Інтерв'юЯк в Україні готуються до збільшення кількості хворих після свят – інтерв’ю з міністром Степановим

В Україні запровадять локдаун з 8 по 24 січня. У цей період заклади харчування, освіти, ТРЦ будуть закриті, а всі масові заходи – заборонені. Ми запитали в міністра охорони здоров’я Максима Степанова про те, чи збирається МОЗ підсилювати медичну систему в цей період, як лікарні готуються до збільшення кількості хворих після новорічних свят і як діятимуть, коли, крім хворих на COVID-19, у лікарні потраплятимуть люди з ускладненнями від сезонного грипу.

– Як міністерство зараз готується до збільшення кількості хворих, яке, найімовірніше, буде після новорічних і різдвяних святкувань?

– Протягом усіх 10 місяців пандемії ми завжди зміцнюємо нашу систему охорони здоров’я. Це навіть теоретично неможливо порівняти з тим, що в нас було на початку епідемії. Тоді до прийому хворих у нас було готово 12 тисяч ліжок, із яких 3,5 тисячі ліжок на всю країну були забезпечені киснем. На сьогодні у нас уже 64 тисячі ліжок і трохи більше 43 тисяч, забезпечених киснем. І ця кількість постійно збільшується.

Зрозуміло, що не все ідеально. Умови в деяких лікарнях такі, якими вони були всі 29 років [незалежності України] з погляду оснащення. Але це все лікарні, у яких надається медична допомога нашим хворим. Ми готові до прийому достатньо великої кількості пацієнтів із COVID-19. У нас є головний ресурс – наші медичні працівники, які надають допомогу й уже більш кваліфіковано можуть підходити до лікування коронавірусної хвороби.

У квітні ми запустили освітню платформу для них, де викладаємо курси, даємо поради. Наприклад, наші лікарі Ольга Голубовська та Сергій Дубров на минулому тижні проводили навчання щодо УЗД-діагностики COVID-19. Це те, що використовується у всьому світі й уведено в нас як стандарт. Але чомусь усі хочуть робити виключно комп’ютерну томографію. Але лікар лікує не за КТ, а за станом пацієнтів.

– Ви сказали, що в нас є 64 тисячі ліжок для пацієнтів з COVID-19 і 43 тисячі із них мають підключення до кисню. Наскільки я розумію, до лікарень забирають людей у важкому стані, які потребують підключення до кисню. Тоді яке призначення ліжок без кисню, чому не всі ліжка з доступом до нього?

– Деякі наші пацієнти потребують кисневої терапії. Вона може бути різна, це залежить від показників насиченості крові [киснем]. Дійсно, згідно з нашим стандартом надання медичної допомоги госпіталізації потребують люди, у яких показник сатурації 92 й менше. Але водночас у деяких людей може бути середній перебіг хвороби й до того ж певна форма цукрового діабету або важкі серцево-судинні захворювання. Таких людей ми можемо госпіталізувати, не чекаючи показника сатурації 92. Їх треба брати під нагляд лікарів тому, що хвороба може дуже стрімко почати розвиватися. Це по-перше.

А по-друге, ще раз хочу наголосити, що в лікарні одна людина потребує кисневої терапії постійно, інша – ні, це залежить від показників. Головне, щоб пацієнт перебував у лікарні. Виписувати людину на амбулаторне лікування можна тільки, коли вже немає загрози її здоров’ю та життю.

Поясню, чому я сконцентрував на цьому увагу: як ви пам’ятаєте, у серпні ми бачили ситуацію (я багато їжджу по країні по лікарнях і бачив це особисто), коли пацієнти в лікарні просто чекали негативного результату ПЛР-діагностики. Вже немає будь-яких клінічних проявів, сатурація вже 98–99, але люди все ще знаходились у медзакладах, коли в цьому не було жодної потреби.

– Чи готуються зараз лікарні до сезонної епідемії грипу й ситуації, коли люди будуть потрапляти до лікарень і з COVID-19, і з грипом зі схожими ускладненнями? Як лікарні готуються до того, щоб розділяти таких пацієнтів, поки не буде результату тесту на COVID-19?

– Звичайно, саме тому ми й запропонували провести жорсткий карантин з 8 по 24 січня. Окрім захворювання на COVID-19, у нас наприкінці січня – на початку лютого починається сезонне зростання кількості хворих на грип. Ці пацієнти можуть мати такі самі ускладнення, як із COVID-19, і будуть потребувати надання медичної допомоги в умовах стаціонару. Звичайно, ми розділяємо потоки цих пацієнтів. Для нас дуже важливо, щоб усім без винятку була надана медична допомога. Саме тому й робимо жорсткий карантин, щоб максимально зменшити кількість хворих на COVID-19 і розвантажити наші лікарні.

