Інтерв'юКнижковий простір на головній вулиці країни. Інтерв’ю із засновником «Сенсу на Хрещатику»

Про плани відкрити книжковий простір на Хрещатику співзасновник книгарні-кав’ярні «Сенс» на Арсенальній Олексій Ерінчак розповідав The Village Україна ще в березні 2023 року, а вже в грудні стало відомо, що простір відкриють за адресою Хрещатик, 34 – біля будівлі КМДА і в колишньому приміщенні «Всі. Свої Декор» (які переїхали в магазин «Всі. Свої» через дорогу). Книжковий простір створили в партнерстві з українськими компаніями Work.ua, Alterra Group і Projector Institute, але бізнеси та фізичні особи ще приєднуються, розповідає Ерінчак.

«Я просто ходив Хрещатиком із цією ідеєю. Там було багато вільних приміщень із початком повномасштабної війни. Я дізнався ціну цього приміщення й іще три місяці переварював цю інформацію», – розповідає засновник книжкового простору. Відкриття планували в січні, але його довелося відтермінувати – через те, що за чотири місяці важко зробити ремонт на площі в 1500 квадратних метрів, зізнається Олексій Ерінчак. Він описує простір як «мінімально життєздатний» на момент відкриття. Сюди ще довозитимуть книжки та доставлятимуть елементи інтер’єру.

Редакція The Village Україна побувала в книгарні 16 лютого перед відкриттям у тестовому режимі і запитала в Олексія Ерінчака, як це – орендувати нерухомість на головній вулиці Києва та країни, як відбувається партнерство з бізнесами й що буде на трьох поверхах «Сенсу на Хрещатику».

 Фото: Серж Хуцану

 

Чому книжковий простір потрібен на «бізнес-вулиці»

«Коли більшість туристів або містян з інших районів приїжджають на Хрещатик, то перше, що вони бачать на виході в метро – це заклади з кальянами чи кебабами. Книгарня на головній вулиці країни щось показує й щось символізує, – вважає Олексій Ерінчак. – Ось приїхали, наприклад, люди із Сум. Бачать, книгарня біля КМДА, можливо, міська влада відкрила. Й думають – треба й свого мера змусити, щоби відкрили такий простір», – усміхається Ерінчак.

Сумно жартуємо, що всі учасники мітингів під КМДА тепер будуть сидіти в «Сенсі на Хрещатику». «Сподіваюся, діалогу стане більше, – каже Олексій Ерінчак. – І думаю, що працівники КМДА будуть також ходити до нас за кавою, поїсти, по книжки й на події. На цьому боці Хрещатика для мене особисто, окрім Musafir, поїсти немає де», – відповідає Ерінчак.

 

 

Він також каже, що відкривати книгарні на Хрещатику або неподалік від нього – не нова ідея. Наприклад, понад десять років тому на Хрещатику були розташовані книгарні «Планета» та «Знання». Ще одна книгарня раніше працювала на боці вулиці Богдана Хмельницького. Зараз на Хмельницького працює книгарня «Буква», а на Європейській площі продовжує працювати державна книгарня «Наукова думка». Трохи далі, на Великій Васильківській, також працює муніципальна книгарня «Сяйво книги». Частина колишньої команди книгарні доєдналася до «Сенсу на Хрещатику», зокрема Ірина Дзюба, яка також керувала стендом «Сенсу» на «Книжковому Арсеналі».

Запитуємо також, чи немає побоювань із приводу інтересів потенційної аудиторії на Хрещатику. «Трафік може бути різний, вивчати його будемо в процесі. Людей, які просто зайшли подивитися, що цікавого, також буде багато. Для цього на першому поверсі в нас багато зон: із бестселерами або книжками, у які не потрібно сильно заглиблюватися, кав’ярня й кухня, крамниця з мерчем, дитяча зона», – розповідає Олексій Ерінчак.

 

 

«Присутність «Сенсу» на Хрещатику – це якраз більше для того, щоби був сенс, ніж для того, щоби був бізнес»

Початкова ідея для «Сенсу на Хрещатику» – знайти в партнери сильні українські бренди. Але цю ідею виявилося доволі складно реалізувати, ділиться Ерінчак: «Потрібно було знайти тих, хто близький мені за духом, має вільні гроші або ще не всі гроші віддав на ЗСУ», – каже він. 

Зараз «Сенс на Хрещатику» створюють спільно з Work.ua, Alterra Group і Projector Institute, але проєкт мають підтримати ще як мінімум дві фізичні особи й один бізнес, які поки що не називають. За словами Ерінчака, приватні особи дуже часто самі виявляють ініціативу, він шукає партнерів у своєму ціннісному колі спілкування.

