Що таке передменструальний синдром і як його розпізнати? Розпитали в лікарки спільноти «Свій. Док» про те, чому ПМС – це не просто поганий настрій.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Аліна Михайлова

лікарка-гінекологиня

ПМС – це норма?

Передменструальний синдром – це не вигадка. Водночас до цього стану приписують деякі особливості чи легкі симптоми перед початком менструації. Справжній ПМС не так часто трапляється – його діагностують у 3-8% жінок. Проявлятись цей стан може по-різному, але найпоширенішими симптомами є постійне почуття втоми, перепади настрою, роздратування, плаксивість, тривожність, набряклість у тілі, головний біль, зміни апетиту, набухання і біль молочних залоз, збільшення ваги, безсоння та шлунково-кишкові розлади (здуття, закреп).

Ці симптоми є чітко вираженими та з’являються десь за тиждень до початку менструації. Вони можуть погіршувати якість життя і знижувати працездатність.

У нормі більшість жінок відчуває хоча б один або кілька помірних симптомів, схожих на ПМС, за один-два дні до менструації. Однак якщо вони не викликають серйозних змін у житті, це не вважається ПМС.

Симптоми ПМС:

  • Втома
  • Перепади настрою
  • Роздратування
  • Плаксивість
  • Тривожність
  • Набряклість тіла
  • Головний біль
  • Зміни апетиту
  • Набухання і біль молочних залоз
  • Збільшення ваги
  • Безсоння
  • Здуття чи закрепи

Виникають за 6 днів до менструації

Передменструальний синдром – це складний процес в організмі. Виникає він через взаємодію між циклічними змінами гормонів в яєчниках та нейротрансмітерами в центральній нервовій системі, найбільш значущим із яких є серотонін. 

Симптоми ПМС можуть з’явитись в будь-який вік після початку менструації. Найчастіше синдром проявляється до 20 років та продовжується весь репродуктивний вік (до менопаузи). Інколи жінки можуть відчувати симптоми ПМС пізніше, але це дуже рідко. У дорослому віці симптоми, прояви схожі на ПМС, можуть свідчити про інші порушення в організмі жінки чи про вплив зовнішніх факторів, наприклад, сильний тривалий стрес. Однак якщо вони виникають періодами і потім знову зникають, то це не пов’язано із синдромом. ПМС також зникає після менопаузи, під час вагітності та при порушенні менструального циклу, коли нема овуляції.

Як це лікують?

Є три ступені важкості передменструального синдрому: легкий, помірний і важкий. Лікування залежить від інтенсивності симптомів, часто застосовують антидепресанти (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) та комбіновані оральні контрацептиви.

У разі легких симптомів, які вважаються нормою, достатньо трохи змінити спосіб життя. Наприклад, регулярно займатися спортом: допоможуть аеробні вправи, швидка ходьба, біг, велосипед, плавання. Також важливими є збалансоване харчування та відпочинок. Корисно займатися йогою, медитацією чи дихальними вправами.

Вчені вивчали вплив низки вітамінів і харчових добавок на симптоми ПМС (вітаміни B6 та E, кальцій і магній), але виявили, що вони не є ефективними.

Коли звертатися до лікаря?

Важливо відрізняти передменструальний синдром, просто життєві проблеми і депресивні розлади. Діагноз ПМС ставлять тільки тоді, коли конкретні симптоми спостерігаються кілька місяців підряд і проявляються у другій половині циклу, ближче до менструації. Передменструальний синдром – хронічне явище, яке не може зникнути просто так.

До лікаря потрібно звернутися, якщо у вас є вказані симптоми й вони впливають на якість життя. Спершу варто піти до сімейного лікаря. Спеціаліст оцінить симптоматику та інші фактори, призначить обстеження, щоб виключити захворювання, які можуть імітувати симптоми ПМС (наприклад, захворювання щитовидної залози), або скерує до психіатра, щоб виключити ризик психічного розладу.

Ілюстрації: обкладинка – Headexplodie; sofiahydman.