КосметикаПідручний засіб. Як обрати дезодорант чи антиперспірант
Поради лікарки та засоби різного формату
Дезодоранти й антиперспіранти – базові засоби гігієни, підбір яких, однак, викликає чимало запитань. Чому дезодорант може викликати подразнення? Навіщо наносити антиперспірант на ніч? І чи варто боятися солей алюмінію?
Розповідаємо про різні формати продуктів і запитуємо лікарку-дерматолога Вікторію Миронюк, як обрати безпечний дезодорант чи антиперспірант.
У чому відмінність між дезодорантом і антиперспірантом?
Дезодорант – засіб, який усуває неприємний запах. Антиперспірант регулює потовиділення. Гібридні засоби – дезодоранти-антиперспіранти – можуть водночас боротися із запахом і зменшувати кількість поту.
Дезодоранти створюють на шкірі кисле середовище, вороже до бактерій, які провокують появу специфічного запаху. Вони також можуть маскувати запах парфумованими віддушками.
Антиперспірант тимчасово блокує потові залози в пахвах завдяки активним інгредієнтам на кшталт солей алюмінію. Що вища концентрація солей алюмінію, то сильніша дія. Антиперспіранти, які застосовують під час підвищеного потовиділення, позначають примітками clinical strength або intensive.
Які формати дезодорантів та антиперспірантів існують?
Аерозоль
Засоби у спреї миттєво вбираються й не залишають вологих слідів на шкірі. Розпиляти їх можна не тільки під пахвами, а й, наприклад, на ступні чи інші пітливі ділянки. Крім того, аерозолями можна безпечно ділитися з партнером або партнеркою. Такому формату надають перевагу люксові бренди, які випускають парфумовані дезодоранти до пари популярним ароматам.
Кульковий
Засоби з кульковим аплікатором, який повторює контури пахв, забезпечують високу точність нанесення. Через компактне паковання їх зручно брати в подорож або спортзал. Утім, деякі роликові антиперспіранти й дезодоранти вивільняють забагато рідини й можуть довго висихати на шкірі.
Стік
Стіки бувають двох видів: тверді та гелеві. Останні легше ковзають шкірою та приємно освіжають її. Плюс стіків у тому, що вони лягають на шкіру товстим шаром, який надійно захищає від поту й запаху, мінус – можуть залишати білі грудочки на одязі.
Крем
Кремові продукти сподобаються тим, хто прагне регулювати кількість нанесеного засобу. Наприклад, наносити дещо більше антиперспіранту перед тренуванням. Такі засоби продають у різному пакованні: від тюбика до жерстяної баночки. До органічних кремових дезодорантів часто додають ефірні олії, тому людям, схильним до алергічних реакцій, краще надати перевагу аптечним засобам.
Кристал
Кристал часто протиставляють іншим форматам як більш «натуральний» і «безпечний». Насправді вагомих наукових доказів про їхню користь і дієвість немає. Основу такого дезодоранту становлять мінеральні солі, які мають протистояти бактеріям і запобігати утворенню неприємного запаху. Щоби скористатися кристалом, треба нанести його на вологу шкіру чи злегка змочити водою сам дезодорант.
Пудра
Пудровий дезодорант – суміш порошкоподібних інгредієнтів на кшталт тальку та мелених трав. Пудра не блокує потові залози, але абсорбує надлишок поту та контролює утворення неприємного запаху завдяки антибактеріальним компонентам.
Серветки
Серветки, просочені антиперcпірантом чи дезодорантом, не замінять повноцінного захисту, але стануть у пригоді як SOS-засіб, наприклад, у дорозі чи в офісі.
Вікторія Миронюк
лікарка-дерматовенеролог, співзасновниця спільноти «Свій.Док»
Чому дезодоранти й антиперспіранти можуть викликати подразнення на шкірі?
Найбільш подразливу дію мають віддушки, тому парфумовані засоби з інтенсивним ароматом підходять не всім. Якщо людина схильна до алергічних реакцій, подразнення можуть викликати екстракти та витяжки рослинного походження, а також ментол та інші потенційно алергічні складники.
