ПодкастиВЧОМПРИКОЛ Ілона Маска?

У спеціальному епізоді подкасту The Village Україна про попкультуру «ВЧОМПРИКОЛ» розповідаємо про феномен Ілона Маска – найбагатшої людини світу за версією Forbes і власника компаній: Tesla, SpaceX і віднедавна Twitter.

Ми розуміємо, що для того, щоб повністю обговорити масштаб такої постаті, одного подкасту не вистачить. Але щоб зібрати головне про те, ким є й чого хоче Маск, ми поговорили з Антоном Полєсковим – керівним директором клубу приватних інвесторів ICLUB від фонду TA Ventures і співавтором подкасту «Закрив раунд».

Раніше ми записували спецепізод «ВЧОМПРИКОЛ» про Каньє Веста.

У чому прикол Ілона Маска

Ярослав Друзюк: Антоне, давай почнемо з такого: у чому взагалі прикол Ілона Маска? Розумію, що це дуже загальне запитання, але що тобі перше спадає на думку?

Антон Полєсков: Це людина з абсолютно не стандартними амбіціями, напевно, які дуже складно порівняти з амбіціями й можливістю реалізувати ці амбіції в інших підприємців. Перше, що його відрізняє, – масштаб. Амбіцій, планів, цілей тощо. Завжди приємно працювати з людьми, які ставлять собі планку значно вище, ніж ти собі сам поставиш. Напевно, Ілон Маск – це людина, яка ставить цю планку на найвищий поверх, як порівняти з іншими підприємцями. І, що важливо, йому у великій кількості випадків вдається реалізувати те, що він задумав.

Ярослав: Або не вдається, як зараз ми стежимо за хаосом, який відбувається навколо Twitter. [сміється] Цьогоріч Маск дав велике інтерв’ю засновнику TED Крісові Андерсону, і в Андерсона було цікаве визначення про феномен Маска: він поєднує, по-перше, наукову експертизу, по-друге, технологічну й, по-третє, бізнесову. І це якась унікальна історія, мабуть, вона якраз багато пояснює в тому, що стосується його успіхів.

Антон: Коли аналізуємо компанії в нашому венчурному фонді, крім багатьох аспектів аналізу, ми з колегами виділяємо найголовніший – уміння зберігати фокус протягом тривалого часу. І це також особливість Маска, це теж його виділяє. Тому що в цій сфері дуже легко відійти від своєї цілі, відійти від фокусу. Ринкові умови, критика – це все збиває.

Звісно, комусь може не подобатися Ілон Маск, але мені здається, однією з причин такої яскравої реакції є якраз те, що він не збиває фокус попри будь-які обставини. Це вміння не відволікатися на шум, прислухатися до нього й реагувати, але далі робити те, що він вважає правильним.

Ярослав: І це чувак, який зробив SpaceX. Чувак, який створив (хоча насправді інвестував у Tesla й урешті зробив Tesla тим, чим вона зараз є). Чувак, який мислить категоріями порятунку цивілізації й колонізації космосу, який ставить плани на освоєння Марсу.

Антон: Важко не бути популярним, коли ти найбагатша людина світу. Важко не бути популярною персоною серед підприємців, коли ти серійний підприємець – людина, яка створила не одну, не дві, не три, а вже більше компаній, усі з яких різною мірою успішні.

Водночас Маск часто каже в інтерв’ю: «Ви не хочете бути мною». Якщо почитати про досвід людей, з якими він працює, то майже всі кажуть, що він не ставить тобі такої планки, до якої сам не йде. Тобто якщо він вимагає від тебе багато працювати, він і сам багато працює, працює понад норму.

Ярослав: І є ж ця історія про Tesla, здається, коли був запуск Model S. Наскільки я розумію, коли вони не встигали закрити проєкт, і Маск залишався з працівниками ночувати в офісі.

Антон: Вони багато разів не встигали: і під час виробництва Model 3 був завал, і в інших компаніях. Я читав учора матеріал із людиною, яка допомагала йому запускати SpaceX. Він розповідав, що Маск телефонував йому о третій ночі. І там приблизно такий діалог:

– Ти де?

