Здоров'яКанабіс для лікування ПТСР і не тільки. Наскільки це реально в Україні
Чи справді кожен третій українець після перемоги страждатиме від ПТСР, як у цьому може зарадити медичний канабіс і чи ухвалять нарешті закон про його легалізацію
За статистикою, шість з десяти чоловіків і кожна друга жінка за своє життя переживають принаймні одну травму. Імовірність виникнення ПТСР збільшується під час війни (поширеність становить від 11% до 50%). Уже навіть заговорили про так звану «пандемію посттравматичних стресових розладів», яка може уразити близько третини українців. Для лікування цих розладів після війни шість мільйонів людей потребуватимуть препаратів на основі медичного канабісу, вважають у МОЗ.
Розбираємося, чи справді кожен третій українець після перемоги страждатиме на ПТСР, як у лікуванні посттравматичного стресового розладу може зарадити медичний канабіс і чи врахував новий законопроєкт зауваження, які завадили легалізувати медичний канабіс у 2021 році.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Що таке посттравматичний стресовий розлад
Якщо коротко, то це виснажливий психопатологічний наслідок травматичної події, пов’язаний із високим рівнем захворюваності та смертності, один із факторів прискореного старіння. Таке визначення дає професор і керівник ГО «Вища медична школа» Віктор Досенко.
Травматичні «флешбеки» мозок сприймає як реальність, що означає буквально вторгнення в психіку, а не просто спогади про неприємні події. Крім симптомів повторного переживання події, людина з ПТСР може переживати симптоми уникнення та настороженості, або гіперпильності. Вона уникатиме розмов про травму, не буде здатна пригадати певні фрагменти травматичної події чи постійно перебуватиме в пошуку потенційної небезпеки. Може з’явитися втрата інтересу до занять, які раніше подобалися, недовіра до інших і токсичні думки про себе.
Симптоми ПТСР виникають протягом трьох місяців після травматичної події, але іноді з’являються пізніше. Для того, щоб діагностувати розлад у людини, вона повинна мати симптоми протягом більш ніж місяця, до того ж ці симптоми достатньо сильно впливатимуть на якість життя (порушення соціальної взаємодії, втрата працездатності).
Попри поширену думку, за ПТСР фіксують не підвищену, а знижену кількість гормонів стресу, кортизолу й адреналіну. Це трапляється тому, що у стресовій ситуації організм потребує вироблення цих гормонів занадто часто, тож гіпофіз наче «втомлюється» виконувати команди гіпоталамуса та відмовляється від активної роботи. Як наслідок, людина стає амбівалентною, тобто байдужою.
Крім емоційної або афективної сфери, страждає й конаційна (пов’язана з волею та бажаннями). Наприклад, людина з ПТСР перестає сприймати розваги. Тому гормональні препарати лише частково знімають симптоми. ПТСР також проявляється і психосоматично. Для прикладу, одним із найбільш поширених симптомів є біль у спині, тож замість того, щоб звернутися до психотерапевта, людина піде до ортопеда чи травматолога, коментує Віктор Досенко.
Чи справді ПТСР буде в кожного третього українця після війни
Близько 30% українців можуть страждати від посттравматичних стресових розладів після війни, переконаний науковець. Водночас після пережитих травм можуть з’являтися й інші проблеми: конверсійний розлад, розлади адаптації або депресія, тож ПТСР матимуть не всі, вважає психотерапевт і психолог Артем Осипян, який виступив на лекції «Поранена психіка: PTSD та війна».
Коли травматична подія закінчується, людина починає аналізувати свій досвід, розкладати свої думки, почуття й емоції. Якщо цей процес минає успішно, ПТСР не виникне. Розлад з’явиться тоді, коли травматичні події настільки нас шокують, що ми не можемо їх зрозуміти. Тоді травматичні спогади не опрацьовані, а змішані та звалені на купу в шафі під сходами, коментує психотерапевтка та психологиня Євгенія Чернега.
За статистикою, 70% людей після психотравмувальної події не матимуть ПТСР. Гнучкість нашої психіки та потенціал психічного здоров’я підтверджує «адаптація» українців до умов війни. Тож теперішні події необов’язково стануть психологічною травмою, усе залежить від ресурсів психіки, вважає психотерапевт Артем Осипян. Певні ситуації людина може сприймати просто як критичні події свого життя.
Якщо ПТСР усе-таки виникає, можна виділити різні його види залежно від пережитого досвіду: постравматичні розлади у військових і цивільних, які втратили близьку людину, пережили тортури й катування або стали внутрішньо переміщеними особами. Попри наявність спільних схем за ПТСР, підхід до лікування буде різний, додає психотерапевт.
Наприклад, підхід до лікування військовослужбовців потрібно змінювати, не варто знову відправляти їх на фронт після короткого курсу реабілітації, зауважує професор Віктор Досенко. Військовий, який має ПТСР, може продовжувати службу в ЗСУ, але перебувати в тилу, щоб мати змогу повноцінно закінчити лікування.
