Народи Європи, Західної Азії, а також всі їхні нащадки можуть походити від ямної культури скотарів, що жила на території сучасної України пʼять тисяч років тому. Це близько чотирьох мільярдів людей, які живуть сьогодні, пише The Wall Street Journal, посилаючись на нові дослідження ДНК.

Назва ямної культури походить від слова «яма», оскільки вони ховали людей у ямах під курганами (насипи з ґрунту або каміння). Представники цієї культури могли бути першими людьми, які їздили верхи на конях і використовували колісні вози.

Вчені проаналізували зразки ДНК близько 450 доісторичних людей зі ста місць в Європі, а також дані з тисячі стародавніх зразків, які були відомі раніше. Науковці поєднують генетичні дані з археологією та лінгвістикою, аби довести, що приблизно до 3000 року до нашої ери спільнота мігрувала з басейну Волги в українські степи. Там вони змішались з місцевим населенням, утворивши общину Ямна.

Дані ДНК та місцезнаходження приблизні. Оригінальна карта з «Атласу невидимого», Олівер Уберті, Девід Райх, Каміль Брессанж/WSJ

Їхньою генетичною «колискою» вважають українське село Михайлівка, що наразі перебуває під російською окупацією. Звідти вона розійшлася по всій Євразії, «поширюючи свої гени і спосіб життя від Португалії до Монголії». Ця експансія визначає більшість світової генетичної та культурної спадщини донині за словами археологів і генетиків.

«Вони змінили населення Європи і, зрештою, всього світу», – каже генетик з Гарвардської медичної школи Девід Райх. «Ця експансія заклала основу для домодерної глобалізації», – додає професор археології Гетеборзького університету в Швеції Крістіан Крістіансен.

Могили ямнів, яку знайшли під час розкопокок у Болгарії. Bianca Preda-Balancia

Від їхньої мови може походити 400 інших, серед яких – латинська, грецька, англійська, російська, німецька та інші. Вона не була записана, але її можуть частково реконструювати лінгвісти. Крім того, генетичну і культурну спадщину цієї спільноти могли поділяти римляни, кельти, перси і македонці згідно з даними нового дослідження.

Ідею про те, що мови Європи, Ірану та Індії походять від однієї давньої мови, вперше запропонував Вільям Джонс у 18-му столітті. Водночас лише генетичних доказів не достатньо, щоби довести походження мови, каже Лехті Сааг, дослідник стародавньої ДНК з Тартуського університету в Естонії.

За словами Девіда Райха, для народів, що жили в Євразії прихід ямної культури можна вважати рівноцінним «культурному стиранню». Але «стирання» було і фізичним. У багатьох місцях чоловіча ДНК корінних жителів зникає з приходом ямної культури, тоді як жіноча ДНК простежується в наступних поколіннях.