– Яким чином будуть розділяти пацієнтів, хворих на COVID-19 і грип?

– Коли людина потрапляє до лікарні, у неї або є підозра на COVID-19, або підтверджений діагноз. По-перше, ми запровадили новий алгоритм тестування й відшліфовуємо його з сімейними лікарями. Ми надаємо експрес-тести на антиген, щоб сімейний лікар міг провести діагностику. Мета – якомога раніше виявити COVID-19.

Ба більше, ми додали умову про те, що за будь-яких респіраторних симптомів, які навіть не відповідають симптомам коронавірусу, однаково треба проводити тестування. Якщо побачили, що в людини не підтвердився COVID-19, симптоми вказують на грип і виявилося ускладнення, що вимагає госпіталізації, ми розуміємо, у яку лікарню її направити, відповідно до маршруту пацієнта, у яку палату покласти. Ця людина потрапить у палату до пацієнтів із непідтвердженим COVID-19. Це кропітка робота, але ми точно знаємо, як розділити маршрути пацієнтів.

Інша справа, що лікарні не завжди дотримуються в тому числі маршрутизації пацієнтів. Чомусь усі вважають, що лікарні підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я й особисто міністру. Вони мені не підпорядковуються. Це все комунальна власність, вони підпорядковуються мерам, мери призначають головних лікарів. Бувають випадки, коли лікарні роблять щось своє, але ми знаходимо можливості їх переконати. Взагалі, переважна більшість українських лікарів максимально свідомі та відповідальні.

– Повернімося до теми локдауну. Усі посидять вдома в січні, але потім знову почнуть виходити, контактувати й заражати одне одного. Чи будуть проводитися якісь заходи для підсилення медичної системи під час локдауну?

– Багато хто чомусь вважає, що карантинні обмеження вводяться виключно для того, щоб щось підсилити. По-перше, і це дуже важлива річ, карантинні обмеження вводяться для того, щоб боротися з розповсюдженням інфекційної хвороби. Коли інфекційна хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, зрозуміло, що єдиний шлях її зупинки – це коли люди припиняють контактувати між собою. Якщо люди не контактують, то ланцюг розривається.

По-друге, я вважаю, що процес підсилення нашої медичної системи не може й не повинен відбуватися виключно в періоди жорсткого карантину. Це процес, який триває постійно з квітня цього року, незважаючи на період карантинних обмежень. Це моя принципова позиція.

До того ж розуміємо, що ця пандемія колись закінчиться, але ми завжди повинні бути готові до тих викликів, які нам показав COVID-19. У нас постійно напоготові повинні бути лікарні, щоб ми вже потім не підсилювали нічого, а розуміли відразу, що лікарні готові й країна впорається з таким викликом. У нас уже є чіткий план із цього приводу.

– Чи входить у цей план збільшення кількості ліжок, підключених до кисню? Від лікарів постійно чути, що не вистачає кисню. Чи є план щодо збільшення кількості апаратів ШВЛ і кисневих концентраторів у лікарнях?

– На сьогодні в нас – понад 43 тисячі ліжок уже оснащені киснем. Це або централізована поставка, або через кисневий концентратор. На ранок 24 грудня кількість вільних ліжок із доступом до кисню – 28 тисяч. Це цифра загалом по країні. Зрозуміло, що ситуація всюди різна, у нас велика завантаженість у Миколаївській та Одеській областях, тому там менша кількість вільних ліжок. Ми прибрали додатковий ланцюг щодо передачі інформації, і зараз всі дані щодо кількості госпіталізованих і виписаних, щодо вільних ліжок лікарні подають безпосередньо нам. Щодня вони заповнюють цю інформацію на платформі Med Data.

Тепер щодо наступних наших дій. У нас є централізована поставка кисню, коли стоїть велика киснева станція й до кожного ліжка є розведення по лікарні, а є ще кисневий концентратор. З погляду медичних технологій для нас дуже важливо організовувати централізоване постачання кисню, тобто мати велику ємність і нормально організоване розведення. Кисневі концентратори також повинні бути як додаткові пристрої, до того ж далі їх теж можна використовувати. Але в лікарнях ми будемо далі збільшувати кількість ліжок із підведеним централізованим постачанням кисню.

– Чи є чіткий план, скільки ще ліжок мають забезпечити киснем і до якої дати?

– Ми хочемо, щоб загальна кількість ліжок із підведеним киснем (рахується й централізоване підключення, і кисневі концентратори) зросла до 60 тисяч ліжок по країні. Це те, що ми хочемо зробити найближчим часом.

