Неконтрольований стрес, спричинений війною, може підвищити ризик виникнення хронічних або неінфекційних захворювань. Хоча б тому, що стрес підштовхує людей до нездорової поведінки, як-от куріння, споживання алкоголю, нездорове харчування й брак фізичної активності.

Редакція The Village Україна буде що два тижні підтверджувати й спростовувати найбільш поширені міфи про неінфекційні захворювання. У першому тексті розкажемо про серцево-судинні захворювання. Запитали в сімейної лікарки й кардіологині, чи шкодять серцю кава й кардіотренування, як не сплутати біль у серці з болем у спині й чому не варто займатися гіпердіагностикою, але бути пильними таки треба.

Що таке неінфекційні захворювання й чому про них важливо говорити під час війни

Коли говорять про неінфекційні або хронічні захворювання, то зважають на показник утрачених років потенційного життя (years of life lost). Це оцінка середніх років, які прожила б людина, якби не померла передчасно. Показник утрачених років потенційного життя в Україні становить 80%, а 91% смертей спричиняють саме хронічні, неінфекційні захворювання (НІЗ). Простіше кажучи, хронічні захворювання є причиною смерті дев’яти з десяти людей згідно зі STEPS – дослідженням поширеності факторів ризику НІЗ, яке вперше провели у 2019 році.

НІЗ – це захворювання, які не передаються від людини до людини: серцево-судинні, онкологічні, хронічні респіраторні, цукровий діабет і психічні розлади. Їх спричиняють генетичні, фізіологічні, екологічні фактори. Такі хвороби мають тривалий перебіг і зазвичай прогресують повільно. Вони можуть протікати навіть безсимптомно, тож людина звертається до лікаря вже тоді, коли є ускладнення.

Хронічним хворобам можна запобігти, змінивши спосіб життя. Наприклад, тютюн, зокрема й пасивне куріння, спричиняють понад вісім мільйонів смертей щороку у світі; 1,8 мільйона смертей ВООЗ пов’язує з надмірним споживанням солі, а 830 000 смертей – із недостатньою фізичною активністю.

Більшість смертей серед хронічних захворювань, за даними ВООЗ, припадають на серцево-судинні захворювання. Від них щороку помирають 17,9 мільйона людей у світі.

Сімейна лікарка Віолетта Лійка каже, що з початком повномасштабної війни доступ до медичної допомоги знизився, українці часто не звертають увагу на стан здоров’я й відкладають звернення до лікаря. Побільшало порушень сну й гострих реакцій на стрес, а також скарг на біль чи дискомфорт в шиї й хребті.

«Ми не переключаємося, працюємо й відпочиваємо в телефоні та компі», – коментує лікарка. Вона також наводить прогноз фахівців: до 2050 року майже третина населення буде мати ожиріння. Це може призвести до підвищення тиску і, як наслідок, до кардіальних патологій. 

   

Віолетта Лійка,

сімейна лікарка, співзасновниця спільноти «Свій.Док» 

    

   

Олександра Телегузова,

лікарка-кардіолог, викладачка Гарвардського університету

   

У мене болить зліва за грудиною. Це серце?

Найімовірніше, це не серцева проблема, якщо у вас молодий вік і нормальна маса тіла, вважає сімейна лікарка Віолетта Лійка.

Це можуть бути проблеми, пов’язані зі станом хребта: міжреберні невралгії, остеохондроз, сколіоз, протрузії, пояснює кардіологиня Олександра Телегузова. У цьому разу болі більш гострі й колючі, можуть поширюватися під час кашлю й збільшення фізичних навантажень; людині важко зробити вдих чи видих. Біль може локалізуватися в лівій частині тіла, а може поширюватися більш широко на спину й грудну клітку.

Також болі за грудиною можуть виникати за хвороб шлунково-кишкового тракту: панкреатитах, виразковій хворобі. У такому разі ці болі більш ниючі й огинаючі. Це може бути й рефлюкс, або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба [одна з найбільш поширених хвороб стравоходу], додає сімейна лікарка.

Крім того, біль може бути пов’язаний із захворюваннями легень, наприклад плевритом чи пневмонією. Він також посилюється під час вдоху чи кашлі, може виникати задишка, каже кардіологиня.

