«Заклад розпочав роботу у тестовому режимі», – зазвичай про відкриття нових місць у Києві розповідають з такою приміткою.

The Village Україна запитує у керівників нових київських закладів, що вони розуміють під цим терміном і до чого треба бути готовими гостям закладів під час тестування.

Марія Банько


керівниця PR-відділу Сім’ї ресторанів Дмитра Борисова

Тестовий режим для нас – це можливість подивитися, як усе, що ми придумали, буде працювати в реальності. Ми не використовуємо таке поняття, як «офіційне відкриття» чи щось подібне. Просто відчиняємо двері та починаємо працювати. Коли ми, наприклад, відкривали «Білий налив», то не встигли дати жодних анонсів, а вже біля дверей утворилася черга.

Звісно, ми не робимо жодних знижок чи спеціальних пропозицій на честь «тестового періоду». Адже нам потрібно зрозуміти, як насправді працює побудована система і чи цікавий людям продукт саме за тими цінами, які будуть у меню весь час, а не протягом одного-двох тижнів.

Тож «тестовий режим» – це радше термін для команди, а не для гостей. Це невеликий проміжок часу, коли ми налагоджуємо процеси, навіть дозволяємо собі робити помилки. Але пильнуємо їх та миттю виправляємо.

Яшві Тріпатхі


співвласник кафе Balu і ресторану «Гімалаї»

Під час відкриття кафе Balu ми ухвалили рішення починати працювати з тестового режиму. На жаль, не всі процеси можна перевірити в повному обсязі до відкриття закладу. Адже присутність гостей у закладі – це завжди велика відповідальність, яка може вилитися в стрес як для команди, так і для обладнання.

У моєму розумінні тестовий режим – це такі собі стосунки між закладом та гостем, за яких одна сторона розуміє, що поки не є зразковим механізмом, і без іншої сторони цього жодним чином не досягнути.

Але для компенсації будь-яких незручностей, які можуть виникнути під час «тесту», обов’язковим, на мою думку, компонентом цього режиму має бути знижка, комплімент тощо. Наприклад, при запуску Balu ми зробили знижку 20% на все меню.

Також дуже важливою частиною тестового режиму є фідбек і його опрацювання. Треба дати гостю зрозуміти, що його думка є дуже важливою для нас – і зробити це не просто словами, а й дією. Таким чином народжується лояльність до бренду і теплі взаємовигідні стосунки. Як на мене, тестовий режим це дуже сильний інструмент: він може допомогти задати сильний старт для нового проекту.

Олексій Кікоть


співзасновник ресторану 17.804: Indonesian Social Kitchen

Можу судити зі свого скромного досвіду: при запуску 17.804 ми не зробили тестовий режим, але зробити це треба було. Навіть якщо ти підготувався до запуску на 100%, є певні моменти, які неможливо простежити.

У перші тижні після відкриття заклад потрапляє під тиск різного штибу. Це можуть бути проблеми з проводкою, проблеми з насосом; працівник може виявитися не відповідальним, а дівчина з банку – поїхати до Єгипту, забувши про еквайринг.

Як відомо, перший досвід для клієнта має велике значення, тож краще заздалегідь провести тестовий режим. Але й тест, на мій погляд, треба чимось виправдовувати. Наприклад, це може бути 15-відсоткова знижка або коротке меню. Якщо ви приходите до ресторану, а вам кажуть, що там тестовий режим, то вам повинні це чимось компенсувати. Ще один можливий варіант – робота кухні тільки у певний період. У такому разі не потрібні й знижки.

Богдан Бурковецький


шеф-бармен «1818»

Тестовий режим для багатьох закладів – це не що інше, як спосіб захистити себе від негативної реакції гостя на перші невдачі. Зрештою, у випадку відкриття нового ресторану, бару чи кафе – вони будуть обов’язково. За такого формулювання гість знижує свої вимоги, а заклад, своєю чергою, з усмішкою може знайти виправдання, скажімо, за волосся на тарілці чи офіціанта, який не знає напам’ять меню. У певному сенсі це можна назвати компромісом.

У випадку з «1818» у нас був тестовий режим, який тривав кілька тижнів. Ми просто не могли дочекатися, коли закінчиться будівництво і ремонт, тому в певний момент вирішили, що будівельні матеріали можуть бути частиною інтер’єру. Своєю чергою, процес створення нашої тераси став певним інтерактивом для гостей. Атмосфера невеликого хаосу гармонійно поєднувалася з дозою веселощів, заради якої гість йде до нас у бар. Настільки, що інколи виникає бажання розібрати половину тераси, покликати когось із свердликом замість діджея на вечір п’ятниці – і дати гостю таким чином відчути себе максимально безпосередньо.

За цим – досить простий сенс, який також говорить про користь тестового режиму. Що нижче поріг твоїх очікувань, то вищий поріг здивування. Тож моя порада для тих, хто ще сумнівається – залиште для себе перспективу покращення рівня обслуговування в очах гостя, але зробіть так, щоб він одразу отримав те, за чим прийшов.

 Підпишись на Telegram-канал Тестовий режим – вся їжа міста в одному місці.

Фото: Анна Бобирєва