В Україні, зокрема і в Києві, зростає захворюваність на COVID-19. Також у Європі спостерігають приріст захворюваності на 20%, що більше за прогнози експертів. Це може бути початком осінньої хвилі коронавірусу, припускає головний санлікар Ігор Кузін. А наприкінці липня в Чернівецькій області виявили новий різновид штаму «Омікрон» – ВА.5, який у ВООЗ називають «таким, що викликає занепокоєння».

Натомість темпи вакцинації зменшилися після початку повномасштабної війни. Понад 14 мільйонів українців не зробили вчасно бустерне щеплення від коронавірусу станом на кінець червня. Ще майже 689 тисяч українців пропустили щеплення другою дозою вакцини проти COVID-19, тобто не завершили базовий курс вакцинації.

Тож у МОЗ не виключають, що повернуть карантинні обмеження, включно з носінням масок, якщо епідемічна ситуація буде цього вимагати. У КМДА закликали киян вакцинуватися до похолодання, напередодні сезонного спалаху захворюваності на COVID-19.

Також в Україні дозволили робити щеплення другою бустерною дозою вакцини від COVID-19 для літніх людей старше 60 років і повнолітніх, які мають хронічні хвороби. Другий бустер рекомендують у країнах ЄС і вже застосовують в Ізраїлі, США, Канаді, Великій Британії, Японії.

Чому варто надолужувати пропущені щеплення та чи варто їх робити, якщо ви перехворіли; чому другу бустерну дозу рекомендують не всім і чи ефективні вакцини проти нових штамів COVID-19, пояснюємо з лікаркою-імунологом, науковицею й учасницею спільноти Sviy.doc Марією Полозовою.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Чим другий бустер відрізняється від першого, кому його потрібно вводити, з яким інтервалом та яку вакцину використовувати

Механізм дії другої бустерної такий самий, як і першої – вакцина підіймає пул антитіл, які циркулюють і готові до усунення вірусу. Детальніше про те, як працює бустерне щеплення, ми розповідали тут.

Для другої бустерної дози, як і для першої, рекомендують застосовувати мРНК-вакцину (наразі в Україні це Comirnaty/Pfizer). Чому краще робити бустер саме мРНК-вакциною – ми теж пояснювали тут.

Однак вводити другий бустер рекомендують не за шість-дев’ять місяців, як перший, а щонайменше через чотири місяці. Ревакцинація забезпечує додатковий захист, але тривалість цього ефекту все ще невідома, а докази поки обмежені, як свідчать попередні результати досліджень ізраїльських фахівців.

Поки що в Україні рекомендували другий бустер не для всіх, а для таких категорій:

  • літніх людей старше 60 років;
  • повнолітніх, які мають хронічні хвороби;
  • людей з інвалідністю, ослабленим імунітетом і наявністю станів, які підвищують тяжкий перебіг коронавірусу. Перелік цих станів можна знайти за посиланням.

Водночас поки що не рекомендують робити другу бустерну дозу вакцини:

  • здоровим людям віком від 16 до 60 років;
  • вагітним жінкам, які не мають супутніх захворювань;
  • людям із груп професійного ризику без таких захворювань (наприклад, медпрацівникам).

    Чому МОЗ поки що рекомендує другий бустер не всім?

    За попередніми дослідженнями, у молодих людей без хронічних хвороб користь від додаткової бустерної дози мінімальна. Водночас дослідження показують, що додаткова доза мРНК-вакцини покращує захист від хвороби для людей віком понад 60 років і людей з імунодефіцитом, стверджують у МОЗ.

    Рекомендації Міністерства охорони здоров’я побудовані на рекомендаціях ECDC та EMA (Європейський центр із профілактики та контролю захворюваності та Європейське агентство з лікарських засобів), коментує лікарка-імунолог Марія Полозова. У ECDC та EMA очікують, що вже у вересні-жовтні з’являться вакцини від компанії Pfizer і Moderna, що адаптовані для варіантів «Омікрону», тож щепитися буде краще ними. Ці адаптовані вакцини будуть двовалентними та націленими на новіші підваріанти вірусу, тому мають бути більш ефективними.

