Подкасти«Я не можу без тебе жити». Як працює конфлюєнція?

У попередніх епізодах ми описували захисні механізми у психоаналітичному підході. У наступних епізодах говоритимемо про захисні механізми з точки зору гештальт-підходу.

У практичному гештальт-підході захисні механізми називають способом переривання контакту. У новому епізоді Марк та Ілля говорять про конфлюєнцію – спосіб переривання контакту, який ще називають злиттям, оскільки його суть полягає в тому, що людина «зливається» з навколишнім середовищем. Наприклад, конфлюєнція часто виникає на початку стосунків, коли люди настільки закохані одне в одного, що стають не розлий вода. Вони починають думати, відчувати, робити все однаково. У новому епізоді ми пояснюємо, як працює конфлюєнція, чому виникає цей процес і що робити, коли один партнер у стосунках прагне злитися, а інший – ні.

У гештальт-підході не існує поняття «захисний механізм». Схожі процеси називають формою переривання контакту – це також адаптивний механізм психіки. У гештальті взаємодію людини з навколишнім середовищем називають контактом. Найчастіше контактом вважається взаємодія з людьми та самим собою.

У будь-який момент ми перебуваємо на стадії циклу контакту з певною фінальною точкою задоволення нашої потреби. Їх виникає багато й вони можуть бути настільки маленькими, що ми навіть їх не помічаємо. Наприклад, ми потягнули шию, бо відчули, що вона затерпла, або кліпнули очима – й задовольнити свою потребу. Цих мікропотреб багато, та хоч ми їх можемо навіть не помічати, всі вони постійно обробляються психікою. Існують більш фундаментальні потреби, наприклад, потреба у визнанні. Іноді людина може не усвідомлювати свої фундаментальні потреби, тоді завдання психотерапевта полягає в тому, аби допомогти людині побачити й усвідомити їх.

Що таке цикл контакту

Цикл контакту – це пройдений шлях від моменту виникнення потреби до її задоволення. Цикл контакту складається з декількох фаз: передконтакт, контакт, постконтакт. На фазі передконтакту дуже повільно мобілізується потреба. Наприклад, ми записували епізод у залі офісу, на іншому поверсі хтось голосно розмовляв. На стадії передконтакту Марк усвідомив, що його дратує шум, оскільки в нього є потреба записувати подкаст. Тобто в цей момент повільно мобілізувалася інша потреба – в тиші. На стадії контакту Марк спускається до колег і просить їх говорити тихіше, а на стадії постконтакту задоволений повертається. Це цикл контакту однієї невеликої потреби.

Що таке конфлюєнція

Конфлюєнція – це один зі способів переривання контакту, який найчастіше відбувається на початку контакту. На глибших стадіях контакту відбуваються інші способи переривання контакту, про які ми поговоримо в наступних епізодах.

Конфлюєнцію також називають злиттям, оскільки людина перебуває в недиференційованому стані. Диференціація – це можливість усвідомлювати, що з нами відбувається, та знаходити відмінності між певними відчуттями. Наприклад, ви усвідомлюєте, що втомилися завдяки тому, що порівняли свої стани, тобто диференціювали їх. Відповідно, в диференційованому стані ми можемо усвідомлювати, що з нами відбувається. Наприклад, що нам соромно або ніяково, весело або сумно. У цілому, психіка прагне до диференціації. Тобто люди хочуть у ході диференціації усвідомлювати свої потреби.

Конфлюєнція передбачає відсутність кордонів і неможливість диференціюватися, відокремитися. Наприклад, мама дитини говорить: «Ми пішли у школу», «Ми пішли на танці», «Ми добре поїли сьогодні», хоча йдеться про дитину. Тобто в цьому випадку конфлюєнція полягає у злитті мами з дитиною, коли вона забуває, що мама й дитина – це різні люди.

Також конфлюєнція часто виникає у стосунках, коли люди настільки закохані одне в одного, що стають не розлий вода. Вони починають думати, відчувати, робити все однаково. Коли конфлюєнція виникає у стосунках, людина не відчуває себе, як окрему одиницю. Вона ідентифікує себе не як «я», а як «ми».