«Співпраця відбувається ідеальним і дуже здоровим чином. Усім керують я і моя команда, а партнери дали нам грошей. Якщо мені треба буде якась допомога, то я звертаюся, – каже Олексій Ерінчак. – Можливо, будемо робити якісь колаборації всередині простору. Загалом усі три бізнеси, що доєдналися, доволі успішні, розвивають свої компанії, тому в них немає часу менеджити, наприклад, будівельні процеси або шукати персонал для «Сенсу». Тож я втілюю власні ідеї».

 

 

«Присутність «Сенсу» на Хрещатику – це якраз більше для того, щоби був сенс, ніж для того, щоби був бізнес», – каже Ерінчак. Для роботи книгарні в майбутньому хочуть залучати грантове фінансування, бо «Сенс» – скоріше про суспільну важливість, а не комерційний успіх, зауважує засновник простору. Він розраховує, що заклад вийде на самоокупність протягом п’яти років. 

За задумом, книжковий простір має стати не лише місцем для книжкових подій, а для подій культури в широкому сенсі. «Культура – не лише в тім, що ти читаєш текст Лесі Українки чи Тараса Шевченка. Є культура ведення бізнесу, вирішення конфліктів, взаємодії між людьми загалом. Цього треба вчитися, бо завдяки цьому ми можемо побудувати стійку систему, яка буде розвиватися, попри загрози. Не виживати, а жити. Якщо є сили й натхнення створювати робочі місця, платити податки, є віра в те, що це недарма, чому не створювати зараз такі простори?»

 

 

«Сенс на Хрещатику» має три поверхи: мінус перший, перший і другий. Мінус перший поверх Олексій Ерінчак називає «раєм для книголюба»: на поверсі немає вікон, але буде багато книжкових поличок і місць для читання: «Можна буде присісти, погортати книжки. Поруч ніхто не буде їсти та голосно розмовляти», – описує Ерінчак. Також планують зробити два стелажі аж до стелі та приставити до них драбину, але засновник книжкового простору зауважує, що на момент відкриття облаштують лише частину книжкових полиць. Крім того, на мінус першому поверсі буде розташована зона для персоналу книгарні – душові, туалети, особисті шафки та місця для відпочинку. 

Асортимент книжок у «Сенсі на Хрещатику» буде набагато більший, ніж у «Сенсі» на Арсенальній, розповідає Ерінчак, зокрема й тому, що там більше місця для зберігання та розміщення книжок. «Поріг входу» для видавництв та авторів буде нижчий, але для команди важлива якість літератури: «У нас не буде всього підряд, як-от книжок про «успішний успіх», астрологію чи інші науки, яких немає», – пояснює Ерінчак. Водночас хочуть залучати якомога більше видавництв, зокрема й невеликих, а також самвидав: «На «Книжковому Арсеналі» люди першим купували те, чого немає у звичайних книгарнях. Тому сподіваємося взяти не мейнстримні видавництва», – коментує засновник книжкового простору.

 

 

Перший поверх складатиметься з кількох зон. Крім невеликої зони з книжками, мерч-шопу, дитячої зони, там розташують кав’ярню з повноцінним меню для сніданків, обідів і вечер. Це набагато більша кухня, ніж у «Сенсі» на Арсенальній, додає Ерінчак. «Перед керівником ресторанного напрямку я поставив задачу – щоби менше пахло, тож смажити рибу ми не будемо. Також зробили хорошу вентиляцію, щоби не хотілося вийти на вулицю й «подихати», – каже Ерінчак.

За його словами, стейки готувати не планують, але ввечері можна буде поїсти, наприклад, деруни. «Це не ресторанна історія, але й не фастфуд, просто максимально проста й корисна їжа. Кожен знайде собі, що поїсти, будуть і веганські варіанти», – розповідає засновник книжкового простору.

В інтер’єрі використали «сміливі, але не кричущі» кольори, каже Ерінчак. За його словами, особливості інтер’єру диктують сім великих вікон на першому поверсі, а також висока стеля на п’ять із половиною метрів. Залишили й трохи «лофтової» частини, які описують як «технологічний лофт» із використанням металу та дерева. «Я звик довіряти фахівцям: означив функції, які мені потрібні, а вони вже створили простір. Інтер’єр роблять люди та всілякі дрібнички – дзеркала, квіти, свічники, тому з часом будемо обживатися», – коментує він.