Психологічні проблеми, як-от часті панічні атаки чи хронічні перевантаження, теж можуть давати відчуття болю за грудиною. Вони можуть супроводжуватися артеріальною гіпертензією чи гіпотензією, тобто  підвищенням чи пониженням тиску. Біль має минати після того, як людина приходить у психічну рівновагу.

Біль, пов’язаний з імовірними захворюваннями серцево-судинної системи, тисне, ниє і саме за грудиною по центру, акцентує кардіологиня Олександра Телегузова. Такий біль має тривалість більшу за п’ять хвилин і не минає після зміни положення тіла чи дихальної гімнастики. Він також може поширюватися на ліву сторону тіла – плече, шию, нижню щелепу; продовжує наростати, стискати, нити за грудиною. Також можуть з’являтися задишка, слабкість, нудота, запаморочення, порушення ритму (аритмія).

Звісно, щоб визначити стовідсотково, варто піти до лікаря. Він може призначити ведення щоденника артеріального тиску й пульсу, запитати, якого характеру був біль, чи є задишка.

«Якщо людина більшість часу проводить за ноутбуком чи в телефоні; не сидить за зручним офісним кріслом; немає звички робити перерви в роботі й займатися фізичною активністю, то чому в неї не мала би боліти ділянка спини? Варто також спостерігати, скільки годин ми спимо, на якому матраці, і стежити, чи не порушена гігієна робочого дня загалом», – коментує сімейна лікарка Віолетта Лійка.

Аналізуючи звернення пацієнтів, кардіологиня Олександра Телегузова зауважує: спання на лівому боці не впливає на серце негативно. Головне, щоб людина спала в комфортному для себе положенні й достатню кількість годин (це індивідуально, але зазвичай сім-вісім).

Серце може колоти чи лише боліти?

Може й колоти, і боліти, і тиснути, і нити. Якщо будь-який дискомфорт триває понад два чи три тижні, біль наростає й не минає, коли ви відволікаєтеся попити води, прогулятися, зробити гімнастику, і водночас гігієна робочого дня зберігається, то варто звернутися до лікаря, каже сімейна лікарка Віолетта Лійка.

Також можуть бути скарги на головний біль, який супроводжується підвищенням артеріального тиску, чи задишку (людина не може піднятися на перший-четвертий поверх без зупинки).

Кардіологиня Олександра Телегузова пояснює: гострий і колючий біль, який виникає спонтанно в грудній клітці чи лівій верхній частині тулуба, найчастіше характерний для гострих міокардитів (запалення серцевого м’язу) чи перикардитів (запалення перикарду, тобто серцевої сумки). Про колючі й спазматичні відчуття в зоні серця також дуже часто повідомляють пацієнти з аритмією – порушенням серцевого ритму.

«У мене тиск 170/10, але я себе нормально почуваю»

Захворювання, спричинене підвищенням артеріального тиску, – це артеріальна гіпертензія. Причин можуть бути тисячі: від генетики й способу життя до наявності супутніх захворювань і патологій нирок чи ендокринної системи, розповідає сімейна лікарка.

Оптимальний артеріальний тиск – це менше, ніж 120 на 80 міліметрів ртутного стовпчика згідно з рекомендаціями європейської й американської асоціації кардіологів та українськими протоколами, каже кардіологиня Олександра Телегузова. Діагноз «артеріальна гіпертензія» ставлять тоді, коли тиск пацієнта більший, ніж 140 на 90.

«У мене тиск 170/10, але я себе нормально почуваю», – це дуже поширене явище. «Нормально почуваю» – це до того часу, поки не станеться кардіальний наслідок, інфаркт чи інсульт. Підвищений артеріальний тиск вимагає постійної нормалізації», – коментує сімейна лікарка.

Поняття «робочого артеріального тиску» є хибним у будь-якому віці, починаючи з молодого, пояснює кардіологиня: «Відсутність скарг не означає, що організму добре й приємно жити в такому стані. Наші судини й організм перебувають у стані надмірного виснажливого режиму. Першими уражаються серце, нирки й судини».

Людина може відчути симптоми вже на тій стадії, коли з’являються ускладнення через високий тиск. Наприклад, потовщується стінка серця, йому стає важко перекачувати кров. Міокард, серцевий м’яз, починає «нарощувати м’язи», щоб упоратися з такими об’ємами. Як наслідок, може змінюватися його насосна функція й функціональний стан клапанів. 

