«Бук, бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом», – пропонуємо прочитати цю скоромовку ще раз вголос, щоб поностальгувати за часами, коли вчили її як домашнє завдання без розуміння, чому це важливо. А тепер, у дорослому житті, повертаємося до артикуляційних і дихальних вправ, щоб поліпшити своє мовлення.

Редакторка «Віледжа» Катерина Мельник запитала в дитячої й дорослої логопедині Дарʼї Горбачової, чому виникають проблеми з мовленням, як їх помітити й чи може логопед допомогти дорослим.

 

 

 

Дар'я Горбачова

дитяча й доросла логопединя

Хто такий логопед й чому він потрібний?

   

 Логопед – це фахівець з вищою педагогічною освітою, який може виявляти порушення мовлення й комунікації та корегувати їх. Тобто він допомагає людям поліпшити вимову звуків, звʼязність мовлення, а також виправити проблеми артикуляції й голосу. 

Логопед працює переважно з дітьми, і виявити порушення мовлення краще якнайраніше, щоб уникнути більш серйозних проблем. Але дорослі також можуть звертатися до такого спеціаліста.

Чому виникають проблеми зі звуковимовою й прикусом у дітей?

   

     • Спадковість. Якщо у батьків або інших близьких родичів були проблеми з вимовою або прикусом, це може передаватися й дітям.

     • Анатомічні особливості. Неправильний прикус, недорозвинені язик, зуби, губи, піднебіння (органи артикуляції) або аномалії розвитку щелепи.

     • Артикуляційні норми. Коли дорослі в розмові з дитиною спрощують слова й дитина не тренується вимовляти звуки правильно.

     • Догляд за зубами. Його відсутність може посилювати проблеми з прикусом і розвитком зубів і ясен. Починати чистити зуби дитині потрібно з моменту, коли зʼявляється перший зуб, і робити це регулярно. Для чищення варто використовувати мʼяку зубну щітку й спеціальну дитячу зубну пасту без фтору (до трьох років).

     • Смоктання пальця. Ця звичка може впливати на формування неправильного прикусу й інших проблем із мовленням. Як альтернативу можна пропонувати дитині спеціальні гризуни для зубів, а також помічати й хвалити, коли дитина не смокче палець. Окрім того, важливо зменшити кількість стресових ситуацій навколо, бо вони можуть бути причиною такої звички.

     • Смочок. Його використання не шкідливе, але важливо поступово відмовитися від нього до віку 2–3 років. Далі це вже може впливати на формування прикусу й мовлення.

Як можна уникнути цих проблем?

   

Серед найпростіших порад – пропонувати дітям тверду їжу, як-от яблуко чи морква. Тоді жувальні рухи будуть зміцнювати мʼязи щелепи й стимулюватимуть ріст зубів. 

Також важливо врахувати ті фактори, що можуть впливати на проблеми з прикусом. Тобто правильно доглядати за зубами дітей, вчасно звертатися до стоматолога й контролювати смоктання пальця чи смочка. Водночас усім варто звернутися до лікаря-ортодонта, щоб упевнитися, що немає проблем із прикусом.

Якими можуть бути наслідки, якщо не корегувати мовлення в дітей?

   

     • Труднощі в навчанні. Через неправильну вимову або труднощі в побудові речень можуть виникнути проблеми з читанням і письмом.

     • Зниження самооцінки й проблеми із соціалізацією. Якщо дитина відчуває, що не може правильно висловлюватися, це може знизити її впевненість у собі та вплинути на комунікацію з іншими. Також це може стати причиною глузувань.

Як зрозуміти, що дитина має порушення розвитку мовлення? 

   

Логопеди під час діагностики використовують свої методики й тести, а за потреби призначають вправи й заняття для корекції мовлення. Але батьки також можуть виявити чи запідозрити проблеми, коли спостерігають за дитиною, як вона вимовляє різні звуки, чи є затримка в розвитку мовлення за віком і чи виникають проблеми в комунікації з однолітками (у старшому дитячому віці). 

Ось критерії, за якими можна визначити, чи відповідає мовленнєвий розвиток дитини віковим нормам:

1 рік

   

     • Уміння. Дитина вимовляє перші слова («мама», «тато»), починає повторювати звуки та склади, імітує мовлення дорослих (звуконаслідування).

     • На що звернути увагу. Важливо, щоб дитина могла повʼязувати звуки з конкретними обʼєктами або діями, наприклад вказувати на іграшку й казати «мʼяч».

2 роки

   

     • Уміння. Активно розвивається лексична сторона мовлення. Зʼявляються фрази, прості речення з двох-трьох слів («хочу воду», «мама йде»).

     • На що звернути увагу. У словниковому запасі дитини має бути від 50 до 200 слів. Дитина починає ставити прості питання («Що це?») і використовувати займенники («мій», «твій»).

3 роки

   

     • Уміння. Дитина будує речення з трьох-чотирьох слів, може розповісти про себе й свої дії («Я їм яблуко»). Збільшується кількість слів у словниковому запасі, дитина починає узагальнювати поняття.

     • На що звернути увагу. Мовлення дитини має ставати зрозумілим для сторонніх людей, вона може вживати близько 1000 слів і розуміти значення ще більшої кількості слів.

4 роки

   

     • Уміння. Дитина будує складні речення, використовує різні форми слів і починає вживати складніші граматичні конструкції.

     • На що звернути увагу. У мовленні дитина може використовувати питання, пояснювати прості ситуації, говорити про минуле й майбутнє. У цьому віці вже важливо фіксувати, щоб дитина правильно вимовляла більшість звуків. 