– Я сплю.– Ну, треба працювати.– Нє, я хочу спати.– Ну блін, що значить нє? Треба працювати.

Не впевнений, що багато підприємців хочуть і зможуть працювати в такому темпі. Ну, і звісно, частина успіху Маска – це якісь ментальні й фізичні особливості, що дозволяють йому працювати в такому наднормованому темпі на дуже високому рівні ефективності. Не всі люди просто фізично можуть це витримати.

Різні Маски

Ярослав Друзюк: Якщо поділити кар’єру Ілона Маска на якісь умовні категорії, то може здатися, що є ніби кілька різних Ілонів Масків. Умовно, той Маск із цих дивних старих фото, де в нього очевидно починає лисіти голова (зараз він трохи виправив цю ситуацію). Це ніби один Маск: такий трудоголік, це success-story чувака з не-зовсім-щасливої родини, який з Південної Африки переїжджає в Сполучені Штати, робить круту кар’єру, стає частиною PayPal Mafia, тусується з Пітером Тілем. Потім є умовно пік Маска із тим – це символ, синонім success-story: SpaceX, Tesla. І третій – це коли Маск починає робити щось інше: загравати з політикою, заходить у цю дивну ситуацію з Twitter, коли чомусь хостить Saturday Night Live. Ти для себе розділяєш ці образи? Чи для тебе це більш-менш цілісний образ?

Антон Полєсков: Напевно, для мене це цілісний образ. Не хочеться так розділяти, бо врешті-решт хто з нас не змінюється з часом? У кого не бувають періоди, коли його заносить? Мені здається, коли ти публічний, дуже важко знайти людину, яка постійно з’являється в медіапросторі й у якої не було періоду, коли її заносить. Коли до тебе прикута увага очей усього світу, то важко, щоб тебе не занесло.

Ярослав: Мені подобається, що ти називаєш «заносить» – це взяти 44 мільярди доларів і купити соцмережу. [сміється]

Антон: Ну ні, я радше про якісь більш [окремі] негативні прояви його експресивності, образи щодо якихось абсолютно ні в чому не винних людей.

Ярослав: Так-так, звинувачення невинних людей у педофілії, наприклад.

Антон: Ось про такі історії [як у випадку з рятувальною операцією дитячої футбольної команди в печері в Таїланді, коли Ілон Маск спочатку запропонував допомогу, а тоді безпідставно звинуватив керівника рятувальників у педофілії – ред.] – це заносить. Те, що він купив [Twitter]: у нього були гроші – він купив. Це приватна компанія, тому те, що комусь це не подобається…

Ярослав: Давай одразу скажемо: не тільки він купив, там ідеться ще про великий консорціум. І частина цих грошей має досить сумнівне походження, наприклад, із Саудівської Аравії.

Антон: Так, до Twitter ще дійдемо. Повертаючись до того, чи змінювався Маск: ну, змінювався, напевно, як і будь-яка людина. Але в принципі він постійно йшов за тією самою формулою: заробити грошей, вкласти їх у те, що йому подобається, заробити там грошей, тоді вкласти їх у те, що йому подобається ще більше. У процесі збільшуючи й збільшуючи свої амбіції, починаючи від маленької інтернет-компанії й закінчуючи тим, що люди мають жити не на одній планеті. Тому я не сказав би, що щось дуже сильно змінювалося в його підході.

Ярослав: Точно не змінювалося те, що Маск – це такий ультимативний продукт, таке дитя капіталізму. [сміється] Тобто коли ти уявляєш капіталізм, то бачиш, що Маск – один із проявів цього ладу. Мені просто цікаво, у який момент Маск почав ці капіталістичні, матеріальні успіхи для себе пояснювати більш високими матеріями. Знаєш, коли він почав говорити: «Я не хочу заробити всі гроші світу, я хочу врятувати цивілізацію й зробити людство багатопланетним видом».