Простір також хочуть зробити безбар’єрним: «У нас уже є досвід із «Сенсом» на Арсенальній, – каже Олексій Ерінчак. – У декого є питання, що все неідеально, але іноді особливості простору такі, що просто неможливо зробити інакше. Але, звісно, ми розуміємо, що пандус має бути не таким, як для входу в метро, коли хтось сильний має штовхати людину на кріслі колісному. Тому в новому просторі в нас туалети із широкими дверми, обладнані поручнями, а також скоро буде ліфт. З приводу безбар’єрності консультувалися з «Доступно.UA» та ГО «Безбар’єрність».

У майбутньому також планують створювати «місця тиші» для людей із розладами аутистичного спектра, і, можливо, додадуть книги зі шрифтом Брайля для людей із порушеннями зору, додає Олексій Ерінчак.

 

 

 

«Громадський простір сенсів» і мініфестивалі з невеликими видавництвами

На другому поверсі облаштують подієвий майданчик із великими та маленькими столами та кріслами. «Різна кількість людей зможе зустрітися й створити тут щось разом. Сподіваюся, цей простір стане громадським простором сенсів, де будуть зароджуватися нові проєкти. Зазвичай сенси починаються на Facebook, але лише буквами, після цього ніхто нічого не робить. Мені хотілося б, щоби відбувалися дії, вирішувалися проблеми й був результат – у книжковій сфері та в інших, що стосуються сьогодення».

Запитуємо, які події пасуватимуть «Сенсу». «Простір для подій працюватиме, як і книгарня, орієнтовно з 08:00 до 22:00, і ми намагатимемося цей час «забивати» якісними подіями. Але зайняти весь час точно не вийде, тому ми будемо здавати цей простір в оренду під вхідні події, – розповідає Ерінчак. – Звісно, перед цим ми будемо перевіряти, що це взагалі за подія. Наприклад, подія для ейчарів від Work.ua або лекція для студентів Projector – це цілком може бути. І, звісно, діалоги, виступи, презентації – «книжковий фестиваль 365 днів на рік», де будуть говорити не лише про книжки, а про культуру загалом. Наприклад, наш партнер – подкаст «Сноби», який вибудовує цілу систему про сучасне українське мистецтво».

 

 

Також планують проводити мініфестивалі з невеликими видавництвами, де, наприклад, автори розповідатимуть, у чому переваги роботи з маленьким видавництвом, а самі видавництва ділитимуться досвідом між собою.

«Мені хотілося б, щоби людина прийшла зранку в «Сенс на Хрещатику», поснідала, потім пішла на події, далі вибрала книжки, знову випила кави, з кимось зустрілася, попрацювала б над якимось проєктом – тобто щоб у цьому просторі можна було провести цілий день, а на наступний день повернутися», – описує Олексій Ерінчак. 

У команді припускають, що, можливо, із часом починатимуть роботу не о 08:00, а ще раніше, о 07:00: щоби люди, які їдуть із вокзалу після нічних потягів, могли поїсти не лише в McDonald's.

 

 

26 книжкових консультантів: команда «Сенсу на Хрещатику»

Зараз у команді «Сенсу на Хрещатику» – 60 людей. Одночасно на зміні буде приблизно 30 працівників: книжкові консультанти, співробітники кухні та бару, охоронці, менеджери, вантажники. Загалом у книжковому просторі працюватимуть 26 консультантів (одночасно на зміні перебувають 13 консультантів).

«Робота консультанта – не лише стояти й розповідати про книжки. Потрібно прийняти книжки, перевірити постачання, наклеїти стікери, порозставляти книжки на поличках, посунути ті, що вже стоять. Також консультанти будуть працювати на касі. З часом, можливо, окремо працюватиме касир», – розповідає Олексій Ерінчак.

«Хочеться, щоби працівники книжкової сфери розвивалися. Роботу книжкового консультанта часто сприймають як тимчасову, але рівень зарплат і професіоналізму на цій посаді може підвищуватися з часом. Також можна, наприклад, перейти на менеджерську позицію або піти в редактуру. Тому для книжкових консультантів ми побудували освітню систему: плануємо лекції з літературознавцями, зустрічі з видавцями й іншими досвідченими учасниками книжкової сфери», – додає Ерінчак.

 

 

  «Я хотів би, щоб «Сенс» був не мережею, а щоби був мережею сенсів»

Олексій Ерінчак не виключає, що нові книгарні «Сенс» скоро можуть з’явитися в Івано-Франківську, Одесі та Харкові. Зараз він веде перемовини з групами зацікавлених містян, які планують відкрити заклади у своїх містах: «Я хотів би, щоб «Сенс» був не мережею, а щоби був мережею сенсів. Щоби місцеві люди хотіли відкрити «Сенс» або книгарню з іншою назвою, а я їм із радістю в цьому допоможу», – каже Ерінчак.