Здоров'я«Кава псує зуби», а «зуби мудрості» потрібно видаляти. 10 запитань до стоматолога
Яка гігієна для зубів обов’язкова і як часто треба ходити до зубного лікаря
З початком повномасштабної війни, а, можливо, ще з часу пандемії, якість догляду за зубами в більшості українців погіршилася, каже стоматолог Василь Щепаняк. Це спричинило більшу кількість карієсу та «зубного каменю», загострився пародонтит (захворювання ясен). Якщо ви не були в стоматолога вже рік чи два, лікар радить відвідати фахівця і як мінімум провести професійну гігієну.
«Буває так, що дитина вихована в родині, де не дуже зважали на гігієну ротової порожнини. Не бачать чорного на зубах, карієсу – значить, проблем немає. Але сімейні лікарі мають наголошувати на тому, що профілактика потрібна для захворювань зубів, так само як і захворювань інших органів, особливо для дітей. Бо багато батьків переконані, що молочні зуби лікувати не потрібно», – каже сімейна лікарка Віолетта Лійка.
Стежити за здоров’ям ротової порожнини потрібно з того моменту, як у дитини з’явився перший зуб, вважає стоматолог. Сімейна лікарка радить одразу проконсультуватися зі стоматологом – і для того, щоб зрозуміти, чи правильно прорізуються зуби, чи немає проблем із прикусом, і для того, щоб сформувати в дитини звичку ходити до стоматолога, а не затягувати її у кабінет до лікаря з істерикою.
Запитали в лікарів, чи справді кава й солодке псують зуби, чому не варто користуватися дерев’яними зубочистками, чи може відбілювання зубів нашкодити емалі й чи достатньо буде зубної пасти за кровоточивості ясен.
У новому форматі редакція The Village Україна що два тижні розповідає про найбільш поширені міфи щодо неінфекційних захворювань. Ми вже писали про серцево-судинні, онкологічні захворювання, захворювання легенів, цукровий діабет, захворювання печінки, суглобів і шкіри.
Міф 1. До стоматолога треба йти лише тоді, коли болить зуб
Якщо так робити, то є великий ризик позбутися зубів, каже стоматолог Василь Щепаняк. Тобто що більше профілактичних звернень, то більше шансів зберегти зуби.
На огляд до стоматолога лікар рекомендує звертатися раз на пів року, але за умови, що людина має хорошу домашню гігієну ротової порожнини та не має проблем із яснами. Якщо, наприклад, людина багато палить, часто вживає каву, не чистить зуби в міжзубних проміжках, на професійну гігієну варто приходити раз на три місяці. Цього часу достатньо, щоб на зубах зібралося чимало твердого нальоту.
Твердий наліт, який у народі називають «зубним каменем», провокує запалення зубів – гінгівіт, який із часом може перерости в більш серйозне захворювання – пародонтит. Це захворювання може спричинити втрату зуба.
Міф 2. Молочні зуби не треба лікувати, бо однаково випадуть
Зазвичай молочні зуби виростають у дитини до трьох років, а останній випадає в підлітковому віці, у 12–13 років. Але тимчасовість молочних зубів не означає, що їх не потрібно лікувати, бо за цей період часу зуби також можуть руйнуватися та створювати проблеми, коментує стоматолог Василь Щепаняк. Тому захворювання молочних зубів ліпше профілактувати, так само як і захворювання «дорослих» зубів.
Щойно в дитини прорізався перший зуб (це може бути в шість місяців, а може бути й у рік), його вже потрібно чистити, каже стоматолог. А щойно поруч із першим зубом виросли ще два, які торкаються один одного, пора почати використовувати зубну нитку, яку ще називають флосом.
«Якщо не лікувати молочні зуби, це може навіть спричинити захворювання ЛОР-органів. У дитини можуть постійно бути отити [запалення тканин вуха] чи синусити [запалення слизової оболонки навколоносових пазух], батьки скаржаться, що вона не може нормально ходити в дитсадок чи школу. Звісно, не може, бо в неї повний рот каріозних зубів, які є джерелом інфекції», – коментує сімейна лікарка Віолетта Лійка.
Міф 3. Кава псує зуби
Якщо коротко, сама по собі кава не псує зубів, але вона сприяє більшій кількості нальоту на зубах, який із часом досить складно почистити, каже стоматолог Василь Щепаняк. Тому можна зробити висновок, що опосередковано кава може сприяти погіршенню здоров’я зубів і ясен, але за хорошого догляду й регулярних відвідин стоматолога ризики мінімізуються, додає Щепаняк, який називає себе «великим шанувальником кави».