    А наскільки ефективні вже наявні вакцини проти нових штамів і мутацій?

    Нові мутації в Spike-білку роблять вірус невидимим для антитіл, які імунна система виробила після зустрічі з попередніми «старими» варіантами вірусу. Тобто можна з високою ймовірністю захворіти, навіть якщо ви зовсім недавно перехворіли або вакцинувалися. Тому щеплення варто робити й у тому разі, якщо перехворіли на коронавірус, вважають у МОЗ. Але лише зачекавши 28 днів після перших симптомів або позитивного тесту на COVID-19.

    Також експертна комісія за Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) 28 червня рекомендувала оновити склад вакцин, включивши туди компоненти, що стимулюють вироблення антитіл до нових варіантів «Омікрону». Але й наявні вакцини все ще захищають від важкого перебігу захворювання.

    У Туреччині взагалі рекомендують вводити вже п’яту дозу для певних груп населення, чому так?

    Загалом хвилі вакцинації влаштовано так, щоби медичній системі країни було зручніше й оптимальніше організувати вакцинацію. Також є юридичний момент – синхронізувати вакцинацію з іншими країнами для можливості перетину кордонів.

    У Туреччині своя ситуація. По-перше, вона належить до групи країн, які першими розпочали кампанію вакцинації – станом на 22 травня 2022 року 53 мільйони вже були повністю вакциновані, тобто терміни вакцинації йдуть швидше за терміни в Україні.

    По-друге, у Туреччині рекомендували отримати бустери мРНК-вакцинами після того, як на самому початку імунізації більшість населення вакцинувалися інактивованою китайською вакциною Sinovac, що має нижчу ефективність проти нових варіантів вірусу.

    І по-третє, Туреччина почала пропонувати як наступний бустер свою локальну вакцину Turkovac і досліджувати її ефективність. Записатися на п’яту дозу можуть ті люди, які отримали дві дози китайської вакцини Sinovac і дві дози вакцини BioNTech щонайменше три місяці тому.

    В Україні МОЗ рекомендує робити щеплення навіть у разі, якщо людина порушила інтервал. Чи буде в такому випадку імунна реакція сповільненою, а вакцина – менш дієвою?

    Ні, не буде. З медичної точки зору, є мінімальний інтервал, через який можна вводити бустерну дозу вакцини, а ось максимального інтервалу немає, зазначає лікарка-імунолог Марія Полозова.

    Імуноскомпрометовані особи, тобто люди з ослабленим імунітетом (імунодефіцитом), за рекомендацією лікаря також можуть вводити додаткову дозу, дотримуючись схеми «базовий курс вакцинації (два щеплення) – додаткова доза – бустерна доза – ще раз бустерна доза».

    Чим додаткова доза відрізняється від бустерної – дивіться за посиланням.

    Фактично це загальна схема: відмінність у тім, що людям зі слабким імунітетом для повної імунізації потрібно не дві дози вакцини, а ще одна, додаткова доза. Також для людей, які мають ослаблений імунітет, рекомендовані інтервали для введення бустера після додаткової дози менші – три-шість місяців, а не шість-дев’ять місяців.

    Водночас вводити другий бустер є сенс лише тоді, коли адаптованої вакцини немає, а з останньої дози минуло більше, ніж пів року.

    Чи варто все-таки повертати масковий режим?

    Оскільки ми ще багато чого не знаємо про нові варіанти коронавірусу та якою буде наступна хвиля, треба стежити за оновленнями рекомендацій, вважає науковиця: «Рекомендації не висічені на камені, вони постійно змінюються. Тому якщо з’явиться новий загрозливий варіант, CDC (Центр з контролю та профілактики захворювань у США) може порекомендувати знову носити маски» а відповідно, і МОЗ).

    Загалом CDC рекомендує носити маски залежно від рівня COVID-19 у місцевості, якій ви живете. Якщо рівень низький, носити маску можна залежно від власних уподобань. Якщо рівень середній або високий, якщо маєте ослаблену імунну систему або належите до груп ризику, носити маску необхідно.

    Перелік пунктів вакцинації, які працюють, можна знайти за цим посиланням або за цим посиланням.