Як виявити в себе посттравматичний стресовий розлад і куди звертатися, якщо він є
Очевидно, що на час гострої фази війни діагностувати те, що може бути її наслідком, неможливо. Іншими словами, ми всі досі перебуваємо в континіумі травми та в очікуванні катастрофи. Але все-таки існує спеціальний тест: якщо відповіді принаймні на три запитання будуть ствердними, імовірно, у вас якщо не ПТСР, то велика схильність до нього. Знайти цю скринінг-анкету можна за посиланням.
При Мінветеранів користуються чотирма методиками діагностування ПТСР, водночас багато психотерапевтів не мають досвіду роботи з цією проблемою, бо методологічна база розроблена ще в 60-х роках 20 століття, коментує психотерапевт Артем Осипян. Більшість закордонних методик навіть не перекладені українською мовою, додає науковець Віктор Досенко. Тож поки що діагностувати та лікувати ПТСР в Україні важко.
Тому для цього в Україні необхідно створити спеціальні центри, вважають у ГО «Вища медична школа», «Конопляному Марші Свободи» та навчально-тренувальному центрі тактичної медицини «Колесо». Організації планують відкрити п’ять таких клінік або принаймні кабінетів для допомоги цивільним і військовим, які стикаються з ПТСР.
Для цього вже почали співпрацю з міжнародними науковими школами, зокрема з кафедрою ментального здоров’я збройних сил у лондонському Королівському коледжі. Туди в майбутньому планують відправити групу українських фахівців, які могли б навчатися у військових психіатрів і повернутися зі знаннями в Україну.
У центрах для лікування ПТСР, крім цього, планують проводити й психологічну підготовку бійців до можливих травм. Це спеціальні тренінги за системою TRiM, які розробив британський науковець Ніл Грінберг. Такі тренінги повторювані, їхні результати моніторять, таким способом профілактуючи ПТСР. Цю методику вже застосовують у Великій Британії.
Крім того, у світі починають з’являтися й немедикаментозні методи лікування ПТСР, розповідає науковець Віктор Досенко. Серед них – механізм, схожий на Apple Watch, який уже затвердило Управління з продовольства і медикаментів (FDA). Такий годинник людина з ПТСР може вдягати під час сну. Він фіксує пульс і тиск та «розуміє», якщо людині сниться тривожний сон. У такому разі годинник її «будить», щоб уникнути повторного переживання травматичних спогадів.
Також американські вчені у 2019 році розробили методику діагностики ПТСР на ранніх стадіях за допомогою штучного інтелекту. Він аналізує голоси потенційних пацієнтів і робить висновки з точністю до 89%.
До чого тут медичний канабіс
Наразі доказову базу для лікування ПТСР мають дві групи антидепресантів, які, до речі, також вважаються психоактивними речовинами. Ці препарати впливають на обмін серотоніну, адже в людей із посттравматичними розладами він фактично виділяється, але не працює. Медичний канабіс має інший механізм дії. Простими словами: канабіноїди пригальмовують активність надто активних, перезбуджених нейронів.
Дослідження, проведене в Канаді у 2017 році серед ветеранів військової служби та поліції, свідчить, що внаслідок застосування медичної марихуани інтенсивність болю зменшилася майже наполовину (48%), а також на 50% зменшився прийом лікарських препаратів для лікування ПТСР. Крім цього, на 77% знизився показник суїцидальних думок, а на 59% зменшилася тяжкість симптомів від першого до наступного візиту.
Водночас медичний канабіс поки не в списку доказової терапії й не затверджений Управлінням з продовольства і медикаментів (FDA), клінічні дослідження тривають, коментує науковець Віктор Досенко. Речовина знімає більшість симптомів, але не дає довготривалого ефекту. Важливо знайти правильну дозу, щоб канабіс спричинив саме терапевтичний, а не нейротоксичний ефект і не нашкодив психіці.
Ще одна проблема в тім, що люди, яким потрібен медичний канабіс, можуть зазнавати стигматизації, вважає активіст «Конопляного Маршу Свободи» Назарій Совсун. Ті військові, які зараз використовують медичний канабіс, перебуваючи на ротації та в госпіталях, переймаються, що оприлюднення цього факту може вплинути на їхню можливість залишатися в професії. Водночас вони відзначають, що канабіс поліпшує сон і знімає тремор.
Медичний канабіс не лише для лікування ПТСР
Медичний канабіс містить до 200 різних речовин. Наприклад, канабідіол не має вираженої психоактивної дії, тому він не цікавий для рекреаційного вживання, пояснює міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Основною психоактивною речовиною в коноплях є тетрагідроканабінол. Зазвичай законодавство (або уряд) регулює концентрацію тетрагідроканабінолу, щоб він не викликав звикання.