Тож після того, як випили філіжанку кави, стоматолог радить запити її склянкою води – кількість нальоту зменшиться в рази. Ще один варіант – прополоскати рот після випитої кави, радить сімейна лікарка Віолетта Лійка. Вона також зауважує, що «псувати» зуби може не сама кава, а цукор, який туди можуть додавати.
Правда. Карієс виникає через споживання солодкого
«Солодке – великий ворог зубів. Коли ми споживаємо чергову цукерку, а то й не одну, бактерії на зубах мають у прямому сенсі бенкет. Це спричиняє нереальну кількість нальоту. Особливо якщо йдеться про «кондитерку», де багато цукрів, які швидко розкладаються», – коментує стоматолог Василь Щепаняк.
Водночас карієс провокує не саме вживання солодкого, а в комплексі з недостатньою гігієною ротовою порожнини, додає сімейна лікарка Віолетта Лійка. «Умовний Snickers не провокує карієс, але якщо він потрапив у «кутик», який ніколи не чистять, і це відбувається регулярно, то карієс буде», – каже Лійка.
Щоб запобігти утворенню карієсу, стоматолог радить безпечні замінники цукру, як-от солодощі на основі ксилітолу, які можна вживати й дітям. Ксилітол має солодкий смак, але бактерії не можуть його переварити, як цукор, і їхня кількість зменшується. Тож за помірних кількостей такі солодощі не матимуть шкідливого впливу на зуби, зауважує Василь Щепаняк.
Частково міф. «Зуби мудрості» потрібно видаляти
З одного боку, «зуб мудрості», тобто восьмий зуб у ряду – це рудиментарний орган, який зникає з плином еволюції. Він фактично не виконує своєї функції, жування (хоча бувають і винятки).
«Зараз у багатьох дітей немає в закладках «зубів мудрості». Тим, у кого вони є, їх часто видаляють ще в малому віці, коли такі зуби починають прорізуватися, бо вони можуть зміщувати зубний ряд. Також ми зазвичай погано чистимо зуби мудрості: не кожна людина може відкрити рот так, як потрібно, не кожна користується флосом. Крім того, лікарям дуже важко технічно лікувати ці зуби», – коментує сімейна лікарка Віолетта Лійка. Показами для видалення є нерівне розміщення зуба або біль за його прорізування, додає стоматолог Василь Щепаняк.
З іншого боку, «зуби мудрості» можуть прорізуватися рівно й ставати в зубний ряд у правильному положенні, виконуючи функцію жування, каже стоматолог. У такому разі вони функціонують так, як і всі інші зуби, не впливають на прикус і не створюють людині проблем. Тоді їх можна не видаляти.
Також не варто поспішати з видаленням інших зубів. «Лікарі, які працюють за принципами серпа й молота, можуть казати: «Болить – давайте вирвемо». Але не буде нічого краще за власний зуб – ні імплант, ні «місточок», ні тим більше порожнина замість зуба», – коментує сімейна лікарка.
Так само не варто видаляти «крайні» зуби, якщо стоматолог каже вам, що ви їх недочищаєте. Краще покращити навички гігієни ротової порожнини, що зменшить кількість нальоту, каже стоматолог Василь Щепаняк.
Частково міф. Брекети потрібні всім, у кого нерівні зуби, а неправильний прикус може призвести до проблем зі шлунково-кишковим трактом
У деяких випадках неправильний прикус, тобто положення зубів при змиканні верхньої й нижньої щелепи, може й справді призводити до проблем зі шлунково-кишковим трактом, пояснює стоматолог. Людина не може правильно пережовувати їжу, а також може виникати дискомфорт або біль у скронево-нижньощелепному суглобі. Неправильний прикус також може мати взаємозв’язок з опорно-руховою системою, це може викликати проблеми з поставою. Тому найкраще звернутися до ортодонта, вважає Василь Щепаняк.
Брекет-системи – це лише один із методів лікування прикусу (є ще, наприклад, капа або спеціальні пластини). Чи потрібно виправляти прикус, має вирішити фахівець. «Іноді людина думає, що в неї велика проблема з прикусом через те, що кілька зубів у фронтальній ділянці розташовані не так рівно в порівнянні з іншими. Але це не завжди означає, що проблема в прикусі, не варто робити поспішних висновків, не проконсультувавшись із лікарем», – каже Щепаняк.