Крім того, потовщуються стінки брахіоцефальних судин голови й шиї [забезпечують кровопостачання до головного мозку]. Так виникають бляшки, які звужують простір судини. Віддалене ускладнення артеріальної гіпертензії – це інсульт. Нирки також будуть відчувати, що їм важко, у сечі можуть з’явитися білки.

Простіше кажучи, підвищення тиску на кожні десять міліметрів ртутного стовпчика – це на 10% вищий ризик виникнення інсульту. Він може виникати не лише в людей старшого віку, але й у молодих і навіть у дітей, розповідає Олександра Телегузова.

Водночас є фактори, які не підлягають корекції, наприклад, генетичні. Якщо члени родини мали підвищений тиск, варто стежити за ним, починаючи з молодого віку. Також більшу схильність до артеріальної гіпертензії мають жінки старше 55 років і чоловіки старше 45 років.

Артеріальну гіпертензію не можна вилікувати крапельницями двічі на рік, наголошує кардіологиня. За її словами, це міф, який найчастіше поширюють самі лікарі. Ба більше, за деяких супутніх серцевих патологій великі об’єми рідини можуть призводити до зупинки серця.

Чи можна займатися кардіотренуванням, якщо є проблеми з серцем?

«Ходьба – це кардіо. Біг – це кардіо. Тому займатися кардіотренуваннями не лише можна, але й треба. Так, є теза про те, що людям зі стенокардією й навіть пересадженим серцем заборонені фізичні навантаження, вони взагалі повинні лежати на дивані. Але серце потребує фізичної активності», – каже сімейна лікарка.

Віолетта Лійка рекомендує піти до грамотного тренера необов’язково на регулярній основі, хай це буде одне чи три заняття, але тренер зможе пояснити, як правильно нарощувати спортивні навантаження, зокрема й кардіо.

Підібрати вид спортивного навантаження допоможе передусім кардіолог. За словами лікарки Олександри Телегузової, найкращими для серця є аеробні вправи, тобто ті, які збагачують кров необхідною кількістю кисню. Альтернативою до популярних велотренажерів чи степерів можуть стати плавання в басейні, пробіжки на свіжому повітрі, швидка ходьба, а також активні види спорту: теніс, фубол, танці, фітнес.

Кардіотренування зазвичай підвищують частоту серцевих скорочень, тому під час занять необхідно стежити за пульсом, частотою дихання й збільшувати інтенсивність і регулярність занять, зважаючи на свої сили. Утім, відновлювати тренування потрібно й людям, які перенесли операцію через вади серця й у будь-якому віці, каже кардіологиня: «Операція не інвалідність, а повернення до здорового якісного життя».

 А каву можна?

«До трьох-чотирьох чашок еспресо на день – це нормально. Якщо є захворювання серця і стан лікується, кава не ворог. Краще дбати про масу тіла, харчування, рух і споживання солі», – вважає сімейна лікарка Віолетта Лійка.

Згідно з останнім оглядом понад 50 досліджень, які аналізували споживання кави протягом тривалого періоду часу, три-чотири горнятка кави зменшують ризик серцево-судинних захворювань на 10%, наводить приклад кардіологиня Олександра Телегузова. Водночас більше п’яти горняток, навпаки, підвищують ризик виникнення захворювань серця.

«Кава – натуральний рослинний напій, багатий на антиоксиданти. Головна її цінність у тому, що вона містить поліфеноли, які мають позитивний вплив на кровоносні судини. А поліфеноли можуть підвищувати рівень «хорошого» холестерину, ліпідів високої щільності [нижче – про «хороший»  і «поганий»  холестерин]. Так збільшується доступ оксиду азоту до судин, це сприяє профілактиці багатьох серцево-судинних хвороб», – коментує кардіологиня.

Звісно, кава може стати причиною невеликого підвищення пульсу й артеріального тиску. Також треба пам’ятати, що її корисний ефект нівелюється цукром, сиропами й вершками.

Холестерин (не) варто знижувати статинами

Жири можна поділити на «хороші» й «погані». Їх можна виявити за допомогою ліпідограми, яка покаже співвідношення «поганих» і «хороших» жирів у крові. Появу «поганого» холестерину провокує вживання перероблених продуктів, які смажать у великій кількості олії, як-от картопля фрі чи страви у фритюрі. 