Медичні коноплі можна застосовувати не лише для лікування ПТСР, але й для лікування тривожних розладів, окремих типів епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу, а також для полегшення страждань онкологічних хворих і пацієнтів із ВІЛ. Загалом медичний канабіс здатен полегшити перебіг до 50 патологічних станів.
Ба більше, нещодавнє дослідження українських науковців, проведене за підтримки Національного фонду досліджень, показало, що медичні коноплі здатні вилікувати гострий респіраторний дистрес-синдром, який, зокрема, може спричинити смерть людини за COVID-19 та інших захворюваннях, спричинених вірусами й бактеріями. Цей синдром змоделювали в щурів та ефективно вилікували його канабіноїдами, розповідає професор Віктор Досенко.
Чому в Україні досі не легалізували медичний канабіс
Використання конопель у медичних цілях дозволено у 56 країнах світу, серед яких країни ЄС, як-от: Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Чехія, Франція, Португалія, Польща, Греція, Австрія, Данія, Бельгія, Норвегія – а також Ізраїль, Велика Британія, США та Канада.
Наприклад, у Канаді для лікування посттравматичного розладу застосовують медичний канабіс, який закуповується за державні кошти, розповідає учасник «Конопляного Маршу Свободи» Назарій Совсун.
Ще у 2019 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який мав дозволити обіг медичного канабісу в Україні, а також дав би право науковцям досліджувати коноплі. Комітет із прав людини його підтримав, але справа далі не пішла. У 2021 році знову пропонували легалізувати медичний канабіс за допомогою нового законопроєкту або постанови Кабміну. Але Верховна Рада знову не підтримала ініціативу та відправила законопроєкт на доопрацювання. Раніше вдалося легалізувати лише окремі препарати на основі канабісу. І навіть це рішення розкритикували організації онкопацієнтів, бо імпортовані препарати коштували від 600 до 2000 доларів, що не по кишені багатьом.
У новому проєкті закону №7457, який зареєстрували у ВР у червні 2022 року, врахували всі зауваження до попереднього законопроєкту, кажуть у МОЗ.
Голова парламентського комітету з питань здоровʼя нації Михайло Радуцький в ефірі «Радіо Свобода» висловив сподівання, що згуртованість Верховної Ради дозволить нарешті ухвалити урядовий законопроєкт, що «є більш жорстким, ніж законопроєкт комітету».
У чому відмінність нового законопроєкту і чи справді там врахували попередні зауваження
За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, новий законопроєкт дозволить забезпечити повний цикл виробництва препаратів на основі канабісу в Україні: від вирощування й перероблення до повноцінного виробництва.
Над вирощуванням, виробництвом і реалізацією таких препаратів пропонують встановити жорсткий контроль. Щоб простежити обіг канабісу, кожну партію й одиницю фасованої продукції будуть маркувати унікальним штрих-кодом. Також хочуть запровадити електронний реєстр, який буде обліковувати переміщення рослин на всіх етапах. Препарати на основі медичного канабісу будуть виписувати лише за призначенням лікаря й електронним рецептом.
Новий законопроєкт і справді дозволить вирощувати медичні коноплі й, імовірно, їх експортувати, коментує активіст «Конопляного Маршу Свободи» Назарій Совсун. Утім, згідно з логікою нового законопроєкту та внесеними правками медичне застосування конопель і наукові дослідження на людях залишаються незаконними. Канабіс у першій таблиці постанови Кабміну №770 поряд із наркотичними та психотропними речовинами. Для нього створили додатковий четвертий список. Водночас медичні засоби, використання яких дозволяє закон, знаходяться в таблицях два та три цієї постанови, тож було б логічно перенести медичний канабіс туди.
У МОЗ уже намагалися змінити цю постанову, але поки безрезультатно. «Конопляний Марш Свободи» також готує потрібні правки, щоб надіслати їх до комітету, і сподівається на схвалення, інакше реформа відбудеться, але фактично не працюватиме.
Цікавим моментом є те, що в новому законопроєкті «канабіс» пишуть на російський манер, з двома літерами «н», звертає увагу активіст. За його словами, наразі Рада церков і депутатський корпус не проти легалізації медичного канабісу, законопроєкт радше блокує МВС через корупційний інтерес.
У легалізації канабісу і його науковому вивченні можуть бути не зацікавлені й фармацевтичні компанії, які можуть відмовитися вкладати гроші в дослідження, каже Віктор Досенко. Адже канабіноїди не препарат певної компанії, а лікарська рослина, із якої, наприклад, можна зробити екстракт, але її не можна запатентувати. Інша річ – виготовити синтетичний канабіноїд.
Загалом у медицині вже широко застосовуються наркотики. Наприклад, жодна операція не обходиться без синтетичних чи напівсинтетичних опіатів, коментує науковець. Тож забороняти медичний канабіс і надалі немає сенсу, особливо якщо врахувати ризики посттравматичних розладів після перемоги.
Ілюстрації: icons8