Повномасштабне вторгнення змушує багатьох людей зосереджуватися винятково на базових потребах, тому часто можна почути фрази на кшталт: «Ваша толерантність не на часі». Водночас наслідки війни, зокрема зростання кількості військових з ампутованими кінцівками, привертають увагу до теми безбар'єрності та мотивують шукати коректну лексику, навіть тих, хто раніше про неї не замислювався.

Пам'ятайте, що слова – це не «просто слова», вони показують ставлення до людини, а коректні формулювання демонструють, що вона важлива й цінна.

The Village Україна разом із мережею «Аптека доброго дня» та дослідницею культури комунікацій Анастасією Бабічєвою зібрали корисні поради для спілкування в інклюзивному суспільстві.

Анастасія Бабічєва

комунікаційниця, дослідниця культури комунікації, авторка каналу «Культура Комунікації»

Чому питання толерантної комунікації – на часі

Протягом останніх пʼяти років відчутно зріс прогрес у розвитку толерантної комунікації – це спільна праця великої кількості небайдужих людей. У цьому процесі важливу роль відіграло поширення коректної лексики. Наприклад, у 2018 році набув чинності закон, який вилучив слово «інвалід» з українського законодавства та повсякденного вжитку. Замість нього у всіх нормативних актах тепер використовують термін «людина з інвалідністю». Саме з цього моменту почалися важливі зміни, що ще раз доводить – слова мають значення!

Некоректна комунікація може трапитися з будь-ким: людиною, брендом чи впливовцем. Навіть ненароком сказані слова можуть викликати шквал критики та зробити вас пасажиром «шакалячого експреса». Тому я би радила звернути увагу на три основні правила, які допоможуть комунікувати культурно та доречно:

1. Увага

Через швидку зміну інформаційного поля може бути складно приділяти увагу деталям – але саме вони надзвичайно важливі в нинішніх умовах.

2. Повага

Поваги вартий кожен член суспільства, а тому варто перевіряти коректність формулювань і використовувати правильну лексику.

3. Відкритість до нового

Люди й бренди інколи схильні робити помилки, використовуючи застарілі фрази чи некоректні кліше, бо «так звично». Відкритість до нового допомагає уникати таких помилок і вдосконалювати комунікацію.

Які помилки найпоширеніші в диджитальних комунікаціях

Найчастіше я спостерігаю некоректні формулювання, які, як правило, не мають на меті когось образити, а виникають через звичайне незнання.

Як не дивно, часто некоректність виникає саме через бажання висловитися коректно.

Щоби нікого не образити, люди вдаються до евфемізмів – пом'якшувальних або маскувальних слів і виразів. Так, про «людину із синдромом Дауна» можуть говорити як про «сонячну людину». Часто вживають і вирази «людина з особливими потребами» або «людина з обмеженими можливостями» – вони також є некоректними, адже кожен із нас має й особливі потреби, й обмежені можливості.

Варто памʼятати, що світ змінюється, і те, що вважалось правильним і коректним десятиліття тому, сьогодні може стати неприйнятним. Тому важливо відстежувати зміни та залишатися відкритими до нових підходів і понять. Помилки – це нормально, їх роблять усі, і часто саме вони стають поштовхом для того, щоб звернути увагу на нові явища й інтегрувати нові слова у свій словник.

Ось 5 правил, які допоможуть зорієнтуватися, коли треба прокомунікувати про людей з інвалідністю:

1. На першому місці – людина

Спочатку говоримо про людину, а не про її риси. Наприклад, людина з інвалідністю, людина з порушенням слуху.

2. Називайте речі своїми іменами

Не користуйтеся евфемізмами, вони нічого не говорять про людину й можуть сприйматися як зверхній тон у комунікації.

3. Не бійтеся звертатися до спеціалістів за консультацією

Наприклад, якщо перед вами стоїть завдання зробити комунікаційну кампанію – дуже раджу звернутися до фахівців і перевірити, чи коректні ваші формулювання та меседжі.

4. Будьте допитливими

Усі люди різні й можуть надавати перевагу різним формулюванням. Тому якщо ви сумніваєтеся, як правильно говорити з конкретною людиною з інвалідністю на якісь теми, запитайте її напряму. Щира зацікавленість і бажання взаємодіяти етично – це не незручно, а навпаки – крок до взаєморозуміння.

5. Звіряйтеся з довідником безбар’єрності

Там можна підглянути правильні формулювання та знайти відповіді на важливі питання зі зрозумілими обґрунтуваннями.

Що варто додати до свого словничка

  • крісло колісне
  • людина з інвалідністю
  • людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями,
  • людина з порушеннями опорно-рухового апарату
  • людина з порушеннями рухової функції.

Що ніколи не варто говорити

  • образливі слова, як-от каліка, інвалід, глухий, сліпий, німий, даун
  • людина з нюансами
  • особлива людина
  • прикметники на кшталт неповноцінний, неповносправний, недієздатний
  • інклюзивні люди.

Також зверніть увагу на формулювання на кшталт «прикутий до…», «страждає на…» – такі фрази показують негативні упередження.

Отже, головне правило – спершу говоримо про людину, а вже потім за потреби про її ознаку. Коректних формулювань дуже багато, тому кожному варто вже зараз виділити час і почитати «Довідник безбар’єрності». Будьте відкритими до нового, не соромтеся запитувати, якщо щось не зрозуміли, і ненавʼязливо підказуйте оточенню, коли помітили помилку.

Мережа «Аптека доброго дня» формує нову системну корпоративну культуру «Клієнтолюб», яка базується на тому, що фармацевти мають надавати якісну експертну консультацію та проявляти емпатію, а співробітники – бути успішними новаторами, щоб компанія розвивалася.

Толерантна комунікація формує культуру нації, і це особливо чутлива тема під час війни. Кожне питання до воїна, матері, дружини чи дитини, які на нього чекають, людини, яка хворіє, її рідних, може ранити чи підтримати, відштовхнути від співрозмовника або, навпаки, подарувати тепло.

«Дбаймо ділом і словом одне про одного», – закликають у команді мережі «Аптек доброго дня».

МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