Також варто враховувати, що в дорослому віці щелепа починає звужуватися – це свідчить про те, що людина старіє, і це може вплинути на прикус, каже сімейна лікарка. Віолетта Лійка розповідає власну історію: «У мене був нормальний прикус, із рівними зубами. У 23 роки я почала помічати естетичні дефекти, також у мене «клацав» суглоб. Ортодонт порекомендував брекет-систему, і я відносила її два роки. Зараз маю виправлений прикус – і функціонально, й естетично».
Міф 7. За кровоточивості ясен достатньо купити зубну пасту, що зменшує чутливість
Така зубна паста може полегшити симптоми, але вона не лікує причину кровоточивості ясен, пояснює стоматолог. Тому насамперед потрібно розібратися з причиною кровоточивості, радить сімейна лікарка. Можливо, людина просто занадто тисне на зубну щітку, коли чистить зуби.
Але здебільшого кровоточивість спричинена «зубним каменем», тобто твердим нальотом, який часто збирається у прихованих ділянках між зубами чи під яснами. Це й провокує запалення ясен, пародонтит, яке призводить до кровоточивості.
Щоб прибрати запалення, зуби потрібно почистити від твердого нальоту, інакше кажучи, провести процедуру професійної гігієни. За кровоточивості ясен варто частіше робити професійну гігієну, приблизно раз на три місяці, радить сімейна лікарка.
Зазвичай це максимально комфортна процедура, лише в деяких ділянках пацієнт може відчувати дискомфорт, каже Василь Щепаняк. Уже після професійної гігієни лікар може рекомендувати пасту для чутливих ясен, яка знизить кровоточивість і допоможе яснам загоїтися, щоби запалення минуло.
Частково правда. Відбілювання зубів може зашкодити емалі
Відбілювання зубів шкодить емалі, якщо шукати неперевірені засоби в інтернеті та намагатися його робити без консультації стоматолога. Утім, навіть за професійного відбілювання використовують досить активні й агресивні речовини, найчастіше це концентрований перекис карбаміду, пояснює стоматолог Василь Щепаняк.
«Так, відбілювання зубів може зашкодити емалі. Але, наприклад, фарбування волосся чи алкоголь теж шкодять. Це вибір людини. Відбілювати зуби не так шкідливо, якщо звертатися до професіоналів, використовувати найкращі речовини, техніки й протоколи, дотримуватися інтервалів», – коментує сімейна лікарка Віолетта Лійка.
Також треба оцінити стан зубів перед проведенням відбілювання. Вони мають бути здоровими або долікованими від карієсу. Лише після цього відбілювання буде безпечним та ефективним, додає стоматолог.
Міф 9. Чистити зуби треба лише після їжі
Традиційно зуби чистять перед сном і після їжі. Зранку є два варіанти – почистити перед їжею чи після неї. Якщо чистити зуби після їжі, то варто витримати паузу 20-30 хвилин, щоби слина почала нейтралізовувати шкідливі кислоти від початку перетравлення їжі, розповідає стоматолог Василь Щепаняк. Якщо людина забула почистити зуби ввечері, то вранці їх краще почистити перед їжею, радить стоматолог.
«За допомогою пасти й щітки ми намагаємося розірвати наліт на зубах, щоби флора, що там є, не була суперстійкою. Тому, якщо є можливість, наприклад, людина працює з дому, можна чистити зуби після кожного прийому їжі. У інших випадках треба принаймні полоскати рот, чи брати із собою зубну нитку, чи йоржики», – рекомендує сімейна лікарка Віолетта Лійка.
Міф 10. Замість зубної нитки можна користуватися зубочисткою
Лікарі не радять користуватися дерев’яними зубочистками, бо ними можна легко травмувати ясна й створити умови для запалення. Альтернативою до звичних дерев’яних можуть стати м’які силіконові зубочистки, каже стоматолог Василь Щепаняк.
Загалом для чищення міжзубних проміжків краще користуватися зубною ниткою (флосом) і йоржиками, якщо їх рекомендував стоматолог. Йоржики бувають різних розмірів і мають проходити в зубні проміжки, тому обирати їх треба разом зі стоматологом.
Який догляд за зубами обов’язковий, а який – додатковий
Передусім треба обрати зубну щітку та змінювати її раз на три місяці (простіше кажучи, за сезонами – осінь, зима, весна, літо). Якщо це мануальна щітка, то варто купувати м’яку, з рівними щетинками й без додаткових прогумованих елементів, радить стоматолог.
