Фільми жахів допомогли вченим з’ясувати різницю між тривогою та страхом

Фінські вчені з’ясували, що почуття наростальної тривоги та реального страху мають два різних нейронних механізми, пише Neuroscience News.

Науковці взяли 100 найпопулярніших фільмів жахів і попросили 216 людей обрати найстрашніші. Найбільше голосів отримали два: «Закляття 2» та «Астрал».

Стрічки показали 37 добровольцям і паралельно провели функціональне МРТ. Оцінювали активність мозку під час всього фільму та окремо – під час скрімеру (раптовий страшний момент).

У всіх учасників скрімери підвищували активність кількох ділянок мозку, які відповідають за емоційну обробку даних.

Однак ці зони були неактивні під час перегляду решти фільму: натомість зростала активність сенсорних відділів мозку, що відповідають за зір і слух.

Тож вчені з’ясували, що в основі очікування страху і самого почуття лежать два різних нейронних механізми: тривога є своєрідною підготовкою мозку до більш реального страху (у стрічці це поява скрімеру), а страх – це захисна реакція.