти у свій бік, це підбадьорювало, але дивитися у дзеркало особливо не хотілося, косметикою я теж не користувалася, щоб не зробити собі гірше, тому взимку й восени виходила на вулицю в капюшоні, окулярах і кепці, щоб не лякати навколишніх.

Як лікували

Зважилася я на лікування, коли заробила трохи грошей і знала, що зможу забезпечити собі всі аналізи й походи по лікарях. Пішла до косметолога-дерматолога й отримала направлення до гінеколога. Косметологиня, звісно ж, наполягала на ретиноїдах, але потрібно було розуміти, що в мене все гаразд із гормонами і я не вагітна, щоб їх призначати. Я здала гормони, усе було в нормі. Гінекологиня зробила мені УЗД, у мене виявилися збільшені яєчники, що теж може впливати на прояв акне. 

Мені прописали протизаплідні Белара, я довго думала, пити чи не пити їх, але довірилася лікарю, що було моєю помилкою. Я почала лікування Роаккутаном (ретиноїд) і Белара. Через два тижні приймання в мене почалися перші сильні панічні атаки. Я дуже злякалася, але потім вичитала, що протизаплідні мають побічні ефекти – порушення психіки одне з них. Я закінчила упаковку, пропивши їх місяць, і закинула. 

Приймала Роаккутан я ще місяців п’ять, ефект було видно, я була задоволена. Усі ці місяці я не зверталася до психотерапевта й повторно до гінеколога. Мені було страшно. Увесь цей час мені ставало гірше й гірше морально. Дійшло до того, що панічні атаки ставали все частіше й частіше, боротися з цим було нібито неможливо. Я не змогла впоратися сама та звернулася до психотерапевта. Почавши пити антидепресанти, я кинула сама ретиноїди, бо мій психічний стан для мене був важливішим.  

Ретиноїди мають низку побічних реакцій, Денне дозування в мене було великим, від цього була сильна сухість шкіри, слизової, проявлявся контактний дерматит, що теж впливало на мене емоційно. Щойно я кинула ретиноїди, звернулася до гінеколога-ендокринолога по рекомендації. Мої збільшені яєчники ми лікували трав'яними препаратами без будь-яких гормональних втручань. Шкіра ставала чистішою, а тон рівнішим, що мене теж дуже тішило. З приводу ретиноїдів, на мою думку, це непоганий, але серйозний препарат для лікування акне, тож вживати його можна тільки під наглядом лікаря.

Що б я хотіла сказати іншим

Наразі я маю постакне, а також бувають нові запалення, але я зараз повністю задоволена своєю шкірою й розумію, у якому напрямі потрібно рухатися. Ми повинні стежити за своїм жіночим здоров'ям насамперед. Я раджу ходити щонайменше до трьох лікарів одного профілю для того, щоб знайти щось середнє. Особливо перевіряти ще раз інформацію з приводу будь-яких гормональних препаратів. 

Аліна Ващенко 

Лікарка-дерматологиня, трихологиня, онкодерматологиня

Що таке акне простими словами

Акне – це хронічне захворювання сальної залози, а це значить, що вилікувати його один раз і назавжди неможливо. Саме тому період без висипань у пацієнтів називають ремісією. Якщо висипання зʼявляються систематично чи ви помітили велику кількість закритих або відкритих комедонів («підшкірні висипання»), якщо ви змінюєте постійно догляд за рекомендаціями в TikTok, а проблема залишається – варто звернутися до дерматолога й почати лікування. 

Акне – захворювання з високим сімейним накопиченням, тобто може передаватися генетично. Стрес також може бути тригером до загострень, у теперішніх реаліях у цьому вже ніхто не сумнівається, але стрес не є причиною акне, лише причиною його загострень. 

Акне розрізняється за характером морфологічних елементів, вони бувають незапальні (закриті й відкриті комедони) та запальні (гнійники). За ступенем тяжкості захворювання ділиться на легку форму, середньої тяжкості й важку. Усе залежить від розлогості ураження шкіри, а лікування підбирається залежно від особливостей висипання. Визначити тип акне та стадію зможе лише лікар-дерматолог. 

Способи лікування акне

Лікування висипань залежить від ступеня й форми. Це можуть бути:

  • місцеві препарати (аптечні мазі й креми) 
  • застосування антибіотика на короткий період часу й далі лікування місцевими препаратами 
  • системна терапія (довготривала терапія пігулками), але обовʼязково необхідно підібрати правильний догляд, щоби захистити барʼєр шкіри, забезпечити якісне очищення.  

Лікування – це не завжди приємно, я про це попереджаю пацієнтів. Може бути сухість, почервоніння. Моїм пацієнтам комфортно лікуватися й підтримувати ремісію на косметиці AV. Це доказ того, що українська косметика може бути дієвою. Комбінації препаратів лікар підбирає індивідуально: це можуть бути топічні ретиноїди (адапален, третиноїн), бензоїл пероксид у різних концентраціях, азелаїнова кислота. 

Жоден лікар не дасть гарантії, що через певну кількість місяців у вас буде ремісія. Враховуючи ступінь акне, лікування може тривати від трьох місяців, на системній терапії – приблизно 12 місяців. На місцевому лікуванні – шість-дев’ять місяців, бувають загострення, коли треба продовжити лікування. 

Після лікування, коли пацієнт у ремісії, я підбираю йому догляд для підтримки цього стану шкіри. Догляд складається з основних етапів: 

  •  якісне очищення 
  •  зволоження (обличчя, зони навколо очей) 
  • активи (ретинол, вітамін С, кислоти тощо) 
  • SPF-захист 

У деяких моїх пацієнтів ремісія триває і п’ять років, у деяких – рік, але, на щастя, вони знають, що робити, приходять знову на перших етапах розвитку хвороби й ми знову йдемо до сяйнистої шкіри. Я дуже щаслива говорити слова: «Вітаю вас, ви в ремісії».

З якого віку акне може проявитися і як це впливає на самооцінку

Вік дуже різний: починаючи з 12 років і закінчуючи 45+, але частіше перші прояви помічають підлітки й молодь до 25 років. Я намагаюся дарувати людям упевненість ще до ремісії, я знаю, що шлях до здорової шкіри дуже складний, тому створила чат для моїх пацієнтів. Там вони діляться своїми історіями, підтримують одне одного, обмінюються досвідом, ходять на каву та просто спілкуються. Наразі в цьому чаті близько 3000 учасників, обмін своїми успіхами в лікуванні з іншими людьми, які тебе розуміють, дуже підбадьорює на цьому шляху.