Упродовж життя троє з чотирьох людей заражаються вірусом папіломи людини, з яким у більшості випадків імунна система може впоратися самостійно. Однак ВПЛ також призводить до раку шийки матки, вульви й піхви, статевого члена, анального раку, а також раку ротової порожнини й ротоглотки. Ще 20 років тому рак горла переважно асоціювали зі шкодою куріння, однак у 2023-му вчені дослідили, що 70% випадків діагнозів спричинені саме вірусом папіломи людини, який передався через оральний секс. 

Лікування від ВПЛ немає, а вбезпечитися від інфікування можна лише щепленнями й здоровим способом життя. Про те, як передається вірус папіломи людини, які аналізи для виявлення вірусу і як часто треба здавати, що робити, якщо ВПЛ все ж діагностували, і чи варто в такому разі робити щеплення, розпитали лікарку-акушер-гінекологиню й блогерку Олесю Кравець і лікарку-гінекологиню й подкастерку Марію Білоцьку.

Що таке ВПЛ і як ним можна заразитися

Вірус папіломи людини (ВПЛ) – це вірус із сімейства папілом, який викликає власне папіломи й бородавки на геніталіях, рак шийки матки й вульви у жінок, рак статевого члена в чоловіків, анальний рак, рак горла й ротоглотки в партнерів обох статей. ВПЛ передається в разі контакту слизових оболонок під час сексу, зокрема орального. Також вірусом можна заразитися, якщо не мати власне статевого акту з проникненням, якщо партнери чи партнерки користуються спільними секс-іграшками й не миють їх. Теоретично вірус також може передатися від матері до дитини в процесі народження, однак таких випадків ще не траплялося, каже Марія Білоцька. 

Упродовж життя щонайменше три з чотирьох людей інфікуються вірусом папіломи людини. Однак у більшості людей імунна система самостійно пригнічує ВПЛ і не призводить до подальших захворювань. Зараз існує понад 500 різних штамів ВПЛ, високоонкогенних фіксують 25 видів. Найнебезпечнішими вважають 16 і 18 штами ВПЛ, які в 70% призводять до раку шийки матки. Щороку в Києві діагностують приблизно 200 нових випадків раку. Станом на 1 липня 2024 року приблизно чотири тисячі жінок спостерігаються в «Київському міському онкологічному центрі» з раком шийки матки. Майже 40% пацієнток – це жінки фертильного віку, які вже народили дитину або тільки планують.

Як дізнатися, що в мене ВПЛ?

Симптомів вірусу фактично ніяких немає, на статевих органах можуть з’явитися кондиломи [невеликі родимки тілесного кольору], каже гінекологиня Олеся Кравець. Однак Білоцька стверджує, що зовнішньо ВПЛ може взагалі ніяк не проявитися, особливо на ранніх стадіях, і тому самостійно помітити вірус неможливо. 

Визначити, чи є в людини вірус, можна за допомогою ПАП-тесту й мазку з піхви або анального отвору на ВПЛ. Перед аналізом на вірус папіломи людини жінкам бажано також здати мазок на флору. Якщо в пацієнтки є зміни кислотності вагінальних виділень, спершу варто пролікувати статеві інфекції, бо тест на ВПЛ може бути псевдопозитивним. Додатково готуватися до аналізів не треба, однак мазок на ВПЛ бажано здавати в середині менструального циклу, щоб не було кров’янистих виділень, додає Білоцька. 

Вірус також можна діагностувати за допомогою аналізу слини або сечі. Такі варіанти менш достовірні, ніж гінекологічний мазок, однак якщо в пацієнта підозрюють рак гортані, то здати слину фізично й морально простіше, каже Білоцька. «Людям інколи дуже страшно піти на огляд на крісло, і вони терплять до останнього. Тому, якщо аналіз (слини) усе ж підтвердить зараження високоонкогенним штамом, пацієнт чи пацієнтка точно піде далі на огляд на крісло», – додає гінекологиня.

Як часто треба здавати аналізи?

Відповідно до міжнародних рекомендацій, ПАП-тест і мазок на ВПЛ треба здавати що три роки. Однак Марія Білоцька радить здавати аналізи кожні 6–12 місяців. Так на ранніх стадіях можна виявити ВПЛ і спостерігати за перебігом вірусу. Він розвивається доволі повільно, і за пів року ВПЛ може перейти з першої в другу стадію, наприклад, однак рак так швидко не розвинеться, пояснює гінекологиня. 

«Ми можемо взяти американські чи європейські рекомендації щодо аналізів, однак не переформуємо їх на своє життя. В українців і так багато проблем, які впливають на розвиток вірусу папіломи людини: Чорнобильська аварія, російсько-українська війна, стреси, погане харчування, шкідливі звички».