Якщо людина хоче обрати електрощітку, то краще звернути увагу на ту, яка має вбудований таймер і датчик тиску. Не принципово, це буде звукова щітка, або та, яка робить обертальні рухи, уточнює Василь Щепаняк. Стоматолог додає: «Електрощітка робить більше рухів, ніж мануальна, але це не означає, що мануальною щіткою ми почистимо зуби гірше, якщо ми ретельно й вдумливо це робимо. При чищенні електрощіткою також можуть бути помилки, ми можемо не дочищати зуби, тому вона не гарантує стовідсоткову гігієну».
Щодо зубної пасти, то краще обирати ту, яка має у складі фториди. «Це ще один поширений міф – що пасти з фторидами псують зуби, і стоматологи навмисно їх призначають, щоб у них було більше роботи. Пасти з фторидами мають науково доведену профілактичну дію від карієсу та здатні хоч трохи допомогти зміцнити емаль. Усі світові асоціації стоматологів рекомендують їх використовувати, з відповідною концентрацією фторидів для дітей і дорослих», – коментує Щепаняк.
Згідно з рекомендацією Європейської асоціації дитячих стоматологів, у зубній пасті для дітей має бути 1000 ppm фториду. Для дорослих ця концентрація становить близько 1500 ppm. Дітям до трьох років варто чистити зуби з невеликою кількістю пасти, розміром із рисове зернятко. Із шести років кількість пасти можна збільшувати до горошини, як у дорослих.
Крім зубів, важливо чистити й міжзубні проміжки. «Серед моїх пацієнтів досить часто зустрічаю міжзубний карієс. Тому я рекомендую та прошу чистити міжзубні проміжки, зубною ниткою або йоржиком, щодня або хоча б щовечора», – коментує стоматолог.
Зубною ниткою чи йоржиком варто прочищати проміжки й передніх, і кутніх зубів. Щоб звикнути до цієї звички, треба робити це поступово – спочатку прочищати кілька передніх зубів, де найзручніше, а коли пальці звикнуть, переходити до кутніх, радить Василь Щепаняк. Йоржик важливо вибирати з лікарем, щоби не травмувати ясна, і спрямовувати його в міжзубний проміжок під прямим кутом до зубів, додає лікар.
Зубну нитку чи йоржик не можна замінити іригатором, це скоріше додатковий засіб догляду, звертає увагу лікар. «Уявіть, що ви поїли гречку й поставили тарілку в умивальник, щоби помити пізніше. Якщо за годину ви прийдете й будете лити на тарілку воду під тиском, чи якісно змиється ця гречка з тарілки? Звісно, ні. Схожим чином це працює, якщо ви користуєтеся лише іригатором без зубної нитки чи йоржика», – каже Василь Щепаняк.
Якщо людина має певні проблеми з яснами, стоматолог також може призначити ополіскувач. Його можна використовувати й за бажанням, але тоді варто обирати той, який не містить антисептиків, як-от хлоргексидин або спирт. Ці компоненти за тривалого застосування можуть приглушити життєдіяльність мікробіому, що корисний для ротової порожнини, а це, навпаки, може спричинити погіршення замість покращення стану зубів і ясен, відзначає Щепаняк.
Також за неприємного запаху з рота або галітозу можна використовувати скребок для язика. Він буде корисним і тоді, коли на язику накопичується наліт, додає стоматолог.
До якого саме стоматолога треба звертатися
«Попри те, що зуб – невеликий орган, стоматологів довкола нього зібрався цілий консиліум», – каже Василь Щепаняк, який має спеціалізацію «загальний стоматолог» (general dentist). Стоматолог такої спеціалізації може допомогти людині в типових проблемах – полікувати зуби й запротезувати їх, і, за необхідності, спрямувати до більш вузького спеціаліста.
Наприклад, стоматолог-ендодонтист спеціалізується на лікуванні зубних каналів; ортопед – на протезуванні втрачених зубів чи виправленні прикусу; пародонтолог – на проблемах ясен; щелепно-лицевий хірург – на імплантаціях чи складних патологіях ротової порожнини, які потребують оперативного втручання.
Загалом в Україні є два підходи для лікування зубів. Є клініки, де після загального огляду кожну проблему вирішує окремий лікар, але здебільшого людина спочатку звертається до стоматолога-універсала. Єдина рекомендація – з дитиною краще одразу звертатися до дитячого стоматолога, каже Василь Щепаняк.