Чи можна заразитися депресією?
«Простими словами»
Подкаст Віледжа про психічне здоров'я
Фото:
Данило Павлов для The Ukrainians
У гостях подкасту «Простими словами» доктор медичних наук і психіатр Олег Чабан. У розмові з Марком Лівіним і Софією Терлез науковець розповідає, де межа між коротким депресивним проявом і розладом, пояснює, чи можна заразитися депресією й, чи дійсно вона відрізняється у жінок і чоловіків.
Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
Повний випуск подкасту можна послухати на всіх
популярних подкаст платформах
Короткі депресивні прояви – це не завжди депресивний розлад
Розмови про депресію, а особливо під час війни, варто починати з розмежування понять. Часто під терміном депресія мають на увазі тимчасові реакції на неконтрольовану ситуацію: страх, тривогу, фобії абощо. Під час повномасштабного вторгнення втома, астенія, порушення сну й інші депресивні прояви стали надзвичайно поширеними. Чабан говорить, що це нормальна реакція нормальних людей на ненормальні ситуації, і саме тому він наголошує, що українці не є нацією психічно хворих просто тому, що на нас навалилася велика біда.
Коли ж ідеться про біологічно збиту програму в голові на рівні нейротрансмітерів, це психічні розлади, які мають свою велику класифікацію. Зокрема, класифікатори DSM-5 та ICD-11 наводять 13 депресивних розладів: великий депресивний розлад (MDD), персистуючий депресивний розлад (дистимія), біполярна депресія, сезонний афективний розлад (SAD), атипова депресія, психотична депресія, передменструальний дисфоричний розлад (PMDD), депресія, викликана медичним станом, депресія, спричинена вживанням речовин, кататонічна депресія, післяпологова депресія, субсиндромальна депресія, рекурентна короткотривала депресія.
Депресивний розлад – це…
Депресивний розлад – це обовʼязково наявність проявів у трьох блоках – психологічному, соматичному й соціальному.
Психологічний: дуже поганий настрій, низька працездатність.
Фізіологічний: різке погіршення сну (як надмірний сон, так і його нестача), швидка втома, фізична неможливість працювати.
Соціальний: відгородження від близьких.
Основний симптом депресивного розладу – зниження вітального компонента, так звана ангедонія – утрата задоволення від звичного способу життя, яка триває мінімум два тижні. Людина в такому стані більше не насолоджується їжею, фільмами, відпочинком, спілкуванням з друзями й іншими речами, вона втратила енергетичний потенціал турбуватися про себе, про навколишніх і тепер лише страждає й не бачить попереду нічого цікавого.
Тут важливо зрозуміти, до кого звернутися з такими симптомами. Якщо ви йдете до фахівця у сфері ментального здоровʼя, говорить Чабан, памʼятайте, що вам доведеться 50/50 брати участь у цій роботі й чітко виконувати вказівки лікаря, щоби досягти результату. За його словами, 30%, а то й 50% пацієнтів не виконують рекомендацій і, звісно, продовжують без сенсу й далі шукати магічний спосіб розвʼязати проблему.
Жінки й чоловіки по-різному проживають депресивний розлад?
Чабанзазначає, що тривожних розладів в українців дійсно стало більше. Серед очевидних причин – війна, яка перманентно існує на фоні. Так стали частіше діагностувати генералізований тривожний розлад, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) й інші.
Гендерна різниця під час діагностування відчутна. Як і раніше, у жінок емоційні розлади, зокрема й депресивні, трапляються приблизно вдвічі частіше. Чіткого пояснення цьому немає, зазвичай науковці все зводять до того, що жінки мають більше дзеркальних нейронів, а поперечні звʼязки між правою й лівою півкулею в них працюють інакше. Крім того, проживання депресивних станів в обох статей різне.
У жінок, як правило, більш наповнений соціальний компонент, вони інтуїтивно рятуються умовними розмовами з подругами, тимчасом як у чоловіків може бути більше варіантів маскованої депресії через алекситімію – замовчування своїх емоцій, відгородження за роботою.
Водночас Чабан радить бути обережним із поширеною порадою проговорювати свої проблеми, адже отримавши у відповідь дзеркальну розповідь про схожу біду, людина може перенести ретравматизацію й індукуватися. Так часто виникає індукована (самонавіювана) тривога чи депресія.
Чи можна «заразитися» депресивним розладом
Людина завжди намагається опредметнити свої страждання, саме тому так просто зрозуміти, що болить зуб і час до стоматолога, і так складно визначити, що незрозумілі переживання – це тривожність. Через це оточення людей із депресивним розладом часом не розуміє, що з ними відбувається, а це найчастіше Burnout Syndrome, або ж синдром емоційного вигоряння. Звісно, він не передається як класична інфекція, однак через емпатійність і виснажливу турботу про людину з депресією ми можемо перейняти на себе її стан.
Що робити партнерам людей із депресивними розладами:
1. Усвідомити проблему
Чабан говорить, що в цьому дуже допомагає психоосвіта, зокрема й подкасти про ментальне здоровʼя, де можна знайти багато інформації й маркерів для оцінки свого стану. Крім того, варто звернути увагу на зміну власної поведінки, чому, умовно, ви почали зриватися на близьких, чи дійсно це через ненависть.
Існує також низка скринінгових шкал, які не виставляють діагнози, але підкажуть, чи варто звернутися до фахівця просто зараз.
2. Одягнути кисневу маску на себе
Щоби бути ефективними для інших, спочатку варто забезпечити своє виживання. Є фахівці, які спеціалізуються виключно на роботі з близькими людей, які страждають на різні розлади.
Як запобігати депресивним проявам навіть під час постійного стресу
Тримайтеся за щасливих людей
Щастя має класичну інфекційну природу: ми «хворіємо на нього», коли перебуваємо серед інших людей, які просто радіють життю, насолоджуються щоденною кавою й простими ритуалами.
Щастя не варто плутати з ейфорією від досягнень, які в сучасному світі стали майже синонімічними. Чабан говорить, що привʼязуватися до досягнень – велика помилка, адже в такій ситуації неминуче зʼявляється порівняння себе з іншими, а через це більшість людей лише страждає. Тому науковець радить бути в оточенні дійсно щасливих людей, спілкуватися з ними, а якщо треба, іронізує він, варто зʼєднатися з ними прищіпками й не відпускати.
Закінчуйте день позитивними підсумками
Щовечора виділяйте час і зосереджуйтеся на хороших речах, які з вами трапилися протягом дня: хороший серіал, цікава передача, смачна вечеря. Це класичний елемент slow life, який посилає мозку кінцевий сигнал зі знаком плюс.
Насамкінець Олег Чабан наголошує, що депресивний розлад лікується. Існують багато технік, препаратів і стратегій, компіляція яких рано чи пізно дасть результат. Завжди виграє холістичний підхід, який включає велику кількість компонентів, а не лише роботу виключно з одним фахівцем.
Слухайте подкаст «Простими словами» на YouTube
Дізнатися більше, як розвинути власну стійкість
СПЕЦІАЛЬНИЙ СЕЗОН ПОДКАСТУ «ПРОСТИМИ СЛОВАМИ» ВИХОДИТЬ У МЕЖАХ ІНІЦІАТИВИ ПЕРШОЇ ЛЕДІ ОЛЕНИ ЗЕЛЕНСЬКОЇ ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОГРАМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я «ТИ ЯК?» ПРОЄКТ РЕАЛІЗОВАНО У СПІВПРАЦІ З КООРДИНАЦІЙНИМ ЦЕНТРОМ З ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗА ПІДТРИМКИ ВООЗ
