У шостому епізоді «Здорового подкасту» Андрій Med Goblin і Віолетта Лійка говорять про жіноче та чоловіче здоров’я, комерційні діагнози в цих сферах і міфи щодо лікування.

До виходу нового випуску лікар і медичний блогер Андрій Med Goblin пояснює, чому синдром полікістозних яєчників – у багатьох випадках хибний діагноз, який насправді не лікується комбінованими оральними контрацептивами. А з еректильною дисфункцією треба йти не за БАДами чи «Віагрою», а до сексолога.

Підписуйтеся на телеграм-канал про подкасти «Міністерство подкастів України»

Андрій Med Goblin

лікар і медичний блогер

Якщо вам поставили полікістоз – не факт, що він у вас справді є

Один із найбільш розповсюджених діагнозів у кабінеті гінеколога – синдром полікістозних яєчників. Але далеко не всі жінки, яким поставили полікістоз, насправді його мають. Річ у тім, що цей діагноз у нас часто ставлять лише за УЗД, хоча він вимагає більш детального дослідження.

Як правило, це відбувається так: жінка приходить до лікаря зі скаргами щодо менструації – нерегулярний цикл, біль, рясні кровотечі. Їй роблять УЗД, виявляють кісти й лише на основі цього ставлять діагноз полікістоз. Далі жінку починають лікувати, призначають купу непотрібних препаратів: і гормональних, і фуфломіцинів, і вітамінів. Хоча насправді без цього можна було б обійтися.

Чимало комерційних діагнозів пов’язані з інфекційними захворюваннями. Наприклад, у жінки в аналізах знаходять уреаплазму та починають лікувати уреаплазмоз. По-перше, це зайві ліки, зайві гроші, зайві нерви. По-друге, це означає, що партнеру теж треба обстежитись і лікуватись. А по-третє, починаються питання – хто приніс уреаплазму? Все це може вилитися в серйозні скандали. Хоча насправді уреаплазма може жити в статевих шляхах і не викликати хвороби. Те саме стосується грибків, які в нас також дуже полюбляють лікувати. Якщо в людини немає місцевих ознак запалення, а лише в невеликій концентрації виявлена уреаплазма або кандида в аналізах, то це не інфекція, це колонізація. Це не потрібно лікувати.

БАДи та «Віагра» не допоможуть з еректильною дисфункцією

Чоловіки не так часто стикаються з комерційними діагнозами у статевій сфері, але можуть витрачати чимало грошей через неправильні підходи до лікування еректильної дисфункції. Вони ведуться на рекламу всіляких БАДів і «Віагри», які обіцяють вирішити проблему, адже ці препарати можна купити без рецепта. Тож замість того, аби звернутися до лікаря, багато чоловіків просто йдуть в аптеку. Так відбувається ще й тому, що тема еректильної дисфункції дуже стигматизована. «Бути імпотентом» – найстрашніше, що може уявити чоловік із точки зору його оцінки суспільством, жіночою половиною й іншими чоловіками. Такі проблеми намагаються не виносити, хоча насправді періодично вони виникають у всіх.

Таблетка може змусити член піднятися, але не змінить того, що відбувається в голові

Ба більше, «Віагру» купують навіть ті, в кого проблем з ерекцією немає – хтось хоче на собі спробувати її ефект, а хтось просто прагне мати секс сім разів на тиждень, замість двох. Але мало хто знає, що цей препарат першочергово створений для серцево-судинних хвороб, а ерекція – лише його побічний ефект. Це означає, що препарат упливає не лише на статевий член, але й на венозні судини в усьому організмі й може мати наслідки. До того ж в основному «Віагру» вживають чоловіки старше 40–45 років, що в групі ризику інфаркту міокарда.

«Віагра» не розв’язує проблему еректильної дисфункції, адже в більшості випадків її причина – психологічна. Тож найкраще відразу звернутися з цією проблемою до сексолога. Спеціаліст спрямує чоловіка до уролога, який перевірить, чи не стала причиною інфекція або інша урологічна патологія. Далі, якщо фізіологічних причин немає, сексолог розбиратиметься із психологічними причинами. Адже таблетка може змусити член піднятися, але не змінить того, що відбувається в голові.

Чому скринінги не треба робити завжди й усім

Ще одна слизька тема в жіночому й чоловічому здоров’ї – скринінги. Якщо раніше жінкам рекомендували щороку з 40 років робити мамографію для виявлення раку молочної залози на ранній стадії, то зараз це піддають сумнівам. Адже результати такого скринінгу досить часто виявляються хибнопозитивними. У кращому випадку це тягне за собою подальші обстеження – біопсію, під час якої із грудей беруть шматочок підозрілого утвору на дослідження. У гіршому випадку – жінка отримує онкологічний діагноз, якого насправді не має. А далі непотрібну операцію, непотрібну хімієтерапію, велику кількість витрат і величезну шкоду психологічному здоров’ю.

Те саме стосується й скринінгу раку простати в чоловіків – тесту на простат-специфічний антиген (ПСА). Рівень хибнопозитивних результатів цього дослідження досить високий. Якщо чоловікам, у яких виявлено підвищення рівня ПСА, провести біопсію, то рак підтвердиться лише у 25%. При цьому біопсія передміхурової залози є небезпечною маніпуляцією, здатною викликати кровотечу, дискомфорт під час походів у туалет та епізоди еректильної дисфункції. Тому постає питання – чи потрібно робити такий скринінг раніше 50 років, якщо ніхто в сім’ї чоловіка не мав рак простати й він не належить до групи ризику?

Згідно з міжнародними рекомендаціями, якщо нічого не турбує, жінкам потрібно проходити планові обстеження в гінеколога щороку та робити ПАП-тест (метод скринінгу раку шийки матки) раз на 3 роки, починаючи із 21 року. Стосовно скринінгу раку молочних залоз, Американський інститут раку рекомендує проводити щорічну мамографію, починаючи із 45 років. Раніше варто починати лише тим, хто має близьких родичів з історією раку грудей. Утім, виконувати ручне обстеження молочних залоз можна регулярно самотужки, а також під час планових візитів у гінеколога.

Центри з контролю захворювань США (CDC) рекомендують чоловікам у віці між 55 та 69 роками самостійно вирішувати, чи хочуть вони проходити скринінг на рак простати із вимірюванням ПСА (після консультації зі своїм лікарем). А після 70 років скринінг на рак простати їм узагалі не рекомендований.

APPLE PODCASTS, SOUNDCLOUD, SPOTIFY, Google Podcasts

ведучі: Віолетта Лійка, Андрій Med Goblin

Виконавчий продюсер: Марк Лівін

Продюсер: Тарас Галаневич

РЕДАКТОРКА: Юлія Беба

Обкладинка: Анна Шакун

ВЕРСТКА: Катерина Шерстобітова