Чому важливо знати свої джерела стійкості, але не шукати порад й універсальних рецептів? Як розкривати свій потенціал і не стати заручником обставин, навіть коли реальність навколо жорстока й болісна? Про стійкість і пошук сенсу під час війни розповів Андрій Зелінський, письменник, викладач, політолог, військовий капелан УГКЦ, у новому епізоді подкасту «Простими словами».

Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.

фото: Серж Хуцану для The Village Україна

Повну розмову ви можете послухати на всіх подкаст-платформах

Стійкість – це цілісність

Людина – істота багатовимірна, тому стійкість криється в здатності забезпечити особисту цілісність. Ми маємо розвиватися в усіх напрямах, які гарантують нашу цілісність, – це наш фізичний, емоційний, інтелектуальний стан, а також сенсова або ж духовна основа нашого осмислення того, що відбувається.

П'ять джерел стійкості

Я маю п'ять практик, які намагаюся виконувати щодня й користуватися ними як джерелами стійкості.

Перше – це духовні вправи. Ідеться про формат медитації, занурення, присутності тут і зараз. Сьогодні популярний термін майндфулнес – момент для того, щоб перейти з рівня інтелекту на рівень дотику до реальності.

Друге – це фізичні вправи, обовʼязково щодня, і це просто must be. Але важливо зауважити, що в кожного з нас свої можливості й спроможності, тому важливо обрати власний рецепт і кількість фізичної активності.

Третє – це читання, і це вже більше інтелектуальний заряд, хоча я зазвичай намагаюся читати два формати літератури – художню й пізнавальну. Художня література – це такий гребінець для почуттів, для емоцій. Там почуття вже впорядковані в певні логічні структури. І коли ми просто читаємо художню літературу в будь-якому емоційному стані, вона причісує, додає нашим почуттям якусь форму. Поряд із цим є пізнавальна література, яка відкриває нові горизонти, допомагає вибратися з плаского виміру буття.

Четверте – це музика, яка забезпечує баланс і допомагає захистити особисту цілісність. У кожного власні смаки, але попри всю можливу кількість звуків, яка проходить крізь наші вуха й наш мозок, необхідно озброїтися саме тими, які допомагають відчувати себе сильнішими.

П'яте – це спілкування, одне з найпотужніших джерел енергії. Відкрите людське спілкування з кимось допомагає не розсипатися.

Рецепт стійкості в кожного свій і мінливий

Отже, має бути набір із цих пʼяти елементів, який може змінюватися з дня на день, але лише системний підхід дозволяє забезпечити цілісність і стійкість.

Ми живемо в суспільстві, яке прагне й вимагає універсальних рецептів. Інколи ті рецепти з особистісного, індивідуального рівня раптом перестрибують на рівень суспільний, інколи навіть політичний. Але це неможливо в суспільстві, у якому живе 30 мільйонів людей. Тому не існує єдиного рецепта стійкості, який може комусь допомогти на сто відсотків.

Два важливі механізми, які забезпечують стійкість, – це регенерація, тобто відновлення того, що є, й адаптація до контексту, який змінюється щодня. Стійкість вимагає якісного контакту з реальністю. Якщо наш особистий набір практик не відповідає контексту, ми ізолюємося й припиняємо бути стійкою одиницею, інтегрованою в ширший контекст, ми стаємо крихкими.

Бути собою – це постійний пошук

Будь собою означає безперервно шукати себе. Те, що ти сьогодні бачиш у дзеркалі, – це геть не повний, не вичерпний перелік твоїх можливостей. Людина народжується в мандрівці від себе вчорашнього до себе завтрашнього, і ставати собою – це відкривати нові можливості, вилазити з окопів. Це легше робити, коли віриш у горизонт, який попереду. Коли маєш відчуття азарту й життєвого авантюризму. А далі вже потрібно махати руками, плести, давати собі раду, виживати. Дорогою відпадають якість звички, уявлення, частини нашої особистості, риси характеру. Те, що залишиться, те, чому вдалося прорватися крізь виклики, – це є наша самобутність.

Служити ринку або власному розвитку

Існують дві логіки сучасного світу. Одна – це логіка ринку, яка допомагає людині стати успішною, бо дозволяє все спростити або підпорядкувати свій потенціал конкретній меті. Водночас людина не зауважує інших вимірів особистості й реальності й урешті може колапсувати. Тобто бажане досягнуто, але воно порожнє, бо стільки вимірів особистості залишилися нереалізованими.

