ЗнанняНавчання в умовах війни. Відповідаємо на 10 головних запитань про навчальний рік
Як працюють школи та що роблять діти та вчителі, які за кордоном
Перший навчальний рік в умовах війни розпочався 1 вересня. Кабмін визначив, що цього року навчання триватиме на місяць довше, до 30 червня 2023 року. Улітку у школах облаштовували укриття, шукали різні формати навчання й організації освітнього процесу. Редакція The Village Україна поговорила з місцевою та державною владою та відповідає на десять, на нашу думку, головних запитань про навчальний рік 2022–2023.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Хто вирішує, як будуть працювати школи?
«1 вересня в офлайн-режимі працюватимуть ті навчальні заклади, у яких є належно обладнані укриття. Усі інші будуть надавати освіту в онлайн-форматі або практикувати змішану форму. Усе буде залежати від безпекової ситуації в країні та регіоні», – каже перший заступник міністра освіти та науки України Андрій Вітренко.
Уроки проводитимуться тільки в тих освітніх будівлях, де є бомбосховища. Або вони мають до них доступ до 10 хвилин, підкреслив заступник голови ОП Кирило Тимошенко. Чи є укриття, як воно облаштоване та чи відповідає вимогам визначала спеціальна комісія.
До складу комісії за згодою залучаються фахівці структурних підрозділів із питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування й архітектури, охорони здоров’я центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівці територіальних органів і місцевих підрозділів ДСНС і Держпродспоживслужби.
Якщо комісія каже, що з укриттями все добре, то адміністрація школи та батьки вирішують, як будуть навчатися діти. Зараз в Україні повністю очну форму навчання обрали приблизно 3500 шкіл.
Якщо укриття є, але не для всіх дітей, то в МОН радять обрати змішану форму навчання [поєднати онлайн з офлайн]. Так навчатимуться понад 3800 закладів освіти. Більшість залишилися працювати дистанційно, розповів начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.
Дитячі садки теж працюватимуть за такою системою. Мають облаштовані укриття – працюють, не мають – переходять онлайн. Більшість садочків Києва обрали змішану форму навчання. Крім того, садочки столиці зможуть відвідувати лише ті діти, батьки яких працюють.
Що з бомбосховищами? Чи облаштовані вони? І як?
На початку червня освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявляв, що в Україні лише 8% шкіл мають укриття. Це лише 1100 шкіл із майже 14 000.
Зараз укриття мають 85% професійно-технічних закладів, приблизно 70% закладів вищої освіти та 60% шкіл, розповів Андрій Вітренко.
ДСНС опублікували вимоги до укриттів. Це може бути підвальне або цокольне приміщення з двома виходами та відсутністю каналізаційних і магістральних труб. У сховищі мають бути місця для сидіння/лежання [стільці, лавки, ліжка, матраци та щось на зразок цього]. Також питна вода, виносні банки для нечистот, резервне освітлення, засоби для надання медичної допомоги, первинні засоби пожежогасіння, засоби зв’язку й оповіщення. За вимогами, на одну дитину має виділятися 0,6 метра квадратного площі, за можливості розміщення двоярусних настилів площу може бути зменшено до 0,5 м2 на одну особу, за триярусних – до 0,4 м2 на одну особу.
Якщо у школі, до прикладу, понад 1000 дітей і 50 працівників, укриття розраховано на 300 осіб, навчання необхідно організовувати у змішаному форматі – коли у відповідні дні частина учнів навчатиметься очно, а частина дистанційно, і навпаки. Або ж позмінно.
Кожна школа робила укриття, виходячи зі своїх можливостей. Бо, до прикладу, у Києві грошей на ремонт та облаштування укриттів не виділяли, коментує депутатка Київради Ксенія Семенова. Якщо школа не встигла облаштувати укриття до 1 вересня, вона може зробити це пізніше. І потім, якщо спеціальна комісія проведе експертизу, перейти на офлайн-навчання.
Що має робити вчитель під час тривоги?
Після того, як у школі ввімкнули систему оповіщення, учитель має сказати учням про повітряну тривогу та припинити заняття, розповідають у Київській ОВА.