Унаслідок вживання цих продуктів холестерин накопичується в судинах, об’єм судин зменшується. Наслідки – збільшення артеріального тиску, утворення холестеринових бляшок чи тромбів, які рано чи пізно призводять до кардіальних атак (інфаркту й інсульту).

Системно й безпечно знижувати кількість «поганого» холестерину в крові допомагають лікарські засоби, які називаються статини. Люди бояться статинів, наприклад, тому що думають, що вони негативно впливають на печінку. Але найперше погано впливають на печінку алкоголь і куріння.

Зазвичай також лякає те, що приймання таких препаратів є довічним: як тільки люди перестають їх пити, то ліки й перестають працювати. З тієї самої причини пацієнти не люблять пити таблетки від тиску, розповідає сімейна лікарка Віолетта Лійка:

«Вживаючи статини, люди почали менше помирати й отримувати менше кардіальних ускладнень, тобто інфарктів й інсультів. Ризики вживання мінімальні, їх прораховує лікар. Призначають статини не всім, може бути достатньо згоди пацієнта на модифікацію способу життя».

Серед лікарів і досі тривають дискусії, чи потрібні статини людям, у яких виявили первинне підвищення холестерину, каже кардіологиня Олександра Телегузова. За її словами, перед тим, як призначати медикаментозне лікування, варто запропонувати пацієнту змінити харчовий режим і спостерігати за ним протягом трьох-шести місяців. 

Крім того, треба зважати на правила здачі аналізів для перевірки холестерину. За кілька днів до здачі варто утриматися від вживання жирного м’яса й солодкого, інакше аналіз може показати некоректний результат.

Загалом, якщо пацієнт молодий, має низький ризик розвитку атеросклеротичної хвороби й веде більш чи менш активний спосіб життя, йому можна не призначати статини (за умови, що він справді дотримуватиметься рекомендацій щодо харчування й способу життя). Якщо ж це пацієнт із перенесеним інфарктом, нестабільною стенокардією чи цукровим діабетом, то статини – це must have, вважає кардіологиня.

Вона також застерігає від препаратів, які в рекламі обіцяють «очистити судини»: «Уявіть, що ви в трубі побачили цемент і намагаєтеся його звідти дістати. Такої ж консистенції атеросклеротичні бляшки, це дуже міцна субстанція, яка ще й покривається кірочкою кальцію. Тому не ведіться на цю маніпуляцію».

Якщо пацієнтові вже призначили статини, то вживати їх треба перед сном, бо синтез відбувається вночі. Що три місяці варто контролювати функцію печінки й робити ліпідограму, щоби не нашкодити собі й за потреби скорегувати дозування ліків.

Чоловіки частіше мають серцево-судинні захворювання?

Так, чоловіки старше 45–50 років мають підвищений ризик захворювань серця. Так склалося генетично. Крім того, чоловіки менш схильні до норм правильного харчування й більш схильні до шкідливих звичок. Вони можуть не звертатися до лікаря навіть тоді, коли щось турбує, а про профілактику навіть і не йдеться, розповідає сімейна лікарка Віолетта Лійка. Крім того, чоловіки можуть мати надмірну фізичну роботу з неконтрольованим рівнем артеріального тиску.

Якщо це чоловік старше 45 років, він вживає алкоголь кілька разів на тиждень, має об’єм живота понад 90 сантиметрів і періодично підвищений тиск, до 150, то його треба попередити про ризики й запросити до модифікації способу життя. Якщо порушена ліпідограма, то лікар може призначити приймання статинів, щоби мінімізувати ризики ускладнень, радить сімейна лікарка.

Серед чоловіків більш поширена ішемічна хвороба серця [виникає внаслідок порушення кровопостачання серцевого м’яза через ураження коронарних артерій], а серед жінок – безбольова форма ішемії [зниження кровопостачання в тканинах, що призводить до нестачі кисню й глюкози], стенокардія напруги, порушення серцевого ритму.

Генетика й вплив статевих гормонів дають жінці певний захист від розвитку захворювань серця. Наприклад, жінки менш схильні до серцево-судинних захворювань у післяпологовий період. Водночас метааналіз ВООЗ свідчить, що жінки й чоловіки старше 65 років у середньому з однаковою частотою мають захворювання серця, каже кардіологиня Олександра Телегузова.