Значення має і спосіб використання. Дезодоранти й антиперспіранти наносять на суху чисту шкіру. Робити це, щойно ви вийшли з душу, поки шкіра ще волога, не варто. Перед використанням бажано не голити пахви: внаслідок травматизації шкіри може виникати відчуття печіння й подразнення.
Як підібрати засіб для чутливої шкіри?
Обирайте продукти з мінімальною кількістю інгредієнтів, без інтенсивного аромату та спирту. Особливо ретельно таких рекомендацій варто дотримуватися людям з атопічним дерматитом, псоріазом та іншими шкірними захворюваннями.
Людям із чутливою шкірою треба зробити тест на переносність засобу: на 48 годин нанести антиперспірант або дезодорант на зап’ясток чи за вухом і перевірити, чи не викликає він подразнення.
Чи треба стерегтися солей алюмінію?
Переконливих доказів того, що антиперспіранти з умістом солей алюмінію мають уплив на розвиток раку грудей, немає.
Раніше низка вчених припускала, що оскільки антиперспірант наносять на ділянку, близьку до молочних залоз, солі алюмінію можуть упливати на рівень естрогену. А через те, що естроген провокує пухлинні процеси у грудях, з’явилася й така гіпотеза. Однак дослідження, на які посилаються, зокрема, National Cancer Institute й American Cancer Society, давно її спростували.
Чи правда, що антиперспіранти треба наносити на ніч, коли ми менше пітніємо?
Якщо ми лікуємо гіпергідроз (надмірне потовиділення), антиперспірант потрібно наносити ввечері, перед сном, на суху й чисту шкіру. Зазвичай засіб використовують щовечора протягом 7 днів, а коли потові залози стають менш активними, регулярність можна зменшити до разу на тиждень.
Чи можна наносити такі засоби під коліна, на долоні й інші ділянки, які пітніють? Чи є сенс в окремих продуктах для стоп?
Дезодорант, який забирає запах, можна наносити всюди, крім обличчя чи статевих органів, де він може спричиняти подразнення. Найчастіше універсальні дезодоранти й дезодоранти локальної дії відрізняються лише маркуванням та ароматом.
Що ж до антиперспірантів, то в засобах для стоп може бути вища концентрація солей алюмінію. За даними Міжнародного товариства гіпергідрозу, для регулювання підвищеного потовиділення під пахвами засіб має містити 10–15% солей алюмінію, а для пітливих стоп – близько 30%.
У людей із надмірною вагою можуть бути попрілості на стегнах. Улітку дехто з них наносить антиперспіранти на ділянку тертя, щоби зменшувати пітливість і запобігати подразненню.
Чи є ін’єкції ботоксу безпечною альтернативою антиперспіранту?
Гіпергідроз, або підвищена пітливість, може бути генералізованою та локалізованою. У першому випадку людина інтенсивно пітніє на всій поверхні тіла, у другому – у неї пітніють долоні, підошви, обличчя чи пахви.
Ботулінотерапія входить до протоколу лікування гіпергідрозу. Ця процедура безпечна й має клінічно доведену ефективність. Вона болісна й доволі дорога (5–10 000 гривень), але може давати ефект на 4–6 місяців. Вводять ботулотоксин локально, у ділянки пахв, долонь або підошов. Там він блокує передання імпульсу на потові залози, унаслідок чого блокується й потовиділення.
Існує міф, що якщо ми блокуємо залози в одному місці, наш організм повністю втрачає здатність виділяти піт. Насправді це не так. Ми пітніємо всіма ділянками тіла, просто в людей із локальним гіпергідрозом потові залози на окремих ділянках більш активні. Підвищена пітливість ускладнює життя, тому за такого стану людині потрібна допомога.
Серед інших методів лікування гіпергідрозу – іонофорез (дія електричним струмом на потові залози), медикаментозна терапія, хірургічне видалення потових залоз.
Надмірна пітливість може бути як фізіологічною особливістю, так і симптомом захворювання – і ці стани важливо розрізняти. Для того, щоби бути впевненим у відсутності патологій органів і систем, проконсультуйтеся з лікарем.