За минулий тиждень збільшили кількість ліжок із киснем практично на 6 тисяч. Тобто досить швидко це робимо. Дуже часто це робиться завдяки кисневим концентраторам, але, розмовляючи з лікарнями, бачимо, що багато з них на ті кошти, які ми перерахували (майже півтора мільярда гривень саме на кисень) купили кисневі концентратори й водночас будують кисневі станції. Робота йде, контролюється, і вони звітують.

– За який період кількість ліжок збільшиться до 60 тисяч?

– Це завдання ми ставили ще з весни цього року областям, власникам лікарень, бо це саме їхня задача. Наприклад, у нас у квітні в стандарті протоколу лікування була чітко визначена киснетерапія, за яких станів вона застосовується, як входить до схеми лікування. Починаючи з червня, ми ставили завдання лікарням забезпечити на певному рівні свої лікарні киснем. Тоді в нас було 242 лікарні на всю країну, які працювали з хворими на COVID-19. Для довідки, сьогодні це вже більше 530 лікарень. Тоді вони повільно все це робили, і на кінець серпня було 8 800 ліжок із підведеним киснем.

Після цього вони звернулися за додатковими ресурсами, і ці кошти були виділені: спочатку 571 мільйон гривень, потім ще 895 мільйонів гривень. Ми ставили їм завдання збільшити кількість ліжок уже до перших чисел січня, але вони трішки запізнюються. У кожному конкретному випадку різна ситуація. Деякі кажуть, що вже закінчують розведення [для постачання кисню] і будуть вводити в експлуатацію.

– А як щодо оснащення киснем швидких, чи є тут план?

– Ми закуповуємо швидкі, що відповідають стандартам європейських країн. Такі швидкі вже оснащені киснем, тому додатково підводити його немає потреби.

– Усі швидкі в нас оснащені киснем?

– Зрозуміло, що старі швидкі, які ми зараз замінюємо, не мають кисню. Але це входить до плану реформування екстреної медичної допомоги. Зараз ми закуповуємо швидкі централізовано. До цього давали регіонам кошти на це, і вони закупили більше 200 карет швидкої допомоги. Але однаково залишилися ще зелені «уазики», які не оснащені киснем.

– Чи планується збільшення кількості тестувань?

– Так. Наші потужності зараз 55 тисяч тестів на добу, це тільки ПЛР-тестування й тільки в державних лабораторіях. Водночас потужності системи охорони здоров’я на початку пандемії були 200 тестів на добу. У нас є загальна стратегія тестування: це ПЛР-тести потужностями наших лабораторій і комунальних закладів охорони здоров’я – лікарень. Навіть виділяли їм відповідні кошти. Якщо є велике навантаження, наша лабораторія може закуповувати послуги тестування в приватних (забір матеріалу робимо ми, а тестування проводять вони). Це те, що стосується ПЛР-тестування.

Наступна річ – це швидкі тести, які за 15 хвилин можуть визначити, чи хвора людина на COVID-19. Ми збираємося робити не менше ніж 1 мільйон таких тестів на місяць. Уже завезли 260 тисяч тестів і ще 1,5 мільйона мають прийти 23 грудня [розмова записана 22 грудня]. Вони відразу поїдуть у регіони до сімейних лікарів, які будуть тестувати пацієнтів. Окрім цього, їх поставлять у лікарні, щоб такі тести робили людям, що потребують госпіталізації з іншими хворобами. Також ще проводимо ІФА-тести. Це наша загальна стратегія зі збільшення кількості тестувань.

– Чи є конкретна цифра, наскільки збільшать саме ПЛР-тестування?

– На сьогодні усіма силами ми вже можемо робити майже 85 тисяч ПЛР-тестів. Це 55 тисяч тестів потужностями лабораторій Міністерства охорони здоров’я, невеличких ПЛР-лабораторій у наших лікарнях і приватних лабораторій, за які люди самостійно сплачують.

Але в нас дуже сильно впала кількість звернень людей за тестуванням. З огляду на це ми розширили перелік категорій осіб, які можуть отримати безкоштовне ПЛР-тестування. Додали туди пацієнтів зі всіма ознаками ГРВІ, а експрес-тести тепер робитимуть ще й людям, які перебували в контакті з хворим. Наприклад, якщо дружина захворіла на COVID-19, чоловік може піти до свого сімейного лікаря та зробити експрес-тест на антиген.

– Давайте поговоримо про свята. Європейські країни запровадили локдаун на святковий період, в Україні все навпаки – локдаун після свят. На вихідних я проходила неподалік головної ялинки на Софійській площі й навіть не наважилася підійти, людей дуже багато. Таке враження, що всі гуляють, як востаннє. Чи не здається така ситуація тривожною?