Що робити, якщо ВПЛ таки виявили?

Нічого, доказова медицина не пропонує жодного методу лікування ВПЛ, каже Кравець. Якщо ВПЛ все ж є, тоді його треба тільки постійно контролювати, додає Білоцька. Коли ПАП-тест вказує на певні аномалії й передракові зміни тканин, лікар може призначити кольпоскопію й визначити, чи потрібна біопсія. Біопсія допомагає встановити точний діагноз й оцінити ступінь ураження.

Якщо передракових чи ракових змін в організмі немає, пацієнт чи пацієнтка мають лишатися під наглядом лікаря й регулярно здавати аналізи. Вірус може самостійно зникнути протягом 6–12 місяців. У молодих дівчат буває, що фіксують 16-й [високоонкогенний] тип вірусу, а за пів року завдяки сильному імунітету він зникає, пояснює Білоцька. «Раніше лікарі призначали різні імуностимулятори, мовляв: якщо людина зміцнить імунітет, вірус зникне. Це логічно, однак доказова медицина так не працює. Краще підіймати імунітет нормальним харчуванням і сном, відсутністю стресу й здоровим способом життя, а не ліками».

Як тоді захиститися від вірусу?

Найкращим способом захиститися від ВПЛ є вакцинація, кажуть гінекологині. Щеплення від ВПЛ рекомендують робити до першого статевого акту. За даними ВООЗ, «ідеальний момент» – це приблизно 9–14 років для дівчат і хлопців. Загалом вакцину радять ввести до 25 років, хоча на власний розсуд щепитися можна до 45.

Але цей віковий діапазон досить умовний, каже Білоцька. «Звісно, якщо жінка у 25 вийшла заміж, живе в закритому шлюбі й впевнена, що ніхто з партнерів не наважиться на зраду, і ВПЛ у парі немає, можна не щепитися. Але життя не передбачуване, і статися може все, тому й рекомендую щепитися й після 25». Щеплення також можна й треба робити навіть, якщо вірус папіломи людини вже є. Це не вилікує ВПЛ, однак допоможе вберегтися від інших штамів і знизити ризик рецидиву захворювання, каже Кравець.

Чоловіки й хлопчики можуть бути носіями ВПЛ. Тому, щоби запобігти передаванню вірусу й розвитку раку в них, треба також вакцинуватися від ВПЛ. За спостереженнями Марії Білоцької, чоловіки жодного разу не приходили щепитися від вірусу папіломи людини. Водночас дедалі більше мам роблять щеплення для своїх синів. «Якби щеплення від ВПЛ додали до обов’язкових вакцинацій, було б простіше й так можна було б зменшити кількість заражень ВПЛ», – каже Білоцька.

Щоб убезпечитися від інфікування вірусом папіломи людини, треба також:

• користуватися презервативами (чоловічими або жіночими);
• обмежити вживання алкоголю й тютюну;
• збалансовано харчуватися;
• бути фізично активним;
• регулярно проходити гінекологічні й урологічні скринінги, навіть, якщо пацієнти вже вакцинувалися. Вакцина не убезпечить людину від усіх штамів ВПЛ, однак може унеможливити інфікування найбільш високоонкогенними.

Які існують вакцини?

Наразі щеплення проти вірусу папіломи людини в Україні належить до рекомендованих. Тобто пацієнти мають самі купувати вакцини, однак деякі громади закуповують вакцини для підлітків коштом місцевого бюджету: такі кампанії діють на Львівщині, у Луцьку, Ковелі, Одесі, Полтаві й Києві. Міністерство охорони здоров’я планує внести вакцинацію дівчаток віком 12–13 років від вірусу папіломи людини до Національного календаря профілактичних щеплень з 2026-го. 

Зараз на українському ринку є три вакцини:

Церварикс захищає від 16 і 18 штамів ВПЛ. Середня ціна за вакцину становить приблизно 1900 гривень

Гардасил-4 захищає від 6, 11, 16 і 18 штамів ВПЛ. Цю вакцину можна знайти приблизно за 4500–6000 гривень

Гардасил-9 – захищає від 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52 і 59 типів ВПЛ. Одна доза вакцини коштує від 9000 до 12000 гривень

Гардасил-9 з’явився в Україні офіційно тільки у 2024 році. Раніше рекомендували колоти три дози вакцини: друге й третє треба щеплення треба проводити через два й шість місяців відповідно після першого. Тепер же ВООЗ дозволили колоти дві дози й ефективність лишається на тому самому рівні.