Потім учнів організувати у дві колони та відвести в укриття. За можливості, учні можуть робити це самі. Якщо вийти всім разом не вийде, можна виводити дітей групами.
Учителям, які супроводжують молодші класи, мають дати помічників. Якщо учні подвір’ї, то вони теж мають іти до укриття, під наглядом учителя чи самі.
У сховищі вчителі мають заспокоїти дітей і «всіх інших».
!!! Важливо !!!
Попередньо вчителі мають знати, де розташоване укриття та як туди вести дітей, завчасно розділити людей для розміщення в укритті, знати, що робити в разі небезпеки, визначити відповідального для супроводу дітей до укриття, поставити стрілки до укриття та попросити когось після евакуації перевірити школу, чи немає там нікого.
Навчання буде в укриттях, якщо тривога йде годину-дві та більше? Якщо ні, то коли діти мають наздоганяти втрачені години?
Поки є загроза небезпеки [повітряна тривога], дітей з укриття випускати не можна. МОН рекомендує завершувати освітній процес в укритті, якщо є можливість. Після закінчення тривоги учні можуть повертатися до навчання «з урахуванням необхідного корегування».
«Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру», – кажуть в офісі освітнього омбудсмена.
Коли та як будуть учні наздоганяти втрачені години – невідомо. Це покаже практика, каже Ксенія Семенова.
Що давати дитині у школу?
У Нацполіції розробили список того, що варто покласти дітям у «тривожний наплічник». Це вода, поживні батончики чи снеки, контакти батьків чи родичів, індивідуальний запас ліків, комплект одягу та білизни, улюблену іграшку.
А навіщо взагалі виходити в офлайн-навчання, якщо зараз небезпечно?
«Було посилання від Офісу Президента, що нам потрібно вирулювати з економікою, щоби батьки дітей працювали. Щоб батьки працювали, дитина має ходити до школи. Тому на загальнодержавному рівні ухвалено, що в тих областях, де артилерійські обстріли, там буде навчання онлайн. У всіх інших – є можливість учитися офлайн», – каже депутатка Київради Ксенія Семенова.
Як будуть працювати вчителі, які за кордоном, і чи будуть?
Наприкінці червня міністр освіти й науки Сергій Шкарлет заявляв, що вчителі зі шкіл, де відновлять офлайн-навчання, мають повернутися на робоче місце до початку навчання. Якщо школа працює дистанційно, то вчитель може викладати з-за кордону й отримувати зарплату.
У липні за кордоном перебували 22 тисячі українських вчителів. У серпні ця цифра не змінилася. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов сказав, що дефіциту вчителів не буде, бо виїхали також багато дітей. А педагоги, які перебувають за кордоном, можуть працювати онлайн або ж навчати дітей в українських школах.
А якщо вчитель не повернеться?
«Ще на самому початку ВР прийняла закон про права для вчителів. Цей закон говорить, що вчитель має право проводити навчання онлайн. Але є випадки, теж до мене зверталися, коли вчитель за кордоном, але директор каже, що вчителя звільнить, якщо він не повернеться до вересня. Якщо така ситуація трапилася, треба звертатися до уповноважених, бо вчителя звільнити не мають права», – каже Семенова.
Як будуть навчатися діти, які за кордоном, але залишаються в українській школі?
У них є кілька варіантів: онлайн, екстернат і навчання за кордоном. Якщо у школі, де вчилася дитина, є онлайн-навчання, вона може продовжити здобувати освіту там. Якщо ні, то може вчитися за кордоном. Якщо ж дитина за кордоном, онлайн-навчання немає, а хоче вчитися за української програмою, то можна перевестися на екстернат.
Екстерна́т – це форма отримання освіти, яка передбачає самостійне вивчення загальноосвітніх програм загальної, середньої освіти з подальшою проміжною та державною атестацією в загальноосвітньому закладі, що має державну акредитацію. Екстернат дає можливість здобути середню освіту, не відвідуючи школу щодня.
Чи може школа змінити формат навчання?
Так. Протягом року школа може змінювати формат навчання, залежно від безпекової ситуації в регіоні та побажань батьків.
Обкладинка: КМДА, Михайло Криволапов