Антон: Мені здається, це все-таки частина його світогляду. Я спираюся на те, що писали й казали люди, які з ним працювали. І багато з них жаліються на те, що дуже важко з ним працювати day-to-day. Тому що, по-перше, він дуже мікроменеджить, дуже залазить в маленькі детальні питання. По-друге, він досить складно комунікує причини своїх рішень.

Кілька людей, які працювали на нього раніше, казали, що проблема часто полягала в тому, що він мав якусь картинку в голові… Як, наприклад, зі SpaceX: ціль [компанії], щоб люди жили на кількох планетах; це була ціль із самого початку. Але спершу, якщо зменшувати масштаб до початку компанії SpaceX, [виходило інакше]. Коли ти ведеш перемовини з Росією, щоб придбати їхні ракети дешевше, твої колеги – якщо ти їм не скажеш, що [нашою метою є зробити людство багатопланетним видом] – будуть думати про те, як дешевше придбати ракети в Росії. Й ось цей mismatch між його баченням і баченням у людей, які з ним працюють, часто призводив до того, що відбувалися публічні конфлікти. Як, власне, зараз і відбувається з Twitter. У нього, напевне, точно в голові є…

Ярослав: Візія.

Антон: Візія, так. Ідеальний формат, як має розвиватися і як має працювати велика соцмережа у 2022 році.

Ярослав: Він оголошує ці плани – зробити Twitter таким глобальним маркетплейсом ідей.

Антон: Фігово він це артикулює, якщо чесно. [сміється] Якщо стільки людей його не розуміють, навіть ті, з ким він працює.

Ярослав: Бо ми бачимо його заяви, що Twitter – це місце, де люди з усього світу обмінюються ідеями й у процесі має народитися якийсь конструктив. Але, враховуючи, що ми маємо справу з найбільш токсичною, мабуть, соцмережею світу… До того ж це дуже складно зробити, особливо беручи до уваги масштаби Twitter. Бо Twitter – це не Facebook і до того ж не TikTok, це досить маленька соцмережа. Це я вже почав цитувати колонку головреда The Verge Нілая Пателя, у якій він описує всі масштаби проблем Маска у Twitter…

Антон: Це поки важко відчувається, так. Чи є змога знайти 44 мільярди? Ну, давай спробуємо. А в якому форматі він бачить виправлення цієї недосконалості, поки важко зрозуміти. Але ти мусиш погодитися з тим, що в соцмереж ще дуже багато проблем, і ми досі не прийшли до їх вирішення. Проблема [модерації], свободи слова тощо постійно обговорюється й працівниками, й аудиторією. І якихось категоричних прям змін у цьому ні Facebook не зробив, ні YouTube. Якщо Маск запропонує щось нове, можливо, це й спрацює.

Що Маск робить із Twitter

Ярослав Друзюк: Ну, от ми перейшли вже до теми Twitter. Це історія, яка дуже довго тягнулася: він оголошував плани придбати Twitter, дуже довго йшов процес, потім був відкат, потім був судовий процес у США, який змусив його довести до кінця цю угоду. Тоді він зібрав консорціум із багатьма різними партнерами й урешті став виконавчим директором Twitter, звільнивши попереднє керівництво, майже весь C-level.

Антон Полєсков: І ще половину команди.

Ярослав: Ти одразу мені сказав, що не до кінця розумієш, яке в нього загалом бачення [щодо Twitter].

Антон: Так, [поки не дуже зрозуміло], що він каже. Він каже, що хоче зробити таку собі [глобальну] площу, де люди голосують й обговорюють ідеї, що їм важливо і які проблеми в них є. Водночас він хоче вирішити проблему свободи слова на платформах [соціальних мереж]. Але як вирішити, не каже. Він, звісно, погоджується, що має бути модерація, але водночас говорить, що модерація зараз занадто жорстока. І він хоче знайти баланс між цими двома твердженнями: по-перше, модерація нібито потрібна, але вона занадто жорстока; по-друге, водночас витримати Twitter економічно прибутковим. Ось ніхто, мені здається, з тих, кого я читав, їхні думки, не може зрозуміти, як це можна заметчити.

