Нове місцеБар і необістро The Cinematographer’s Party на БЖ

Фото: Діана Андруник

«Спочатку могло здатися, що це занадто очевидно – кінематографісти відкривають бар із такою назвою. Але зрештою ми зрозуміли, що пісня зовсім не про це, і вона личить всім», – кажуть у TCP. У закладі додають, що раді київській мистецькій тусовці, але відкривають двері для всіх гостей. Вішати на стіни постери фільмів чи називати коктейлі на честь стрічок тут не будуть.

У тестовому режимі бар почав роботу в грудні. Його офіційне відкриття поки не визначають. Наразі The Cinematographer’s Party працює з неділі по четвер у режимі 18:00-02:00, а в п’ятницю та суботу – з 18:00 до 04:00, або, як кажуть у барі, «до останнього інтелігентного п’яниці». У майбутньому не виключають можливість відкриття закладу у вихідні для проведення бранчів.

Локація

The Cinematographer’s Party розташували поблизу Львівської площі на вулиці Великій Житомирській. Це приміщення, яке раніше слугувало арковим переходом між двома будівлями. До бару в цьому просторі працював магазин одягу. «Ми просто йшли по БЖ і не могли пройти повз це вікно», – каже Жирних.

«Це місце для нас будували не будівельники, а художники», – додає власник TCP. Як у випадку з піснею Пола Саймона для концепції, натхненням для візуального стилю закладу стала картина «Флора» художника Юрія Пілішкіна. Жирних каже: коли побачив цю роботу, одразу вирішив побудувати інтер’єр навколо неї. Для картини знайшли місце над барною зоною.

Відповідно до цього рішення зібрали вінтажні меблі та декор. «Єдине, що ми придбали для цього місця, – це барні полиці. Решту знайшли самі, з власних колекцій», – кажуть у закладі. Серед іншого у просторі виділяється великий таймер на стіні, який засновнику подарували колеги з Electric Sheep Film, та червоні оксамитові стільці з кінотеатру «Ліра», розташованого неподалік. Ще одна особливість – невеликий орган Yamaha 1971 року. Його у The Cinematographer’s Party будуть використовувати, зокрема, для музичних вечорів.

Кухня

«Ідеальний бар – це місце, куди ти приходиш відпочивати. Люди хочуть зустрічатися з друзями, при цьому не напружуючись тим, щоб прибирати вдома чи готувати щось. Тому запрошення у свій бар – це вже ніби запрошення додому», – розповідає бар-менеджер The Cinematographer’s Party Тарас Нижник, який раніше працював у барах «Можжевельник» і De Bosch.

Ставку в TCP зробили на авторські коктейлі, приготовані методом Clarified. «У нас немає пакетів [із заготовками], ми все готуємо самі. Якщо треба кокосовий сироп, то робимо його самі», – каже Жирних.

Наразі у барній карті The Cinematographer’s Party шість авторських коктейлів, але найближчим часом загальну кількість доведуть до десяти. Усі напої назвали за кольорами – від White до Brown. Кожен напій прикрашають невеликим мазком фарби визначеного кольору.

Серед іншого в барі радять скуштувати коктейлі White, Green та Orange. Із останнім пов’язана ціла історія: бар-менеджер Нижник винайшов його, знайшовши на узбецьких рядах на ринку урюки, висушені з кісточкою абрикоси. «Я розжовую ці плоди і розумію: це ж на смак, як Martini Ambrato», – сміється Нижник. Доповнює поєднання вермуту і текіли лікер Mandarine Napoleon.

Коктейль Green називають «елегантним і делікатним». Цей напій визначає французький джин і лаймовий кордіал, а також нотка щавлю. «Є дивна асоціація, що щавель – це тільки борщ. Але це дуже цікава нота, вона забезпечує приємну кислинку», – пояснює Нижник.

Своєю чергою, White – це твіст на «Мімозу», у якому до просеко додають сироп на мигдальному молоці, а замість апельсинового фрешу використовують апельсиновий кордіал. Поки на коктейлі встановили моноціну в 165 гривень, але в майбутньому це може змінитися.