Інфаркт і зупинка серця – це одне й те саме?

«Зупинка серця – це зупинка кровообігу. Ще є збій у роботі серця – «фібриляція» – це коли серце тріпотить, як пташечка крильцями. До зупинки серця може призвести багато станів, зокрема й інфаркт, тобто ішемія, змертвіння певних частин серцевих клітин через ті чи ті причини, наприклад тромб. Інфаркт може призвести до зупинки серця, але не завжди», – пояснює сімейна лікарка Віолетта Лійка.

Кардіологиня Олександра Телегузова додає: «Інфаркт – це ураження серцевого м’яза, яке викликає гостре порушення кровопостачання. Грубо кажучи, бляшка в судині може повністю перекрити прохід крові або звузити його настільки, що серце недоотримує крові або кисню. Унаслідок цього частина м’язу гине».

Часткова загибель клітин міокарду настає за 20–40 хвилин із моменту припинення кровотоку. Тому людині треба відразу викликати «швидку». У лікарні можуть зробити стентування коронарних артерій, тобто в ногу чи руку введуть пружину-стент зі спеціального медичного сплаву. Цей стент встановлять у місці, де закрилася судина.

«Не варто пити ліки бабці чи дідуся, які їм допомагають»

Із повномасштабною війною буде зменшуватися вік для серцево-судинних хвороб: ризик їхнього виникнення підвищують постійні викиди адреналіну, прогнозує кардіологиня Олександра Телегузова. Вона радить знайти свої методи психологічної реабілітації.

Молодій і відносно здоровій людині не треба займатися гіпердіагностикою. Достатньо один-три рази на рік профілактично поміряти тиск. Щороку варто здавати загальний аналіз крові, а що два-три роки – загальний холестерин. Це загальні рекомендації до 45 років. Водночас, якщо людина системно й професійно займається спортом, то треба також робити електрокардіограму й УЗД серця, радить сімейна лікарка Віолетта Лійка.

Повний кардіологічний чекап (електрокардіограма, УЗД серця, тест із фізичним навантаженням, загальний аналіз крові й на специфічні показники) варто робити що три-п’ять років. У разі, якщо людина має певні захворювання, наприклад, вроджену недостатність мітрального клапану, до лікаря треба звертатися що пів року, каже кардіологиня Олександра Телегузова.

Лікарка вважає, що опікуватися серцем потрібно ще з моменту вагітності. На певних термінах на УЗД вже видно серце дитини в утробі матері, тобто, якщо є вади, то їх відразу можна помітити: «Дуже важливо не пропускати момент, коли вади можна вилікувати. Важкі й критичні вроджені вади оперують у найближчі години після народження», – коментує лікарка.

Обстеження серця в дітей вона радить робити що два роки, якщо немає скарг: «Також важливо знайомити дітей з лікарями в приємній атмосфері, щоб дитина розуміла: лікар – це людина, яка не робить боляче, а піклується про її серце».

Для профілактики захворювань серцево-судинної системи варто різноманітно харчуватися. Це не суворе правильне харчування, але раціон має складатися не лише з перероблених продуктів. Краще вживати близько 80% якісної їжі й близько 20% залишати на junk food, каже Лійка.

З алкоголем варто бути обережним. На думку сімейної лікарки, безпечної дози немає, але один келих вина чи міцного алкоголю на тиждень не зробить великої біди. Кардіологиня Олександра Телегузова вважає, що помірною дозою буде одна склянка алкоголю на день (100–150 грамів), але додає з усмішкою: «Не варто підсумовувати весь алкоголь, який ви не випили за тиждень, і випивати його в п’ятницю».

Кардіологиня додає, що пацієнти також люблять самостійно призначати собі аспірин, тобто ацетилсаліцилову кислоту. Насправді від неї більше негативних наслідків, ніж користі. Пацієнтам, які перенесли інфаркт чи мають ішемічну хворобу серця, рекомендують прийом препаратів, які розріджують кров. Але вживання аспірину без потреби може призвести до того, що страждатимуть інші органи й системи, наприклад слизова оболонка шлунка, де можуть з’являтися ерозії й виразки. 

Також не варто пити ліки бабусі й дідуся, які їм допомагають: якщо є скарги, краще звернутися до фахівця і з’ясувати, це кардіальна патологія чи ні, рекомендує сімейна лікарка.