Ярослав: Маск себе називає абсолютистом у тому, що стосується питань свободи слова. Це просто досить [недвозначне] визначення: воно означає, що він у будь-якому разі буде за прояви свободи слова й без обмежень. З іншого боку, у Twitter є постійні проблеми, які після приходу Маска тільки посилилися. І расистські, і сексистські прояви, і мізогіністські, і з конкретними фактами, коли в рази збільшується використання слова на букву N [расистський слюр на адресу афроамериканців – ред.] І водночас людина каже, що це треба контролювати, але поки ми не знаємо як. Ми створимо якусь раду, яка буде ухвалювати фінальні рішення в цьому, але хто ввійде в цю раду, поки невідомо…

А тоді він пропонує ще один з інструментів – механізм верифікації акаунтів за вісім доларів. Треба визнати: принаймні на першому етапі це був повний хаос, який прямо вплинув і на фондовий ринок, коли акції компаній падали через те, що фейкові акаунти позначали себе офіційними й писали якісь дивні твіти. Але про це ти краще за мене можеш розповісти.

Антон: Це ситуація, яка тоді склалася на початку. Просто вона, думаю, не зможе виникати багато разів; просто ось у цей момент [цю прогалину] можна було використати. І коли такою довірою різко дали можливість зловживати, звісно, це призвело до хаосу. Багато кому дозволили придбати галочку верифікації, тому створювали багато фейкових акаунтів, які видавали за офіційні. Наприклад, фейковий акаунт медичної компанії написав про те, що інсулін відтепер безкоштовний. Після чого капіталізація компанії пішла вниз. І ця компанія вже вирішила, що не буде більше рекламуватися у Twitter. Але, я думаю, що другий раз так уже не зробиш. Тому я не сильно переймався через це, бо другого такого кейсу не буде.

Ярослав: Але дивися, є більш глобальне питання. Одні з перших кроків Маска у Twitter були пов’язані з налаштуванням контактів із рекламодавцями. Він одразу написав відкритий лист великим брендам, зробив [ефір] Twitter Space із великою кількістю представників рекламної індустрії. Тобто він розуміє, що монетизація через рекламу суперважлива для Twitter. Тут просто інше питання: ти віриш взагалі, що можна зробити ефективну монетизацію платформи як-от Twitter?

Антон: Інтернет працює на рекламі. Наразі немає майже жодного іншого [джерела прибутків]. Більшість коштів, що генеруються компаніями з трафіком в інтернеті, – це виручка, яка йде від рекламодавців. Тому наразі жодного іншого прикладу соцмережі з іншим методом генерування прибутку я не бачу.

Ярослав: Є ж теорія про те, що ці вісім доларів за верифікацію – ніби альтернативне джерело надходжень.

Антон: А, так, альтернативне джерело. Але є класна аналогія в YouTube, який генерує мільярди виручки, але лише до 10% з них – це дохід, який приходить від [підписки] YouTube Premium. Усе інше сервіс однаково заробляє на рекламі.

Ярослав: [Зокрема] тому що [YouTube] – це другий пошуковик у світі після Google.

Антон: І в інших соцмереж проблема та сама: усі генерують більшість оберту саме на рекламі. Звісно, можна частину, але це до 10–20% переказати. Але ти не зможеш надати таку цінність для такої кількості людей, щоб люди просто тобі платили.

Ярослав: Тут просто ще інше питання, наскільки [велика] ця платформа? Умовно, якщо ти мільярдник, якщо ти Facebook, Instagram, то йдеться про десятки мільярдів доларів прибутку. Але коли ти Twitter, який має кілька сотень мільйонів активних користувачів щомісяця, інша ситуація. Виходить, це взагалі не порівнювані масштаби з Facebook чи TikTok. І тут якраз запитання, [якщо це план, то] як Маск збирається нарощувати масштаб Twitter?