Інша – це логіка, яка залишається горизонтом, яка вимагає відкривати нові світи. Вирушати до незнайомого й наважуватися відкривати двері, які невідомо куди приведуть.

Обидва шляхи потребують певної системи переконань і ціннісних орієнтирів, які корегують нашу діяльність щодня. Дуже важливо знати, яким шляхом ми обираємо йти.

Цінності працюють без слів

Цінності – це критерії ухвалення особистих рішень. Це те, що є для нас важливим і значущим. Вони можуть бути не вербалізовані й не усвідомлені, ми можемо прямо не апелювати до них щодня. Але цінності стають отим фільтром, крізь який реальність вривається в наш мозок і свідомість. Те, що відповідає цінностям, проникає всередину; те, що не відповідає, може бути відфільтрованим. Тому певний арсенал цінностей допомагає сформувати нашу особистість.

Ми обираємо своє ставлення до реальності

Одне з найважливіших запитань, яке ми можемо поставити собі в житті, – це питання «навіщо?» Навіщо мені цей бій? Навіщо я в цій халепі? Особливо в ситуаціях, коли я не можу вплинути на обʼєктивний стан речей. Я не можу скасувати війну чи біль утрати. Я не можу вповні реалізовувати якісь власні мрії, тому що за вікном війна.

Навіщо – це усвідомлена відповідальність за власну свободу. Це те, що можна окреслити терміном субʼєктність. Усвідомлена свобода виявляється в дії. Я є господарем мого життя. Навіть коли я не можу нічого змінити в обʼєктивній реальності, я обираю ставлення до того, що відбувається.

Я хочу бачити зорі в отворах, які залишилися від куль

«Я дуже люблю цю історію, коли свого часу ми пересувалися в зоні бойових дій, можливість пересуватися була лише на світанку, коли затихали обстріли. Ми змогли зайняти котрийсь з ангарів, наскрізь прострелений уламками артснарядів і куль, і ніби потрапили до планетарію. Це була можливість відчути космос, побачити зорі в знищеній війною реальності, навіть коли не можеш її скасувати», – розповідає Зелінський.

Дружба з реальністю

Більшість українців сьогодні живуть з думкою, що ситуація, у яку ми потрапили, має рано чи пізно минути, як і будь-яка халепа. Тому вони не тут і не зараз, не зафрендилися з реальністю. Реальність болісна, з нею не хочеться товаришувати. Але це все, що ми маємо.

Ми можемо прожити цей час так, як бажаємо, або ж можемо стати просто заручниками обставин, жертвами й жити очікуванням. Щойно людина починає вважати себе жертвою, навіть не вимовляючи, не вербалізуючи, – це вже втрачений потенціал, недосягнуті горизонти.

Важливо усвідомити, що це і є наш час, час нашого життя. Навіть у розбитій

ракетами дійсності, з великим болем, але альтернативних реальностей для нас не існує. А отже, час ставати сильнішим, бо цей час ніхто ніколи нам не компенсує.

Сенс і смак життя

Бачити сенс у тому, що відбувається, і відчувати смак миті – це ознаки якісного контакту реальності й ментального здоровʼя.

Якщо постійно шукати сенс і не звертати уваги на смак, ми будемо виснажуватися, вигоряти, губитися по дорогах, а нам це не потрібно.

Перемога – це про інше, про здатність людини відкрити в собі силу, яка допоможе запалити інших і разом йти цей довгий шлях, можливо крізь гори й пустелі, хто знає, що там у нас попереду.

Отже, концентруватися не лише на горизонті, а й на собі. Завжди має бути оця двомірність: з одного боку, горизонт має бути привабливим і яскравим, а з іншого, кожен крок важливий, він тут і зараз.


СЛУХАЙТЕ ПОДКАСТ «ПРОСТИМИ СЛОВАМИ» НА YOUTUBE

Повну розмову ви можете послухати на всіх подкаст-платформах

Підтримайте розвиток подкасту
Patreon, Buy Me a Coffee

СПЕЦІАЛЬНИЙ СЕЗОН ПОДКАСТУ «ПРОСТИМИ СЛОВАМИ» ВИХОДИТЬ У МЕЖАХ ІНІЦІАТИВИ ПЕРШОЇ ЛЕДІ ОЛЕНИ ЗЕЛЕНСЬКОЇ ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОГРАМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я «ТИ ЯК?» ПРОЄКТ РЕАЛІЗОВАНО У СПІВПРАЦІ З КООРДИНАЦІЙНИМ ЦЕНТРОМ З ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗА ПІДТРИМКИ ВООЗ