Є питанняУ ЗСУ теж є вегани і вони теж мають їсти. Хто допомагає їм з харчуванням (замість військової кухні)

У збройних силах США 11% військових дотримуються вегетаріанства чи веганства, водночас 63%, якби мали такий вибір, надали б перевагу цілком рослинному сухпайку (в американській армії є вегетаріанські, але не веганські опції), свідчать результати опитування. Понад 50% опитаних погодилися з тим, що рослинна їжа більш здорова, екологічна й ефективна для підтримання фізичної енергії.

Подібні опитування не проводили серед українських військових. Утім, вегани є й серед Нацгвардії та прикордонників і в ЗСУ, підтверджують організації, які допомагають забезпечувати військових рослинним харчуванням.

На фронті не у всіх є можливість дотримуватися своїх харчових звичок, комусь доводиться відмовлятися від принципів, щоби не знесилитися. Це шкодить психологічному стану військових, які не вживають м’яса й інших продуктів тваринного походження з етичних міркувань.

Проблему частково могло би вирішити введення додаткових вегетаріанських і веганських сухпайків, які можна було б ​​використовувати в умовах відсутності будь-якої «кухні», тобто в зонах безпосереднього виконання завдань.

«Поки не розберемося з цим, про якусь масштабну реформу [у сфері харчування] годі й говорити», – розповідає The Village Україна військовослужбовець та автор петиції про введення рослинних пайків у ЗСУ Петро Павлов. Йому самому довелося перейти з веганства на вегетаріанство в умовах війни, щоб простіше було закривати харчові потреби, про які поки що не дбають на військових кухнях.

Поспілкувалися з організаціями та бізнесами, які годують веганів у ЗСУ, про те, скільки запитів їм надходить і від кого; що вони надсилають військовим, які не їдять м’яса; а також про важливість введення рослинних сухпайків.

Запити надходять по-різному: особисто від військових, їхніх дружин або друзів або від волонтерів, які їдуть до підрозділів і знають, яка там кількість веганів або вегетаріанців. Бувало, відправляли посилки відразу на вісім, десять або й на 15 людей.

Вегани є в ЗСУ, Нацгвардії, «Госпітальєрах», Прикордонній службі, добровольчих формуваннях – усюди.

Коли до нас роблять запит, ми просимо вказати, чи є можливість готувати. Далі орієнтуємося за ситуацією. Якщо немає можливості готувати або якщо в нас немає конкретної інформації про це, стараємося відправляти те, що не потребує оброблення або таке, що можна просто заварити гарячою водою.

Основа посилки така: рослинні ковбаси, сосиски, паштет, тофу, сухе рослинне молоко, батончики, консервовані боби, заварні веганські супи. Якщо можливість готувати є, тоді ми кладемо соєве м’ясо, битки, каші. Стараємося, щоби було максимально калорійно, також кладемо рослинний протеїн, щоби можна було зробити коктейль, закрити потребу за білком, а ще вітаміни, якщо є на складі.

Львівський бренд «Зелена корова» нещодавно випустив фалафель у соусі, який має досить довгий термін зберігання, приблизно кілька тижнів. Його теж можна надсилати, навіть якщо немає кухні та холодильника.

Ми стараємося більш менш регулярно підтримувати військових, які зробили до нас запит, бути на зв’язку. Але оскільки вони дуже мобільні, буває, що не вдається надіслати посилку або потрібно її переадресовувати. Тобто запитів могло би бути більше, але є проблема з логістикою.

Спочатку ми шукали веганів-військових серед знайомих, запитували у волонтерів. Так знайшли перших бійців і бійчинь, яким надіслали посилки, серед них був, наприклад, Павло Вишебаба (засновник веганського кафе One Planet, координатор кампанії «ХутроOFF» за заборону виробництва хутра в Україні).

Потім бійці почали знаходити нас самі через соцмережі. Запитів ставало дедалі більше, дійшло до того, що в нас була черга на десять днів наперед, волонтерки не справлялися. Зараз у нас є три людини, які відправляють веган-посилки.

Наразі ми вже обробили понад 400 запитів. Багато з них повторні, однак щодня ми також отримуємо нові. У пікові дні може надійти й 15 запитів. Загалом ми підтримуємо приблизно 200 бійців і бійчинь. Посилок їм вистачає на три-чотири тижні.

Запити отримуємо через соцмережі – Facebook та Instagram. Часто бійці та бійчині запитують, скільки це буде коштувати. Ми багато разів пояснювали, що робимо це безоплатно, що просто хочемо підтримати захисників, що це наш внесок у перемогу. Деяким це було незручно, вони були настільки вдячні, що однаково надсилали нам донати.

Посилки військовим – це переважно доставлення поштою. Якщо можливості доставити поштою немає, передаємо через волонтерів, але це буває вкрай рідко. Буває, що запит є, але виконати його немає можливості. Наприклад, у людини нестабільна локація або поряд немає робочого поштового відділення, немає волонтерів, які їздять до підрозділу.

Перед виряджанням ми надсилаємо опитувальник, щоби людина вказала, що їй точно не потрібно з того, що ми можемо відправити, або свої особливі побажання. Наприклад, одна бійчиня зі сходу писала, що дуже сумує за хумусом, ми їй відправили багато різних смаків, а щоби він доїхав, навіть поклали акумулятор холоду. Ще просять рослинну «тушкованку» від київського бренда The Loopci, вона багатьом подобається.