Антон: Я думаю, якщо він хоче нарощувати масштаб і робити цю соцмережу ще більшою, то в нього з’явиться величезний аркуш нових проблем, які виникають із ростом. Поки цінністю Twitter є те, що там є його аудиторія. Ти цитував колонку на The Verge, де класно сказали, що Ілон Маск купив самого себе. Той факт, що він на цій платформі додає їй велику цінність. Не тільки він: це підприємці, автори книжок, філософи.

Ярослав: І медіа й медійники передусім.

Антон: У принципі, дуже багато цікавих людей з цікавими думками активні там, і це є основною цінністю. Але ці люди нічого не отримують. Тобто, за що їм платити? Як Стівен Кінг класно написав це: «Ви повинні платити мені: я тут, я вам трафік генерую, а не ви мені».

Ярослав: 100%

Антон: Є люди, для кого це не бізнес, а просто платформа для поширення думок. Але вони навряд чи будуть платити. Тобто я поки слабко вірю в це, бо не бачив таких прикладів на настільки масштабних платформах, щоб аудиторія могла фінансувати розвиток цієї платформи. Щоб люди платили, вони мають отримувати від цього цінність. Тому що більш вузько спеціалізована платформа, як з email-розсилками, [то дорожча вона]. Ти розумієш, за що там платиш. За що платити у Twitter, де немає чіткого фокусу, де немає цінності в якихось вузьких сферах?

Ярослав: Люди, які захищали Маска, наводили приклад медійних інституцій. Умовно, ти платиш [за підписку] The New York Times чи The Washington Post, чому ти не хочеш платити Twitter? Але тут питання в тому, що Twitter – це якраз платформа, яка базується на контенті користувачів. Ну, і це окрема історія, на яку ми з тобою, можливо, вийдемо, де оцей потенційний відтік якраз, умовно, брендів і «лідерів думок», можливо, вплине на розвиток Twitter, можливо, відкриється якийсь простір для нової платформи, яка б перехопила всіх людей і закріпилася як Twitter.

Антон: Я теж слабо в це вірю через складність моделі соцмереж.

Ілон Маск й Україна

Ярослав Друзюк: Улітку керівник однієї великої державної компанії розповідав мені, що в нього над робочим місцем висить цитата Ілона Маска. І мені було цікаво порівнювати те, що він мені казав про Маска тоді, і те, що він почав писати про Маска після ситуації зі Starlink, коли була загроза того, що SpaceX припинить підтримувати українські термінали.

Антон Полєсков: Мені здається, усім потрібно колись у комусь розчаруватися. Я тут трохи стану на захист Маска не в його висловлюваннях щодо Путіна й Росії точно, але в тому, що ти постійно будеш комусь не подобатися. І це нормально. У тій же колонці The Verge, яка називається Welcome to hell, Elon Musk, мені не сподобалося, як автор описував особливості роботи Twitter, що доведеться працювати з політиками й судами в багатьох країнах, де є свої правила щодо свободи слова; що це не так весело, як займатися ракетами чи електричними машинами. І це ніби приниження [того, що цей підприємець за всі роки досягнув]. У [Маска] дійсно є багато думок, які суперконтраверсійні, які не правдиві, які він не мав висловлювати, з цим я погоджуюся. Але водночас у цій критиці наче просто змітаються всі заслуги. Наприклад, що він зробив дешевшим запуск вантажів у космос, наскільки він посприяв тому, що електричні автівки стануть…

Ярослав: Що вони стали мейнстримом.

Антон: Стали мейнстримом, так, заповнять 98% ринку. Скільки він зробив для розвитку штучного інтелекту, як його технологія супутникового інтернету [Starlink] допомагає Україні тощо. Звісно, на цьому шляху ти наламаєш дров. І, звісно, ти з кимось посваришся, і, звісно, ти будеш неправий мільйон разів. Але ще одна, напевно, особливість Маска – це спокійне ставлення до провалів. Він не заривається після цього в землю, а пробує знову. І спокійно реагує на критику, навіть на агресивну. І плюс це навичка, якої я повчився б.

