The Village Україна розповідає про цікаве та красиве житло в Києві й не тільки.

Фото: Андрій Безуглов

Місто

Львів

Дизайн

Replus Bureau

Площа

234 м²

Висота стелі

3,50 м

Квартира тижня розташована в історичному будинку в центрі Львова, біля Львівської політехніки. Це помешкання на третьому (останньому) поверсі будинку, який датується початком XX століття та спроєктований львівським архітектором Альфредом Захаревичем. Створювали квартиру для сім’ї з трьома дітьми, господар якої – власник IT-компанії. За проєкт відповідали львівські архітектори Христина Бадзян і Дмитро Сорокевич, засновники студії дизайну та архітектури Replus Bureau.

У квартирі провели мінімальне перепланування: додали ще одну кімнату (для дитячої), решту зон залишили на своїх місцях. Відтак після перепланування отримали 5-кімнатну квартиру з однією спальнею, вітальнею, кухнею (разом з їдальнею) та трьома дитячими – для кожної дитини в сім’ї. За побажанням власника квартири, дитячі кімнати не знімали – тому про них не розповідаємо.

«Це один із небагатьох будинків у місті, який не зазнав переділу на маленькі комунальні квартири. Відповідно, це квартира правильного планування з орієнтацією на обидві сторони. Тобто, тут є парадний балкон та є балкон внутрішній», – розповідає дизайнерка Христина Бадзян.

Додає, що проєкт узяли в роботу після «євроремонту з 90-х» ще у 2016 році й займалися ним близько 4 років. «Замовник хотів яскравих кольорів у квартирі, він просив зробити жовті, зелені або червоні стіни – не боявся яскравого вираження своїх емоцій. На той момент для нас ці кольори були неприйнятні. Тобто, ми намагалися пояснити, що стильна квартира необов’язково має бути яскрава – це можна компенсувати стилістичними рішеннями. Саме тому цей проєкт ми робили десь близько 4 років: учились ми та вчився замовник. Наші спільні смаки розвивалися, змінювалися, врешті в кольоровій гамі нам вдалося вийти на відтінки сірого», – розповідає Христина, наголосивши, що стилістика інтер’єру – це поєднання сучасного стилю та класичних форм.

«Кольорова гама включає відтінки кольору слонової кістки, сірого кольору, а також кавового. Ці кольори по-різному вплітали в кімнати, але вони фактично всюди повторюються за певною логікою. Яскравості додали лише в дитячих кімнатах».

У квартиру потрапляємо зі сходової клітки, яка має власний світловий ліхтар (скляний дах, розрахований на те, щоб у приміщення потрапляло денне світло). Зайшовши у квартиру, потрапляємо в центральний коридор, який веде до спальні господарів. З коридору відкривається також два входи на кухню та два входи до вітальні. В одному з транзитних блоків коридору розташований невеликий гостьовий санвузол.

У спальні є велике двоспальне ліжко, над ним акцентна дерев’яна панель із класичними елементами, яку виготовляли на замовлення. Також встановили великий відкритий гардероб зі скляною перегородкою від Rimadesio. Навпроти ліжка – «повітряна» дерев’яна конструкція (не торкається підлоги), яка слугує, як місце для зберігання, косметична зона, а також підставка для невеликого телевізора.

Одразу зі спальні відкривається вихід у ванну кімнату господарів, в якій, як і в під’їзді, є приватний світловий ліхтар. «Ми вперше зустріли наявність власного світлового ліхтаря у квартирі. Ми раніше такого не бачили. Я не можу сказати, чи це автентична річ, чи це так був спроєктований будинок. Але коли ми це побачили у ванній, то це було щось на кшталт WOW-ефекту», – коментує Христина, додавши, що ванну розташували безпосередньо під світловим ліхтарем, аби вона сприймалась, як домінантний елемент у санвузлі. До того ж це несе й естетичну функцію: приймаючи ванну, можна дивитися на небо. У ванній кімнаті також є великий душ і два умивальники. Також навколо ванни повісили шторку білого кольору – вона працює як декоративний, а не функціональний елемент.

У санвузлі намагалися мінімально використовувати плитку як декоративний матеріал: вона є в тих зонах, де вона технічно потрібна, де непотрібна – мікроцемент. На підлозі біля умивальників викладена вручну мозаїка. Ванна кімната, відповідно до стилістики, виконана в сірих тонах.

Кухня – це спільний простір між вітальнею та їдальнею, у цій зоні немає жодних дверей і перегородок. З вітальні можна вільно потрапити в їдальню та кухню, з кухні – у їдальню та навпаки. Кухня поділена на дві зони: є технічна зона з високими шафами та з прихованою коміркою для зберігання великогабаритних речей. І є відкрита частина кухні, де розташований острів, зона з винним холодильником і фуршетним столом. На кухонному острові встановили газову поверхню для приготування їжі та індукційну. Кухня обладнана двома великими холодильниками, вони покриті нержавійкою. Третій – прихований. Мокру зону на кухні розташували поруч із вікном: «Вона радше для миття фруктів чи овочів, бо на кухні є посудомийна машина та інші сучасні елементи».

У вітальні – великий кутовий диван на ніжках від італійського виробника Gamma та два крісла B&B Italia, навпроти дивану – професійно влаштований газовий камін, над яким плазма (70 дюймів). У вітальні також є невеличка зона зі столом, де можна працювати – вона розташована поруч із вікном. На стелі у вітальні – люстра італійського виробника Artemide. Вона складається з елементів, які стилістично схожі на «краплі». Загалом у квартирі освітлення є двох типів: технічне світло, яке працює точково й освітлює те, що забажає господар (наприклад, у вітальні на стелі встановлені два треки приховано монтажу, туди поміщені технічні світильники, які можна регулювати й комбінувати). І декоративне світло, яке виконує естетичну функцію – світильники у спальні або ж «каплі» у вітальні. У санвузлах теж додали декоративне світло.

На підлозі у всій квартирі встелили паркет «французька ялинка», який переходить із кімнати в кімнату». На вікнах вирішили не робити акцент, адже автентичних вікон не вдалося зберегти, тому використовували текстиль. У всьому помешканні встановили протічно-витяжну вентиляцію з охолодженням повітря: її вмонтували поміж дерев’яних балок, аби візуально підняти стелю. Було також завдання приховати вентиляційні решітки. У всьому помешканні намагалися інтегрувати класичні елементи. Наприклад, використали багети, панелі, ліпнину та виготовляли їх за допомогою сучасних прийомів.