– Так, для нас це тривожно, але вам скажу відверто, що вже 10 місяців я нагадую якогось цербера, який повторює єдине прохання до всієї країни – дотримуватися карантинних заходів. Це не борг переді мною чи перед урядом, це борг перед самим собою.

Але ми з розумінням ставимося до наших традицій, до того, що в нас є бізнеси, для яких грудень досить важливий період. У нас є цілі індустрії, які працюють практично тільки на Новий рік. Для нас дуже важливо, щоб введення карантинних обмежень було погоджене між міністерством, урядом, який їх запроваджує, і суспільством. Саме тому в нашій стратегії запропонували провести локдаун з 8 по 24 січня.

Для цього ми постійно наголошуємо, як важливо дотримуватися встановлених правил. Є чіткі обмеження щодо масового скупчення людей, вуличної торгівлі, проведення «ялинок» і будь-яких масових заходів, засобів індивідуального захисту. На превеликий жаль, люди іноді забувають дотримуватися цих речей, але водночас органи місцевого самоврядування, які безпосередньо мають контролювати дотримання цих правил, теж цього не роблять. Вони інколи нехтують ними, бо комусь хочеться, наприклад, сподобатися.

Тому, коли ми бачимо такі кадри [масові скупчення людей], то я відразу кажу, що все це призведе до збільшення кількості хворих. Це аксіома: якщо є велика кількість людей, які стоять поруч і не всі в масках, то зрозуміло, що одна хвора людина в цьому натовпі може заразити багатьох поруч.

– То хіба не ефективніше було би запровадити локдаун раніше, щоб не допустити цих масових зібрань?

– З погляду епідеміології, якби ми хотіли отримати 0 хворих, тоді треба було б запровадити повний локдаун, коли нічого не працює й усі сидять удома. Чи вижила би країна в таких умовах? Навряд чи. Люди залишилися б без роботи й не мали б на що жити. Саме тому запровадили локдаун так, як запровадили. Ми впевнені у своїй стратегії. Вона неодноразово доводила те, що ми все робимо правильно. Стратегія з адаптивного карантину спрацювала. Ви ж бачили, що Європа вже почала палахтіти, а в нас не було таких цифр. Потім у нас почалося зростання ураганними темпами, і можна прослідкувати, що воно відбулося відразу після святкування днів міста, які дуже сильно хотілося провести напередодні місцевих виборів. Через це в нас почалося зростання кількості хворих.

Тоді ми реалізували наступний крок стратегії – єдине обмеження на території країни, яке ввели з 9 листопада, а також карантин вихідного дня. Відразу повиходила величезна кількість «експертів», які тільки в березні вперше в житті почули слово «епідеміолог». Усі почали говорити, що карантин вихідного дня не спрацює, кількість хворих буде зростати далі. Зараз ми бачимо цифри. Зрозуміло, що тепер вони придумали інше й кажуть, що ми щось приховуємо.

– Щодо зменшення кількості хворих. 22 грудня (на момент запису інтерв’ю – ред.) було зафіксовано 8 513 нових випадків, тестів проведено 46 696. А 27 листопада, коли зафіксували антирекорд, 16 218 нових випадків, було проведено 72 789 тестів. Виглядає так, ніби кількість нових хворих зараз менше тільки через те, що проводиться менше тестувань.

– Я вже згадував раніше, що суттєво зменшилася кількість людей, які звертаються за тестуванням, і з огляду на це ми розширили перелік категорій людей, які можуть отримати безкоштовне тестування. Ми забезпечуємо сімейних лікарів тестами, звертаємося до людей та інформуємо, що, якщо є будь-яка ознака респіраторного захворювання, вони можуть звернутися до свого сімейного лікаря, і він зобов’язаний провести тестування або відправити на нього безкоштовно. Ми забезпечені всіма тест-системами, у нас достатньо потужностей, тому я маю надію, що протягом певного часу кількість тестувань збільшиться.

Окрім цього, не збільшується, а навіть трохи зменшується кількість людей, які перебувають у лікарнях. Серед усіх хворих є певний відсоток із важким перебігом, у лікарні госпіталізують приблизно 14% відсотків. На ранок 24 грудня було майже 26 тисяч пацієнтів у лікарнях із COVID-19, а раніше доходило до 29 тисяч. До того ж людина не в перший день хвороби потрапляє в лікарню, а в середньому на 8–9 день, коли стан погіршується. Тобто реальну кількість госпіталізованих серед тих, хто захворів зараз, ми побачимо через 8–9 днів.

Я розумію, що дуже хочеться знайти якісь маніпуляції зі статистикою, але це точно не той випадок.