Ярослав: Давай окремо ще просто проговоримо, бо це такий показовий момент саме для України: ситуація із твітами про Starlink [Маск написав, що на підтримку терміналів в Україні його компанія SpaceX уже витратила понад 100 мільйонів доларів – ред.]. Просто мені після цього твіту стало зрозуміло – і це не добре, і не погано, це просто описує його світогляд – що це передусім питання грошей. Тобто тут не йшлося навіть про якісь, не знаю, геополітичні плани чи те, що він почув на RT, чи те, що він сам говорив із Путіним, як писав Іан Бреммер. Це насамперед було про гроші. Чи ти так не думаєш?

Антон: Напевно, воно було…Складно повірити, що це було про гроші, бо це не ті гроші, які мають значення.

Ярослав: [сміється] Принаймні для найбагатшої людини світу.

Антон: Так, у його масштабах це не ті гроші. Можливо, це більше було схоже на якусь образу. Можливо, йому хотілося показати щось тому, хто його образив. Хто це був із наших послів?

Ярослав: Так-так, [Андрій] Мельник, колишній посол України в Німеччині.

Антон: Так, і він буквально у твіті відповів: «Ну, нам сказали піти, ми йдемо». Типу це як прояв того, що його це образило. Мені здається, це не було про гроші, це було: «Ах ви так зі мною, ну ось тепер я так з вами».

Ярослав: І потім уже були твіти із [Михайлом] Федоровим, коли він публічно дякував [Маску]. І після того були ще одні повідомлення від Маска про те, що навіть якщо не буде грошей, вони не будуть вимикати Starlink в Україні.

Антон: Це якийсь, мені здається, прояв дитячої образи, коли твій ментальний стан усе-таки не витримав. Я не вірю, що це про гроші. Про гроші можна подивитися на нещодавній приклад біржі, яка розвалилася FTX, де засновник усе своє життя казав, що я хочу заробляти, мене цікавлять лише гроші в різних форматах.

Ярослав: Очевидно, що це не чорно-біла ситуація, і треба визнати, що Starlink здійснив прямо відчутний вплив на перебіг всієї війни [Росії проти України]. Тобто можна сміятися з сітілайтів у Тернополі з подякою Ердогану й Маску, але треба визнати: це досить серйозна допомога. Особливо на тому етапі війни, наприкінці лютого – на початку березня.

Тут більше, мабуть, уже запитань до цих політичних заяв Маска з пропозиціями плану вирішення конфлікту, створеними за російськими методичками. Це було дивно.

Антон: Так, навіть, якби Starlink не надавала термінали безкоштовно, цінність її продукту меншою б не стала. Цікаво подивитися, чи умовний DJI, які нам також багато допомагають, чи дають вони нам щось безкоштовно чи ні. Хоча на DJI наче ніхто не скаржиться, бо виконавчий директор DJI не такий публічний, нічого про Україну й Росію не каже.

Mental Health

Ярослав Друзюк: Ми не проговорили спочатку важливу річ, але вона, як мені здається, багато пояснює про Маска. Я згадував епізод, коли він хостив SNL – вечірнє шоу, яке досі є найбільш впливовим на американському телебаченні. Це було прямо big deal, коли Ілон Маск – людина не з шоубізнесу – став ведучим. Він почав свій монолог з того, що є першим гостем в історії SNL із синдромом Аспергера. Або принаймні першим, хто визнав, що в нього синдром Аспергера, він пожартував після цього. І він досить багато про це розповідає: про те, як його ментальне здоров’я впливає на його життя; що це впливало на те, що він був самотнім у дитинстві, що його булили, що він, зокрема, почав через це кодити й багато читати книжок. Як думаєш, наскільки важливо взагалі говорити про такі речі, коли ми говоримо про одну з найбільш впливових, найбагатшу людину світу. Чи це щось пояснює в його історії?