Також злиття у стосунках дорослих людей часто відбувається в побуті. Наприклад, коли людина приходить додому в хорошому настрої, а партнер у поганому настрої. Через це людина вже не може бути в хорошому настрої та не може розслабитися, тому що бачить, що інша людина напружена.

Обов’язковою умовою конфлюєнції є неусвідомлення цього процесу. Якщо людина усвідомлює, що вона злиться через те, що її партнер злиться, вона певною мірою вже диференціює світ стан. А коли відбувається конфлюєнція, людина злиться й не усвідомлює, чому вона це відчуває.

Те ж саме відбувається між мамою й дитиною. На початку свого життя дитина також не усвідомлює себе окремо від мами. Із самого народження ми проходимо стадію злиття зі своїми батьками. Діти можуть реагувати на стрес батьків. Наприклад, мама в напрузі – дитина плаче. Це форма злиття. У період кризи трьох років відбувається стадія автономії, дитина починає відокремлювати себе від батьків. У такому віці у дітей часто виникає бажання робити все самостійно – так вони досліджують свою автономію.

Злиття дуже розповсюджене явище в побуті, особливою між мамою та дитиною. Буває таке, що мама дзвонить, аби записати сина до психотерапевта, хоча сину вже 25 років. У злитті вона не усвідомлює того, що син – уже доросла окрема людина й може сам це зробити. Вона записує його на психотерапію, як маленьку дитину на танці. Це вже є симптомом конфлюєнції.

Також конфлюєнцію можна розглянути на прикладі життя в однокімнатній квартирі. Хтось буде намагатися диференціюватися та якось відокремити окремий простір для дитини стелажем або шафою біля ліжка, а хтось буде спати разом із дитиною в одному ліжку навіть у дорослому віці. У другому випадку відбувається злиття, оскільки немає спроби розмежувати власні кордони від кордонів дитини.

Злиття – це добре чи погано?

Усі ми проходимо через злиття в дитинстві, але важливо, щоб виникала здорова потреба в диференціації. Узагалі, злиття – це нормальна та здорова частина взаємодії з навколишнім середовищем. у нормі ми маємо вміти зливатися та диференціюватися.

У стосунках має бути здорова функція зближення та розділення партнерів. Часто трапляється проблема того, що людина хоче бути в контакті з кимось близьким, але хоче бути окремо. Тобто ми намагаємося зблизитися, коли є така потреба, й також відокремитися, коли й така потреба виникає.

У злитті взагалі відсутні кордони у стосунках із партнером. Людина не диференціює свої переживання й переживає все через «ми». За певний час відбувається криза, що абсолютно нормально, й одному з партнерів уже не хочеться робити все разом. Наприклад, пара завжди дивилася ввечері разом серіал, у якийсь момент один із партнерів не захотів цього робити, а захотів почитати сам книжку, наприклад. Це здорова потреба відокремитися. Але в іншого партнера може виникати занепокоєння, оскільки він не має бажання диференціюватися. Це конфлюєнція.

Злиття – це природний процес, який відбувається на початку стосунків або на якихось колективних заходах – наприклад, на стандап-шоу, коли всі сміються – й у злитті немає нічого поганого, якщо воно не заважає диференціації.

Що почитати на цю тему

Фредерік Бакман «Чоловік на ім’я Уве» – Уве все своє життя прожив з однією жінкою, яка помирає. Він не знає, як жити далі. Після її смерті весь його світ зруйнувався.

Еріх Марія Ремарк «Три товариші», «Тріумфальна арка» – всі історії закоханості в історіях Ремарка показують злиття, яке завершується трагічно.

Що подивитися на цю тему

Мультик «Вперед і вгору» – пара прожила разом усе своє життя. Вони завжди мріяли відвідати одне екзотичне місце, але жінка помирає, і дідусь залишається сам. Він вирішує все-таки вирушити в це місце й зустрічається з маленьким хлопчиком-скаутом, з яким вони спочатку не можуть побудувати стосунки. Але в підсумку виходить дуже лірична історія.

Фільм «Капітан Фантастік» (2016) – це фільм про те, як розвивається злиття у дітей і як їм не дають сепаруватися.

Фільм «Дитя робота» (2019) – дівчинку виховує мама-робот, це приклад дуже холодних стосунків. У фільмі показали бажання доньки злитися та неможливість цього.