Почутями можна керувати? Пояснює професор Єльського університету Марк Брекетт
Війна щодня випробовує українців: іноді здається, що наш емоційний стан схожий на старий дротовий інтернет – то працює, то пропадає. Тож чи дійсно буває так, що ми зовсім нічого не відчуваємо, і як дозволити собі ці емоції?
Цього разу в гостях подкасту «Простими словами» Марк Брекетт – експерт з емоційної грамотності, який уміє пояснювати складні речі так, ніби це інструкція до шафи з IKEA. Свого часу гостю довелося винаходити емоційну регуляцію під себе, а тепер він ділиться досвідом і наголошує, що кожен може навчитися розуміти й управляти своїми почуттями.
Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
Повний випуск подкасту можна послухати на всіх
популярних подкаст платформах
Що таке емоційний інтелект
Концепцію емоційного інтелекту вперше описали в 1990 році. Згодом, у 1995 році, вийшла дуже популярна книга Девіда Ґоулмана «Емоційний інтелект», де він трактує це явище як компетентність, спрямовану на тлумачення як власних емоцій, так й емоцій оточення з метою використати отриману інформацію для реалізації ефективної взаємодії.
Брекетт спрощує для слухачів визначення: емоційний інтелект – це про те, як керувати почуттями, щоб досягати своїх цілей.
За його словами, емоційний інтелект налічує пʼять навичок:
- розпізнати почуття
- зрозуміти їх
- дати назву
- виразити врегулювати.
Психолог наголошує, що навички емоційного інтелекту – не щось, чого людина навчається в ранньому віці й потім використовує, це щоденна праця над собою протягом усього життя. Як приклад він згадує свою постійну роботу з внутрішнім монологом, адже йому притаманний певний песимізм, критичність і негатив.
Чому треба контролювати внутрішній монолог
Іноді людям здається, що вони не мають влади над внутрішнім монологом, бо часто він витісняє все інше, але питання лише в практиці й нашому виборі. Акцентуючи, що людині під силу опанувати свої емоції й думки, Брекетт наводить цитату Віктора Франкла, який пережив Голокост: «Між стимулом і реакцією є простір. У цьому просторі є наша сила вибирати нашу реакцію. У нашій відповіді – наше зростання й наша свобода».
На своєму прикладі Брекетт розповідає про виклики, з якими стикався в дитинстві, зокрема й про постійне невдоволення собою через навʼязані стандарти та насмішки. Оскільки ніхто з дорослих не допоміг розвʼязати цю проблему на ранньому етапі, уже в дорослому віці Марк мусив напрацювати власні стратегії ставлення до себе. Тож головний його меседж – бути добрішими до самих себе. Бо якщо не ставитися до себе з добротою, немає гарантії, що так зробить хтось інший.
Отже, щоби стишити внутрішній негативний голос, психолог радить подивитися, де ви працюєте, де живете, хто ваш партнер – що ви загалом маєте. Зосередьтеся на цьому замість речей, які змушують вас погано ставитися до себе.
Чи можемо ми нічого не відчувати
Іноді життєві ситуації бувають настільки складні, що ми обираємо «вимкнути» емоції зовсім, а натомість більше керуємося раціональним. Брекетт вважає, що життя – це дійсно емоційні американські гірки, однак люди не втрачають здатність відчувати як таку, радше йдеться про втрату здатності бути з цими почуттями. Тобто, коли людина говорить, що вона не відчуває нічого, найімовірніше, вона пригнічена й відчуває відчай, але не може знайти слів або сміливості, щоб цим поділитися.
Однак пригнічені емоції однаково мають якимось способом вийти назовні, тож у когось розвиваються розлади харчової поведінки чи ненависть до себе, або ж ця людина багато кричить і плаче, або тікає від реальності.
Саме тому психолог акцентує, що дорослі – батьки та вчителі – мають навчитися підтримувати дітей. Усім їм корисно мати в арсеналі набір стратегій, які можуть допомогти людям краще ставитися до себе. І це мають бути не просто вказівки робити щось, а обережні розмови з питаннями та відповідями.
Як змінити самосприйняття
Змінювати обставини
Життя плинне, і все в ньому теж плинне. Часто, щоб рухатися далі, потрібно змінити оточення, що буває дуже складно через сильний емоційний звʼязок і спільні спогади. Однак втратити інтерес одне до одного – нормально.
Працювати з іншими людьми
Нам важливо мати гарні взаємини з людьми, довіряти їм, обговорювати те, що з нами відбувається. Тож потрібно шукати тих, хто може допомогти подивитися на труднощі з іншого боку, хто може нас втішити й підтримати, з ким можемо відчути, що ми не одні.
Водночас Брекетт говорить, що й зворотна підтримка має неабиякий потенціал для покращення самопочуття. Він радить підтримувати інших, навіть коли вам самим погано, адже позитивні зміни в чиємусь житті, що сталися завдяки вашим діям, можуть поліпшити й ваш добробут.
Плекати внутрішній потенціал
Треба навчатися змінювати те, як ми думаємо про ситуацію. Ми маємо бути здатними сказати собі:
«Ей, ти впораєшся з цим. Ці почуття не назавжди. Були дійсно паскудні дні. Були й хороші дні. Сьогодні паскудний. Завтра буде краще».
Іноді це можна зробити самотужки, а іноді потрібна допомога інших. Але, зрештою, завжди настає момент, коли ми залишаємося самі, тож потрібно вміти потурбуватися про себе.
Слухайте подкаст «Простими словами» на YouTube
Дізнатися більше, як розвинути власну стійкість
СПЕЦІАЛЬНИЙ СЕЗОН ПОДКАСТУ «ПРОСТИМИ СЛОВАМИ» ВИХОДИТЬ У МЕЖАХ ІНІЦІАТИВИ ПЕРШОЇ ЛЕДІ ОЛЕНИ ЗЕЛЕНСЬКОЇ ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОГРАМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я «ТИ ЯК?» ПРОЄКТ РЕАЛІЗОВАНО У СПІВПРАЦІ З КООРДИНАЦІЙНИМ ЦЕНТРОМ З ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗА ПІДТРИМКИ ВООЗ