Антон Полєсков: Мені тут, напевно, медичного бекграунду не вистачає для того, щоб на це якось коректно відповісти. Знову ж таки не буду щось від себе казати, буду казати лише те, що читав від людей, які з ним працювали. Він, власне, у цій промові сам каже, що через цей синдром може довгий час говорити, особливо не проявляючи емоцій. Відповідно, люди через це можуть його якось некоректно сприймати. І колишні співробітники казали, що ти завжди можеш отримати або хорошого Ілона, або поганого Ілона – і ніколи не знаєш, коли ти отримуєш якого. Хороший Ілон – це людина, яка заворожує тебе розповідями, планами, ідеями, і ти хочеш приєднатися й робити з ним що завгодно разом. І поганий Ілон – це людина, яка може на тебе кричати й змішувати тебе з землею. І це одна й та сама людина.

Якщо якось поєднувати те, що він сам про себе казав, і те, що кажуть про нього люди, які з ним працюють, напевно, це сильно впливає як і в хорошому, так і в поганому сенсі. Працювати з ним складно, але не так багато інших підприємців, що планують, хочуть і можуть робити щось настільки амбітне.

Ярослав: Я не те щоб скептично ставлюся до Маска, просто досить критично сприймаю певні його висловлювання й окремі дії. Водночас мені здавалося, що [з Twitter] у нього є якийсь план. Зараз принаймні з цього хаосу видається, що плану як такого немає. [сміється]

Антон: Або, як ми з тобою починали з цього, важко зрозуміти, що в нього голові. Можливо, ми його ще не розуміємо. Або його дійсно немає. Якщо немає, ну, знову ж таки класно, що він вирішив робити таку революцію в цій сфері. Врешті-решт від того, що зникне Twitter, людство якось особливо не виграє й не програє. Тому, мені здається, навіть цікавіше за цим просто стежити, як за якоюсь документалкою, яка розвивається в реальному житті. Якщо він розвалить Twitter, нічого страшного, з’явиться щось інше.

Ярослав: Я хотів би поставити це запитання якомусь прихильнику Маска, але поставлю тобі. [сміється] Якраз через те, що ти описав, що це ніби не дуже високі ставки, тобі не шкода цей час, що він витрачає на Twitter? Тобі не шкода, що людина, яка хоче колонізувати Марс, яка, можливо, є нашим останнім рубежем у війні зі штучним інтелектом, як він це часто фреймить… Тобі не шкода, що він витрачає час на Twitter? [сміється]

Антон: Не знаю, не шкода, напевно. А як ти пріоретизуєш роботу з комунікацією між людьми, роботу з космосом, роботу зі штучним інтелектом? Що важливіше? Важливіше, щоб ми змогли в інтернеті адекватно, коректно спілкуватися й висловлювати свої думки? Чи важливіше створити цифровий аналог людини? Чи важливіше перелетіти на іншу планету?

Ярослав: Чи вирішити питання продовольства, як його просили в ООН. [сміється]

Антон: Ага, бо з логістикою зараз жопа у всьому світі. Тобто є чим зайнятися, реально важливим. Але як розподіляти час і сили, це лише його право. Зрештою, ти сам казав, що він такий собі вершник капіталізму. Ну, ось це прояв вершника капіталізму.

Ярослав: Але теж, умовно, капіталісти скажуть: «О, це історія успіху». А люди, які трохи лівіше від центру, скажуть: «Ну, узагалі-то, мабуть, краще було б, якби взагалі не було мільярдерів». Але це ми виводимо розмову на зовсім іншу територію… [сміється]

Антон: Враховуючи те, що зараз дуже-дуже складна економічна ситуація у світі, ми на порозі рецесії і зараз особливо люди не витрачають гроші на якісь експерименти, мені цікаво стежити за тим, що він робить. Якщо подивитися на попередні кризи, вони якраз і давали можливість створювати абсолютно нові моделі. Можливо, ця криза й той факт, що тільки в Маска є гроші на такі експерименти, і приведе нас до того, що ми вийдемо на якийсь новий етап соцмереж. Хочеться на це сподіватися. Давай трохи побудемо оптимістами!

Ярослав: Так-так. І це класне місце для того, щоб закінчити розмову. Давай її закінчимо на оптимістичній ноті. [сміється]