5 років

   

     • Уміння. Дитина вміє розповідати історію, використовує складні речення, добре орієнтується в часі (вчора, сьогодні, завтра).

     • На що звернути увагу. Важливо, щоб дитина вживала в мовленні звуки рідної мови й вимовляла їх правильно. Вона вже має активно використовувати велику кількість слів і виразів, відповідати на питання й пояснювати свої дії.

6 років

   

     • Уміння. Дитина може виражати свої думки й почуття, описувати події в хронологічному порядку, використовувати складнопідрядні речення.

     • На що звернути увагу. Дитина правильно використовує граматику, узгоджує слова за родом і числом, знає й використовує синоніми й антоніми.

7 років

   

     • Уміння. Мовлення дитини стає схожим на мовлення дорослої людини, вона вільно висловлює думки, обговорює різні теми, володіє великим словниковим запасом.

     • На що звернути увагу. Важливо, щоб дитина правильно вимовляла всі звуки й використовувала їх у мовленні. Дитина повинна мати розвинені навички письма й читання.

Коли варто звернутися до логопеда?

   

До логопеда рекомендують звертатися одразу, коли помічаєте в дитини ознаки порушення мовлення. Зазвичай це вік близько 3 років, але також треба враховувати індивідуальні особливості. Приблизно в такому ж віці варто прийти на профілактичну консультацію до логопеда, бо що раніше він виявить проблеми з розвитком мовлення в дитини, то легше буде їх виправити.

Ось ознаки порушення мовлення

     • Дитина значно відстає від вікових показників, має труднощі зі звуковимовою чи формуванням фраз і звʼязного мовлення.

     • Їй складно зрозуміти або використовувати граматичні категорії.
(аграматизми – зеленИЙ яблуко, холоднА літо).

     • Виникають труднощі зі структурою слів (перекручує склади, складно промовити слово повністю: помідор – моПІдор, космонавт – сомонат).

Що робити дорослим, які мають порушення мовлення?

   

Якщо відчуваєте труднощі з вимовою звуків чи звʼязністю мовлення в будь-якому віці, є сенс звернутися до логопеда. Він може допомогти поліпшити вимову, ритміку, голос і розвʼязати проблеми з комунікацією.

Корекція порушень звуковимови. Можна поліпшити вимову певних звуків, якщо їх не виправили в дитинстві або вони зʼявилися через зміну прикусу. 

Міофункціональна корекція. Логопед проводить міокорекцію (міофункціональну терапію) для тренування й зміцнення м’язів, що відповідають за мовлення, ковтання й правильне положення язика. Це особливо важливо для людей з неправильним прикусом.

Робота з людьми, яким встановили брекети. У таких випадках труднощі можуть виникати через зміну положення зубів й адаптацію ротової порожнини. Логопед допомагає звикнути до нових умов і вчить правильної артикуляції.

Корекція голосових розладів. Ідеться про людей, які мають проблеми з голосом, наприклад захриплість, утома голосу, нестабільний тон. Це особливо корисно для тих, хто багато говорить на роботі (учителі, лектори, актори).

Подолання комунікативних труднощів. Дорослим, які стикаються з комунікативними проблемами (соціальною тривогою чи труднощами в спілкуванні), допомагають навчитися ефективніше виражати свої думки.

Робота з мовленнєвими порушеннями після травм чи хвороб. Логопед допомагає відновлювати мовлення після інсульту, черепно-мозкових травм або інших захворювань, що впливають на функцію мовлення.

Поліпшення дикції. Логопед може навчити правильної інтонації й ритму мовлення, що може бути важливо для людей, які часто виступають перед аудиторією.

Робота з акцентом. Логопеди також допомагають у роботі з акцентом або вимовою іноземної мови, щоб адаптуватися до нового мовного середовища.

Чи можна працювати над поліпшенням свого мовлення самостійно?

   

Незалежно від того, чи маєте скарги, буде корисно звернутися до логопеда за консультацією. Але для підтримки й поліпшення якості мовлення можна виконувати артикуляційні й дихальні вправи. Кожну з них слід робити по 10 разів й повторювати регулярно:

«Усмішка-трубочка». Усміхніться, а потім зробіть трубочку із губ, сильно витягнувши губи вперед, ніби дмухаєте на свічку.

«Маятник». Витягніть язик уперед і рухайте його з одного куточка рота в інший.

«Чашечка». Відкрийте рот і підніміть язик, утримуючи його так, щоб утворилася «чашечка».

«Горішок». Натисніть кінчиком язика на піднебіння й утримуйте його, рахуючи до пʼяти.

«Жування». Імітуйте жувальні рухи із закритим ротом, намагайтеся робити їх симетрично.

«Лісовий вітер». Вдихніть через ніс, видихніть через рот, уявляючи, що видихаєте вітер. Це треба робити повільно.

«Смачне варення». Витягніть язик й облизуйте ним спочатку верхню, а потім нижню губу, ніби на них є варення.

«Пузир». Надуйте щоки й затримайте повітря на кілька секунд, потім повільно випустіть його через рот.

«Змійка». Витягніть язик уперед і робіть швидкі рухи вверх-вниз, утримуючи його випрямленим.

«Дихання животом». Ляжте на спину, покладіть руку на живіт і дихайте так, щоб живіт підіймався під час вдиху й опускався під час видиху. Це допоможе розвинути діафрагмальне дихання.