Коли робили відеосюжет про наш проєкт, брали навіть інтерв’ю в деяких бійців, запитували про їхній досвід. Є хороші історії, коли кухарі допомагають із харчуванням, кладуть м’ясо окремо, пропонують щось замість нього. Або побратими забирають м’ясо та діляться чимось рослинним. А є, на жаль, не такі позитивні досвіди. Людина може, по-перше, банально соромитися сказати про свої потреби, бо боїться, що це сприймуть як примху. І ми бачимо, що це справді іноді сприймають як примху, забаганку. Тоді доводиться або десь голодувати, або, якщо це польові умови та просто немає чого більше їсти, то доводиться йти на компроміс зі своїми принципами. Це «вдаряє» по психологічному стану, та й по фізичному також. Бо якщо ти п’ять років не вживав продукти тваринного походження й ось раптом ти це робиш, може бути розлад травлення. Але головним чином це психологічний тиск: ти не хочеш це їсти, але потрібно, щоби мати бодай якісь сили.

Бувало, нам писали, що завдяки нашій посилці змогли знову відмовитися від тваринних продуктів, і вже не повертатися до них. Тобто наша підтримка деяким дала ще й мотивацію все ж протриматися, залишатися собою. Бо йдеться не про дієту чи смаки, а про етичні погляди, коли ти не хочеш їсти те, що було отримано шляхом експлуатації та заподіяння шкоди тваринам.

Впровадити веганські пайки нескладно. Рослинні альтернативи не дорожчі, а часом навіть і дешевші, ніж м’ясо (якщо це бобові, наприклад). Коли ми почали розповідати про петицію, нам писали, мовляв: «Ой, що це за забаганки, ви ще там фрапучино принесіть на передову». А знаєте, якщо треба – принесемо й фрапучино! Бо йдеться про людей, які готові віддати своє життя за те, щоб ми могли жити, за те, щоб у нас тут була вільна та незалежна Україна. Ми маємо зробити все, щоб їм було максимально комфортно. І якщо запит на рослинне харчування є (а він є!), ми повинні це зробити.

Перші півтора місяця після 24 лютого ми не готували «тушкованки», а робили гарячі обіди для тих, хто жив у метро, для різних військових (ТрО, «Айдар», контррозвідка) та трохи для тих, кого евакуювали з Бучі й Ірпеня. Паралельно з’явився запит від наших клієнтів і друзів, хто пішов на фронт. А якщо є попит, то, будь ласочка, ось вам і пропозиція.

Зараз ми робимо тільки банки на фронт, бо попит збільшився, дедалі більше пацанів і дівчат на фронті потребують саме веганське їдло, і ми робимо все можливе, щоб вони були ситі та задоволені. Ми ж не «совєтську тушонку» мутим, а повноцінні main course баночки, де всі білки, жири та вуглеводи збалансовані. У складі там соєве м’ясо та різні варіації овочів, соусів і спецій.

У нас є два канали збуту: це волонтери, які замовляють багато та потім пакують бійцям і бійчиням веган-пакуночки. І наші старі та нові клієнти, хто зазвичай пише: «Здоров, у мене батя/брат/кум/сестра/жінка/теща – веган у ЗСУ, і йому/їй нічого їсти, можна у вас замовити банок?»

Десь 2500 банок по 250 грамів ми вже надіслали на фронт. Останню партію зробили за два дні. Це 200 банок уже по 550 грамів.

Банку можна тягати із собою приблизно рік, гріти на багатті, вгадувати, який сьогодні буде смак (кожна партія різна), ну і сміятися з етикетки, на якій написано pidhodyt vsim, krim ïbuchoï rusni. Одні плюси, коротше.

У 2014 році ситуація із сухими пайками в армії загалом була досить сумна: асортимент і кількість їжі були мінімальними, а про зручність узагалі не йшлося через велику кількість металевих банок. Саме тому ледве не першою міжнародною допомогою, яку ми отримали після початку війни на сході України, були сухпаї західного зразка. І вже пізніше, після кількох невдалих спроб, українські сухі пайки нарешті реформували, але дотепер про вегетаріанські опції не йшлося.

Уваги державних структур петиція про введення веганських пайків ще не отримала, але навіть нинішня кількість підписів свідчить про те, що потреба в рослинному харчуванні для військових є. Насправді таке рішення буде революційним навіть за світовими стандартами: наприклад, в армії США є лише декілька вегетаріанських сухпайків. Найбільш дружніми до людей, які не їдять м’яса, є збройні сили Ізраїлю – там ледве не кожна 18-та людина дотримується веганства, тож польові кухні та сухпайки сплановані відповідно.

Водночас введення рослинних сухих пайків матиме переваги не тільки для веганів чи вегетаріанців. Серед наших захисників чимало людей, які дотримуються посту, мають проблеми з травленням, алергії чи з інших причин не бажають споживати велику кількість м’ясних страв. Додавання декількох рослинних опцій загалом збагатить раціон усіх бійців і зробить його кориснішим. Тож ми закликаємо підписувати цю петицію, бо вважаємо, що це демонстрація турботи про наших захисників та інклюзивності армії.